Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №758/9164/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9164/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

01 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання - Новіцької О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням майна,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернулось до Подільського районного суду м. Києва із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 15 051,05 грн, заподіяної пошкодженням майна.

Свої вимоги мотивувало тим, що між ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 був укладений договір комплексного страхування майна № К8М1NBR-213137B.16 оферти № 228 від 19.01.2020 року (індивідуальна частина).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням та користування нерухомим майном - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

29.07.2022 року в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , пошкодив вхідні двері в квартиру, що була застрахована у АТ «СК «АРКС», згідно договору добровільного страхування № К8М1NBR-213137B.16 від 01.04.2021 року оферти № 228 від 19.01.2020 року (індивідуальна частина).

Факт протиправних дій відповідача підтверджується постановою Подільського районного суду міста Києва від 30.08.2022 року по справі № 758/6471/22, якою встановлено факт вчинення відповідачем хуліганських дій та пошкодження майна та заявою страхувальниці ( ОСОБА_2 ) до Подільського УП ГУНП у м. Києві від 30.07.2022 року, в якій зазначено, що відповідач погрожував їй та пошкодив вхідні двері.

В результаті вказаних дій було завдано матеріальної шкоди у вигляді пошкодження вхідних дверей.

Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та за заявою на виплату страхового відшкодування за договором комплексного страхування майна.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX3341363 від 15.09.2022 року та умов договору страхування № К8М1NBR-213137B.16 від 01.04.2021 року оферти № 228 від 19.01.2020 року, розмір страхового відшкодування склав 15 051,05 грн, який було сплачено АТ «СК «АРКС» страхувальнику ( ОСОБА_2 ), згідно заяви страхувальника та відомості № 20916РВ000028084720 від 16.09.2022 року платіжної інструкції № 1 від 16.09.2022 року.

Відповідно до ст. 1166 ЦКУ майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.

Таким чином, до АТ «СК «АРКС» (правонаступника АТ «СК «АХА Страхування») по справі перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику квартири АДРЕСА_3 , внаслідок пошкодження вхідних дверей, яке мало місце 29.07.2022 року м. Києві.

За таких обставин, сума збитків, які не відшкодовані становить 15 051,05 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, а також судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Ухвалою судді від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за своєї відсутності до суду не подав.

Згідно зі ст. 281 ЦПК України якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» та ОСОБА_2 був укладений договір комплексного страхування майна № К8М1NBR-213137B.16 оферти № 228 від 19.01.2020 року (індивідуальна частина).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов`язані із володінням та користування нерухомим майном - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

29.07.2022 року в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , пошкодив вхідні двері в квартиру, що була застрахована у АТ «СК «АРКС», згідно договору добровільного страхування № К8М1NBR-213137B.16 від 01.04.2021 року оферти № 228 від 19.01.2020 року (індивідуальна частина).

Факт протиправних дій відповідача підтверджується постановою Подільського районного суду міста Києва від 30.08.2022 року по справі № 758/6471/22, якою встановлено факт вчинення відповідачем хуліганських дій та пошкодження майна та заявою страхувальниці ( ОСОБА_2 ) до Подільського УП ГУНП у м. Києві від 30.07.2022 року, в якій зазначено, що відповідач погрожував їй та пошкодив вхідні двері, замки та ручку.

В результаті вказаних дій ОСОБА_2 було завдано матеріальної шкоди у вигляді пошкодження вхідних дверей.

Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування за договором комплексного страхування майна № К8М1NBR-213137B.16 оферти № 228 від 19.01.2020 року (індивідуальна частина).

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX3341363 від 15.09.2022 року та умов договору страхування № К8М1NBR-213137B.16 від 01.04.2021 року оферти № 228 від 19.01.2020 року, розмір страхового відшкодування склав 15 051,05 грн, який було сплачено АТ «СК «АРКС» страхувальнику ( ОСОБА_2 ), згідно заяви страхувальника та відомості № 20916РВ000028084720 від 16.09.2022 року платіжної інструкції № 1 від 16.09.2022 року.

Відповідно до п. 6.1, страховим випадком за вказаним договором визначається подія, передбачена цим договором, яка відбулася після набуття чинності цим договором і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу) внаслідок втрати (загибелі) застрахованого майна в результаті протиправних дій третіх осіб (п. 6.1.5).

Відповідно до п. 15.12 договору, розмір страхового відшкодування дорівнює розміру (сумі) заподіяних внаслідок страхового випадку матеріальних збитків.

Відповідно до п. 15.10 договору, розмір збитку визначається страховиком або уповноваженою ним особою, шляхом проведення експертної оцінки (дослідження) або складання розрахунку суми страхового відшкодування за допомогою внутрішніх інструментів страховика.

Розрахунок розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування за зазначеним вище страховим випадком наступний:

15 051,05 грн - вартість заміни вхідної металевої двері згідно кошторису відновлювального ремонту;

0,00 грн - франшиза згідно договору страхування.

Таким чином, до АТ «СК «АРКС» (правонаступника АТ «СК «АХА Страхування») по справі перейшло право вимоги на отримання від ОСОБА_1 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику квартири АДРЕСА_3 , внаслідок пошкодження вхідних дверей, яке мало місце 29.07.2022 року м. Києві.

Сума збитків, які не відшкодовані позивачу становить 15 051,05 грн.

Згідно ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР (який втратив чинність з 01.01.2024 на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Аналогічне положення міститься і в ст. 27 Закону України «Про страхування», якою визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У справі, що розглядається, спір виник між страховиком, який виплатив страхове відшкодування та особою, відповідальною за заподіяний збиток, щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

При застосуванні наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону № 1961-IV, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Отже, відносини між ПАТ «СК«АРКС» та відповідачем у цій справі регулюються правилами статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування».

Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Як роз`яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна одночасна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв`язку із наявністю вини іншої особи або через дію об`єктивних обставин (аналогічна усталена правова позиція наведена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 686/10520/15, від 08 травня 2018 року у справі № 922/2026/17, від 21 вересня 2018 року у справі № 910/19960/15).

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Однак відповідачем будь-яких доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Як вбачається з постанови Подільського районного суду м. Києва від 30.08.2022 у справі № 758/6471/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За змістом статті 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, провадження № 14-95цс20).

З огляду на такі обставини, враховуючи, що вина відповідача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП встановлена постановою Подільського районного суду м. Києва від 30.08.2022 по справі № 758/6471/22, а позивач виконав покладені на нього обов`язки, передбачені договором страхування, та оплатив спричинені відповідачем збитки в порядку виплати страхового відшкодування, грошові кошти за спричинені ним збитки відповідач не повернув, то на користь позивача з відповідача належить стягнути 15 051,05 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви у розмірі 3 328,00 грн.

Керуючись ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням майна, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 15 051 (п`ятнадцять тисяч п`ятдесят одну) грн 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», ЄДРПОУ 20474912, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя Я.К. Левицька