Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №523/13788/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/13788/26

Провадження №2/523/7716/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючий суддя - Далеко К.О.,

за участю секретаря - Дяченко Т.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Кудрявцева І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі, в залі суду №17, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною вище позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони уклали шлюб, зареєстрований 31 січня 1998 р Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 55. Від шлюбу сторони мають двох вже повнолітніх дітей. Фактично шлюбні відносини між сторонами припинені з травня 2025 року. Між сторонами склались неприязні відносини, спільне життя нестерпне, втрачено почуття взаємної поваги та кохання. Тому, позивач просить суд шлюб розірвати. Відповідачка уникає від спілкування та відмовляється розірвати шлюб через органи РАЦС.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 06 липня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

14.09.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Єнчевої О.О. надійшло клопотання про надання сторонам строку на примирення терміном 6 (шість) місяців. Клопотання було мотивовано тим, що позовні вимоги відповідач ОСОБА_2 не визнає, на розірвання шлюбу не погоджується, оскільки зацікавлена у збереженні сім`ї.

Для з`ясування дійсних обставин та об`єктивного розгляду справи, ухвалою від 17 вересня 2026 року, явку позивача та відповідача у судове засідання було визнано обов`язковою.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову про розірвання шлюбу, категорично був проти надання строку для примирення. Зазначив, що фактично шлюбні відносини припинені з травня 2025 року, а з червня 2026 року він взагалі проживає за іншою адресою. Шлюб неможливо зберегти. За весь час, у тому числі перебування справи у провадженні суду, його дружина не вчинила жодних дій для примирення та з`ясування відносин, навпаки відносини між сторонами ще більше напружені. Також позивач зробив заяву, що якщо з ним щось станеться, то до цього має відношення його дружина ОСОБА_2 , оскільки вона використовуючи інших осіб, здійснює тиск та погрози на його адресу, вимагає переоформити на неї спільне майно.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Кудрявцев І.А. просив позов задовольнити, зазначив що фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, залишились невирішеними майнові питання, чим і обумовлена заява відповідачки про надання строку для примирення. Разом із тим, питання поділу майна між сторонами не може бути підставою для відмови у розірванні шлюбу, збереження якого суперечить інтересам позивача.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник – адвокат Єнчева О.О. у судове засідання не з`явилась, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду про визнання її явки до судового засідання обов`язковою, до електронного кабінету адвоката в підсистемі «Електронний суд».

Заслухавши доводи та пояснення позивача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає що позов слід задовольнити, з таких підстав.

Сторони уклали шлюб, зареєстрований 31 січня 1998 р Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 55.

Від шлюбу сторони не мають неповнолітніх дітей.

Причинами розірвання шлюбу є те, що сторони фактично припинили шлюбні стосунки, спільного господарства не ведуть, позивач не має наміру поновлювати сімейні відносини та категорично заперечує проти їх продовження, подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу є не можливим.

Згідно з ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями ст.18 ч.2 п.3, ст.ст.51,56 ч.3, ст.110 ч.1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Загальна декларація прав людини у ч.2 ст.16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст.23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу, у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз сім`ю шлюб, не може мати місце.

Суд установив, що у сторін сім`я розпалася, позивач у судовому засіданні наполягав на розірванні шлюбу та категорично заперечував проти надання строку для примирення, а тому суд прийшов до висновку, що збереження шлюбу є не можливим, буде суперечити інтересам позивача. Також суд враховує, що відповідачка ОСОБА_2 не з`явилась до судового засідання, не скористалась правом на доведення суду своєї позиції, та можливістю спілкування із позивачем.

Одночасно, вислухавши заяву позивача про отримання ним погроз від третіх осіб, яких найняла відповідачка, для примушування його переформити на неї нерухоме майно, суд роз`яснив позивачу його право на звернення до правоохоронних органів України.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому шлюб слід розірвати, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Відповідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України, зокрема якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 цієї статті).

Згідно п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема інваліди I та II груп.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії № НОМЕР_1 позивач є інвалідом II групи, а тому звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивача як інваліда ІІ групи звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн..

На підставі викладеного, керуючись статтями 110,111,112 СК України, статтями 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 31 січня 1998 р. Першим Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 55.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 22.10.2026 року.

Суддя К.О. Далеко