Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №592/13313/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №592/13313/26

Суддя: Костенко В. Г.

Справа №592/13313/26

Провадження №2/592/3811/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенка В.Г., за участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 50 650 грн 00 коп. та понесені витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп..

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 04.01.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем укладено договір № 547052-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідачу 04.01.2026 направлено пропозицію (оферту) укласти Договір № 547052-КС-003 про надання кредиту. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено відповідачці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6885 на номер телефону НОМЕР_1 , котрий відповідачем було введено. Відповідно до договору позичальнику надано грошові кошти у розмірі 10 000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом. 08.01.2026 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 547052-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надало відповідачу додатково кредит в сумі 5 000 грн 00 коп. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав та не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Відтак відповідач порушив свої зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 10.07.2026 утворилась заборгованість у розмірі 50 650 грн 00 коп., яка складається з наступного: 15 000 грн 00 коп. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 25 150 грн 00 коп. - суми прострочених платежів по процентах, 7 500 грн 00 коп.. - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України; 3 000 грн 00 коп. - суми прострочених платежів по комісією.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

При зверненні до суду з позовом представник позивача просив розгляд справи провести в спрощеному позовному провадженні та за відсутності представника позивача.

Відповідач не з`явився і завчасно не повідомив про поважність причин неявки. Судова повістка, копія ухвали суду направлені відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Однак документи повернулися до суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою від 02.09.2026. Крім того, позивачем надано докази відправлення копії позову відповідачу.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак відповідач є таким, що належно повідомлений про дату і місце розгляду справи. Таким чином немає перешкод для судового розгляду.

Процесуальні рішення у справі

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.08.2026 відкрито провадження та призначено судове засідання у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про судове засідання о 09-10 год. 21.10.2026.

Фактичні обставини, які установив суд

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного:

Суд встановив, що 04.01.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем укладено договір № 547052-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі. За умовами договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000 грн 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Тип кредиту - кредит (п.2.2). Строк кредиту - 24 тижні (п.2.3), стандартна процентна ставка за кредитом в день 1% фіксована (п.2.4). Комісія за видачу кредиту 2 000 грн 00 коп. (п.2.5). Загальний розмір наданого кредиту- 10 000 грн. (п.2.7). Строк дії договору до 21.06.2026 (п.2.8). Денна процентна ставка 0,87 процентів (п.2.12).

Договір про надання кредиту № 547052-КС-003 від 04.01.2026 відповідачем підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-6885.

04.01.2026 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 547052-КС-003 про надання кредиту, яка прийнята останнім 04.01.2026.

04.01.2026 на картковий рахунок відповідача, вказаний в анкеті клієнта перераховано грошові кошти в сумі 10 000 грн 00 коп., що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів.

08.01.2026 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 547052-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надало відповідачу додатково кредит в сумі 5 000 грн 00 коп. Після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до Договору та Додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складає - 15 000 грн. (п. 2.2). Комісія за надання додаткової суми кредиту - 1 000 грн 00 коп.(п. 4). Після укладання Додаткової угоди та збільшення розміру кредиту були змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним, після укладання Додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: загальний розмір кредиту становить - 15 000 грн 00 коп.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладання Додаткової угоди - 165 календарних днів.; денна процентна ставка - 0,88 %

08.01.2026 на картковий рахунок відповідача, вказаний в анкеті клієнта перераховано грошові кошти в сумі 5 000 грн 00 коп., що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 547052-КС-003 про надання кредиту належним чином не виконав та не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитом № 547052-КС-003 від 04.01.2026, згідно якого станом на 10.07.2026 заборгованість за кредитним договором становить 50 650 грн 00 коп. та складається з наступного: 15 000 грн 00 коп. - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 25 150 грн 00 коп. - суми прострочених платежів по процентах; 7 500 грн 00 коп.. - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України; 3 000 грн 00 коп. - суми прострочених платежів по комісією.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Із встановленого вбачається, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані положеннями ст. 205, 526, 625, 626, 628, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями статті 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Аналізуючи зміст наведений положень нормативно-правових актів суд констатує, що кредитний договір може буди укладений шляхом приєднання до умов встановлених у відповідних формулярах. Такі формуляри зокрема мають містити умови надання кредиту, відповідний розмір кредитної ставки, умови повернення тощо.

Наведені положення також дають підстави стверджувати, що передбачено таке зобов`язання як кредит. Кредитор зобов`язується надати кошти боржнику, а останній зобов`язується повернути його та сплатити проценти за користування. При цьому боржник має виконати свої зобов`язання належним чином та у строк. Боржник коли не виконав свої обов`язки порушив права кредитора.

Щодо вирішення позовних вимог в частині стягнення кредитних коштів та процентів за користування кредитом

За положеннями п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України судовим способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов`язку в натурі. Тобто заявлена сума боргу може бути стягнута за рішенням суду.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наведених положень закону та встановлених обставин вбачається, що відповідач отримав у кредит кошти, але не повернув їх належним чином та не сплатив проценти. Відтак суд вважає, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому необхідно стягнути заявлену суму заборгованості за кредитним договором та процентами у розмірі 40 150 грн 00 коп..

Щодо вирішення позовних вимог в частині стягнення відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України

15.03.2022 прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. До розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

Кредитний договір між сторонами був укладений 04.01.2026.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 7 500 грн 00 коп. необхідно відмовити.

Щодо вирішення позовних вимог в частині стягнення комісії

При укладенні договору позивач передбачив комісію за видачу кредиту. Проте договір не містить інформації, які саме послуги надає кредитор для видачі кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, цей Закон передбачає право кредитора встановлювати в кредитному договорі комісію за надання, обслуговування і повернення кредиту.

Поряд з цим у кредитному договорі кредитор не зазначив та під час розгляду справи не надав доказів існування додаткових та супутніх послуг, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються позивачу та за які кредитором встановлена комісія.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Ураховуючи наведені положення закону та зміст договору, суд вважає, що умови про сплату комісії є нікчемними.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

Враховуючи відсутність у кредитному договорі переліку додаткових та супутніх послуг, пов`язаних з наданням кредиту, за які встановлено комісію, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту є неправомірним, а тому у стягненні комісії в розмірі 3 000 грн 00 коп. слід відмовити.

Висновки за результатами розгляду справи

З наведених положень закону та встановлених обставин вбачається, що відповідач отримав у кредит кошти, але не повернув їх належним чином та не сплатив проценти. Відтак суд вважає, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому необхідно стягнути суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 40 150 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 25 150 грн 00 коп. - проценти за користування кредитними коштами, що становить 79,27 % від заявленої суми позову 50 650 грн 00 коп. У решті вимог слід відмовити.

Рішення щодо розподілу витрат.

Згідно із частинами першою-третьою статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволений у розмірі 79,27% від заявленої суми позову, то відшкодування процесуальних витрат по сплаті судового збору теж підлягає стягненню пропорційно, тобто у сумі 2 110 грн. 48 коп. (79,27% від 2 662 грн 40 коп.)

На підставі зазначеного і керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 89, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: м. Київ, б. Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) 40 150 грн 00 коп. заборгованості, 2 110 грн 48 коп. відшкодування витрат, а всього 42 260 грн 48 коп.

У решті вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумської апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 26.10.2026.

Суддя Владислав КОСТЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua