Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №2-1712/08 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 20.10.2026 Справа № 2-1712/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 2-1712/08

Провадження №22-ц/807/1671/26

Головуючий в 1-й інстанції – Яцун О.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Кочеткової І.В., Полякова О.З.,

секретарВолчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Коломоєць Ірини Василівни на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2026 року, постановлену у м. Запоріжжі у справі за скаргою ОСОБА_2 від імені якого діє адвоката Гесня Наталія Томашівна, стягувач – ОСОБА_1 , орган, що здійснює примусове виконання: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, державний виконавець який веде провадження – Берестецька Тетяна Едуардівна на дії органу примусового виконання,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Гесня Наталія Томашівна, звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Згідно змісту скарги, на примусовому виконанні у Лівобережному відділі державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 56615173 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1712/08, виданого 17.02.2009 Заводським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 33 457,88 грн. Так, 08.12.2008 Заводським районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь пені за прострочення сплати аліментів в загальному розмірі 35 570,09 грн. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 03.02.2009 рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.12.2008 змінено, сума до стягнення в загальному розмірі становить 33 457,88 грн. 12.02.2009, на виконання рішення суду, що набрало законної сили 03.02.2009, видано виконавчий лист, строк його пред`явлення до виконання – до 03.02.2012. Після отримання матеріалів виконавчого провадження стало відомо, що виконавче провадження № 56615173 відкрито 18.06.2018, тобто через 9 років після того, як суд видав виконавчий лист. Оскільки виконавчий лист був пред`явлений ВДВС до виконання поза межами строків, визначених чинним законодавством, і питання про його поновлення не вирішувалось, скаржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця і визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 56615173 від 18.06.2018.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2026 року, скаргу ОСОБА_2 від імені якого діє адвокат Гесня Наталія Томашівна, стягувач – ОСОБА_1 , орган, що здійснює примусове виконання – Лівобережний відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, державний виконавець, який веде провадження – Берестецька Тетяна Едуардівна на дії органу примусового виконання – задоволено.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кеніх Оксани Йосипівни щодо винесення 18.06.2018 постанови про відкриття провадження № 56615173 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1712/08, виданого 17.02.2009 Заводським районним судом м. Запоріжжя задля примусового виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.12.2008 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 33 457,88 грн.

Визнано незаконною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 56615173 від 18.06.2018 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1712/08, виданого 17.02.2009 Заводським районним судом м. Запоріжжя задля примусового виконання рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.12.2008 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 33 457,88 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Коломоєць Ірини Василівни подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що на думку апелянта долучена до скарги копія виконавчого листа є підробною, оскільки містить дату видачі 12.02.2009 року, а у постановах державного виконавця фігурує дата видачі 17.02.2009 року, крім того така копія не містить відміток про пред`явлення виконавчого листа до виконання і не містить печатки суду. Скаржником пропущений строк оскарження дій державного виконавця і цим обставинам не надано належної оцінки. Також, апелянт зазначає, що державним виконавцем з виконання рішень суду де сторонами були ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була представник ОСОБА_2 - адвокат Гесня Н.Т., що явно вказує на наявність конфлікту інтересів.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Гесні Наталії Томашівни зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.12.2008 Заводським районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення в рамках справи № 2-1712/08 про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь пені за прострочення сплати аліментів в загальному розмірі 35 570,09 грн (а.с. 120-122).

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 03.02.2009 рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.12.2008 змінено, сума до стягнення в загальному розмірі становить 33 457,88 грн. Рішення набрало законної сили 03.02.2009 (а.с. 152).

12.02.2009, на виконання рішення суду, що набрало законної сили 03.02.2009, видано виконавчий лист, строк його пред`явлення до виконання – до 03.02.2012 (а.с. 170-171).

Як вбачається з відповіді Лівобережного відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 17361/1 від 17.03.2026, виконавче провадження № 56615173 було відкрито 18.06.2018 головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кеніх О.Й. (а.с. 175).

Вищевказане виконавче провадження було відкрито на підставі заяви стягувача ОСОБА_1 від 14.06.2018 (а.с. 169).

Задовольняючи вимоги скарги, суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження № 56615173 відкрито 18.06.2018, тобто через 9 років після того, як суд видав виконавчий лист. З його копії, наявної в матеріалах справи, вбачається, що жодного разу до виконання він не пред`являвся, жодних відміток державного виконавця він не містить. Відтак, дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження у 2018 році суперечили нормам чинного законодавства.

Вказані висновки суду першої інстанції колегія суддів, вважає передчасними.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно вимогам частини 1 статті 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду (ч.2 ст.449 ЦПК України).

Статтею 122 ЦПК України, встановлено що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Системний аналіз вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту "а" частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

Скаржник просить визнати неправомірними дії державного виконавця і визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 56615173 від 18.06.2018, тобто оскаржує дії державного виконавця восьмирічної давності.

Згідно інформації про виконавче провадження наданої скаржником з моменту пред`явлення виконавчого листа до виконання та відкриття виконавчого провадження – 18.06.2018 проводились виконавчі дії, зокрема звернення стягнення на кошти на рахунках боржника (арешт коштів боржника) 25.10.2024; визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника для здійснення видаткових операцій 30.01.2025.

Між тим, скарга на дії державного виконавця подана 27.03.2026.

Судом першої інстанції не досліджено питання дотримання скаржником строку на подання скарги, не надано оцінки відсутності клопотання про поновлення строку на подання скарги, хоча вирішення вказаних процесуальних питань має передувати розгляду скарги по суті.

Враховуючи вказані порушення норм процесуального законодавства, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу, як передчасну на направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, задовольнивши вимоги апеляційної скарги частково.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Коломоєць Ірини Василівни задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 травня 2026 року у цій справі скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 21 жовтня 2026 року.

Головуючий С. В. Кухар

Судді: І. В. Кочеткова

О. З. Поляков