Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №497/2368/26 — Болградський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026

Справа № 497/2368/26

Провадження № 3/497/482/26

22.10.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Раца В.А.,

при секретарі – Божевої І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Болграді адміністративний матеріал, який надійшов з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Немішаєво Бородянського району Київської області, громадянина України, інспектора прикордонної служби 3 категорії (фахівця зв`язку) групи зв`язку та автоматизованих систем ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", старшого солдата, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України (книжка) серії НОМЕР_1 , виданий 13.10.2005 року Бородянським РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.172-15 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №381883 від 18.08.2026 року, за результатами службового розслідування встановлено факт недбалого ставлення до порядку несення служби з боку старшого солдата ОСОБА_2 , який о 05:13 годині 02.08.2026 року під час несення служби в прикордонному наряді спеціальних технічних засобів не виявив чотирьох порушників державного кордону в районі прикордонного знаку 0757/13 на напрямку с.Табаки (Україна) - с.Мирне (Республіка Молдова), які чітко зафіксовані на моніторі біспектральної камери відеоспостереження та в подальшому здійснили незаконний перетин державного кордону з України в Республіку Молдова. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абзаців 3,6,7 пункту 19 Глави 5 Розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, затвердженої наказом МВСУ від 19.10.2015 №1261.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено за ч.2 ст. 172-15 КУпАП, ким саме в протоколі не зазначено, вказано тільки "В.о. начальника відділу прикордонної служби" та підписано протокол ОСОБА_3 , його посада в протоколі відсутня.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав 14.09.2026 року через електронну пошту письмові пояснення, в яких свою вину не визнав та пояснив, що він дійсно виконував обов`язки з охорони державного кордону в період з 21:00 годині 01.08.2026 року по 09:00 годині 02.08.2026 року в прикордонному наряді "Оператор комплексу спеціальних технічних засобів". Чергування прийняв о 21:06 01.08.2026 року на робочому місті №4. про що вніс запис в "Журнал спостереження прикордонного наряду "ОКСТЗ" за №709. Був замінений о 07:55 годині 02.08.2026 на вимогу офіцера Групи внутрішньої безпеки впс " ІНФОРМАЦІЯ_1 " для надання пояснень, про що вніс запис в "Робочий зошит прикордонного наряду "ОКСТЗ", оскільки був упевнений що невдовзі продовжить нести службу. Інформація з "Робочого зошиту прикордонного наряду "ОКСТЗ" при проведенні службового розслідування не використовувалась. Робоче місце №4 складалось з ноутбука сигналізаційного комплексу "ЩИТ" та монітора на який з 11 біспектральних камер виводилось в реальному часі 22 зображення (в денному та тепловізійному спектрі), одна з камер встановлена в районі прикордонного знаку №0757/13. На момент порушення ДКУ о 05:13 був стомлений (8 годин безперервного несенення служби), переглядаючи на моніторі зображення з камер не помітив момент коли в об`єктив тепловізійного каналу камери, яка встановлена в районі прикордонного знаку №0757/13 та працювала в режимі автоматичного патрулювання, потрапили особи, що рухались в бік ДКУ. Переглядаючи запис з камери стало відомо, що порушники були в кадрі 22 с. Керівництвом ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " були створені умови, що тривалий час ускладнювали несення служби прикордонним нарядом "ОКСТЗ", а саме: - служба прикордонного наряду "ОКСТЗ" була організована терміном 12 годин (з безперервним несенням служби) через 12 годин, що є порушенням п.п.5.1 п.5 Наказу №1280-АГ від 25.06.2025 "Про порядок організації несення служби та обладнання місць несення служби прикордонним нарядом "ОКСТЗ", згідно якого служба прикордонного наряду має бути терміном до 12 годин по змінному графіку несення служби з безперервним часом чергування не більше 4 годин; - на монітор робочого місця №4 були виведені зображення з 11 камер, що є порушенням абзацу 4 п.п.1.2 п.1 "Типового порядку призначення та організації несення служби прикордонним нарядом "ОКСТЗ" з використанням систем відеоспостереження", відповідно до якого допускається не більше 2 камер на одного оператора; - робочі місця операторів обладнані звичайними офісними стільцями, що є порушенням п.7 "Вимог до облаштування приміщень (місць) несення служби операторами систем відеоспостереження", відповідно до яких робочі місця операторів мають бути обладнанні ортопедичними стільцями; - робочі місця операторів не забезпеченні окулярами з фільтром синього світла для зменшення втоми очей при тривалій роботі, що є порушенням п.8 "Вимог до облаштування приміщень (місць) несення служби операторами систем відеоспостереження", відповідно до якого окуляри мають бути; - в приміщенні прикордонного наряду "ОКСТЗ" яскраве загальне освітлення (всі лампи вмикаються одночасно), що є порушенням п.1 "Вимог до облаштування приівщень (місць) несення служби операторами систем відеоспостереження", відповідно до якого освітлення має бути не яскравим, з регулюванням. Керівництву неодноразово повідомлялось, що несення служби в таких умовах з графіком 12 годин через 12 годин, призводить до надмірної втоми, втрати уваги. Він вважає себе не винним, в його діях не вбачається недбалості, за своїм фізичним станом він не міг виконувати свої посадові обов`язки належним чином.

Дослідивши надані матеріали та врахувавши письмові пояснення особи, відносно якої складений протокол, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 251,252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_4 інкримінується недбале ставлення до військової служби, яке виразилося у неналежній організації служби, а саме він не виявив (не побачив) на моніторі чотирьох правопорушників, що призвело до незаконного перетину державного кордону України 02.08.2026 року ними. Більш детального викладення обставин правопорушення в протоколі не зазначено. Зазначено про порушення ним абзаців 3,6,7 п.19 Глави 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ.

Диспозицією ч.2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, визначеного ст. 172-15 КУпАП є військова службова особа.

Згідно з приміткою до ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Так, вимоги абзаців 3,6,7 пункту 19 Глави 5 Розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, затвердженої наказом МВСУ від 19.10.2015 №1261, визначають, що під час виконання завдань оператор комплексу спеціальних технічних засобів зобов`язаний своєчасно і в установленому порядку реагувати на сигнали і зміни зображення на моніторах та спрацювань технічних засобів контролю; у разі виявлення нових об`єктів безперервно спостерігати за ними, фіксувати час їх виявлення, характерні ознаки та дії, здійснювати їх ідентифікацію та розпізнавання, а в разі потреби доповідати про них по команді.

В матеріалах справи відсутні належні докази того, що посада - інспектора прикордонної служби 3 категорії, оператор, пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, чи ОСОБА_1 виконує такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Службова особа вказана в пункті Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, який ставиться в провину ОСОБА_1 , оператор, не пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, доказів протилежного суду не надано. Також в матеріалах справи відсутній причинний зв`язок між виявленним порушенням перетину державного кордону чотирма особами та діями ОСОБА_1 , а саме що саме на моніторі ОСОБА_1 було виявлено рух ціх осіб, що він мав дійсно можливість побачити це на моніторі, що керівництвом було зроблено всі умови для несення служби ОСОБА_1 .

З об`єктивної сторони, дане правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.

Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою, службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків ( у зв`язку з виконанням інших покладених на неї обов`язків внаслідок нетривалої роботи на посаді та за відсутності досвіду тощо), не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.

З наведеного вбачається, що для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити не тільки факт невиконання військовослужбовцем певного обов`язку, але й те, що він мав місце саме внаслідок недбалості, тобто у зв`язку із тим, що особа за наявності реальної можливості виконання своїх обов`язків проявила до них байдужість та несумлінність.

Надані суду докази, матеріали провадження, не свідчать поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому правопорушення, оскільки ними підтверджується лише факт несення служби з охорони державного кордону в складі наряду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п.50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.

Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява N 25).

Крім того, у справі "Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom" (N 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та додані до протоколу.

У зв`язку з чим, в матеріалах справи є лише сумніви щодо наявності вини в діях ОСОБА_1 , відтак згідно статті 62 Конституції України суд такі сумніви повинен трактувати на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові ВС/КАС від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Згідно з ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад та подія адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд вважає за необхідне провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33-35, 172-15 ч.2, 221, 247, 268, 280, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.

Суддя В.А.Раца