Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №591/13006/24 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/13006/24

Провадження № 2/591/2569/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Сухонос Є.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

законного представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу №591/13006/24 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Кишенюк Людмила Павлівна про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2024 року позивачка, діючи у своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки, звернулась до суду з позовом. Уточнивши вимоги, позов мотивує тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 . У шлюбі народилася донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час шлюбу з чоловіком було набуте майно: автомобіль BMW, 2002 року випуску та автомобіль ВАЗ 2007 року випуску. Автомобілі та правовстановлюючі документи зберігалися у чоловіка, який був військовослужбовцем та користувався ними під час короткочасних відпусток. Після розлучення у ОСОБА_8 народилась дитина від іншої жінки, він повідомляв позивачці, що спільного життя з матір`ю дитини він не веде, але дитину підтримує.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 загинув внаслідок військових дій. Після його смерті була заведена спадкова справа та сформований склад спадкоємців:

мати – ОСОБА_2 ,

донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

До складу спадкового майна увійшло два спірних автомобіля.

Нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на автомобілі. За повідомленням ОСОБА_9 автомобілі та документи на них знаходяться у ОСОБА_3 (матері ОСОБА_7 ), спроби ОСОБА_9 забрати ці автомобілі та документи у ОСОБА_3 виявились невдалими.

Зазначає, що спірні автомобілі були придбані у період шлюбу та є спільною сумісною власністю позивачки та ОСОБА_8 . У зв`язку зі смертю власника спільного майна виникла потреба у визначенні часток майна та визнання права власності.

ОСОБА_6 є спадкоємцем першої черги за законом. Оскільки власником частини автомобілів є ОСОБА_5 , інша частина має бути поділена між відповідачами та ОСОБА_6 .

Уточнивши позовні вимоги, просить:

- визнати автомобіль марки ВМW 330D, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль марки ВАЗ 21134, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та померлого ОСОБА_8 ;

- визнати право власності на частину автомобіля марки ВМW 330 D, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та частину автомобіля марки ВАЗ 21134, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 за ОСОБА_5 ,

- визнати право власності на 1/6 частину автомобіля марки ВМW 330 D, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та 1/6 частину автомобіля марки ВАЗ 21134, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 за ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач ОСОБА_9 позов визнала у повному обсязі. У відповідній заяві зазначила, що підтверджує обставини, викладені у ньому. Спірні автомобілі були придбані за кошти, набуті під час шлюбу та використовувались в інтересах сім`ї. Після розлучення автомобілі залишались у користуванні сина відповідачки, але з позивачкою була домовленість про компенсацію половини їх вартості. Після загибелі сина автомобілями заволоділа ОСОБА_3 , посилаючись на те, що їх спільна з ОСОБА_8 донька є спадкоємцем після батька. Така ситуація щодо автомобілів є несправедливою щодо позивачів.

Представник ОСОБА_10 у відзиві на позовну заяву зазначила, що ОСОБА_8 придбав автомобілі за власні коши та користувався ними спільно з ОСОБА_10 , як належним користувачем. Транспортні засоби та документи на них як за життя ОСОБА_8 , так і після його смерті перебувають у користуванні ОСОБА_10 . Після вступу у спадщину з ОСОБА_10 ніхто зі спадкоємців не зв`язувався.

Заперечує проти позовних вимог, зазначає, що спірні автомобілі є особистою приватною спадкодавця. Посилаючись на положення ст. 57 СК України зазначає, що суд може визнати це майно особистою приватною власністю. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 23.06.2023 встановлено, що позивачка ОСОБА_5 не проживала із чоловіком понад 5 років. Спірні транспортні засоби були придбані, коши фактично шлюбні відносини між подружжям ОСОБА_11 були припинені Оскільки спірні транспортні засоби придбані спадкодавцем у період його окремого проживання внаслідок фактичного припинення шлюбних відносин, вони були особистою приватною власністю ОСОБА_8 , а отже входять до складу спадщини та підлягають поділу між спадкоємцями у рівних частках. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 05.02.2025 (головуючий суддя Сидоренко А.П.) відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою від 18.02.2025 в порядку забезпечення позову заборонено законному представнику ОСОБА_7 – ОСОБА_3 та іншим особам відчужувати, передавати у володіння та/або користування спірні транспортні засоби до вирішення спору по суті. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 24.12.2025 у зв`язку із призначенням судді Сидоренко А.П. суддею Сумського апеляційного суду справу розподілено головуючому судді Ніколаєнко О.О. Ухвалою від 21.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених підстав. Додатково пояснив, що фактично шлюбні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 були припинені після розірвання шлюбу, спірні автомобілі були придбані та використовувались для потреб сім`ї. Відповідачка не надає оригіналів документів нотаріусу, у зв`язку з чим позивач позбавлена можливості зареєструвати право власності. Про наявність у колишнього чоловіка іншої дитини ( ОСОБА_7 ) дізналась після смерті чоловіка від нотаріуса.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 визнала позов у повному обсязі, пояснила, що спірні транспортні засоби її син придбав за власні кошти, сам користувався ними та обслуговуав. Автомобілі та документи на них наразі знаходяться у ОСОБА_3 , вона відмовляється їх віддатию У сина були звичайні сімейні відносини із ОСОБА_5 до часу розлучення.

У судовому засіданні ОСОБА_3 – законний представник малолітньої ОСОБА_7 повідомила, що з листопада 2022 року проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_8 . Він придбав транспортні засоби за особисті кошти та користувався ними разом із нею. Автомобіль ВАЗ він подарував їй на день народження, однак право власності на неї не оформляв, зареєстрував її як належного користувача. Після того, як ОСОБА_8 дізнався про вагітність ОСОБА_3 , зареєстрував її як належного користувача і другого автомобіля. Коли постало питання спадщини, мати ОСОБА_8 стала вимагати віддати транспортні засоби і документи. У вересні 2025 року їй подзвонила нотаріус, у якої відкрита спадкова справа. Вона надала нотаріусу для ознайомлення оригінали документів на транспортні засоби і нотаріус зробила з них копії. ОСОБА_3 користується транспортними засобами – возить доньку. Не чинить перешкод позивачу у користуванні ними.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві. Додатково пояснила, що фактичні шлюбні відносини ОСОБА_8 були припинені із дружиною задовго до офіційного розірвання шлюбу, тому на спірне майно не поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 (а.с. 15 т. 1).

У шлюбі у них народилася спільна донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 16 т. 1).

02.11.2022 ОСОБА_8 набув у власність транспортний засіб – BMW 330D, 2002 року випуску, днз НОМЕР_1 (а.с. 20).

14.01.2023 ОСОБА_8 набув у власність транспортний засіб ВАЗ 21134, 2010 року випуску, днз НОМЕР_2 (а.с. 21).

У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебувала справа №591/1488/23 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу. Провадження у цій справі було відкрито 06.03.2023. Заочним рішенням суду від 23.06.2023 даний позов задоволено – шлюб між подружжям розірвано. У описовій частині рішення (у стислому викладі позиції позивача) вказано, що позивач не проживає з відповідачкою понад 5 років. Мотивувальна частина рішення не містить інформації щодо встановлених судом обставин проживання або не проживання подружжя разом (а.с. 17-18 т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 загинув, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 19 т. 1).

Після його смерті була заведена спадкова справа. Відповідно до витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі спадкоємцями ОСОБА_8 є: мати ОСОБА_2 , донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 23 т. 1).

Постановою приватного нотаріуса Кишенюк Л.П. від 12.12.2024 відмовлено ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про права власності на частку в спільному майні подружжя – на частку двох спірних автомобілів у зв`язку з відсутністю оригіналу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 15-16 т. 1).

Відповідно до відповідей РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях від на адвокатські запити:

- спірні транспортні засоби станом на 04.12.2024 зареєстровані за ОСОБА_8 (а.с. 27 т. 1)

- транспортний засіб – BMW 330D, 2002 року випуску, днз НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_8 , 20.09.2023 призначено належного користувача - ОСОБА_3 ,

- транспортний засіб ВАЗ 21134, 2010 року випуску, днз НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_8 , 14.01.2023 призначено належного користувача - ОСОБА_3 (а.с. 205 т. 1).

Відповідно до виписки з карткового рахунку ОСОБА_3 протягом періоду з 15.11.2022 по 11.05.2024 ОСОБА_8 здійснював перекази на її рахунок на загальну суму 169 721 грн., ОСОБА_3 здійснювала перекази на рахунок ОСОБА_8 на загальну суму 17 276,40 грн. (а.с. 201-202 т. 1)

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач ОСОБА_5 посилалась на те, що спірні транспортні засоби придбані у період шлюбу з ОСОБА_8 а відтак, є спільним майном подружжя, тому половина цього майна належить їй на праві спільної сумісної власності. Інша половина майна має бути розподілена між спадкоємцями, однією з яких є її малолітня донька, яка має право на 1/6 частину спірних транспортних засобів.

Заперечуючи проти позову, законний представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_3 зазначала, що ОСОБА_8 задовго до розірвання шлюбу не проживав однією сім`єю зі своєю дружиною, спірне майно придбане на його особисті кошти та не є спільним сумісним майном подружжя.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, положення статті 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Судом встановлено, що спірні автомобілі були придбані ОСОБА_8 у період перебування його у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 .

Заперечуючи проти позову, законний представник малолітньої відповідачки ОСОБА_7 - ОСОБА_3 посилалася на приписи ч. 6 ст. 57 СК України, відповідно до якої суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Проте судом критично оцінюються доводи сторони відповідача про те, що шлюбні відносини між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 були припинені задовго до офіційного розірвання шлюбу. Досліджені матеріали справи беззаперечно не свідчать про те, що майно було придбане за особисті кошти ОСОБА_8 , а його шлюбні відносини із дружиною на момент їх придбання були припинені.

Посилання у заочному рішенні Зарічного районного суду м. Суми від 23.06.2023 у справі № 591/1488/23 на те, що позивач у тій справі ( ОСОБА_8 ) не проживав із дружиною протягом 5 років, міститься лише в описовій частині рішення як виклад позиції позивача та не є преюдиційним фактом у розумінні статті 82 ЦПК України, оскільки мотивувальна частина вказаного рішення не містить висновків суду про припинення шлюбних відносин у конкретний період часу до їх офіційного розірвання.

Доказів на підтвердження того, що придбання спірних транспортних засобів здійснювалося виключно за особисті кошти ОСОБА_8 , які не належали до спільної сумісної власності подружжя матеріали справи також не містять.

Той факт, що ОСОБА_3 була призначена належним користувачем спірних транспортних засобів не спростовує презумпцію спільної сумісної власності подружжя.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що спірні транспортні засоби є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .

Частки у праві спільної сумісної власності подружжя є рівними, тому частина кожного з указаних автомобілів належить на праві власності ОСОБА_5 , а інша частина є спадковим майном, яке належало померлому ОСОБА_8 .

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на належну йому частину спірних автомобілів. Спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину, є: мати померлого - ОСОБА_2 , малолітня донька - ОСОБА_6 (від шлюбу з позивачкою) та малолітня донька - ОСОБА_7 (в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 ).

Кожному зі спадкоємців першої черги за законом належить 1/3 частина у спадковому майні. Оскільки спадковою масою є частина кожного автомобіля, розмір частки кожного зі спадкоємців у спірному майні становить 1/6 частину .

Зважаючи на те, що нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину та у визначенні часток через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, порушене право позивачки та малолітньої спадкоємиці підлягає захисту судом шляхом визнання права власності у судовому порядку.

При зверненні до суду з позовом та із заявою про забезпечення позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1995,60 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає розподілу у дольовому порядку, враховуючи двох відповідачів, сплачений судовий збір, тобто по 997,80 грн.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 визнала позов, на підставі ст. 142 ЦП України позивачці з державного бюджету підлягає поверненню 50% судового збору, який належав би до стягнення з відповідача ОСОБА_2 , тобто 498,90 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненн судовий збір у розмірі 498,90 грн., з законного представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_3 - 997,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, —

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Кишенюк Людмила Павлівна про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності задовольнити.

Визнати автомобіль марки ВМW 330D, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль марки ВАЗ 21134, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та померлого ОСОБА_8 .

Визнати за ОСОБА_5 право власності на частину автомобіля марки ВМW 330 D, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та частину автомобіля марки ВАЗ 21134, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину автомобіля марки ВМW 330 D, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та 1/6 частину автомобіля марки ВАЗ 21134, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 498,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 997,80 грн.

Повернути ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з Державного бюджету України 25% сплаченого при зверненні до суду судового збору у загальному розмірі 498,90 грн., тобто

- 647,50 грн. згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки АТ "Акцент Банк" №161901592 від 19.12.2024 на суму 1390,00 грн.;

- 151,40 грн. згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки АТ "Акцент Банк" №161901172 від 19.12.2024 на суму 605,60 грн.;

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26.10.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко