Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №589/4954/25 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4954/25

Провадження № 2-а/589/49/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Лєвши С.Л.,

за участі: секретаря судового засідання Чайки Г.О.,

представника позивача – адвоката Бойка Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в місті Шостка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Бойко Євген Васильович, до Головного управління Національної поліції в Сумській області

-про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2025 року до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області звернувся ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Бойко Євген Васильович з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просить скасувати постанову, серія ЕНА №5766287, від 20.09.2025.

В обґрунтування позову зазначено, що 20 вересня 2025 року інспектором Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень 00 копійок.

Згідно із постановою, 20 вересня 2025 року о 15 годині 32 хвилини у селищі Вороніж Шосткинського району Сумської області, по вулиці Колесникова, в районі будинку 24, ОСОБА_1 керував мотоциклом КТМ, без номерного знаку, номер рами НОМЕР_1 , не маючи права керування таким видом транспортного засобу, тобто не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а. Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Позивач вважає, що адміністративне стягнення до нього застосовано безпідставно, оскільки він не вчиняв адміністративного правопорушення. Склад правопорушення відсутній, тому що він не керував транспортним засобом, а лише перебував поруч із мотоциклом, який був у нерухомому стані, до того ж даний транспортний засіб не належить йому на праві власності.

Тому просить вказану постанову скасувати, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та провадження в справі закрити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Бойко Є.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В обґрунтування позову послався на обставини зазначені у ньому. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, направивши до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відпустці.

Розглянувши клопотання та заслухавши думку представника позивача, суд постановив відмовити в його задоволенні та вирішити справу за наявними матеріалами. Відповідач є юридичною особою з чинним юридичним відділом, тому перебування у відпустці одного конкретного представника не позбавляло його можливості доручити представництво іншому працівнику.

24 липня 2026 року від представника відповідача - Головного управління Національної поліції в Сумській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з їх необґрунтованістю. Також у відзиві зазначено, що відеозапис, яким зафіксовано правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, не зберігся. Відповідач посилається на те, що відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року за №1026, строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 90 діб.

03 серпня 2026 року від представника позивача - адвоката Бойка Є.В. до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник зазначив, що доводи відповідача щодо винуватості позивача ОСОБА_2 не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Представник позивача зауважив, що через відсутність відеозапису події та будь-яких інших доказів, факт вчинення адміністративного правопорушення, зокрема самого керування транспортним засобом, залишається недоведеним. Разом з тим, представник позивача посилається на наявне судове рішення у справі №589/4631/25 від 20 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до вказаного рішення, позивачу інкримінувалася відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, при цьому час та місце складання протоколу про адміністративне правопорушення повністю збігаються з часом та місцем винесення оскаржуваної постанови. Зазначеною постановою суду провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП було закрито у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Судове рішення мотивоване тим, що досліджений відеозапис не містив підтвердження факту керування позивачем транспортним засобом.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч.1 ст.7 КУпАП). Відповідно до ст.280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Судом встановлено, що 20 вересня 2025 року поліцейським Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області винесено постанову, серія ЕНА №5766287, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. Згідно з постановою, водій керував мотоциклом КТМ, без номерного знаку, номер рами НОМЕР_1 , не маючи права керування таким видом транспортного засобу, тобто не маючи посвідчення водія відповідної категорії. (а.с.21)

Перевіряючи законність цього рішення за правилами ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд оцінює, чи прийнято воно обґрунтовано - тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення.

Згідно зі ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність правопорушення встановлюється на підставі фактичних даних (доказів), а обов`язок щодо їх збирання покладається на уповноважену посадову особу. Більш того, за ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається виключно на відповідача.

Проте, в порушення вказаних вимог, відповідач не надав суду відеозапису, який би зафіксував факт руху мотоцикла під керуванням ОСОБА_1 , або інших належних доказів.

Крім того, суд враховує фотокопію постанови Шосткинського міськрайонного суду Сумської області у справі №589/4631/25 (провадження №3/589/2779/25) за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , яка набрала законної сили. Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, це рішення має преюдиційне значення. Ним уже встановлено, що відеозапис події (який було долучено до справи за ч.1 ст.130 КУпАП) не підтверджує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.(а.с.72-73)

В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Таким чином, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, є недоведеним.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню, оскаржувана постанова - скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Щодо вирішення питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частин 1, 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову стороні відшкодовуються понесені нею судові витрати.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

У запереченнях представник відповідача просив відмовити у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на відсутність документального підтвердження їх розрахунку. Крім того, сторона відповідача зазначила, що заявлений розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, оскільки дана справа є справою незначної складності.

У відповіді на відзив представник позивача надав документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Так на підтвердження наявності понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано копію акту наданих послуг від 20 жовтня 2025 року та копію договору №02/10/25 про надання правової допомоги від 02 жовтня 2025 року. (а.с.68—69, 70)

Дослідивши надані представником позивача документи, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують фактичну оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням такої допомоги (як-от квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інші банківські документи).

Сам лише факт підписання договору та акту наданих послуг без надання розрахунку та платіжних документів не доводить реальності понесення позивачем судових витрат у розмірі 6000 грн.

Крім того, відповідно до п.6.3 зазначеного вище договору оплата послуг Адвокатського бюро здійснюється шляхом перерахування грошової суми відповідно до п.6.2 Договору на поточний рахунок Адвокатського бюро. (а.с.69) Проте, всупереч цим умовам, позивачем не надано жодного банківського документа (платіжної інструкції, виписки з рахунку тощо), який би підтверджував перерахування коштів на рахунок бюро.

За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначені витрати є недоведеними, а вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Крім того, із копії платіжної інструкції від 17 жовтня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 484 гривні 48 копійок. (а.с.1) Позивач у позовній заяві просить стягнути суму сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції.

09 вересня 2026 року Другий сенат Конституційного Суду України у рішенні №10-р(ІІ)/2026 вказав, що сплата судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення приписами Закону України „Про судовий збір“ від 08 липня 2011 року за №3674-VI не передбачена. Застосування загальних ставок судового збору до заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення цим Законом не передбачено.

У статті 151-2 Конституції України визначено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Оскільки за приписами чинного законодавства та з урахуванням офіційного тлумачення Конституційного Суду України позивач був звільнений від обов`язку сплачувати судовий збір за подання цього позову, витрати на його сплату не підлягають стягненню з Головного управління Національної поліції в Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань. Водночас суд вважає за необхідне роз`яснити, що сума судового збору, сплачена за подання заяви, яка не повинна була ним оплачуватися, може бути повернута з державного бюджету за ухвалою суду у разі звернення особи із відповідним клопотанням (заявою) на підставі положень статті 7 Закону України „Про судовий збір“ від 08 липня 2011 року за №3674-VI.

Керуючись ст.6, 10, 19, 73-77, 90, 241-246, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Бойко Євген Васильович, до Головного управління Національної поліції в Сумській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, винесену 20 вересня 2025 року, серія ЕНА №5766287, про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень 00 копійок відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за постановою про накладання адміністративного стягнення, винесену 20 вересня 2025 року, серія ЕНА №5766287, - закрити.

У задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн – відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач - Головне управління Національної поліції в Сумській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 40108777, адреса місцезнаходження: поштовий індекс 40000, місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 23.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша