Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №679/1295/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 3/679/282/2026

Справа № 679/1295/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Стасюка Р.М., за участі особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВнП № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області 16.08.2007, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , працюючої продавцем-консультантом ТОВ «ЄВА»,

за частиною 1 статті 184 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 139411 від 15.07.2026, ОСОБА_1 , будучи матір`ю неповнолітнього сина ОСОБА_2 , всупереч вимогам ч. 1 ст. 150 СК України, неналежно виконувала свої обов`язки щодо виховання сина, не забезпечила належного контролю за поведінкою сина, унаслідок чого останній 09.07.2026 о 19 годині 00 хвилин по вул. Промислова у м. Нетішин, перебуваючи на території закинутого бетонного заводу умисно пошкодив та зламав навісний замок на вхідних дверях, після чого проник у приміщення, чим вчинив діяння, що містить ознаки адміністративного правопорушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , не заперечила факту причетності її неповнолітнього сина ОСОБА_2 до пошкодження навісного замка та проникнення до будівлі закинутого бетонного заводу, вину визнала, пояснила, що провела із сином виховну бесіду, останній розповів, що наміру завдати будь-якої шкоди вони з друзями не мали, через цікавість вирішили подивитися за закинутий завод, запевнив, що у майбутньому уникатиме неправомірної поведінки.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності суддя дійшов висновку про таке.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 184 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Сформульована в ч. 1 ст. 184 КУпАП диспозиція норми є бланкетною, тобто такою, що не називає конкретних ознак правопорушення, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів.

Відповідно до ч.1 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, така підтверджується і дослідженими судом письмовими доказами:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №139411 від 15.07.2026;

рапортом інспектора-чергового ВнП № 2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Дроздова О.І. від 09.07.2026, відповідно до якого 09.07.2026 о 19:47 год. зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що 09.07.2026 о 19:46 год. по вул. Промисловій м. Нетішин Шепетівського району у промисловій зоні за бетонним заводом семеро неповнолітніх хлопців пошкодили приміщення колишнього швейного цеху (вікна та двері);

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_3 від 09.07.2026, в якій останній зазначає, що 09.07.2026 приблизно о 19:00 год. до нього подзвонила теща та повідомила, що у цеху знову розбили скло, а коли вони підходили, то побачили групу дітей, які йшли до цеху;

письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 09.07.2026, відповідно до яких 09.07.2026 приблизно о 19:00 год до нього подзвонила теща і повідомила, що до неї зателефонувала ОСОБА_4 , яка сказала, що у цеху знову вибито вікно. Коли вони поїхали на місце, по дорозі помітили групу підлітків, які рухалися у напрямку цеху. Через деякий час вони помітили, що підлітки проникають у приміщення через вікно на другому поверсі. ОСОБА_3 зателефонував на «102» і викликав поліцію. Коли прибула поліція, група підлітків була затримана на місці правопорушення. Також було викликано батьків дітей;

письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_5 від 09.07.2026, відповідно до яких 09.07.2026 приблизно о 19:40 год. вони з друзями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прийшли на піонербазу до старого бетонного заводу. ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зрізали замок на дверях, після чого вони всі зайшли всередину. Вони нічого не чіпали, просто походили і дивилися, побачивши працівників поліції почали тікати;

письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_13 від 09.07.2026, відповідно до яких 09.07.2026 приблизно о 19:40 год. вони з друзями гуляли по занедбаних будівлях і вирішили зайти у бетонний завод. Всього їх було семеро, із ним були ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а ще ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Вони побачили замок, який висів на дверях, та вирішили його зірвати, після чого зробили це. Вони зайшли всередину і ходили по різних кімнатах та роздивлялися, нічого не ламали та не чіпали;

письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_2 від 09.07.2026, відповідно до яких вони з друзями вирішили піти прогулятися і побачили одну будівлю, біля якої була ще одна компанія, тому вони вирішили піти в іншу будівлю. Підійшовши до дверей, вони побачили, що на них висить замок. Він, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 зламали замок за допомогою болторіза. Вони оглянули перший поверх, а потім піднялися на другий та третій поверхи. Коли вони побачили поліцейських, то злякалися і почали тікати;

письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_20 від 09.07.2026, відповідно до яких 09.07.2026 він пішов гуляти з друзями. Орієнтовно о 18:46 год. вони пішли до бетонного заводу, де зламали замок і зайшли всередину, а потім просто гуляли там і дивилися на стару апаратуру. Коли вони вже збиралися йти, їх побачила якась жінка, у зв`язку з чим вони злякалися і почали тікати. В цей момент вони побачили працівників поліції, його наздогнали та викликали матір;

актовим записом про народження ОСОБА_2 , відповідно до якого його матір`ю є ОСОБА_1 .

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суддя вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме: ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини, оскільки саме під неналежним вихованням слід розуміти асоціальну поведінку дитини за місцем проживання, навчання або в громадських місцях, вчинення дитиною адміністративних проступків.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), повноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, до якого фактично призвела поведінка її неповнолітнього сина, особу правопорушниці, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, ступінь її вини, визнання вини, як обставину, що пом`якшує відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, щирі переживання через ситуацію, що сталася, намагання виправити поведінку сина шляхом проведення виховних бесід, суддя, вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, відсутні підстави для стягнення з неї судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 22, 33-34, 184, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, звільнивщши її від адміністративної відповідальності, на підставі ст.22 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Р.М. Стасюк