Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №504/5427/25
Суддя: Погорєлова С. О.
Номер провадження: 33/813/1523/26
Номер справи місцевого суду: 504/5427/25
Головуючий у першій інстанції Сафарова А. Ф.
Доповідач Погорєлова С. О.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря – Турик А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Доброславського районного суду Одеської області від 22 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- про накладення на нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Постановою Доброславського районного суду Одеської області від 22 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665,60 грн.
З вказаної постанови вбачається, що 28.11.2025 року об 19:15 год. за адресою: с. Сичавка, вул. Центральна, 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя. Огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився за допомогою Alcotest Drager, результат огляду позитивний 1,02‰ проміле, тест № 686 від 28.11.2025 року, з результатом водій не погодився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я відмовився під відеозапис на портативну боді камеру 000777. Особу відсторонено від керування тз шляхом блокування. В діях водія встановлено порушення п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою Доброславського районного суду Одеської області від 23 червня 2026 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
1)застосований до ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, а відтак саму процедуру проведення огляду, слід визнати порушеною і незаконною;
2)матеріали справи не містять відомостей про те, у який спосіб працівник підрозділу поліції отримав DVD-R диск з матеріалами відеозапису;
3)із відеозапису не вбачається моменту складання працівником поліції адміністративних матеріалів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення;
4)протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції;
5)із матеріалів справи не вбачається сертифікату відповідності перевірки типу засобів вимірювальної техніки, декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки, який було використано для перевірки стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 ;
6)не вбачається факту відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом;
7)якщо результатом огляду, встановлено стан алкогольного сп`яніння (незалежно від того чи згодна особа з його результатом), то це є порушення п. 2.9 ПДР, а якщо особа, відмовляється взагалі проходити огляд, то це порушення п. 2.5 ПДР. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, однак протокол було складено, як за порушення ним п. 2.5 ПДР, як відмова від проходження відповідного огляду.
Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 та його представника про розгляд справи на 30.09.2026 року на 11:00 год. В судове засідання ОСОБА_1 та Родіонов А.В., якій діє в інтересах ОСОБА_1 не з`явилися.
29.09.2026 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 та його представника.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин.
Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №526465 від 28.11.2025 року з якого вбачається, що 28.11.2025 року об 19:15 год. за адресою: с. Сичавка, вул. Центральна, 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя. Огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився за допомогою Alcotest Drager, результат огляду позитивний 1,02‰ проміле, тест № 686 від 28.11.2025 року, з результатом водій не погодився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я відмовився під відеозапис на портативну боді камеру 000777. Особу відсторонено від керування транспортним засобом шляхом блокування. В діях водія встановлено порушення п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП;
-довідка, з якої вбачається, що згідно відомостей Інтегрованої інформаційно-пошукової системи Національної поліції України ОСОБА_1 протягом року не був підданий адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посвідчення водія НОМЕР_2 отримав 27.05.2020 року;
-роздруківка тесту Драгер, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , 28.11.2025 року о 19:35 год. пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest. Результат тесту 1,02‰;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що 28.11.2025 року о 19:19 год. ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до медичного закладу КНП «ООМЦПЗ» ООР для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак огляду проведено не було з підстав відмови водія;
- акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається що огляд проведено у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, почервоніння шкіри обличчя. Огляд проводився за допомогою приладу Alcotest Drager 7510. Результат огляду на стан сп`яніння позитивний 1,02‰;
- рапорт інспектора СРПП ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області з якого вбачається, що 28.11.2025 року у складі СРПП спільно з інспектором СРПП ВП № 4 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Чучупаловим О.Г., перебували на чергуванні, здійснювали патрулювання території обслуговування з метою профілактики правопорушень, забезпечення публічного порядку та безпеки дорожнього руху. 28.11.2025 року о 09:05 год. під час патрулювання рухаючись по вул. Центральна 2, с. Сичавка, Одеського району, Одеської області, було помічено транспортний засіб марки Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого рухався на автомобілі на якому не горить лампа лівої заднього лівого габариту, чим порушив п.п. 2.3.а ПДР України. Під час перевірки документів та спілкування з особою ОСОБА_1 , який керував вище вказаним транспортним засобом, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та почервоніння шкіри обличчя. Під відео запис особі ОСОБА_1 на місці події було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alcotest 6810, на що особа ОСОБА_1 , дав свою згоду. Результат тесту № 686 від 28.11.2025 року, позитивний, склав 1,02‰, з результатом особа ОСОБА_1 , не погодився, пройти аналогічний огляд у медичному закладі, останній відмовився. Тим самим ОСОБА_1 , порушив вимоги п.п. 2.5 ПДР України. На підставі вище викладеного особі ОСОБА_1 , було роз`яснено його права, відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №51 476 103 25, з якого вбачається, що за результатом повірки встановлено, засіб вимірювальної техніки Alcotest 6810, зав. №ARBL-0872 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019;
- відеозапис, який було приєднано до матеріалів справи та з якого вбачається, що 28.11.2025 року приблизно о 19:05 год. працівники поліції їхали за автомобілем Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який в подальшому було зупинено за допомогою звукового сигналу. Працівник поліції підійшов до водія, представився, повідомив, що його було зупинено з підстав того, що не горів лівий габарит. Попередив, що ведеться відеофіксація. Попросив надати документи. Під час спілкування із водієм у працівника поліції виникла підозра, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння, оскільки відчувався запах алкоголю з порожнини рота. Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, або проїхати о медичного закладу. Крім того роз`яснив його право відмовитися від проходження будь-якого огляду. На питання працівника поліції чи вживав ОСОБА_2 алкогольні напої, останній повідомив, що вживав вчора, а сьогодні після обіду сів за кермо. Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Тест показав 1,02‰. ОСОБА_1 не погодився із даним результатом огляду, тому працівниками було запропоновано проїхати до медичного закладу. Проїхати у заклад охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, у зв`язку із чим на останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.
Відповідно до п.п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду.
Отже, саме з підстав відмови ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Щодо посилання апеляційної скарги на те, що застосований до ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, а відтак саму процедуру проведення огляду, слід визнати порушеною і незаконною, суд апеляційної інстанції зауважує на такому.
З положень ст. 266 КУпАП вбачається, що особи, які керують, зокрема транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі – стан сп`яніння), підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування, зокрема транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Аналогічні положення, але з більш детальним врегулюванням дій поліцейського під час огляду водія на стан сп`яніння, містяться в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі – Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкція № 1452/735).
Зокрема, положення п. 2, 3, 5 Порядку № 1103 встановлюють, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Положенням п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За приписами п. 3 - 5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Отже, огляд ОСОБА_1 було проведено у відповідності до норм чинного законодавства, порушень з боку працівників поліції встановлено не було.
Суд апеляційної інстанції критично відноситься о посилань апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять відомостей про те, у який спосіб працівник підрозділу поліції отримав DVD-R диск з матеріалами відеозапису, з огляду на таке.
Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, дані про який внесені у протокол про адміністративне правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП.
Також з дослідженого відеозапису не вбачається будь-яких порушень працівниками поліції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Водночас, відповідно до п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції відхиляє довід апеляційної скарги про те, що із відеозапису не вбачається моменту складання працівником поліції адміністративних матеріалів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, як неспроможний з огляд уна те, що, ані діючим законодавством, ані вищезазначеною Інструкцією не передбачено приєднання до матеріалів адміністративного провадження повного відеозапису з початку виконання службових обов`язків поліцейським. В даному випадку, до матеріалів адміністративного провадження приєднано відеозапис, який стосується безпосередньо ОСОБА_1 , якого 28.11.2025 року у було зупинено працівниками поліції. Коли працівник поліції підійшов до транспортного засобу, саме ОСОБА_1 перебував за кермом. Крім того, у працівника поліції виникла підозра, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки з його порожнини рота відчувався запах алкоголю, тому, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 погодився, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, результат якого показав 1,02‰, проте, у зв`язку із тим, що він не погодився із даним результатом, останньому було запропоновано проїхати до медичного закладу. Однак ОСОБА_1 відмовився.
Крім того, обставини, які висвітлені у наданому відеозаписі разом з іншими дослідженими доказами у справі, повністю доводять вину ОСОБА_1 у інкримінованому правопорушенні, оскільки є допустимими, повними, дослідженими в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 28.11.2025 року та інкримінуються ОСОБА_1 .
Довід апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції, спростовується наступним.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формуються обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Відповідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, в протоколі серії ЕПР1 №526465 від 28.11.2025 року вказано, що в зазначений день та час ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що являє собою суть інкримінованого йому правопорушення.
Таким чином, протокол було складено у відповідності до норм чинного законодавства, посадовою особою, яка має право складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом не скористався, не вказав жодних зауважень, або незгоди.
Одеський апеляційний суд також, зазначає, що вказуючи про порушення співробітниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейського до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Посилання апеляційної скарги про те, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не заслуговують на увагу з огляду на те, що ОСОБА_1 було повідомлено працівниками поліції, що його відсторонено від керування транспортним засобом. І що керувати далі автомобілем може тверезий водій, за умові наявності водійського посвідчення відповідної категорії.
Довід апеляційної скарги про те, що із матеріалів справи не вбачається сертифікату відповідності перевірки типу засобів вимірювальної техніки, декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки, який було використано для перевірки стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на те, що до матеріалів справи приєднано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №51 476 103 25.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що якщо результатом огляду, встановлено стан алкогольного сп`яніння (незалежно від того чи згодна особа з його результатом), то це є порушення п. 2.9 ПДР, а якщо особа, відмовляється взагалі проходити огляд, то це порушення п. 2.5 ПДР. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер, однак протокол було складено, як за порушення ним п. 2.5 ПДР, як відмова від проходження відповідного огляду, суд апеляційної інстанції відхиляє, як особисте тлумачення норм закону ОСОБА_1 .
Так, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (п. 7 розділ 1 Інструкції № 1452/735).
Оскільки ОСОБА_1 був незгоден із результатом огляду його на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, працівниками поліції було запропоновано проїхати до медичного закладу. Оскільки ОСОБА_1 відмовився, відносно нього було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП із вказівкою про порушення останнім вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 , будучи водієм та маючи відповідне посвідчення водія, обізнаний з Правилами дорожнього руху України.
Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Отже, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи ж апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 зі складенням щодо нього протоколу та ухваленням постанови судом.
В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.
Об`єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, та в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.
З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови
Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Постанову Доброславського районного суду Одеської області від 22 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua