Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 21 жовтня 2026 р.
Справа: №456/4869/26
Суддя: Янів Н. М.
Справа № 456/4869/26
Провадження № 3/456/1830/2026
ПОСТАНОВА
іменем України
22 жовтня 2026 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. ,розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 №746244 від 15.08.2026 року вбачається, що 15.08.2026 року о 10 год. 39 хв. водій ОСОБА_1 , у м. Стрий по вул. Сагайдачного, 37, керував автомобілем «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу водій відмовився із намаганням покинути місце зупинки транспортного засобу, після чого відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, однак забезпечив участь у таких свого захисника – адвоката Волоховського О.І., який заперечував вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні. Зокрема вважає, що працівники поліції безпідставно застосували до ОСОБА_1 силу, завдавши йому тілесних ушкоджень, та затримали останнього. При цьому наголосив, що ОСОБА_1 не втікав від працівників поліції, а просто, приїхавши додому, вийшов з автомобіля та пішов у сторону під`їзду будинку. Також зазначив, що на відео відображено, що ОСОБА_1 висловив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а саме продути алкотест драгер, однак йому в цьому було відмовлено. Просив звернути увагу, що постановою Стрийського міськрайонного суду від 15.10.2026 р. справу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП, а саме щодо події, яка мала місце в момент зупинки автомобіля,яким керував ОСОБА_2 , закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Підсумовуючи, просить закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутність складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши позицію захисника особи, який притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Так, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду міститься в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Так, відповідно до згаданої Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
На підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин особою, уповноваженою на складання протоколу, окрім самого протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 №746244 від 15.08.2026 року, який не може бути самостійним безперечним доказом у справі, надано:
- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.08.2026 року, згідно якого від проходження огляду, правопорушник ОСОБА_1 відмовився;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.08.2026 року, з якого вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі не проводився, у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від такого.
- довідкою чергового лікаря-травматолога ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП Стрийської міської ради «ТМО «СМОЛ» № 4715, згідно якої ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою із діагнозом забійне садно лівої лобної поверхні голови. Від алкотестера відмовився.
- постановою серії ЕНА №7724624 від 15.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки останній, 15.08.2026 року о 10:39 год. керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3.в ПДР.
- рапорт поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно рапорту, під час патрулювання в м. Стрий, по вул. Сагайдачного біля буд 37, близько 10:44 год., було зупинено т.з., марки «Hyundai Tucson», н.з. НОМЕР_1 , водій якого керував т.з., із непристебнутим паском безпеки. Після зупинки транспортного засобу водій, залишивши автомобіль, раптово почав тікати у напрямку свого під`їзду, однак був наздогнаний і зупинений працівниками поліції у пішому порядку. Надалі він почав чинити фізичний опір та намагався знову втекти, у зв`язку з чим був затриманий. У зв`язку з цим, з метою припинення правопорушення та затримання особи, мною відповідно до ст. 44 Закону України Про Національну поліцію було застосовано фізичну силу, а саме спеціальні прийоми боротьби. Після припинення фізичного опору, відповідно до ст. 45 Закону України Про Національну поліцію, було застосовано спеціальний засіб кайданки, з метою затримання особи та припинення правопорушення. Затриманому було повідомлено про застосування до нього адміністративного затримання. Також про факт затримання було повідомлено його дружину. Після повідомлення особі про її адміністративне затримання відповідно до ст. 260 КУпАП за підозрою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 та ст. 185 КУпАП, останній повідомив, що потребує допомоги приватного адвоката. Після цього, затриманого було доставлено до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також огляду лікарем-травматологом з метою встановлення наявності чи відсутності тілесних ушкоджень. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі громадянин відмовився. Факт відмови було зафіксовано на нагрудну відеокамеру поліцейського, а також зроблено відповідну відмітку до довідки медичного закладу №4715, щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Під час проведення огляду було встановлено анкетні дані особи, якою виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після цього ОСОБА_1 було доставлено до приміщення Стрийського РУП ГУНП у Львівській області для проведення необхідних процесуальних дій.
Втім, рапорт працівника поліції також не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Свідчення працівника поліції відображені у рапорті, не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, позаяк така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2020 року в справі № 524/4668/17 та від 15 квітня 2020 року в справі № 489/4827/16-а.
- протокол №2118693 від 15.08.2026 року, згідно якого 15..08.2026 року в м.Стрий, по вул. Саксаганського, 37/2, водій керував транспортним засобом, будучи не пристебнутий паском безпеки, після зупинки автомобіля на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності намагався втекти, відштовхуючи працівників поліції та не виконував законні вимоги, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
- протокол про адміністративне затримання серії АА №147039 від 15.08.2026 року про те, що 15.08.2026 року о 10:44 год. у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, для складення адміністративних матеріалів, встановлення особи, припинення правопорушення, ОСОБА_1 затримано по вул. Сагайдачного біля будинку №37 в м. Стрий, Львівської області, оскільки під час зупинки транспортного засобу останній намагався втекти з місця події. Про місце перебування затриманого о 10:44 год. повідомлено його дружину ОСОБА_3 .. ОСОБА_1 , звільнений 15.08.2026 року о 13:38 год. після складення адміністративних матеріалів.
- відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також безпосередній момент його зупинки. При цьому із відеозапису, здійсненого за допомогою технічного засобу, встановленого на службовому автомобілі працівників поліції, вбачається, що останні протягом певного часу здійснювали рух слідом за вказаним транспортним засобом, фактично переслідуючи його. Після зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , останній вийшов з автомобіля та почав рухатись в напрямку під`їзду свого будинку, однак був наздогнаний і зупинений працівниками поліції, між ними спочатку виник словесний конфлікт та шарпанина в ході чого ОСОБА_4 був затриманий із застосуванням спеціальний прийомів боротьби та кайданок.
Крім того, з відеозапису, який міститься на файлі з назвою «export-z4ht2.mp4» вбачається, що ОСОБА_1 доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також огляду лікарем-травматологом з метою встановлення наявності чи відсутності тілесних ушкоджень. Втім, о 10:55 год. на нагрудну бодікамеру працівника поліції зафіксовано відмову останнього від продуття алкотестера «Драгер».
Разом з тим, з відеофайлу «export-1ir6j.mp4» вбачається, що після доставлення затриманого водія ОСОБА_1 у відділення поліції для складення адміністративних матеріалів, останній о 11:23 год та о 11:30 год., після спілкування з адвокатом у телефонному режимі, виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, шляхом продуття алкотестера драгера, однак працівниками поліції роз`яснено, що його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано на нагрудну бодікамеру у медичному закладі, та фактично відмовлено у проходженні огляду на стан сп`ягніння, незважаючи на те, що водій погодився на проходження огляду в межах встановлених Законом двох годин та в присутності поліцейського.
Окрім того, суд враховує, що підставою для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння фактично слугували дії останнього, які працівники поліції розцінили як непокору їхнім законним вимогам та спробу втечі з місця події, у зв`язку з чим щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Однак, постановою судді Стрийського міськрайонного суду від 15.10.2026 року у справі № 456/5136/26 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В даній постанові, спростована ознака нібито факту сп`яніння ОСОБА_5 , а саме поведінка, що не відповідає обстановці, на яку працівники поліції посилалися, як на підставу для пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Відтак сам факт непокори законним вимогам працівників поліції не може вважатися встановленим, а тому посилання на такі дії як на підставу для проведення огляду на думку суду є необгрунтованим.
Окрім того, як зазначено у вищевказаній Інструкції, фактично основною ознакою алкогольного сп`яніння у водія, є запах алкоголю з порожнини рота, разом з тим, а ні в протоколі про адміністративне правопорушення, а ні на долучених відеозаписах, не вказано про таку ознаку нібито алкогольного сп`яніння в ОСОБА_4 , жоден з учасників події, присутніх на відеозаписі, за весь час спілкування з ОСОБА_4 не звернув на таке уваги.
Таким чином, надані докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з огляду на наявні суперечності між ними.
Відтак, відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 08 липня 2020 року справа №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно позиції ВС викладеної у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 08 липня 2020 року у справі №177/525/17 відповідно до якої, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП, оскільки не надано допустимих та належних доказів його вини в скоєнні адміністративного правопорушення.
В свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), заява № 5310/71, та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», заява № 39598/03. Також, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що сформульовані у рішенні у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, з відсиланням на рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), заява №25657/94 від 10 липня 2001 року, згідно з якими «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви, щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості передбачає,що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Таким чином суд, враховуючи усе вищезазначене, відповідно до положень статей 251-252 КУпАП, з урахуванням також положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, вважає, недоведеними подію і склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, зокрема відмова особи, який керував транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Згідно з пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, оскільки в його діях відсутній склад інкримінованого правопорушення.
Керуючись ст. ст. 283, 284, КУпАП, суд -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Назар ЯНІВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua