Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №740/4057/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 740/4057/26Головуючий у 1 інстанції Гагаріна Т. О.

Провадження № 33/4823/894/26

Категорія - ч. 5 ст. 126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 рокумісто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд в складі:

головуючого судді – Оседача М.М.,

за участю захисника – адвоката Іллющенка С.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження (в режимі відеоконференції) справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника – адвоката Іллющенка С.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665,60 грн.

Як встановив суд, 14 липня 2026 року о 16 год. 36 хв. в с. Вертіївка по вул. Шевченка, буд. 37, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ DAEWOO д.н.з. НОМЕР_1 , котрий не має права керування таким транспортним засобом відповідної категорії «В», взагалі не отримував посвідчення водія, правопорушення вчинено повторно протягом року, притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП (постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6810866 від 11.03.2026 року, чим порушив п. 2.1(а) Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, захисник – адвокат Іллющенко С.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі за відсутністю в діях його довірителя складу даного адміністративного правопорушення. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, якими встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому вважає притягнення його до адмінвідповідальності, за обставин наведених у протоколі, передчасним.

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

При цьому, в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) захисник зазначив, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши пояснення захисника (в режимі відеоконференції), який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 719360 від 14.07.2026 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст. 251 КУпАП (а.с.2);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6810866, відповідно до якої 11.03.2026 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с.5);

- долученим до протоколу відеозаписом працівників поліції, за участю ОСОБА_1 (а.с.6), зміст якого підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та висновки місцевого суду про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Щодо доводів апелянта про те, що транспортним засобом його довіритель не керував, то вони є необґрунтованими, оскільки як видно з даного відеозапису, під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , який безпосередньо вийшов із водійського місця, він не заперечував факт керування транспортним засобом, не вказував, що автомобілем керувала інша особа, зокрема, ОСОБА_2 , а він був у якості пасажира, при цьому інших осіб в салоні автомобіля, а також біля нього не було.

Слід зазначити і те, що ОСОБА_1 звертався до поліцейських з проханням не складати адмінматеріали, що свідчить про його спробу уникнути від відповідальності за скоєне.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не зазначав, що він не є особою, яка керувала транспортним засобом та взагалі відмовився надавати будь-які пояснення по суті порушення (а.с.2).

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що, під час фіксації події та спілкування з працівниками поліції, ОСОБА_1 не надав переконливих та послідовних пояснень, які б однозначно виключали факт його керування транспортним засобом, у апеляційного суду не виникає жодних сумнівів, що саме останній перебував за кермом автомобіля та виконував функцію водія.

Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом вже були предметом розгляду суду першої інстанції і суд вірно визначився, що саме останній керував автомобілем, з чим також погоджується і апеляційний суд, враховуючи наявні у даній справі докази.

Апеляційний суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_2 , оскільки його пояснення протирічать зібраним у справі доказам, до того ж, він є товаришем ОСОБА_1 , і на думку суду, останній намагається у такий спосіб допомогти йому уникнути відповідальності за скоєне.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Проте, ОСОБА_1 та його захисник не скористались процесуальною можливістю та не звертались зі скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі. Також, ОСОБА_1 та його захисником не надано відомостей про те, що останні звертались до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осіб працівників поліції. Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного перегляду.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки він, повторно, протягом року, керував транспортним засобом не маючи такого права, з чим також погоджується і апеляційний суд.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.

Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Іллющенка С.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяМ. М. Оседач