Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №333/7407/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 333/7407/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/7407/26 Головуючий в 1 інст. Наумова І.Й.

Провадження № 33/807/1179/26 Доповідач в 2 інст. Нікітін В.В.

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., за участю за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , його захисника, адвоката Костура Р.В., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника на постанову Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 09 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, 19.06.2026 року о 13:34 год. в м. Запоріжжі, Комунарський район, по пр. Соборному, 9, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом FORTE з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу під час безперервної відеофіксації на нагрудний реєстратор, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування відмовився шляхом залишення транспортного засобу без порушень Правил дорожнього руху України, про повторність попереджений.

В апеляційній скарзі захисник Костур Р.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що не погоджується з оскаржуваною постановою і вважає її незаконною та необґрунтованою з наступних доводів та підстав.

Зазначає, що в даному випадку фіксація в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, не мала місце. Працівники поліції наздогнали і зупинили ОСОБА_1 на проїзній частині дороги у м. Запоріжжі, проспект Соборний, 9.

ОСОБА_1 їхав на електросамокаті в сонцезахисних окулярах, а також при спілкуванні з поліцейськими він сонцезахисні окуляри не знімав, а отже незрозуміло як працівники патрульної поліції встановили розширення зіниць очей через сонцезахисні окуляри.

Крім того, ОСОБА_1 керував електросамокатом однією лівою рукою, так як видно на відео, права рука у нього притиснута до тіла та зігнута у лікті оскільки правий ліктьовий суглоб мав перелом і станом на 19.06.2026 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у Міській клінічній лікарні № 6 Дніпровської міської ради, однак самостійно покинув лікарню на один день щоб поїхати та відвідати своїх побратимів у м. Запоріжжі.

Таким чином, на думку захисника, працівники поліції не могли констатувати факт тремтіння пальців обох рук.

Також захисник зазначає, що ОСОБА_1 під час їзди на електросамокаті був одягнутий у балаклаву, яка прикривала його обличчя. При спілкуванні з працівниками патрульної поліції балаклава весь час була на обличчі ОСОБА_1 , тому не зрозуміло як працівники поліції встановили через балаклаву неприродну блідість шкіряного покриву обличчя.

На думку захисника, тремтіння пальців руки (тільки лівої, якою ОСОБА_1 керував електросамокатом) та блідість шкіри обличчя можливе від катання на електросамокаті, а не є безпідставно надуманими ознаками наркотичного сп`яніння, оскільки причиною зупинки ОСОБА_1 зі слів поліцейських було порушення ним правил дорожнього руху, а саме проїзду перехрестя, однак жодного протоколу про порушення правил переїзду перехрестя ОСОБА_1 працівниками поліції не зафіксовано та відповідно не складено, що дає підстави вважати порушення працівниками поліції законних підстав для зупинки транспортного засобу.

Захисник вважає, що судом першої інстанції не надано належну оцінку та прийнято поспішне необґрунтоване рішення без належного дослідження всіх наданих працівниками патрульної поліції матеріалів адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції згідно протоколу о 13:34:00 годині 19.06.2026, проте на місці працівниками поліції про адміністративне правопорушення протокол не складався, оскільки підстав для його складання не було, відповідно жодного другого примірника протоколу не було і ОСОБА_1 його не отримував. Протокол було складено працівниками поліції тільки о 14:32:43.

Направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння до КНП “ОКЗПНД та СЗХ” ЗОР від 19.06.2026 складено о 13:41 год., оскільки, на думку захисника, жодних підстав для направлення ОСОБА_1 у працівників поліції на той момент не було і не могло бути. В самому направленні є посилання на протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою особою патрульної поліції Серії ЕПР1 № 697204, який був складений 19.06.2026 тільки о 14:32:43 годині, тобто через годину після написання даного направлення,

Крім цього, захисник зазначив, що інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Сергій Малєв у рапорті від 19.06.2026, вказав, що 19.06.2026 о 17:12 годині під час несення служби за адресою проспект Соборний, 9 зупинив ТЗ електросамокат під керуванням ОСОБА_1 та на місці було складено протокол ЕПРІ № 697204 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що не відповідає обставинам справи, оскільки жодного протоколу на місці не складалося, тим паче ОСОБА_1 о 17:12 год. навіть не знаходився у м. Запоріжжі, так як виїхав відразу після спілкування з працівниками патрульної поліції потягом до м. Дніпро (посадковий документ для проїзду ОСОБА_2 на потяг Запоріжжя - Дніпро на 16.09.2026 відправка о 13:50 год. доданий до апеляційної скарги).

У даному випадку, на думку захисника, у працівників патрульної поліції не було жодних законних підстав для складання протоколу (який ними і не був складений на місці), так як ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 були відсутні. На відео чітко видно, що таких ознак не було. ОСОБА_1 чітко розмовляв та відповідав на запитання, повідомив, що не вживав ніяких наркотиків, руки в нього не тремтіли, жодних змін в його поведінці не спостерігалося, а всі обставини були надумані працівниками поліції. ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він не відмовляється від проходження огляду на місці, але в нього наявний об`єктивний фактор, оскільки він повинен бути о 13:50 годині на ж/д вокзалі на потязі до м. Дніпра і показав працівникам поліції проїздний квиток (був зупинений працівниками патрульної поліції о 13:34 годині).

На думку захисника, аналізуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановлено, що працівники поліції направлення для проведення огляду на стан сп`яніння не виписували, оскільки у матеріалах справи наявне фіктивне направлення, яке не відповідає обставинам події. У зв`язку з вищенаведеним, справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 697204 від 19.06.2026 просить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши аргументи ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Костура Р.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 6 розділу І Інструкції).

Згідно з п. 7 Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи, разом з тим такий висновок суду об`єктивно не підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 697204 від 19.06.2026 зафіксовано, що 19.06.2026 о 13 год. 34 хв. в м. Запоріжжі по проспекту Соборному, 9 водій ОСОБА_1 керував т/з електросамокат марки FORTE з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкірного покрову обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законодавством порядку у спеціальному медичному закладі у лікаря нарколога відмовився на місці зупинки т/з, чим порушив п. 2.5 ПДР, Від керування відмовився шляхом залишення т/з без порушень ПДР, про повторність попереджений (а.с. 1).

За направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.06.2026, огляд не проводився у зв`язку з відмовою від проходження (а.с. 4).

Відеозаписом, наявним у матеріалах справи, підтверджується, що після зупинки транспортного засобу працівник поліції під час спілкування з ОСОБА_1 повідомив, що вбачає у нього ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя, розширені зіниці очей, що не реагують на світло.

Переглядаючи постанову за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає, що системний аналіз наведеного вище законодавства свідчить про те, що законодавець надає виключного значення такому доказу правопорушення як відеозапис, обов`язковість ведення якого визначена як вимогами ст. 266 КУпАП, так і Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 їхав на електросамокаті в сонцезахисних окулярах, його обличчя закривала балаклава, він керував тільки лівою рукою, а права рука була притиснута до тіла та зігнута у лікті. З відеозапису не зрозуміло, як працівник поліції міг констатувати у ОСОБА_1 такі ознаки наркотичного сп`яніння, як виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя, розширені зіниці очей, що не реагують на світло.

З відеозапису вбачається, що згодом ОСОБА_1 зняв сонцезахисні окуляри та балаклаву, потім працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я та роз`яснили відповідальність за відмову від проходження такого огляду. ОСОБА_1 повідомив працівника поліції, що він знаходиться на стаціонарному лікуванні у Міській клінічній лікарні № 6 Дніпровської міської ради, самостійно покинув лікарню, щоб провідати своїх побратимів у м. Запоріжжі і він поспішає на потяг Запоріжжя-Дніпро, відправка якого о 13:50 год. При цьому ОСОБА_1 показав квиток на потяг та зазначив, що пройде огляд після повернення до лікарні в якій перебуває на лікуванні.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 19.06.2026 о 13:34 год., направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складено 19.06.2026 о 13:41 год., протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 697204 складено 19.06.2026 о 14:32 год., тобто майже через годину часу після виписаного направлення на огляд.

До матеріалів справи додано рапорт інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 полку УПП в Запорізькій області ДПП Сергія Малєва, в якому зазначено, що електросамокат марки FORTE під керуванням водія ОСОБА_1 під час несення служи за адресою м. Запоріжжя проспект Соборний, 9 був зупинений 19.06.2026 о 17:12 год., що об`єктивно не відповідає дійсності.

Апеляційним судом оглянуто копію проїзного квитка (посадковий документ 000B49CA-B7FD-2730-0001) на ім`я ОСОБА_2 на поїзд Запоріжжя-Дніпро з часом та датою відправлення 19.06.2026 о 13 год. 50 хв. Також оглянуті медичні документи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 в період часу з 10.06.2026 по 27.06.2026 проходив лікування з приводу травми руки у КНП «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння, а відтак і для висунення вимоги поліцейського пройти даний огляд є наявність в уповноваженої особи підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Детально дослідивши зміст наявного в матеріалах справи відеозапису, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені вище вимоги законодавства щодо підстав, умов та порядку проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння працівниками поліції не дотримано.

Так, під час огляду наявного у справі відеозапису судом встановлено, що його перша частина фіксує дорожню обстановку на перехресті, де перед червоним світлом світлофора стояв поліцейський автомобіль, з якого й здійснювався відеозапис. На відео зафіксовано, як через перехрестя на зелене світло по вільній смузі руху проїхав чоловік на самокаті ( ОСОБА_1 ), після чого поліцейський автомобіль, як тільки світлофор загорівся зеленим, поїхав за чоловіком на самокаті та зупинив його, нібито, за порушення проїзду перехрестя. При цьому самого порушення на відеозаписі не зафіксовано, як не зафіксовано й факту складання відповідного протоколу за статтею 122 КУпАП..

Апеляційний суд зауважує, що з оглянутого відеозапису не вбачається наявності явних візуальних ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 (виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя). Його поведінка була більш ніж адекватною та не надавала жодних об`єктивних підстав для висновку про наявність у останнього ознак наркотичного сп`яніння. Колір його обличчя не був блідим та нічим не відрізнявся від кольору обличчя поліцейського, який його зупинив.

Встановлені під час огляду відео обставини переконують апеляційний суд у відсутності об`єктивних підозр перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, а зафіксовані у направленні на огляд ознаки явно не відповідають зафіксованим на відео даним. При цьому суд враховує те, що ОСОБА_1 на місці зупинки повідомляв працівникам поліції, що поспішає на потяг та його чекають у місті Дніпрі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.

Вимогами ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п.4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Водночас апеляційний суд відзначає, що інші доводи захисника, як окремі підстави для скасування судового рішення, є безпідставними та не впливають на вирішення справи в цілому.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд першої інстанції не мав достатньо допустимих доказів для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та визначив його винуватість доведеною помилково, недостатньо врахувавши закріплений в Конституції України принцип презумпції невинуватості особи, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Костура Р.В. задовольнити.

Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 09 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.В. Нікітін