Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №332/4750/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/4750/26

Провадження №: 2-а/332/91/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Марченко Н.В.

при секретарі – Волкові Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в режимі відеоконференції , справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Бундюк Єлизавети Володимирівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Бундюк Єлизавети Володимирівни звернувся до Заводського районного суду міста Запоріжжя з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Відповідач 2) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову зазначив, що 14.07.2026 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення №585 за ч. 3 ст. 210 КУпАП. 17.07.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 822 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., за те , що ОСОБА_1 своєчасно не став на військойий облік за новою задекларованою адресою, чим допустив порушення правил військового обліку. Посилаючись на те , що постанова № 822 від 17.07.2026 винесена після закінчення , визначеного ст. 38 КУпАП, строку накладення адміністративного стягнення , вважає її протиправною та просить її скасувати. Крім того просив поновити пропущений строк на подання даної позовної заяви.

Ухвалою від 03.08.2026 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Бундюк Єлизавети Володимирівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 01.09.2026 задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бундюк Єлизавети Володимирівни про забезпечення позову, зупинено примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34000,00 грн., що здійснюється на підставі постанови №822 від 17.07.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження ВП №81834788, що знаходиться на виконанні у головного державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кириленко Н.В., до набрання законної сили судовим рішенням по справі №332/4750/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Бундюк Єлизавети Володимирівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Представником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 01.09.2026 року через систему «Електронний суд» надано відзив на позовну заяву , в якому зазначено , що ІНФОРМАЦІЯ_3 не є належним відповідачем по даній справі , оскільки постанову про притягненя ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесено не ними , а ІНФОРМАЦІЯ_4 , скарга від позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 , як до вищестоящого органу , не надходила. Проти позову заперечували, просили його залишити без задоволення.

Представником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 01.09.2026 року через систему «Електронний суд» надано відзив на позов, в якому зазначено , що з позовом не згодні , вважать що ОСОБА_1 порушив вимоги частин 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункт 7 ч. 1 Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, відповідно до яких призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. Зазначають, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не сплинув, посилаються на вирахування строків з моменту виявлення правопорушення , оскільки вважають його триваючим. Просять позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне праворорушення залишити без задоволення.

09.09.2026 року представником позивача надано відповідь на відзив, у якому зазначено , що дане порушення не є триваючим. Позивач 22.05.2025 взятий на облік як ВПО за адресою АДРЕСА_1 . Днем вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП за порушення ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є наступний день, коли позивачем не вчинено дій, які він повинен вчинити до цього дня (в семиденний строк стати на військовий облік після прибуття до нового місця проживання). Тобто, 30.05.2025 р. (22.05.2025 + 7 днів) є датою вчинення правопорушення ОСОБА_1 , та з цієї ж дати починається перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності, що становить, відповідно до ст. 38 КУпАП один рік, тобто до 30.05.2026 року. Таким чином відповідач , в порушення вимог ст. 38 КУпАП , за вчинення в особливий період правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП, наклав адміністративне стягнення пізніше одного року з дня його вчинення, що є підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності . Крім того , звертають увагу суду на те , що в порушення вимог ст. 283 КУпАП, оскаржувана постанова та протокол про адміністративне правопорушення №585 від 14.07.2026, на підставі якого винесено постанову , не містять дати та часу вчинення адміністративного правопорушення. Просять врахувати дану відповідь на відзив при розгляді справи та винесенні рішення.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, представник позивача - адвокат Бундюк Є.В. надала суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі , просять позов задовольнити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання належним чином. У відзиві на позовну заяву зазначив про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 Крамаренко А.А. в судовому засіданні в режимі відеоконференції просив позов ОСОБА_1 залишити без задоволення з підстав викладених ними у відзиві на позов.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та письмові докази, приходить до наступних висновків.

Щодо поновлення строку на звернення до суду .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

За змістом положень ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП).

У відповідності до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Так, у спірних правовідносинах позивач оскаржує постанову тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковника ОСОБА_5 №822 від 17 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

З даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 30.07.2026(документ сформований в системі «Електронний суд» 29.07.2026 ) , тобто з пропуском десятиденного строку на звернення до суду, що встановлений ч.2 ст.286 КАС України.

В обґрунтування підстав пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 зазначає, що він факично проживає та взятий на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , тобто фактично проживає в іншій області України.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 про отримання пенсії за інвалідністю з дитинства ІІ групи (посвідчення безтермінове – видане на термін«довічно» і дійсне на всій території України) ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства.

Постанову №822 від 17.07.2026 , яка була направлена поштовим листом 18.07.2026 року, позивач отримав 24.07.2026 року.

Оскільки справа розглядалася в Запорізькій області, а позивач фактично проживає в Дніпропетровській області, прибути для розгляду вказаної справи з огляду на воєнний стан в країні та складнощі його пересування без супроводжуючої особи в зв`язку з інвалідністю ІІ групи з дитинства, об`єктивно не мав фізичної можливості. Відповідно, позивач не міг звернутися до суду з даним позовом не маючи інформації про результати розгляду 17.07.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_4 справи про адміністративне правопорушення та за відсутності копії оскаржуваної постанови №822, яку він отримав засобами поштового зв`язку 24.07.2026 року , а тому строк на її оскарження позивач пропустив за поважної причини, що є підставою для поновлення строку на оскарження судом.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 ч.10 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

Аналогічна норма міститься у пункті 7 ч. 1 Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженому постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Зокрема, нормою ч. 3 ст. 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку), в особливий період у виді штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом ст.ст.235, 254, 258, 283 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210 КУпАП, розглядаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Разом із тим, відповідно до статей 7, 247, 251, 252, 268, 278 та 280 КУпАП притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови дотримання встановленої законом процедури, належного повідомлення особи, повного з`ясування всіх обставин справи та підтвердження події правопорушення і вини особи належними та допустимими доказами.

Аналогічний правовий висновок щодо необхідності доведення факту адміністративного правопорушення викладений у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №524/5741/16-а.

За правилами статей 72, 73, 77 та 90 КАС України доказами є належні та допустимі дані, а в справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень саме на відповідача покладається обов`язок довести правомірність свого рішення та надати суду всі матеріали, які стали підставою для його прийняття.

Положеннями ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, за змістом ст.ст.9-12, 210, 245, 251, 280 КУпАП необхідною і обов`язковою умовою для визнання особи винною у вчиненні певного адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП, а отже і притягнення такої особи до адміністративної відповідальності із накладенням відповідного адміністративного стягнення, є встановлення події інкримінованого адміністративного правопорушення, а при її наявності всіх обов`язкових ознак його складу. Останнє означає доведення належними, допустимими, достовірними, дійсними та достатніми доказами наявності в діянні цієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всіх обов`язкових ознак складу саме даного адміністративного правопорушення, до яких належить об`єкт правопорушення, об`єктивна та суб`єктивна сторони, а також суб`єкт правопорушення, строки притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак складу правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №204/8036/16-а.

Відповідно до частини сьомої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, вчинені в особливий період, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше одного року з дня їх вчинення. Початком перебігу цього строку є день вчинення адміністративного правопорушення, а щодо триваючого правопорушення - день його виявлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2018 року в справі №810/1224/17 з метою забезпечення єдності правозастосовчої практики надала тлумачення, зокрема, поняття «триваючого правопорушення». Так, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, триваючим правопорушенням є проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і весь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23 травня 2018 року в справі № 490/8624/15-а, постанові від 18 грудня 2019 року у справі №158/286/17, постанові від 25 березня 2020 року в справі №175/3995/17-ц, постанові від 19 травня 2020 року у справі №404/1794/16, постанові від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17.

В контексті наведеного, визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Згідно з пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Так, згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у органів (посадових осіб, суду), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Так, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого, суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Так, судовим розглядом встановлено, що 14.07.2026 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП .

17.07.2026 року Постановою №822 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Відповідно до змісту постанови, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.07.2026 року №585 встановлено, що ОСОБА_1 своєчасно не став на військовий облік за новою задекларованою адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив правила військового обліку.

Представником відповідача 1 у відзиві на позов зазначено , що дане правопорушення є триваючим, тому вважають , що строк притягнення до адміністративної відповідальності слід відраховувати з моменту виявлення правопорушення, однак момент виявлення правопорушення не встановлено .

Оскаржувана постанова не містить жодного посилання на конкретні докази, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Зокрема, у постанові відсутні відомості: коли саме позивач змінив місце проживання; коли у нього виник обов`язок стати на військовий облік за новою адресою; який саме строк був порушений; на підставі яких документів встановлено факт такого порушення.

Так, ОСОБА_1 зареєстрований за адресо: АДРЕСА_2 , з 05.09.2003 року відповідно до відомостей з інформаційної системи Державної міграційної служби, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади №2026/012495669 від 24.07.2026 р.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1220-5003688491 від 22.05.2025 р. ОСОБА_1 взятий на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на вищевикладене, правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП, за порушення ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», не є триваючим, а має одноактний характер і вичерпується фактом непостановки на військовий облік в семиденний строк після прибуття до нового місця проживання.

Днем вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП за порушення ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є наступний день, коли позивачем не вчинено дій, які він повинен вчинити до цього дня (в семиденний строк стати на військовий облік після прибуття до нового місця проживання). Строк встановлений ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є пресічним. Тобто, 30.05.2025 р. (22.05.2025 + 7 днів) є датою вчинення правопорушення ОСОБА_1 , та з цієї ж дати починається перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності, що становить відповідно до ст. 38 КУпАП один рік, тобто до 30.05.2026 року.

Відповідач 1 притягнув до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в порушення вимог ст. 38 КУпАП, за вчинення в особливий період правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП, наклав адміністративне стягнення після спливу одного року з дня його вчинення.

Нормою ч. 3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, оскаржувана постанова №822 від 17.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена після закінчення визначеного ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, в зв`язку з чим є протиправною тапідлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, а позов задоволенню.

Згідно з ч. ч. 1, 7, 9 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 9. ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 про отримання пенсії за інвалідністю з дитинства ІІ групи (посвідчення безтермінове – видане на термін «довічно» і дійсне на всій території України, є документом, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).

При пред`явленні позову позивач ОСОБА_1 не сплачував судовий збір оскільки звільнений від його сплати на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України Закону України «Про судовий збір» , тому в порядку ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір , з врахуванням коефіцієнту 0,8, оскільки позов подано в електронній формі, у сумі 532,48 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243-246, 286 КАС України суд,-

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Бундюк Єлизавети Володимирівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 822 від 17.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП .

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь держави судовий збір в сумі 532,48 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлено 26.10.2026 року.

Суддя Н.В. Марченко