Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №182/7494/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7494/26

Провадження № 3/0182/1988/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2026 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Клименко І.В, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працює, проживає у АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП,

за участю особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

у присутності законного представника ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

Неповнолітній ОСОБА_1 06.10.2026 о 12-05 год. на 87 км а/д Т-0432 у с. Воля, Нікопольського району, Дніпропетровської області, керуючи транспортним засобом – мопедом „Defiant” без номерного знака, не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, чим порушив вимоги п. 2.4, 8.9 б ПДР України.

Крім того, ОСОБА_1 06.10.2026 о 12-05 год. на 87 км а/д Т-0432 у с. Воля, Нікопольського району, Дніпропетровської області керував вказаним транспортним засобом, який не має номерного знака, без застебнутого мотошолому та не маючи права керування ТЗ, а саме без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а, 2.3 г ПДР України.

Враховуючи те, що вказані протоколи про адміністративні правопорушення складені у відношенні однієї особи та розглядаються одночасно, суддя вважає доцільним об`єднати вказані справи в одне провадження згідно ст. 36 КУпАП.

Правопорушник в суді свою вину визнав, підтвердивши, що у с. Воля він керував мопедом без застебнутого мотошолому, бо його у нього немає; посвідчення водія він теж не має. Також під час руху його зупиняли працівники поліції, але він втік від них, бо розгубився. У вчиненому щиро розкаявся.

Вивчивши надані матеріали, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП доведена наявними матеріалами:

- протоколами про адміністративні правопорушення ААД № 960871 від 06.10.2026, ААД № 960873 від 06.10.2026, ААД № 960872 від 06.10.2026, в яких викладені обставини вчинення правопорушень;

- рапортом поліцейського;

- поясненнями порушника в суді, наданими у присутності матері.

Досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень є доведеною поза розумним сумнівом.

Дії правопорушника кваліфіковані правильно.

Метою адміністративного стягнення відповідно до ст. 23 КУпАП є виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, згідно з вимогами передбаченими ст. 33 КУпАП України враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_1 заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу, суддя не вбачає.

З урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, вважаю, що до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Згідно з положенням ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись ст. 36, 40-1, 221, 283, ч. 1 ст. 122-2, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Справи № 182/7494/26 № 182/1988/2026, № 182/7495/26 № 182/1989/2026, № 182/7496/26 № 182/1990/2026об`єднати в одне провадження.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) грн. на користь держави.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з порушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя: І. В. Клименко