Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №756/8994/26 — Оболонський районний суд міста Києва

22.10.2026 Справа № 756/8994/26

Справа № 756/8994/26

Провадження № 2/756/7821/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі

головуючої судді Шролик І.С.,

за участю секретаря судового засідання Дулиної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі – ТОВ «Бізнес Позика», позивач) звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання кредиту № 499560-КС-001 від 19.05.2024 у розмірі 8 894 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19.05.2024 між ним та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання кредиту № 499560-КС-001, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 19 000 грн. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, кредит та проценти за користування ним у повному обсязі не повернула, внаслідок чого станом на 14.05.2026 утворилася заборгованість у розмірі 8894 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 603,60 грн та за процентами у розмірі 2 290,40 грн.

Рух справи

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва Майбоженко А.М. від 09.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

14.08.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подала клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у якому зазначила, що ухвалу про відкриття провадження отримала 19.06.2026, а 03.07.2026 подала до канцелярії суду відзив на позов та клопотання про продовження строку. Подала власний розрахунок

19.08.2026 відповідач подала заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, посилаючись на складність справи, необхідність звірки розрахунків та незгоду із сумою заборгованості.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 20.08.2026 справу прийнято до провадження судді Шролик І.С. та призначено до судового розгляду з викликом учасників справи на 22.10.2026. Таким чином, клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін фактично задоволено.

Заперечення відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження суд залишає без задоволення. Ціна позову становить 8 894 грн і не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною та в силу п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦПК України положення частин другої – шостої цієї статті не застосовуються, якщо справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження. Крім того, заяву подано 19.08.2026, тобто з пропуском строку для подання відзиву, який з урахуванням отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження 19.06.2026 сплив 04.07.2026, доказів поважності причин пропуску цього строку не наведено (ч. 5 ст. 277 ЦПК України). Наведені відповідачем доводи про необхідність звірки розрахунків не свідчать про складність справи, оскільки розрахунок заборгованості та докази на його підтвердження є письмовими і досліджуються судом у порядку спрощеного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання 22.10.2026 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується змістом поданої нею 20.10.2026 заяви про відкладення розгляду справи, у якій вона зазначила дату та час судового засідання. У цій заяві відповідач просила визнати причини її неявки поважними та відкласти розгляд справи, посилаючись на сигнали повітряної тривоги, загрозу обстрілів у місті Києві, відсутність стабільного інтернет-зв`язку та електропостачання за місцем її перебування.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Суд не визнає наведені відповідачем причини неявки поважними. Посилання на сигнали повітряної тривоги, загрозу обстрілів та перебої з електропостачанням мають загальний характер, не підтверджені жодними доказами і не свідчать про об`єктивну неможливість прибуття до суду чи участі в судовому засіданні саме 22.10.2026. Відповідач проживає в Оболонському районі міста Києва, має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», через який подавала процесуальні документи, у тому числі за два дні до судового засідання, та мала можливість викласти свою позицію щодо суті спору письмово і подати докази на її підтвердження.

При цьому суд враховує, що позовна заява надійшла до суду 25.05.2026, провадження у справі відкрито 09.06.2026, тобто справа перебуває на розгляді суду близько п`яти місяців, що значно перевищує шістдесятиденний строк розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлений ст. 275 ЦПК України. Подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення розумного строку розгляду справи та прав позивача на своєчасний судовий захист. За таких обставин клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, і суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 19.05.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір № 499560-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма) (далі – договір).

Згідно з п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 19 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку та на умовах, визначених договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Кредит надано строком на 24 тижні (п. 2.3 договору), строк дії договору – до 03.11.2024 (п. 2.7 договору), дата видачі кредиту – 19.05.2024, дата повернення кредиту – 03.11.2024 (пп. 2.12, 2.13 договору).

Пунктом 2.4 договору встановлено стандартну процентну ставку за кредитом 1,5 % в день та знижену процентну ставку 1,15159869 % в день, обидві фіксовані. Комісія за надання кредиту становить 2 850 грн і нараховується одноразово в дату видачі кредиту (п. 2.5 договору). Денна процентна ставка становить 1,16 % (п. 2.11 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом. За умови погашення кредиту згідно з графіком платежів проценти розраховуються за зниженою процентною ставкою (п. 3.2.1 договору). У разі прострочення платежу, передбаченого графіком, на строк понад сім календарних днів умова про нарахування процентів за зниженою ставкою втрачає чинність і з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу до закінчення строку дії договору проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою (п. 3.2.2 договору). Пунктом 3.2.3 договору встановлено графік з 12 платежів по 4 120 грн кожні 14 днів у період з 02.06.2024 по 03.11.2024.

Згідно з п. 3.1 договору кредит надається шляхом безготівкового переказу коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, зазначеній у розділі 8 договору. У розділі 8 договору зазначено номер електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 .

Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5377, надісланим на номер телефону НОМЕР_2 , 19.05.2024 о 06 год 55 хв 27 с, та кредитодавцем – кваліфікованим електронним підписом директора 19.05.2024 о 06 год 55 хв 33 с (пп. 7.10, 7.11, розділ 8 договору).

Виконання позивачем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, згідно з яким на виконання договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 на підставі платіжної інструкції № a7d266d0-1593-11ef-b90a-000c29d57ed2_1 19.05.2024 о 06 год 56 хв на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітент MONOBANK (Universal Bank), перераховано 19 000 грн, номер транзакції 41609-09844-38564, призначення платежу – перерахування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , згідно з кредитним договором № 499560-КС-001 від 19.05.2024. Перші шість та останні чотири цифри номера зазначеної платіжної картки збігаються з реквізитами електронного платіжного засобу відповідача, указаними в розділі 8 договору ( НОМЕР_1 ), що дає підстави вважати доведеним перерахування кредитних коштів саме відповідачу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором станом на 14.05.2026, за період з 19.05.2024 по 03.11.2024 позивачем нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 28 072,30 грн та комісію у розмірі 2 850 грн; відповідач сплатила 41 028,30 грн, з яких 12 396,40 грн зараховано в погашення кредиту, 25 781,90 грн – процентів, 2 850 грн – комісії. Після 03.11.2024 проценти, комісія та штрафні санкції не нараховувалися.

Залишок заборгованості відповідача станом на 14.05.2026 становить 8 894 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 6 603,60 грн (19 000 грн – 12 396,40 грн), заборгованість за процентами – 2 290,40 грн (28 072,30 грн – 25 781,90 грн). Аналогічні відомості містить довідка позивача про заборгованість за договором.

Доказів погашення зазначеної заборгованості чи сплати коштів у більшому розмірі, ніж враховано позивачем, матеріали справи не містять.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону).

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 цього Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х100 %, де ЗВСК – загальні витрати за споживчим кредитом, ЗРК – загальний розмір кредиту, t – строк кредитування у днях. Згідно з ч. 5 ст. 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Пунктом 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5 %; протягом наступних 120 днів – 1,5 %. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Мотиви та висновки суду

Суд встановив, що договір укладено сторонами в електронній формі шляхом прийняття відповідачем пропозиції позивача та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст. 207, 639 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Отже, договір вважається укладеним у письмовій формі, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Договір відповідачем не оспорювався, недійсним не визнавався. Крім того, відповідач здійснювала платежі на виконання договору на загальну суму 41 028,30 грн, що свідчить про визнання нею договірних зобов`язань.

Позивач свій обов`язок з надання кредиту виконав, перерахувавши 19.05.2024 на платіжну картку відповідача 19 000 грн, що підтверджується підтвердженням платіжного провайдера ТОВ «ПрофітГід». З огляду на достатність цього доказу суд не вбачає потреби у витребуванні в АТ «Універсал Банк» інформації щодо рахунку відповідача, про що позивач просив у позовній заяві.

Договір є договором про споживчий кредит, а тому на нього поширюються обмеження максимального розміру денної процентної ставки, встановлені ч. 5 ст. 8 та п. 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023. Відповідно до цих норм у період з 23.04.2024 по 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки становив 1,5 %, а з 21.08.2024 – 1 %.

Встановлена п. 2.4 договору знижена процентна ставка 1,15159869% в день у період з 19.05.2024 по 20.08.2024 не перевищувала граничного розміру 1,5 %.

Водночас з 21.08.2024 до закінчення строку кредитування 03.11.2024 як знижена процентна ставка 1,15159869 %, так і стандартна процентна ставка 1,5 % в день перевищують максимальний розмір 1 %. Умови договору в цій частині обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», а тому в силу ч. 5 ст. 12 цього Закону є нікчемними. За таких обставин проценти за період з 21.08.2024 по 03.11.2024 підлягають нарахуванню за ставкою 1 % в день.

З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти нараховувалися в межах строку кредитування, тобто по 03.11.2024 включно: з 19.05.2024 по 27.10.2024 – за зниженою процентною ставкою 1,15159869 % в день, з 28.10.2024 по 03.11.2024 – за стандартною процентною ставкою 1,5 % в день у зв`язку з простроченням понад сім календарних днів платежу, передбаченого графіком на 20.10.2024 (п. 3.2.2 договору), а всього – 28 072,30 грн. Після спливу строку кредитування проценти не нараховувалися. Комісія за надання кредиту є разовою, передбачена п. 2.5 договору, сплачена відповідачем у повному обсязі і до стягнення не заявлена. Неустойка (штраф) позивачем не нараховувалася.

Здійснивши перерахунок процентів на фактичний залишок заборгованості за кредитом, відображений у розрахунку позивача, суд встановив, що за період з 19.05.2024 по 03.11.2024 проценти за користування кредитом становлять 26 792,08 грн, а саме:

-з 19.05.2024 по 14.06.2024 (27): 19 000 грн х 1,15159869 % = 218,80 грн на день, 5907,60 грн;

– з 15.06.2024 по 15.07.2024 (31): 18 562,40 грн х 1,15159869 % = 213,76 грн на день, 6626,56 грн;

– з 16.07.2024 по 27.07.2024 (12): 17 825,22 грн х 1,15159869 % = 205,28 грн на день, 2 463,36 грн;

– з 28.07.2024 по 12.08.2024 (16): 16 373,86 грн х 1,15159869 % = 188,56 грн на день, 3 016,96 грн;

– з 13.08.2024 по 20.08.2024 (8): 15 132,16 грн х 1,15159869 % = 174,26 грн на день, 1 394,08 грн;

– з 21.08.2024 по 25.08.2024 (5 днів): 15 132,16 грн х 1 % = 151,32 грн на день, разом 756,60 грн;

– з 26.08.2024 по 07.09.2024 (13 днів): 13 451,80 грн х 1 % = 134,52 грн на день, разом 1748,76 грн;

– з 08.09.2024 по 21.09.2024 (14 днів): 11 345,63 грнх 1 % = 113,46 грн на день, разом 1588,44 грн;

– з 22.09.2024 по 09.10.2024 (18 днів): 9 104,04 грн х 1 % = 91,04 грн на день, разом 1638,72 грн;

– з 10.10.2024 по 03.11.2024 (25 днів): 6 603,60 грн х 1 % = 66,04 грн на день, разом 1651 грн.

Денна процентна ставка за договором з урахуванням перерахованих процентів та комісії становить 0,92 % ((26 792,08 грн + 2 850 грн) / 19 000 грн / 169 днів х 100 %) і не перевищує граничного розміру.

Відповідач сплатила в рахунок процентів 25 781,90 грн, отже заборгованість за процентами становить 1 010,18 грн (26 792,08 грн – 25 781,90 грн). Заборгованість за кредитом становить 6 603,60 грн. Загальний розмір заборгованості відповідача за договором становить 7613,78 грн.

Доводи відповідача про незгоду із сумою заборгованості та необхідність звірки розрахунків є необґрунтованими, оскільки відповідач не навела, в чому саме полягає неправильність розрахунку позивача. Водночас розрахунок позивача в частині процентів суд перевірив самостійно та з наведених вище підстав зменшив.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 7 613,78 грн, з яких заборгованість за кредитом – 6 603,60 грн, за процентами за користування кредитом – 1 010,18 грн. Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а у задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів у розмірі 1280,22 грн слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, які зазначив у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат у позовній заяві.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026, укладений з Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс» в особі керуючого партнера адвоката Глуховецького О.С., рахунок-фактуру № 05-499560-КС-001 від 15.05.2026 на суму 10 000 грн за підготовку позовної заяви, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно з п. 4.3 зазначеного договору розмір гонорару за підготовку позовних заяв є фіксованим та становить 10 000 грн за одну позовну заяву. Відповідно до п. 4.5 договору оплата гонорару здійснюється клієнтом у розмірі фактично компенсованих витрат на професійну правничу допомогу не пізніше шести місяців з дати надходження сум такої компенсації на рахунок клієнта.

Вирішуючи питання про розподіл цих витрат, суд враховує, що правнича допомога полягала лише у підготовці позовної заяви, яка має типовий характер для категорії справ про стягнення заборгованості за кредитними договорами і не потребувала дослідження значного обсягу доказів чи складного правового аналізу. Справа є малозначною та розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, участі адвоката в судових засіданнях не було. Заявлений до відшкодування розмір витрат – 10 000 грн перевищує ціну позову, а отже є непропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Крім того, позов задоволено частково. З огляду на викладене, керуючись критеріями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає обґрунтованим і пропорційним до предмета спору стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. У решті вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 15288 від 19.05.2026. Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 279,17 грн (2 662,40 грн х 7 613,78 грн : 8 894 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 499560-КС-001 від 19.05.2024 у розмірі 7 613,78 грн, судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 279,17 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог та вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в решті – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ірина ШРОЛИК