Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №521/8793/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/8793/26

Провадження № 3/521/2995/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Маркарова С.В.,

розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до відповідальності

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

проживаючого: АДРЕСА_1

за ч.1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №666420 15.05.2026 о 10:18:00 год. у м. Одеса, вул.Лазарева, 73А ОСОБА_1 керував електросамокатом ZooDoo з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість обличчя.

Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій відмовився, що зафіксовано на ПВР 474872, 474566, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ 10.10.2001 №1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції сама по собі є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 130 КУпАП.

Водій в процесі розгляду справи вину в прошенні ПДР не визнав.

Так, останній стверджував, що будь-яких об`єктивних, законних підстав для зупинки його транспортного засобу, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» не було. З відеозапису інкримінуємих йому подій вбачається, що працівники поліції до безпосереднього контакту з ним дійшли висновку про його ймовірне перебування у стані наркотичного сп`яніння. Ознаки сп`яніння в подальшому також не встановлювались.

Захисник водія адвокат Багнюк А.Ю. просила суд звернути увагу на те, що під час незаконної зупинки водія сталась наступна дорожньо-транспорта пригода: транспортний засобів ТЦКтаСП умисно почав різкий рух на ОСОБА_2 , в наслідок чого останній впав та отримав тілесні ушкодження.

На відеозаписах зафіксована наявність інтенсивної кровотечі на нозі водія.

Очевидцем ДТП стала перехожа жінка, яка також повідомила працівників патрульної поліції про вказаний факт, а інша перехожа жінка в присутності поліції намагалась надати водію медичну допомогу.

Захисник стверджувала, що працівники поліції в порушення вимог закону та покладених на них повноважень самоусунулись від перевірки зазначених обставин, повідомивши, що поліція не співпрацює з ТЦКтаСП.

Жодних заходів щодо перевірки повідомлення очевидця, встановлення можливих свідків події, документування обставин отримання тілесних ушкоджень водієм поліцією вжито не було.

Заходи медичної допомоги водієві не надані.

В подальшому відмова водія від проходження медичного огляду на стан сп`яніння обумовлена запевненням працівників поліції в наданні водію допомоги в безпечному поверненні додому, а не доставленні до ТЦКтаСП.

Узагальнюючи наведену судову практику, захисник зазначила, що суди в справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП враховують не лише формальне оформлення матеріалів справи, а й і фактичні обставини, за яких особа відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння.

встановлення ознак психологічного впливу на водія, ситуаційного тиску, суперечливих пояснень або пов`язаності процесуальних дій з сторонніми обставинами, суди критично оцінюють доводи сторони обвинувачення щодо наявності безумовної та добровільної відмови.

Розгляд справи завершений 07.10.2026, проголошення постанови призначено судом на 21.10.2026.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Наявність усіх ознак адміністративного правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.

Практика ЄСПЛ, зокрема і щодо рішень проти України надає підстави для віднесення передбачених КУпАП адміністративних правопорушень до категорії кримінальних у розумінні Конвенції.

Це в свою чергу дає особі додаткові гарантії передбачені ст. 6 Конвенції, як то право на правову допомогу, презумпція невинуватості, розгляд справи судом встановленим законом, тощо.

Так, принципами адміністративної відповідальності є загальні засади юридичної відповідальності, закріплені Конституцією України, принципи адміністративної відповідальності, закріплені в КУпАП та інших нормативно-правових актах, а так само принципи, що закріплені міжнародними договорами, зокрема і ті, що стосуються кримінального провадження, зокрема, принцип справедливості; гуманізму; верховенства права, правової визначеності підстав, наслідків, відповідальності; законності; права на справедливий суд; невідворотності відповідальності; рівності усіх перед законом та судом; однакового підходу до осіб, які вчинили однакове правопорушення; індивідуального характеру юридичної відповідальності; презумпції невинуватості, неможливості притягнення до юридичної відповідальності двічі за одне і те саме правопорушення; недопустимості притягнення до юридичної відповідальності за діяння, яке на час вчинення не визнавалося законом як правопорушення.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За ст. 6 Закону України «Про національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За ч. 1 ст. 7 закону під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Всі доводи захисника знайшли своє підтвердження за наданим патрульною поліцією відеозаписом інкримінуємого водію правопорушення.

Так, законна підстава зупинки водія, передбачена статтями 31,35 Закону України «Про Національну поліцію» відсутня.

ОСОБА_1 рухався на електросамокаті спиною до працівників поліції на відстані декількох десятків метрів.

Поліцейські заздалегідь до безпосереднього контакту з водієм дійшли висновку про ймовірне перебування водія у стані наркотичного сп`яніння.

Ознаки сп`яніння водія, визначені «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердж. спільним наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 в подальшому не встановлювались.

Момент зупинки водія супроводжувався нецензурною лайкою працівників патрульної поліції та зневажливим зверненням до останнього на «Ти».

Водій відразу повідомив працівників патрульної поліції, що наркотичні засоби не вживає.

Під час зупинки водія відбулась дорожньо-транспорта пригода, в якій транспортний засобів ТЦКтаСП почав різкий рух на ОСОБА_2 , в наслідок чого останній впав та отримав тілесні ушкодження.

В порушенні Закону України «Про національну поліцію» патрульні поліцейські будучі очевидцями ДТП, маючи іншого очевидця ДТП та будучи неодноразово повідомленими про наявність у водія цукрового діабету, хронічного гепатиту, запаморочення та загального погіршення самопочуття, зазначені обставини проігнорували.

Матеріали ДТП не оформлені.

Незважаючи на наявність кровотечі та скарг на стан здоров`я, працівники поліції не забезпечили виклик бригади екстреної медичної допомоги та не вжили заходів для перевірки стану здоров`я особи.

Так, порядок складання адміністративних матеріалів із додержанням Законів України «Про дорожній рух», «Про національну поліцію», КУпАП, Наказу МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», ПКМУ від 17.12.2008 № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 6.11.2015 патрульної поліцією не дотриманий.

При вирішенні справи суд враховує також практику Європейського суду з прав людини, зокрема такі рішення як «Надточій проти України», «Гурепка проти України», «Кобець проти України», «Берктай проти Туреччини», «Лавенте проти Латвії», в яких суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення має бути забезпечений принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що є результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Правила етичної поведінки поліцейських, затв. Наказом МВС України 09.11.2016 № 1179, за якими поліцейський повинен поважати і не порушувати права та свободи людини, виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики, вочевидь не дотримані.

Досліджені судом докази свідчать про те, що відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння не була безумовної та добровільною, а стала наслідком психологічного впливу, ситуаційного тиску.

Враховуючи викладене, провадження в справі в порядку п.3 ч.1 ст.284 КУпАП за наявністю обставини, передбаченої п.1 ч.1 ст.247 КУпАП підлягаю закриттю.

Керуючись п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 статті 130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 №666420) за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м.Одеси.

Суддя Світлана МАРКАРОВА