Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №317/4431/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Справа №317/4431/26 Провадження 2/317/2288/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

за участю секретаря Щербини В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано позовну заяву до ОСОБА_2 в якій просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання як дружини, з якою проживає дитина віком до трьох років, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною трирічного віку. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що з 23.11.2023 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від цього шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачем та перебуває на повному її утриманні, відповідач надає матеріальну допомоги в недостатньому розмірі, що не забезпечує її потреб під час догляду за малолітньою дитиною. Позивач не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач працездатний, є військовослужбовцем, має постійний та стабільний дохід та можливість надавати позивачу матеріальну допомогу на її утримання.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, в судове засідання не з`явилися.

Позивачем ОСОБА_1 21.08.2026 р. через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с.25).

Відповідачем ОСОБА_2 10.09.2026 р. через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечує та згоден з вимогами позивача (а.с.28).

За таких обставин, на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, обґрунтованість та підстави звернення позивача з відповідним позовом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.3).

Від вказаного шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.11) і відповідно до якого батьками дитини є сторони по справі.

Як зазначено позивачем в позові, як на підставу звернення з вказаним позовом до суду, дитина проживає разом з нею та перебуває на повному її утриманні.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2026 р. Запорізьким районним судом Запорізької області видано судовий наказ ЄУН №317/3829/26 (а.с.6), за яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 08.07.2026 р. та до досягнення дитиною повноліття.

Позивач наразі не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, доходу не отримує. Відповідач працездатний, є військовослужбовцем, має постійний та стабільний дохід та можливість надавати позивачу матеріальну допомогу на її утримання. Матеріальної допомоги, яку надає відповідач не вистачає для забезпечення потреб позивача, як дружини на утриманні якої знаходиться дитина віком до трьох років, під час догляду за малолітньою дитиною.

Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідно із статті 84 СК України право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері дитини незалежно від цієї обставини.

У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов`язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного Кодексу України).

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Підстав, встановлених сімейним законодавством, для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дружину з якою проживає дитина до трьох років, судом не встановлено.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність та сукупність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, а також відсутність заперечень відповідача проти позовних вимог, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини та стягувати аліменти з відповідача на користь позивача на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 10.08.2026 і до досягнення дитиною трирічного віку.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Враховуючи те, що позивач за подання позову, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути дані витрати з відповідача по справі на користь держави.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 84-85 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 206, 211, 259, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 10.08.2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. судового збору.

Копію рішення направити сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Суддя: Д.О. Каряка