Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №760/8259/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/14121/26

Справа №760/8259/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23.10.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Левчук О.С.,

розглянувши у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ТАЙГЕР-ФІНАНС", в інтересах якого діє представник позивача адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ТАЙГЕР-ФІНАНС", в інтересах якого діє представник позивача адвокат Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 95982826 від 03.06.2024 у загальному розмірі 27 180,00 грн, яка складається з: 4 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 21 180,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 000,00 грн - заборгованість за штрафами, а також про покладення на відповідачку судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ТАЙГЕР-ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця було укладено в електронній формі Договір про споживчий кредит № 95982826. Відповідно до умов укладеного договору позивач надав відповідачці кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 360 днів з 03.06.2024 по 29.05.2025 включно зі сплатою процентів за пільговою процентною ставкою 1,2% на день протягом пільгового періоду тривалістю 30 днів (з 03.06.2024 по 03.07.2024), та за Стандартною (базовою) процентною ставкою 1,5% на день від фактичного залишку кредиту протягом стандартного періоду тривалістю 330 днів (з 04.07.2024 по 29.05.2025). Договір підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "ettgx670", надісланим на електронну адресу відповідачки ІНФОРМАЦІЯ_2 та номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти в розмірі 4 000,00 грн 03.06.2024 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_2 .

У зазначений період відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, жодного платежу на повернення кредиту, сплати процентів чи штрафів не здійснила.

Станом на день звернення до суду у відповідачки утворилася заборгованість у загальному розмірі 27 180,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 180,00 грн - заборгованість за процентами; 2 000,00 грн - заборгованість за штрафами.

02.02.2026 позивач направив відповідачці письмову Претензію вих. № 23705667/449 про погашення кредитної заборгованості, однак відповідачка заборгованість не погасила, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості в сумі 27 180,00 грн, а також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Застрожніковій К.С.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Учасники справи повідомлені про розгляд справи у встановленому процесуальним законом порядку.

Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала, будь-яких заперечень, заяв чи клопотань до суду не направила.

Зважаючи на вказане, на підставі частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить таких висновків.

Судом установлено, що 03.06.2024 між ТОВ "ФК "ТАЙГЕР-ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця було укладено в електронній формі Договір про споживчий кредит № 95982826.

За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні цивільно-правових правочинів електронного підпису одноразовим ідентифікатором здійснюється відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції укласти договір (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за юридичною силою прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору відповідачкою використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором "ettgx670", що підтверджує факт укладення Договору № 95982826 від 03.06.2024 на зазначених у ньому умовах.

Укладення кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису та електронної ідентифікації узгоджується з нормами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" (постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 546/1283/23).

Підписавши кредитний договір та погодившись із Паспортом споживчого кредиту, відповідачка відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на визначені в них умови кредитування та взяла на себе договірні зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих процентів (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 284/157/20).

На виконання умов договору кредитодавець перерахував відповідачці кредитні кошти в розмірі 4 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ "ФК "ТАЙГЕР-ФІНАНС" та розрахунковими документами від 03.06.2024.

За Договором про споживчий кредит кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (частина перша статті 1054 ЦК України, пункт 1-1 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування").

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Здійснюючи судовий розгляд, суд зобов`язаний здійснити перевірку обґрунтованості та правильності математичного розрахунку заборгованості, наданого позивачем, із застосуванням імперативних норм законодавства про споживче кредитування.

Аналізуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 000,00 грн, суд виходить з того, що факт отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 4 000,00 грн підтверджений наданими розрахунковими документами. Доказів повернення зазначеної суми кредиту або її частини суду не надано, а тому вимога про стягнення основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 4 000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 21 180,00 грн, суд зазначає таке.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України). Проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України нараховуються як плата за правомірне користування кредитними коштами протягом визначеного договором строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18)). Строк кредитування за Договором № 95982826 визначено тривалістю 360 днів з кінцевою датою повернення до 29.05.2025 включно.

Здійснюючи перевірку відповідності розрахунку процентів вимогам спеціального законодавства у сфері споживчого кредитування, суд керується нормами Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", яким статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 1 відсотка.

Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів з дня набрання ним чинності (з 24 грудня 2023 року) і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки: протягом перших 120 днів (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) - не більше 2,5%; протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) - не більше 1,5%; після завершення 240-денного перехідного періоду (з 20 серпня 2024 року) - не більше 1,0% (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23).

За загальним правилом, норма про максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені після набрання чинності Законом № 3498-IX, залежно від того, який граничний розмір ставки діяв на момент укладення правочину та у відповідні часові періоди його виконання.

Парламент при конструюванні імперативної приватно-правової норми про максимальний розмір денної процентної ставки здійснив ex ante контроль щодо розміру процентів: сторонам заздалегідь відомо про те, що умову, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, не можна включати в договір; умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними на підставі частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23).

Норми щодо максимального обмеження денної процентної ставки мають імперативний характер публічного порядку та спрямовані на захист споживача від надмірного боргового навантаження. Нарахування плати за користування кредитом за ставкою, що перевищує встановлений законом граничний ліміт для відповідного періоду, порушує імперативні вимоги закону. Нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене відповідне заперечення стороною.

Суд установив, що Договір про споживчий кредит № 95982826 укладено 03.06.2024, тобто під час дії другого етапу перехідного періоду Закону № 3498-IX (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року), коли законом було встановлено граничний розмір денної процентної ставки не більше 1,5% на день.

Перевіривши узгоджені сторонами умови нарахування процентів, суд встановив: за пільговий період з 03.06.2024 по 03.07.2024 включно (31 день) встановлена договором ставка 1,2% на день відповідала законом встановленому ліміту (1,2% <= 1,5%), а тому нарахування процентів у сумі 1 488,00 грн (31 день х 48,00 грн) є правомірним; за період з 04.07.2024 по 19.08.2024 включно (47 днів другого етапу перехідного періоду) встановлена договором Стандартна ставка 1,5% на день відповідала діючому на той час граничному ліміту (1,5% <= 1,5%), а тому нарахування процентів у сумі 2 820,00 грн (47 днів х 60,00 грн) є правомірним; разом з тим, починаючи з 20.08.2024 (після завершення 240-денного перехідного періоду) набрав чинності загальний імперативний граничний ліміт максимальної денної процентної ставки не більше 1,0% на день. Відтак нарахування позивачем процентів за період з 20.08.2024 по 28.05.2025 включно (282 дні до закінчення строку кредитування) за договірною ставкою 1,5% на день (60,00 грн на день) перевищує імперативне обмеження закону. За цей період нарахуванню підлягають проценти виходячи з максимальної ставки 1,0% на день (40,00 грн на день), що складає 11 280,00 грн (282 дні х 40,00 грн).

Загальний розмір процентів за користування кредитом за весь строк кредитування, розрахований судом у межах встановлених законом граничних обмежень, становить 15 588,00 грн (1 488,00 грн + 2 820,00 грн + 11 280,00 грн).

Позивач у позовній заяві просив стягнути проценти у розмірі 21 180,00 грн, що на 5 592,00 грн перевищує встановлений законом максимальний розмір процентів.

З огляду на це позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами підлягають задоволенню частково в сумі 15 588,00 грн, а у задоволенні вимог про стягнення процентів у сумі 5 592,00 грн належить відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення заборгованості за штрафами у розмірі 2 000,00 грн, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічне за змістом нормативне припис міститься у пункті 6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до якого у разі прострочення споживачем у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором за прострочення виконання зобов`язань.

Зазначені норми мають імперативний характер публічного порядку, поширюються на всі правовідносини кредитування фізичних осіб у період дії воєнного стану та встановлюють абсолютну законодавчу заборону нарахування й стягнення неустойки (штрафу, пені).

Спірний Договір № 95982826 укладено 03.06.2024 під час дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а тому відповідачка звільнена від сплати штрафу за прострочення виконання зобов`язання в силу прямої вказівки закону.

З огляду на це у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за штрафами у розмірі 2 000,00 грн належить відмовити у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Наданий позивачем розрахунок заборгованості перевірений судом. Відповідачка правом на подання відзиву не скористалася, власного контррозрахунку суду не надала.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 19 588,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 588,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом у межах строку кредитування. У задоволенні позовних вимог про стягнення процентів у сумі 5 592,00 грн та штрафу у розмірі 2 000,00 грн належить відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд керується частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Загальна ціна позову складає 27 180,00 грн. Судом задоволено позовні вимоги на суму 19 588,00 грн, що становить 72,07% (72,0677%) від ціни позову.

Відтак з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 918,73 грн (2 662,40 грн х 72,0677%), а решта сплаченого судового збору в сумі 743,67 грн залишається за позивачем.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, суд доходить до таких висновків.

Відповідно до частини першої, пунктів 1 та 2 частини другої статті 141, статей 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн надано копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02.07.2025, укладеного між ТОВ "ФК "ТАЙГЕР-ФІНАНС" та Адвокатським об`єднанням "АПОЛОГЕТ", Акт надання послуг, детальний опис робіт та розрахунковий документ про сплату послуг.

З урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог (72,0677%) та засад розумності й співмірності, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 5 765,42 грн (8 000,00 грн х 72,0677%), а в задоволенні решти суми 2 234,58 грн належить відмовити.

Керуючись статтями 4, 10, 11, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 205, 207, 525, 526, 530, 627, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ТАЙГЕР-ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого й фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ТАЙГЕР-ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження юридичної особи: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 95982826 від 03.06.2024 у загальному розмірі 19 588,00 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень 00 копійок), яка складається з:

- 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту);

- 15 588,00 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень 00 копійок) - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ТАЙГЕР-ФІНАНС", - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого й фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ТАЙГЕР-ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження юридичної особи: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) судовий збір у розмірі 1 918,73 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять гривень 73 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 765,42 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень 42 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 23.10.2026.

Суддя К.С. Застрожнікова