Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №299/1500/26
Суддя: Дочинець С. І.
Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1500/26
Номер провадження 2/299/725/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.10.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в особі представника Богдан Дарини Олександрівни, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електронним Договором про відкриття кредитної лінії № 1314-6083 від 09.12.2023 року в розмірі 65500 гривень.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 09.12.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1314-6083.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 13100,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період* 30 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка : 3.00 % в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Натомість, у зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань, у Відповідача станом на 06.03.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 93272,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 13100,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 80172,00 гривень. Кредитодавецм було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 27772,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 65500 гривень.
У зв`язку з цим позивач просить стягнути з Відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом – 13100,00 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами – 52400,00 гривень, що разом становить 65500,00 гривень.
У зв`язку з цим позивач просить стягнути з Відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет, у судове засідання не з`явився. До позовної заяви додав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, також не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоч був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи. На електронну пошту суду надіслав заяву, у якій заперечував проти позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 65 000 грн, з яких 13 000 грн становить тіло кредиту, а 52 000 грн — нараховані відсотки, штрафні санкції та інші платежі. Свої заперечення відповідач обґрунтовував тим, що заявлений позивачем розмір заборгованості є необґрунтованим та підлягає зменшенню, оскільки, на його думку, кредитором неправомірно нараховано відсотки після закінчення визначеного договором строку кредитування. На підтвердження своєї позиції відповідач посилався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати договірні проценти припиняється після спливу строку кредитування. Крім того, відповідач зазначав про недотримання позивачем положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження розміру штрафних санкцій, а також вказував на несправедливість умов кредитного договору в частині нарахованих платежів, посилаючись на статтю 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Також відповідач посилався на положення пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, якими передбачено звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання в період дії воєнного стану, зокрема щодо сплати неустойки (штрафу, пені). З огляду на викладене, відповідач просив суд задовольнити позов частково, зменшити розмір заборгованості до суми отриманого тіла кредиту в розмірі 13 000 грн та відсотків, нарахованих виключно в межах строку кредитування, а в задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення нарахованих відсотків, пені та штрафів на загальну суму 52 000 грн відмовити.
З огляду на неявку відповідача та враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності. У зв`язку з цим судовий розгляд справи проведено на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів та інших поданих сторонами матеріалів.
Судом встановлено, що 09.12.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1314-6083, невід`ємними частинами якого є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України.
Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С5124, для підписання Кредитного договору № 1314-6083 від 09.12.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
На підставі вказаного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 13100 гривень шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок відповідача з використанням електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 для задоволення особистих потреб відповідача на умовах строковості, зворотності, платності, а саме: строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту; базовий період* 30 днів; знижена ставка 2,50%, стандартна % ставка 3,00 % в день.
Згідно положень пункту 2.2 кредитного договору відповідач зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.
Згідно з копією Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджених наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» від 16.11.2023 року № 83-П, з якими позичальник ознайомився та які підписав 20.08.2024 року, визначено порядок та умови відкриття кредитної лінії, надання та повернення кредиту, нарахування процентів, а також права й обов`язки сторін за кредитним договором.
Як вбачається з копії Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1314-6083 (Графіка платежів за Договором), складеної ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відповідно до Методики Національного банку України, сторонами визначено загальну вартість кредиту, розмір процентів та платежів, строки і розміри платежів, які підлягали сплаті позичальником за договором.
Згідно з копією довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1314-6083 від 09.12.2023 року, кредитні кошти були перераховані ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 у розмірі 13100 грн.
Разом із тим, як вбачається з копії квитанції платіжної системи LiqPay від 09.12.2023 року, за договором № 1314-6083 була здійснена платіжна операція з видачі кредитних коштів у сумі 13100 грн., платником за якою зазначено ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а номером платіжного інструмента отримувача 545708*07.
Як вбачається з копії розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором від 09.12.2023 року № 1314-6083 станом на 06.03.2026 року, складеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс», позивачем визначено розмір заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором, а також наведено складові такої заборгованості та порядок їх нарахування.
Відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором належним чином, в результаті чого виникла заборгованість, сума якої станом на 06.03.2026 року складає 93272,00 гривень.
Позивач прийняв рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», зокрема часткового списання заборгованості за нарахованими процентами в сумі 27772,00 гривень за умови погашення відповідачем решти заборгованості в сумі 65500 гривень, тому просить стягнути з відповідача частину заборгованості, яка становить 65500 гривень, з них: 13100 гривень прострочена заборгованість за кредитом; 52400 гривень прострочена заборгованість за процентами.
Згідно з положеннями ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як встановлено судом, 09 грудня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1314-6083, на виконання умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 13100 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами, зокрема довідкою про перерахування кредитних коштів та квитанцією платіжної системи LiqPay від 09 грудня 2023 року.
Отже, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 13100 грн знайшов своє підтвердження під час судового розгляду.
Водночас відповідач належним чином не виконав узяті на себе договірні зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, унаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним позивачем станом на 06 березня 2026 року, загальна сума заборгованості за кредитним договором становила 93272 грн, з яких 13100 грн - заборгованість за тілом кредиту та 80172 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
При цьому позивач, посилаючись на застосування до відповідача програми лояльності, просить стягнути лише частину заборгованості в розмірі 65500 грн, з яких 13100 грн - заборгованість за тілом кредиту та 52400 грн - заборгованість за процентами.
Однак сам по собі факт погодження сторонами процентної ставки за користування кредитом не звільняє суд від обов`язку перевірити обґрунтованість заявленої до стягнення суми, її відповідність умовам договору, вимогам законодавства та загальним засадам цивільного права.
Відповідач у поданій до суду заяві заперечував проти заявленого розміру заборгованості, посилаючись, зокрема, на неправомірність нарахування процентів поза межами строку кредитування, неспівмірність заявлених до стягнення сум та необхідність застосування положень законодавства, спрямованих на захист прав споживачів фінансових послуг.
Оцінюючи доводи сторін у цій частині, суд виходить із такого.
Відповідно до статей 3, 13 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Учасники цивільних відносин повинні здійснювати свої права в межах, установлених договором та актами цивільного законодавства, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також додержуватися вимог добросовісності під час реалізації своїх прав.
Крім того, відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати до договорів зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачеві.
Суд вважає, що розмір процентів, які позивач просить стягнути з відповідача, не є співмірним із розміром наданого кредиту, суперечить принципам розумності та добросовісності й свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позичальнику як споживачу фінансових послуг, оскільки передбачає сплату непропорційно великої суми за користування кредитними коштами. Зокрема, сума процентів, заявлена до стягнення, становить 52400 грн, що в чотири рази перевищує суму отриманого кредиту - 13100 грн.
У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 зазначено, що принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори. Аналогічний підхід викладено в пункті 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19.
Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором та актами цивільного законодавства, а й ті, що випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, що передбачено частиною першою статті 613 ЦК України.
При цьому суд бере до уваги, що відповідач є споживачем фінансової послуги, а тому під час оцінки умов кредитного договору та розміру заявленої до стягнення заборгованості необхідно враховувати потребу в забезпеченні справедливого балансу інтересів сторін, недопущенні покладення на споживача надмірного фінансового тягаря та дотриманні принципів добросовісності й розумності.
Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові у справі № 444/9519/12, відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Після закінчення такого строку права та інтереси кредитора забезпечуються відповідно до положень законодавства, що регулюють наслідки порушення грошового зобов`язання.
Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 9 квітня 1985 року №39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 9 квітня 1985 року №39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року №543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.
Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
У Рішенні від 11 липня 2013 року №7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.
З огляду на викладене, сам факт погодження відповідачем умов кредитного договору не може бути безумовною підставою для стягнення всієї заявленої суми процентів без перевірки правомірності їх нарахування, періоду нарахування та співмірності відповідних платежів з урахуванням обставин справи.
Водночас суд бере до уваги, що відповідач фактично отримав кредитні кошти в розмірі 13100 грн та не надав доказів їх повернення позивачу. За таких обставин вимога про стягнення основної суми кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розміру процентів за користування кредитом, суд, з урахуванням наведених обставин, принципів справедливості, добросовісності та розумності, вважає обґрунтованим стягнення з відповідача процентів у розмірі 13100 грн, що дорівнює сумі отриманого кредиту. Такий розмір процентів, на переконання суду, забезпечує належний баланс майнових інтересів сторін, ураховує право кредитодавця на отримання плати за користування кредитними коштами та водночас не створює для відповідача надмірного фінансового тягаря.
Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 26200 грн, з яких 13100 грн - заборгованість за тілом кредиту та 13100 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти заявлених процентів у розмірі 39 300 грн суд вважає за необхідне відмовити.
Щодо доводів відповідача про звільнення від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у зв`язку з дією воєнного стану суд зазначає, що такі положення законодавства стосуються передусім відповідальності за прострочення виконання зобов`язань, зокрема штрафних санкцій, та самі по собі не припиняють обов`язку повернути отриману суму кредиту. У цій справі позивач просить стягнути заборгованість за тілом кредиту та процентами, а неустойка у вигляді штрафу чи пені до складу заявлених вимог не включена.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1314-6083 від 09 грудня 2023 року в розмірі 26 200 грн, а в задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а саме у розмірі 26200 гривень, суд вирішує стягнути на його користь позивача із відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 26200*2662,40/65500 = 1064,96 грн.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в особі представника Богдан Дарини Олександрівни, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1314-6083 від 09.12.2023 року у розмірі 26200 (двадцять шість тисяч двісті) гривень, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 13100 (тринадцять тисяч сто) гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 13100 (тринадцять тисяч сто) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривень 96 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. № 26, оф. № 407, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38548598.
Представник позивача: Богдан Дарина Олександрівна.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийДочинець С. І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua