Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №592/5513/26
Суддя: Терещенко О. І.
Справа №592/5513/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Титаренко В. В.
Номер провадження 33/816/1618/26Суддя-доповідач Терещенко О. І.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Терещенко О.І., розглянув з участю секретаря судового засідання Опанасенко Т.В., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Годнюка С.М. у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Годнюка С.М. на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.09.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
УСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.09.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Судом установлено, що 26.03.2026 о 03:47 год у м. Суми по вул. Іллінській, 12 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Maxus T60, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатор Alkotest Draget 6820ARHK 0128, але ОСОБА_1 з позитивним результатом огляду (0,93‰) не погодився, прослідувати до найближчого закладу охорони здоров`я останній категорично відмовився. Правопорушення зафіксовано на відеореєстратори Xiaomi Yi Car DVR, Motorola Solutions 471780, 470822. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала.
Не погодившись з указаним судовим рішенням, захисник Годнюк С.М. подав апеляційну скаргу на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.09.2026, в якій просить скасувати її та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Годнюк С.М. зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та постановлена без повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції пов`язав незастосування ст. 266-1 КУпАП із відсутністю доказів виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби. На момент зупинки транспортного засобу останній виконував обов`язки військової служби, що підтверджується наказом командира. Огляд ОСОБА_1 мав проводитися відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП. Поліцейські не з`ясували належним чином, чи перебував він при виконанні службових обов`язків. Відмова від огляду утворює склад правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП лише за умови, що особі запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, однак встановленого законом спеціального порядку щодо військовослужбовця дотримано не було. Працівниками поліції не було оголошено та зафіксовано конкретних ознак алкогольного сп`яніння. Огляд на місці зупинки проведено, однак ОСОБА_1 не погодився з його результатом, тому значення має правильна кваліфікація події. Однак поліцейськими складено протокол за порушення п. 2.5 ПДР України як за відмову від проходження огляду, а не за фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Сторона захисту вважає таку правову конструкцію суперечливою. Довідкою військової частини підтверджується, що о 03:47 год 26.03.2026 ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби та виконував наказ командира. На місце події не було викликано працівників ВСП.
Позиція учасників апеляційного розгляду.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причин неприбуття не повідомив, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.
Захисник Годнюк С.М. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній. Не заперечував розглядати справу без участі ОСОБА_1 .
Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
У зв`язку із зазначеним апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Заслухавши адвоката Годнюка С.М., дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з частиною 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримала у повному обсязі та дійшла обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №624379 від 26.03.2026, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить всі обставини, які утворюють об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким результат огляду склав 0,93 ‰, з котрим ОСОБА_1 не погодився;
- тесту №2252 від 26.03.2026;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 26.03.2026;
- довідки про надання інформації від 26.03.2026;
- відеозаписів.
Апеляційний суд зазначає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп`яніння, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Переглядом відеозаписів установлено, що о 03:46 год 26.03.2026 автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений на вимогу поліцейських, оскільки рухався у період дії комендантської години. Останній повідомив, що військовий. На пропозицію поліцейських пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу погодився, при цьому не повідомляв, що виконує бойове завдання. Поліцейська відмітила, що військовий не назвав паролі як військовий. Перед проходженням огляду поліцейська пояснила розмір допустимої норми алкоголю в крові, надала ОСОБА_1 запаковану трубку для газоаналізатора. Результат огляду показав 0,93‰. Поліцейські запитали у останнього, чи згоден він з результатом проведеного огляду, на що він повідомив, що не згоден. У той же час, на пропозицію пройти огляд у медичному закладі відмовився. Після цього поліцейські повідомили, що у даному випадку відносно нього буде складено протокол у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, повідомили права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та склали відносно ОСОБА_1 адміністративний протокол, відсторонили від керування. ОСОБА_1 підписався у протоколі та отримав його копію. Від підпису у результаті тестування відмовився.
Згідно з п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, у випадку незгоди ОСОБА_1 з результатом огляду на місці зупинки він повинен був пройти його у найближчому закладі охорони здоров`я, від чого відмовився.
За таких обставин апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Зазначені вище обставини повністю спростовують доводи захисника про те, що поліцейськими неправильно складено протокол за порушення п. 2.5 ПДР України як за відмову від проходження огляду, а не за фактом керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння за п. 2.9а ПДР України.
Щодо доводів ОСОБА_2 про незастосування працівниками поліції до ОСОБА_1 вимог ст. 266-1 КУпАП апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Положеннями статті 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
При цьому суд зазначає, що статтею 266-1 КУпАП не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.
Отже, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому статтею 266 КУпАП.
Як установлено з відеозапису, ОСОБА_1 був зупинений в центрі міста поза межами території будь-якої військової частини та був одягнутий у цивільний одяг, повідомляв, що є військовим, однак не говорив, що виконує бойове завдання.
При цьому адміністративна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху, в тому числі керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, встановлена спеціальною нормою - статтею 130 КУпАП. Дана стаття розміщена у Главі 10 КУпАП, яка регулює правовідносини виключно у сфері транспорту та шляхового господарства. Оскільки ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля, то він виступав як учасник дорожнього руху, на якого повною мірою поширюється дія Правил дорожнього руху України та санкції, передбачені за їх порушення. А відповідно до статті 15 КУпАП за порушення правил дорожнього руху військовослужбовці несуть відповідальність на загальних підставах, що виключає можливість застосування до них норм Глави 13-Б КУпАП у випадках, коли йдеться про безпеку руху на дорогах.
Апеляційний суд зазначає, що повноваження органів Національної поліції, визначені статтею 255 КУпАП, надають їм право складати протоколи за статтею 130 КУпАП стосовно будь-якого водія, незалежно від його професійного статусу чи місця роботи.
З огляду на викладені вище обставини апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Судом першої інстанції у повному обсязі досліджено докази, долучені до матеріалів справи, та їм надана відповідна правова оцінка, що підтверджується змістом оскаржуваної постанови.
Отже, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові, і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання захисник, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, що направлена на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Висновки суду.
З урахуванням установлених судом обставин апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.
Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскарженої постанови, під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції не допущено.
Враховуючи зазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову судді суду першої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Годнюка С.М. залишити без задоволення.
Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.09.2026 щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга ТЕРЕЩЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua