Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №303/4780/25 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №303/4780/25

Суддя: Бисага Т. Ю.

Справа № 303/4780/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою адвоката Рега Є.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 липня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 о 09 год. 36 хв. 18.06.2025 по вул. Шенборна, 5 в м. Мукачево керував транспортним засобом марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідність шкіри обличчя), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з даною постановою суду адвокат Рега Є.Є. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду, а провадження у справі закрити. Зазначає, що оскаржувана постанова суду є необґрунтованою, такою що не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм. Посилається, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази перебування особи у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а наявність свідків є обов`язковою. Зазначає, що працівниками поліції не було дотримано процедури проведення освідування на стан сп`яніння, а саме не роз`яснено порушнику право на проходження такого в медичному закладі. Стверджує, що із долученого до матеріалів справи відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Рега Є.Є., неявка яких із урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останні належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи вже відкладався у зв`язку з їх неякою. Заяви про відкладення розгляду справи не надходили.

Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Реги Є.Є., враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №366263 від 18.06.2025 слідує, що 18.06.2025 о 09.36 год. по вул. Шенборна, 5 в м. Мукачево водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідність шкіри обличчя), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився на місці під час безперервного відеозапису, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Своїм підписом ОСОБА_1 засвідчив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені дані про нього правильні, від надання пояснення відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими районним судом доказами, а саме: вище вказаним протоколом про адміністративне правопорушення, у якому викладені обставини вчиненого правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5004994 від 18.06.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП; рапортом працівника поліції, яким доповідає начальнику ФПП ДПП в Закарпатській області про обставини події, яка мала місце18.06.2025 під час зупинення автомобіля марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 керуванням водія ОСОБА_1 , який був з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а також дослідженим у судовому засіданні відеозаписом події, який міститься на DVD-диску, на якому засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження освідчення на стан сп`яніння та іншими матеріалами справи.

Досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння при обставинах встановлених постановою судді першої інстанції від 02 липня 2025 року, чим було порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи сторони захисту про те, що із долученого до матеріалів справи відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки такі нічим не підтверджені, та не узгоджуються з даними рапорту працівника поліції. Крім того, ОСОБА_1 згідно даних відеозапису, жодного разу не вказував на те, що він не керував транспортним засобом, а також не надав своїх пояснень, хоча мав таку можливість.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, згідно копії постанови від 18.06.2025, ОСОБА_1 18.06.2025 о 09:30 керував автомобілем марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 та був непристебнутий ременем безпеки.

Посилання сторони захисту у апеляційній скарзі на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази перебування особи у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а наявність свідків є обов`язковою, апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення долучено DVD-диск, згідно якого поліцейським оголошено ознаки наркотичного сп`яніння, запропоновано пройти огляд у медичному центрі, а також засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від освідчення на стан сп`яніння, та роз`яснено права та обов`язки.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що виявлені ознаки сп`яніння є суб`єктивною думкою поліцейського, яку він складає на підставі аналізу дій водія під час спілкування із ним, а наявність або відсутність стану сп`яніння у водія перевіряється за допомогою проходження відповідного огляду. В даному випадку, водій ОСОБА_1 відмовився проходити такий огляд, за що передбачена адміністративна відповідальність.

Також відхиляються і твердження про наявність свідків, так як з огляду на те, що під час огляду ОСОБА_1 здійснювався відеозапис, присутність свідків, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час вказаної дії непотрібна, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 , чи його захисник Рега Є.Є. оскаржували дії працівників поліції щодо складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, матеріали справи не містять.

Отже, в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за інкриміноване йому правопорушення, оскільки, таким є виключно водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом, так як матеріали справи містять достатні відомості на підтвердження даного факту, а тому, на нього поширюються вимоги п.2.5 ПДР України, що покладають на водія обов`язок, на вимогу працівника поліції, пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналогічні посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб`єктивними, у зв`язку з чим апеляційний суд приходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.

При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та є способом його самозахисту.

Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП України і накладено стягнення у відповідності до санкції, зазначеного закону.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Рега Є.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага

Оригінал: reyestr.court.gov.ua