Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №367/12711/24 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/12711/24

Провадження №2-а/367/7/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Третяк Я.М.,

за участю: секретаря судових засідань - Люліної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначено, що інспектором роти № 5 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Смулкою Романом Анатолійовичем відносно ОСОБА_1 неправомірно винесено постанову про адміністративне правопорушення від 30.11.2024 серії ЕНА №3576078 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Із вище вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її такою, що винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення.

Позивач зауважує, що 30.11.2024 здійснював рух на транспортному засобі на автомобільній дорозі в Сарненському районі Рівненської області. Дорога мала дві смуги руху протилежних напрямків і була позначена періодично переривчастою - 1.5 та періодично суцільною лінією 1.1. Попереду його автомобіля дуже повільно їхав вантажний автомобіль, який рухався з незначною швидкістю, орієнтовно до 25 км/год.

Під час руху позивач здійснив об`їзд цього поодинокого транспортного засобу, який рухався з незначною швидкістю, після чого, був зупинений працівниками поліції. Підійшовши до автомобіля, інспектор повідомив, що позивач начебто перетнув «суцільну лінії дорожньої розмітки». Аргументи позивача інспектор проігнорував і просто вручив йому складену за невідомих обставин оскаржувану постанову.

Позивач наголошує, що про розгляд адміністративної справи поліцейський мене не повідомляв, не сповіщав про дату, час розгляду, про особу, яка буде розглядати, не повідомляв мене належним чином про мої права тощо. Замість процедурного розгляду справи відбулося формальне вручення позивачу вже складеної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, просить суд скасувати постанову від 30.11.2024 серії ЕНА № 3576078 про накладення адміністративного стягнення, винесену Інспектором роти № 5 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Смулкою Романом Анатолійовичем, відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно розпорядження керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ № 168 від 14.01.2026 року, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення призначено до повторного автоматичного розподілу у зв`язку із відрахуванням зі штату Ірпінського міського суду Київської області з 04.12.2025 судді Лещенко О.В. у зв`язку із закінченням строку відрядження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026, справу передано на розгляд судді Третяк Я.М.

Ухвалою суду від 16 січня 2026 року за адміністративним позовом було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.02.2026 від Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає адміністративний позов про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідач вказує, що 30.11.2024 о 12 год. 06 хв. на ділянці патрулювання автодороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин, 246 км, поліцейськими було виявлено порушення вимог дорожньої розмітки 1.1 водієм транспортного засобу HONDA, номерний знак НОМЕР_1 . Вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу HONDA, номерний знак НОМЕР_1 , водієм було проігноровано, він продовжив рух та знову ж таки порушив дорожню розмітку 1.1. Поліцейськими було прийнято рішення переслідувати транспортний засіб для подальшої його зупинки. Зупинивши транспортний засіб HONDA, номерний знак НОМЕР_1 , було встановлено, що водієм зазначеного ТЗ є ОСОБА_1 . Під час розмови із патрульним поліцейським водій ОСОБА_1 визнав повністю свою вину, пояснивши дані дії, а саме неодноразове порушення дорожньої розмітки 1.1 тим, що поспішає додому. Вчинення адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_1 зафіксоване на портативний відеореєстратор патрульного поліцейського Смулки Романа Анатолійовича та відеореєстратор зі службового транспортного засобу.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30 листопада 2024 року інспектором роти № 5 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Смулкою Романом Анатолійовичем відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3576078, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень, що підтверджується копією відповідної постанови.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 30.11.2024 о 12 год. 06 хв. на ділянці автодороги М-07 Київ-Ковель-Ягодин, 246 км, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем HONDA, д/н НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З висновками оскаржуваної постанови позивач не погоджується, вважає її протиправно та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а в постанові не зазначені будь-які докази ймовірного правопорушення. Також зазначає, що інспектор не повідомляв позивача про розгляд адміністративної справи та не повідомляв про права позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з винесенням постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.

Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому обов`язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до змісту п. 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18 4.18 ; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.

Лінії 1.1 Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) і 1.3 Розмітка 1.3 перетинати забороняється. Лінію розмітки 1.11 Розмітка 1.11 перетинати заборонено з боку суцільної лінії розмітки. Лінію 1.2 Розмітка 1.2 (широка суцільна лінія), якою позначено край проїзної частини, перетинати дозволяється (якщо це не заборонено встановленими дорожніми знаками). Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 Розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше ніж 30 км/год.

Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, що містить об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Зі змісту ст. 283 КУпАП слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених посадовою особою доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Поряд з цим, судом було досліджено долучені відповідачем відеозаписи з портативного відеореєстратора патрульного поліцейського ОСОБА_3 та відеореєстратора зі службового транспортного засобу працівників поліції.

З вказаних відеозаписів вбачається, що позивач ОСОБА_1 керуючи автомобілем HONDA, д/н НОМЕР_1 , дійсно перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, після чого поліцейськими на службовому авто, яке рухалося позаду авто позивача в попутному напрямку, було подано звуковий сигнал про зупинку транспортного засобу позивача. Після чого, позивач ОСОБА_1 керуючи автомобілем HONDA, д/н НОМЕР_1 повторно перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 та здійснив обгін вантажного автомобіля на перехресті, після чого увімкнув правий показник повороту за зупинився на узбіччі.

Суд звертає увагу, що з вказаних відеозаписів не можливо точно встановити швидкість руху транспортних засобів. Проте, запис відеореєстратора зі службового транспортного засобу працівників поліції дає можливість оцінити швидкість руху як поліцейського авто, так і транспортного засобу позивача та вантажного автомобіля, з чого можна стверджувати, що вантажний автомобіль точно не рухався, як зазначає позивач, з «незначною швидкістю, орієнтовно до 25 км/год».

Поряд з цим, суд наголошує, що на відеозаписі з портативного відеореєстратора патрульного поліцейського Смулки Романа Анатолійовича зафіксовано, що водій ОСОБА_1 не заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення та просить поліцейського обмежитись усним зауваженням. Поліцейський, в свою чергу, повідомляє причину зупинки, вказує на грубе порушення водієм ПДР України, пропонує ознайомитися з доказами адміністративного правопорушення, роз`яснює права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також повідомляє про суму штрафу та можливість оскарження постанови у разі незгоди з такою.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 122, 213, 219, 247, 268, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 80, 139, 229, 242-246, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я. М. Третяк