Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №703/6149/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/6149/26

3/703/2032/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Овсієнко І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовець, РНОКПП – НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, що передбачені ст. 122-4, 124 КУпАП,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 05.09.2026 близько 07-15 год по вул. В`ячеслава Чорновола, 6 в м. Сміла керував автомобілем «Чері Тіго» д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення п.10.9 ПДР України, під час руху заднім ходом не врахував дорожньої обстановки, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, здійснив наїзд на автомобіль «Нісан Мікра», д.н.з. НОМЕР_3 , належного ОСОБА_2 , який стояв припаркований позаду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Він же, 05.09.2026 близько 07-15 год, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, обставини якої вказані вище, місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, доданих матеріалах, визнав повністю. Надав пояснення суду, що умисно залишити місце ДТП, з метою уникнення відповідальності, наміру не мав і зробив це вимушено, оскільки не мав змоги чекати водія іншого автомобіля, бо повертався в місце несення військової служби.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи вважаю, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме «Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів» та адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а саме «Залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні».

Згідно п. 2.10 «а» ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно п. 10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Стаття 251 КУпАП визначає доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП зобов`язує орган (посадову особу) оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Окрім визнання власної провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, поза розумним сумнівом підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо під час судового розгляду, а саме:

- протоколами про адміністративне правопорушення від 16.09.2026 серії ЕПР1 №773039 та серії ЕПР1 №773047, що відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та з яких вбачається, що ОСОБА_1 05.09.2026 близько 07-15 год в м. Сміла допустив зіткнення з автомобілем «Нісан Мікра», д.н.з. НОМЕР_3 , що стояв припаркований позаду, після чого залишив місце зіткнення;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.09.2026;

- рапортом поліцейського СРПП ВП №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 05.09.2026, що зареєстрований в ЄО під №20008, з якого вбачається, що отримане повідомлення про ДТП за участю автомобілями «Нісан Мікра», під керуванням ОСОБА_2 , що мало місце 05.09.2026 близько 07-26 год, складено схему ДТП за участі потерпілої, водій іншого автомобіля встановлений не був, оскільки покинув місце ДТП;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 05.09.2026.

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони отримані у визначеному процесуальним законом порядку.

Суд вважає, що доказами, дослідженими у судовому засіданні, доведено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4 та 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вчинив два адміністративних правопорушення, в зв`язку з чим стягнення на нього має бути накладене з врахуванням ст. 36 КУпАП.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу порушника, вважаю, що для його перевиховання, стимулювання поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, достатнім є стягнення, з врахуванням ст. 36 КУпАП, в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу.

Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч. 1-2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору, як учасник бойових дій.

На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 33, 34, 35, 36, 40-1, 122-4, 124, 252, 268, 280, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, що передбачені ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та накласти стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) грн (отримувач коштів: ГУК у Черкаській області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300).

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя І.В.Овсієнко