Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №209/2567/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №209/2567/26

Суддя: Корнєєва І. В.

Справа № 209/2567/26

Провадження № 2/209/2151/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22 жовтня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського

в складі:головуючого- судді Корнєєвої І.В.

за участі секретаря Пиндик Т.С.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2026 року позивач звернулась до Дніпровського районного суду міста Кам`янське з даним позовом. У поданому до суду позові остання просила визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 , внаслідок того, що він був відсутнім з 2011 року у житловому приміщенні без поважних причин понад 6 місяців . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є квартиронаймачем вищевказаної квартири. Відповідач по справі є її рідним братом , не проживає в квартирі та не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має. Факт реєстрації відповідача перешкоджає позивачу у реалізації її прав як наймача квартири.

Ухвалою судді від 19.05.2026 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження.

До судового засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про дату , час та місце розгляду справи повідомлені належним чином , надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 у жодне судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України, про причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у жодне судове засідання не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України, надави заяви про визнання позовних вимог, просять розглянути справу за їх відсутності .

Оскільки відповідач, який повідомлений про розгляд справи належним чином шляхом направлення на адресу його зареєстрованого місця проживання поштового відправлення - судову повістку, ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками, у судове засідання не з`явився, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення по справі, на підставі наявних у справі доказів, позивач не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи убачається, що спірним житловим приміщенням є АДРЕСА_1 .

Наймачем вказаної квартири є позивач по справі ОСОБА_1 , що підтверджується даними ліцьового рахунку (а.с.5).

Відповідно до довідки № 001374403, окрім позивача у квартирі зареєстровані брат ОСОБА_2 , брат ОСОБА_3 , брат ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_4 , донька ОСОБА_6 , брат ОСОБА_7 , племінник ОСОБА_8 (а.с.5,10).

Відповідно до обставин викладених позивачем в обґрунтування позовних вимог вбачається, що відповідач на даний момент зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 , однак у спірній квартирі не проживає, не сплачує комунальні послуги та не бере участі в утриманні квартири, у зв`язку з чим останній перешкоджає позивачу у реалізації її прав як власника квартири.

На підтвердження того, що відповідач дійсно не проживає у спірній квартирі позивач надала копію акту № 130 від 28.04.2026 р., який складений Комунальним підприємством Кам`янської міського ради «Добробут» , відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_2 не проживають у квартирі АДРЕСА_1 з 2011 року (а.с.6).

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 29 ч. 1 та 4 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.

У п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» зазначено, що у справах визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням на підставі ст. 71 ЖК України, необхідно з`ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

У відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки обставини, викладені позивачем свідчать про те, що відповідач у спірній квартирі не проживає понад шість місяців , суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 та необхідність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог щодо визнання відповідача втратившим право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 та зняття його з реєстрації за вказаною адресою .

Позивач не заявляла вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по оплаті судового збору у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 02.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст.ст. 71, 116, 157, 191 ЖК України, ст. 405 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири за адресою : АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя І.В. Корнєєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua