Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №674/2049/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Суд: Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №674/2049/26

Суддя: Сосна О. М.

Справа № 674/2049/26

Провадження № 3/674/572/26

ПОСТАНОВА

іменем України

23 жовтня 2026 року м. Дунаївці

Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Сосна О.М., розглянувши матеріали батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, мешканку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 112979, 01.09.2026 близько 13:00 год ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме принижувала, била, душила, вимагала сплатити кошти за витрачену електроенергію, внаслідок чого було завдано шкоду фізичному та психічному здоров`ю, чим порушила вимогу п.п. 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вказала, що посварилася з матір`ю, сварка виникла через спадщину, яка залишилась після смерті баби, через грошові кошти, які надала їх матері, а вона не сплатила комунальні послуги, а також через ремонтні роботи, які вона здійснює у спадковому будинку. Психологічного та фізичного насильства відносно матері не здійснювала.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, повідомлялась про час та місце розгляду справи. Подала до суду клопотання про витребування у райвідділів поліції м.Дунаївці, м. Кам`янець-Подільський, с-ще Чемерівці матеріалів кримінальних та адміністративних справ, складених на її дочку ОСОБА_1 , починаючи з 17.08.2011 по сьогоднішній день.

Представник потерпілої адвокат Наталюк Н.М. у судовому засіданні підтримав клопотанням потерпілої та вказав, що дочка потерпілої ОСОБА_1 здійснювала психологічне та фізичне насильство щодо неї, внаслідок чого було завдано шкоду фізичному та психічному здоров`ю потерпілої.

Щодо клопотання про витребування в органів поліції матеріалів справ, потерпілою не наведено жодних обґрунтувань та не вказано, яким чином витребувані матеріали за період з 17.08.2011 по теперішній час пов`язані з даною справою. Будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між матеріалами справ, які просить витребувати потерпіла, та обставинами, що підлягають доказуванню у цій справі, не встановлено, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Як зазначено в п.п. 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

До матеріалів справи поліцейським долучено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 01.09.2026, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.09.2026, письмове пояснення ОСОБА_1 від 01.09.2026, в якому зазначає, що між нею та матір`ю виникають постійні конфлікти, мати погрожує розправою, б`є, гонить горілку та продає, краде у сусідів, просить виписати з будинку матір, письмове пояснення ОСОБА_2 від 01.09.2026, в якому зазначає, що 01.09.2026 між нею та дочкою вкотре виник конфлікт через непомитий посуд, не виконану роботу по господарству, вживання алкоголю дочкою; зазначає, що дочка викинула ванну та мийку, просить примусити дочку зробити ремонт, копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ № 114676 від 01.09.2026 та диск з відеозаписом.

При цьому, у судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що сварка з матір`ю виникла саме через спадщину та грошові кошти.

Із формулювання обвинувачення вбачається, що наслідками домашнього насильства зазначено завдання шкоди психічному, фізичному здоров`ю потерпілої. Натомість адміністративна відповідальність настає за дії, які завдали шкоду фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Проте, такі наслідки не зазначені в обвинуваченні.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 психологічного та фізичного насильства щодо матері в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Слід зазначити, що побутові сварки, взаємні образи або конфлікти, які виникають між членами сім`ї на ґрунті спільного проживання, розподілу обов`язків чи інших життєвих обставин, самі по собі не є домашнім насильством, якщо: вони не супроводжуються систематичним психологічним тиском; відсутні факти приниження, залякування або переслідування; потерпіла особа не відчувала реальної загрози своїй безпеці; немає належних і допустимих доказів заподіяння шкоди психічному або фізичному здоров`ю.

У таких випадках правовідносини мають характер сімейно-побутового конфлікту, який не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що конфлікт між потерпілою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, виник у зв`язку з поділом спадкового майна, тобто мав характер сімейно-побутового.

Крім того, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 економічного характеру відносно матері ОСОБА_2 .

Таким чином, відсутні належні та допустимі докази, що дії ОСОБА_1 можуть бути розцінені як домашнє насильство, оскільки обставини, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має повноважень збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно із ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, доказів того, що внаслідок дій ОСОБА_1 було спричинено шкоду фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 не встановлено, інших доказів, окрім їх пояснень працівники поліції суду не надали, а тому провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 173-2, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів відмовити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя О.М.Сосна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua