Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №521/6838/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3254/26

Справа № 521/6838/25

Головуючий у першій інстанції Плавич І. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Турик А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні, зацікавлена особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Кракан Руслан Олегович, на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Плавич І.В. 30 вересня 2025 року у м. Одеса, -

встановила:

У квітні 2025 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні, зацікавлена особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Кракан Р.О.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначав, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2020 року по справі № 521/18445/21 позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 була задоволена, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 63860 доларів США та судовий збір в розмірі 11350 грн.

Рішення суду набрало законної сили та на його виконання видано виконавчі листи.

В подальшому, виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості були пред`явлені до виконання приватному виконавцеві виконавчого округу Одеської області Кракан Р.О. та були відкриті виконавчі провадження № 71085823.

В ході проведення виконавчих дій з`ясувалось, що боржник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_2 просив замінити боржника у виконавчому провадженні ВП № 71085823 щодо виконання виконавчого листа № 521/18445/21, виданого 11 жовтня 2022 року Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 63860,00 доларів США. на правонаступників ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2025 року заяву ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні було задоволено.

Замінено сторону боржника у виконавчому провадженні ВП № 71085823 щодо виконання виконавчого листа № 521/18445/21, виданого 11 жовтня 2022 року Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 63860,00 доларів США. на його правонаступника - ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 (який не приймав участі у розгляді справи в суді першої інстанції) просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі заявник звертає увагу на безпідставність висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 проживає у іншій сім`ї, у якій народилось двоє дітей, апелянт зареєстрований за іншою адресою, ніж померлий, не проживав разом із ОСОБА_3 більше ніж 25 років, та не підтримував з останнім будь-які сімейні чи побутові зв`язки. Вказане свідчить про відсутність будь-яких фактичних ознак постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_1 на час відкриття спадщини, що свідчить про безпідставність висновку суду про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 .

Сторони про розгляд справи на 29 вересня 2026 року були сповіщені належним чином, у судове засідання з`явились ОСОБА_1 та його представник .

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно п.п. 1-3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Згідно ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 18 ЦПК України, обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У зазначеній статті визначено коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи, – учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Водночас судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2020 року по справі № 521/18445/21 позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 була задоволена та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 63860 доларів США та судовий збір в розмірі 11350 грн.

Виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 63860 доларів США та судового збору в розмірі 11350 грн. були пред`явлені до виконання приватному виконавцеві виконавчого округу Одеської області Кракан Р.О. та відповідно були відкриті виконавчі провадження № 71085823.

Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00039524562 від 03 травня 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було зареєстровано актовий запис про смерть № 1011 від 25 січня 2023 року, в зв`язку з чим 25 січня 2023 року було видано свідоцтво серія та номер НОМЕР_1 .

Підставою для внесення запису про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , стало подання документів, що підтверджують факт смерті, ОСОБА_1 .

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон про виконавче провадження) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана із попередніми єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає у захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 15 Закону про виконавче провадження, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону про виконавче провадження, у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно зі ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особи).

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи та може мати місце на будь-якій стадії судового провадження.

Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Підставою процесуального правонаступництва (заміни сторони виконавчого провадження) є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 753/4490/20 (провадження № 61-503св21), на які посилається заявниця у касаційній скарзі, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 2-85/11(провадження № 61-14892св23), від 21 лютого 2024 року у справі № 761/13847/15-ц(провадження № 61-3862св23), від 14 лютого 2024 року у справі № 2604/3166/2012(провадження № 61-7273св23) та інших.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб (ч. 1 ст. 1281 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Таким чином, обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише в межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї немає обов`язку задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Невизначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас, задовольняючи заяву про заміну у виконавчому провадженні боржника, який помер, його спадкоємцем, суд згідно із ч. 1 ст. 1282 ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Правовідносини у даній справі, за якими виданий виконавчий лист про стягнення заборгованості за договором позики, допускають правонаступництво.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

На підставі викладеного, в силу положень ст. 1268 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_3 .

Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду безпідставним, оскільки з Повідомлення про відкриття спадкової справи від 23 грудня 2023 року Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса вбачається, що померлий ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 .

Жодних доказів того, що ОСОБА_1 , який з 1995 року має іншу сім`є та проживає разом із нею адресою: АДРЕСА_2 (вказана адреса є також адресою зареєстрованого місця проживання апелянта), проживав на момент відкриття спадщини разом із ОСОБА_3 , матеріали справи не містять.

Зі вказаного Повідомлення про відкриття спадкової справи від 23 грудня 2023 року Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса також вбачається, що станом на 29 грудня 2023 року відомостей про спадкоємців ОСОБА_3 немає, до нотаріальної контори ніхто зі спадкоємців не звертався.

Аналогічно матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті сина, отримав свідоцтво про право на спадщини, чи вчинив жодні дії, які б свідчили про намір ОСОБА_1 прийняти спадщину.

Сам лише факт того, що підставою для внесення запису про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , стало подання документів, що підтверджують факт смерті, його батьком ОСОБА_1 , не може бути беззаперечним доказом того, що апелянт є спадкоємцем померлого.

Таким чином, суд першої інстанції неправильно встановив коло спадкоємців ОСОБА_3 та дійшов необґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 (якого судом не було залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи) є спадкоємцем та правонаступником ОСОБА_3 на підставі положень ст. 1268 ЦК України, що мало наслідком помилковий висновок про наявність підстав для заміни боржника у виконавчому провадженні правонаступником.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, приймаючи до уваги невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, не з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, доходить висновку про скасування ухвали Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2025 року із одночасним постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2025 року — скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні, зацікавлена особа: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Кракан Руслан Олегович.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 23 жовтня 2026 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді Є.С. Сєвєрова

О.М. Таварткіладзе