Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №521/5413/20 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/5413/20

Провадження № 1-кп/521/1206/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42019161010000349 від 10.11.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Раменське, Московської області, російської федерації, громадянина російської федерації, з неповною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на території України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 369 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

перекладача - ОСОБА_11 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 10.11.2019, близько 09 години 30 хвилин громадянин Російською Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , для перетину державного кордону України на в`їзд, який, припускаючи, що він може перебувати у міжнародному розшуку за вчинення особливо тяжких злочинів на території Російської Федерації, маючи умисел на перетин державного кордону України, використав персональні дані неіснуючої особи громадянина Республіки Молдови ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме, під час проходження паспортного контролю, надав уповноваженому співробітнику Державної прикордонної служби завідомо підроблений офіційний документ – паспорт громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , бланк якого внесений міграційною службою Республіки Молдова до бази даних Інтерполу у якості втраченого.

За результатами проведення прикордонного контролю, у зв`язку із відсутністю дійсного паспортного документа, ОСОБА_5 , представляючись персональними даними неіснуючої особи громадянина Республіки Молдови ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримав відмову у пропуску на територію України від уповноваженого працівника Державної прикордонної служби України.

Надалі, ОСОБА_5 було запропоновано пройти до «Кімнати для проведення співбесід», яка розташована на території відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 , для проведення опитування, перебуваючи у приміщенні зазначеної кімнати, 10.11.2019 приблизно о 13 годині 53 хвилин, ОСОБА_5 , з метою сприяння у безперешкодному перетині державного кордону України, представляючись та видаючи себе за громадянина Республіки Молдова ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, надав неправомірну вигоду, у виді грошових коштів у розмірі 3500 доларів США (що станом на 10.11.2019, згідно даних Національного банку України, складало 85 750 гривень), поклавши їх на стіл службової особи, яка займає відповідальне становище - заступнику начальника відділення інспекторів прикордонної служби (Тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 старшому лейтенанту ОСОБА_14 .

Після надання ОСОБА_5 , який представлявся та видавав себе за неіснуючу особу - громадянина Республіки Молдова ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, старшому лейтенанту ОСОБА_14 , останній відразу відповідно до вимог чинного законодавства повідомив про надання неправомірної вигоди службовій особі під час виконання ним обов`язків з прикордонного контролю відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » безпосередньому керівництву та правоохоронним органам.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме: надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням службового становища.

Окрім цього, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується у тому, що він, керуючись злочинним умислом на використання завідомо підробленого документа, не пізніше 2019 року, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, припускаючи, що він може бути оголошений у федеральний розшук Російської Федерації або у міжнародний розшук, у зв`язку із підозрою у вчиненні ним особливо тяжких злочинів на території Російської Федерації, маючи на меті переховування від органів досудового розслідування та суду, у невстановлений спосіб, отримав завідомо підроблений офіційний документ - паспорт громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 із зображенням фотокартки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У подальшому, 10.11.2019 близько 13 год. 53 хв., громадянин Російської Федерації ОСОБА_5 , який прибув до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , для перетину державного кордону України на в`їзд, з метою незаконного перетину державного кордону України, приблизно о 09 годині 39 хвилин, більш точного часу не встановлено, під час проходження контролю першої лінії, для перевірки паспортного документа з метою встановлення його дійсності, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, переслідуючи раніше виниклий умисел, надав службовій особі інспектору прикордонного контролю 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення прикордонної служби (Тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії (Тип А) ІНФОРМАЦІЯ_4 старшому сержанту ОСОБА_15 , що виконував службові обов`язки у складі прикордонного наряду у вказаному пункті пропуску, завідомо підроблений офіційний документ паспорт громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон серія та номер: НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , із зображенням фотокартки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видаючи його за документ, який посвідчує його особу, достовірно знаючи, що персональні дані, зазначені у паспортному документі громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон серія та номер: НОМЕР_1 неправдиві та ніякого відношення до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не мають.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на вчинення дій, об`єднаних єдиним злочинним наміром, направлених на використання завідомо підробленого документа, маючи на меті переховування від органів досудового розслідування та суду, 10.11.2019, період часу з 18 години 56 хвилин по 19 годину 17 хвилин, будучи залученим до проведення слідчої дії огляду місця події у якості особи, на яку вказують свідки та очевидці вчинення кримінального правопорушення, громадянин Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прибув для перетину державного кордону України, маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, під час встановлення його особи, у ході проведення слідчої дії огляду місця події, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, надав службовій особі – слідчому слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_16 , що виконував службові обов`язки у складі слідчо-оперативної групи Малиновського ВП в м. Одесі, завідомо підроблений офіційний документ – паспорт громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон серія та номер: НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_12 ( ОСОБА_17 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , із зображенням фотокартки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видаючи його за документ, який посвідчує його особу, достовірно знаючи, що персональні дані, зазначені у паспортному документі громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон серія та номер: НОМЕР_1 неправдиві та ніякого відношення до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не мають.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 369 КК України, не визнав та пояснив, що він дійсно 10.11.2019 року прибув до Міжнародного аеропорту «Одеса» літаком з Республіки Туреччини, рейсом сполучення «Стамбул – Одеса». При проходженні паспортного контролю у відділі прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » він надав співробітнику прикордонної служби паспорт. Проте, останній був не задоволений наданим ним документом та запропонував пройти до кімнати для проведення співбесід. В ході співбесіди з іншим вже працівником прикордонної служби, до нього було поставлено питання чи має він при собі особисті речі які підлягають декларуванню тощо. ОСОБА_5 мав при собі грошові кошти, які він витягнув та поклав на стіл з іншими речами. Останній вирішив, що ОСОБА_5 пропонує неправомірну вигоду та викликав керівництво та правоохоронні органи. Проте, умислу надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 не мав, це є збігом обставин, які працівник прикордонної служби на власний розсуд визначив як надання йому неправомірної вигоди.

Незважаючи на захисну позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , його вина у вчиненні кримінальних правопорушень, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:

Рішенням про відмову в перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 10.11.2019 року, Актом про повернення пасажира від 10.11.2019 року, відповідно до яких гр. ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_5 , відмовлено в перетині державного кордону на в`їзд в Україну через відсутність дійсного паспортного документу.

Висновком за результатами здійснення поглибленої перевірки документа від 10.11.2019 року, заявою на здійснення поглибленої перевірки документа від 10.11.2019 року та фототаблицями до них, відповідно до яких встановлено, що НЗП Молдови АА1152772 виданого на ім`я гр. ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_5 , є недійсним у зв`язку з повною підробкою інформаційної сторінки паспортного документу.

Повідомленням на лінію 102 від 10.11.2019 року, відповідно до якого прийнято повідомлення, що гр. ОСОБА_20 1975 р.н. намагався дати хабар працівникам прикордонної служби в розмірі 3500 доларів США.

Протоколом огляду місця події від 10.11.2019 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого в приміщенні кімнати для проведення співбесід, яка розташована у приміщенні Нового терміналу Одеського міжнародного аеропорту, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2А к. 2, був проведений огляд місця події, в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 3500 доларів США, 35 банкнот номіналом 100 доларів США серія та номер купюр: LL 63937812 D, LB 41772219 R, LB 25542314 C, LF 06928786 B, LL 03658741 E, LB 75173262 T, ML 22135276 A, MB 80677156 I, MB 63140254 I, LD 84495007 C, LL 81899306 A, LL 93886862 E, MF 81782284 C, LK 92969695 A, LB 90302462 F, LF 70975043 D, LB 29230576 W, LF 15154463 F, LL 93886863 E, LL 97668103 D, LL 93886864 E, MK 06839176 B, MB 23018705 A, MB 23018834 A, MB 23018828 A, LC 88286465 A, MB 23018706 A, LI 00056144 A, LB 18459858 M, LE 06247888 C, LB 74275381 P, LB 30414848 R, MK 69032761A, MB 15728843 F, LL 11275604 J, які поміщені та опечатані до сейф-пакету №7213665 за участі понятих та слідчого, а також паспорт громадянина Республіки Молдови серія та номер НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_21 ( ОСОБА_19 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , ID карта громадянина Республіки Молдова ОСОБА_21 ( ОСОБА_19 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата видачі 10.14.2015, №137289, які поміщені та опечатані до сейф-пакету №7213664.

Протоколом огляду оптичного диску від 19.11.2019 року, відповідно до якого здійснено відтворення відеозапису камери відеоспостереження, яка здійснює відео фіксацію у приміщенні кабіни паспортного контролю, розташованої у приміщенні нового терміналу Міжнародного аеропорту «Одеса» (м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2а), який було переглянуто в ході судового розгляду. Переглядом відеозапису встановлено, що інспектор прикордонного контролю 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонного контролю відділення прикордонної служби (Тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії ( ОСОБА_22 , у кабіні паспортного контролю, під час виконання службових обов`язків із проведення паспортного контролю, після зчитування паспортного документа, наданого особою, яка схожа на ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не здійснює пропуск вказаного громадянина, а жестами вказує останньому на необхідність відійти у сторону.

Протоколом огляду оптичного диску від 28.11.2019 року, відповідно до якого здійснено відтворення відеозапису камер відеоспостереження, які здійснюють відео фіксацію у приміщенні «Кімнати для проведення співбесід», розташованої у приміщенні нового терміналу Міжнародного аеропорту «Одеса» (м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2а, к.2), який було переглянуто в ході судового розгляду. Переглядом відеозапису встановлено, що у часовий проміжок відео з 14:14 по 26:20 спостерігається як ОСОБА_14 веде діалог із ОСОБА_5 , у ході якого останній схиляє співробітника ДПС України до отримання ним неправомірної вигоди, з метою безперешкодного пропуску через державний кордон України за відсутності дійсного паспортного документа. На 26 хвилині 25 секунді відео, спостерігається, як ОСОБА_5 , передає ОСОБА_14 предмети, які схожі на грошові кошти (долари США), які перемотані резинкою, кладучи їх на стіл, поблизу монітора персонального комп`ютера. Після чого на 27 хвилині 18 секунді відео спостерігається, ОСОБА_5 , який повторно передає ОСОБА_14 предмети, які схожі на грошові кошти (долари США), кладучи їх на частину столу, яка знаходиться ближче до ОСОБА_14 .

Висновком експерта №12/30 від 17.12.2019 року, відповідно до якого

- Паспорт громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон серія та номер: НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 за своїми характеристиками відповідає аналогічним паспортним документам, що видаються (видавалися) уповноваженими державними органами Республіки Молдова. Зміни до первинних реквізитів вищезазначеного документа не вносились.

- У паспорті громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон серія та номер: НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , було проведено зміну аркуша з установочними даними (сторінки №№ 1,2). Оригінальний аркуш було видалено механічним способом по лінії згинання (фальцювання) блоку-брошури паспорта та замінено на аркуш паперу, на якому засобами репрографії відтворено елементи фонового друку сторінок оригінального аркуша з установочними даними. Зміну було проведено частковою заміною подвійного аркушу зі сторінками №№ 1,2 шляхом їх склеювання зі сторінками №№31,32.

- Ідентифікаційна картка громадянина Республіка Молдова №б/н, видана на ім`я ОСОБА_23 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , не відповідає за своїми характеристиками аналогічним документам, які видаються уповноваженими органами Республіки Молдова. Зміни до первинних реквізитів вищезазначеного документа не вносились.

Протоколом огляду оптичного диску від 08.02.2020 року, відповідно до якого здійснено відтворення відеозапису камер відеоспостереження, які здійснюють відео фіксацію у приміщенні «Кімнати для проведення співбесід», розташованої у приміщенні нового терміналу Міжнародного аеропорту «Одеса» (м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2а, к.2), який було переглянуто в ході судового розгляду. Переглядом відеозапису встановлено, що у ході проведення огляду, вказані відеозаписи були продемонстровані свідкові ОСОБА_14 та оглянуті у його присутності. Після перегляду відеозаписів ОСОБА_14 надав наступні пояснення з приводу переглянутих фрагментів відеозаписів: 10.11.2019, близько 09 години 30 хвилин до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з Республіки Туреччини прибув літак, рейс THY-465 сполученням «Стамбул-Одеса», на якому, серед інших, для перетину державного кордону України на в`їзд прибув громадянин, який представлявся та надавав, для встановлення його особи, паспорт громадянина Республіки Молдови на ім`я ОСОБА_12 . Вказану особу я можу чітко впізнати на, представленому мені для огляду, відеозаписах, як чоловіка середніх років, зріст близько 170 см., волосся темно-русого кольору, ніс прямий, одягнутого у кофту чорного кольору, сорочку із білим комірцем, брюки темно-синього кольору, туфлі коричневого кольору. Додатково повідомив, що на вказаному відеозаписі зафіксовані дії за його участю та участю громадянина, який представлявся та надавав, для встановлення його особи, паспорт громадянина Республіки Молдови на ім`я ОСОБА_12 (як йому стало відомо у подальшому ОСОБА_5 ) Відеозапис здійснюється у приміщенні «кімнати для проведення співбесід» КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», за адресою: м. Одеса, вул. Центральний Аеропорт, 2а, к. 2.

Відповідно до оглянутого відео із назвою <<10.0.97.1_ch3_20191110130001_20191110140000 11», підтвердив, що у період часу з 13:41 по 13:53, 10.11.2019, він, спільно з особою, яка представлялась та надавала, для встановлення його особи, паспорт громадянина Республіки Молдови на ім`я Єпурі Деніса (як йому стало відомо у подальшому – Єсіна Є.Г.) зайшли до приміщення «Кімнати для проведення співбесід» де, Єсін Є.Г. почав схиляти його до надання йому неправомірної вигоди з метою позитивного вирішення питання з приводу його пропуску через державний кордон України за відсутності паспортного документа.

О 13:53:37, 10.11.2019, ОСОБА_5 дістає з кишені предмети, які схожі на грошові кошти у складеному вигляді, скріплені резинкою та передає їх йому, кладучи їх на стіл. Як йому стало відомо у подальшому, 3000 доларів США.

О 13:53:58 10.11.2019 ОСОБА_5 , незважаючи на його відмову взяти грошові кошти, які були надані ним, повторно передає йому грошові кошти, кидаючи їх на частину столу, яка знаходиться ближче до нього.

У проміжок часу з 13:54:27 по 13:54:27 10.11.2019, ОСОБА_5 , незважаючи на його відмову взяти грошові кошти, які були надані ним раніше, дістає із кишені, перераховує та ще раз, додатково, передає грошові кошти у розмірі 500 доларів США, кладучи їх правою рукою на частину столу, яка знаходиться ближче до нього.

Висновком експерта №23-2575 від 29.03.2024 року, відповідно до якого

- Наявні на наданому експерту оптичному диску файли «10.0.97.1_ch3_20191110130001_20191110140000 11.mkv» та «kdl1 150.avi» є копіями.

- Експертом не зареєстровано жодних ознак порушення неперервності наданих для дослідження відео-звукозаписів.

- Ймовірно, оригінал кожного з записів (принаймні запису в («10.0.97.1_ch3_20191110130001_20191110140000 11.mkv», ) мав більшу тривалість, тобто кожен з наявних на наданому оптичному диску звукозаписів, найімовірніше, є цілісними фрагментом відповідного первинного запису.

- Відео- та звукова складові збереженого в файлі «kdl1 150.avi» відео-звукозапису, найімовірніше, під час утворення первинного запису фіксувалися одночасно. Експертом не зафіксовано ознак, які б свідчили про можливу невідповідність між звуком та зображенням на відео-звукозапису в файлі «kdl1 150.avi».

- Експертом не зареєстровано ознак, які б свідчили про внесення змін у надані на дослідження записи. Водночас, оскільки ці записи не є первинними, це не виключає можливості внесення певних змін до макету, з якого ці копії були утворені.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується наступними показами свідків, допитаних в ході судового засідання:

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 повідомила, що в той день вона заступила на службу в якості старшої на пункті пропуску, коли на громадянина спрацював алгоритм в базі стояло Інтерпол, викрадено або не дійсно, тому громадянина не пропустили та інспектор доповів їй. Це був закордонний паспорт громадянина Молдови. Спочатку інспектор не виявив, що паспорт був підроблений, оскільки підробка була дуже гарна яку не побачиш. Вона переписала всі дані паспорту та він залишився у інспектора. Після чого, написали рішення про відмову та громадянина перевели, однак на територію України він не потрапив. В подальшому доповіли в Інтерпол. Також їй відомо, що громадянин давав хабар.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 повідомив, що він 10.11.2019 року перебував в прикордонному наряді коли йому провели громадянина республіки Молдова. На паспорт спрацював Інтерпол. Коли приводять не пропущеного, йому передають його паспортний документ. Він взяв паспорт щоб переписати його данні та коли він його взяв в руки зрозумів, що він підроблений за зовнішніми ознаками так як паспорт нерівно зрізаний. Сам бланк оригінальний, а інформаційна сторінка підроблена, про що він здійснив доповідь старшому лейтенанту. В подальшому прибув ОСОБА_14 , якому він повідомив, що паспорт має ознаки підробки. Даного громадянина забрали на напрямок приліт де склали протокол за ст. 204 КУпАП. Також йому відомо, що ОСОБА_14 було запропоновано хабар.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомив, що громадянин прибув рейсом із Стамбулу коли спрацювала база даних інтерпол. Громадянину відмовили в перетині кордону та його мали повернути. В подальшому громадянина перемістили до зали виліт де було виявлено, що паспорт підроблений. Коли спілкувався з ОСОБА_5 , останній надав ще один підроблений паспорт та сказав, що готовий надати йому неправомірну вигоду в розмірі 3500 доларів США. Про даний випадок, він доповів керівництву. Було повідомлено співробітників військової прокуратури. В подальшому він спілкувався з ОСОБА_5 під відео та аудіо запис, коли ОСОБА_5 надав йому 3500 доларів США, які поклав на стіл біля нього, після чого ОСОБА_5 затримали. Також ОСОБА_5 говорив, що він в розшуку не перебуває та проблем в`їзду не буде. Грошові кошти від ОСОБА_5 були за надання переваг в сприянні пропуску в Україну. Також ОСОБА_5 пропонував грошові кошти щоб вилетіти з України.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 повідомив, що він є офіцером внутрішньої безпеки. Наприкінці 2019 року громадянин Молдови надав документ та у інспектора виникли сумніви щодо дійсності цього документу про що доповіли старшому зміни. Під час розмови, даний громадянин запропонував ОСОБА_14 приблизно 3 тисячі доларів США неправомірної вигоди за те, що його повернуть до Турції. Дані грошові кошти він бачив на столі в кімнаті де був ОСОБА_5 та ОСОБА_14 .

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, надано не було. При цьому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повинні оцінювати надані їм докази (рішення «Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Шабельников проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя.

Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Суд сприймає як належні та достатні докази показання свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_14 , ОСОБА_26 , оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, а саме щодо часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Судом також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого. Крім того, зазначені свідки були у встановленому КПК України порядку приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Зміст досліджених письмових доказів та наданих показів свідків допитаних в судовому засіданні, дає підстави стверджувати, що ОСОБА_5 діяв особисто. Є очевидним, що усі дії ОСОБА_5 приймались ним особисто.

Суд відхиляє версію обвинуваченого про те, що він виклав гроші для декларування, як таку, що спростовується дослідженими доказами. Грошові кошти були окремо скріплені гумкою і покладені саме перед службовою особою. Після відмови їх прийняти обвинувачений повторно пересунув кошти ближче до ОСОБА_14 , а потім перерахував і доклав ще 500 доларів США. Така поведінка несумісна з метою декларування, яке до того ж не входить до компетенції прикордонного наряду в кімнаті для співбесід. Натомість вона свідчить про наполегливе бажання передати кошти як винагороду.

Ознак провокації злочину суд не встановив. Ініціатива надання неправомірної вигоди виходила від обвинуваченого; ОСОБА_14 від її одержання неодноразово відмовлявся. Відеофіксація здійснювалася стаціонарними камерами відеоспостереження кімнати для співбесід, а не в порядку негласних слідчих (розшукових) дій. Жодних дій, спрямованих на схиляння обвинуваченого до передачі коштів, з боку службових осіб не вчинялося.

Відеозаписи на оптичних дисках є копіями первинних записів. Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, можуть бути визнані судом як оригінал документа. Висновок експерта № 23-2575 ознак монтажу чи змін не виявив. Сторона захисту не навела конкретних обставин, які б свідчили про зміну змісту записів. Відтак суд визнає ці докази допустимими.

Про умисний характер дій обвинуваченого свідчить послідовність, цілеспрямованість, тривалість його дій у часі та в просторі.

Оцінюючи в сукупності досліджені безпосередньо в судовому засіданні вищезазначені докази, доводи сторін, а також здійснюючи оцінку правової кваліфікації фактично вчиненого обвинуваченим діяння, суд не погоджується з інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_5 , а саме кваліфікацією його дії, як надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням службового становища за ч.3 ст. 369 КК України, з наступних підстав.

Оспорення стороною захисту кваліфікації інкримінованої обвинуваченому ОСОБА_5 діяння пов`язано виключно із недоведеністю такої кваліфікуючої ознаки, як надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.

Згідно із вимогами ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.ст. 91, ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, що мають значення для кримінального провадження, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 щодо надання неправомірної вигоди кваліфіковано за ч. 3 ст. 369 КК України як надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.

Згідно з приміткою 2 до ст. 368 КК України (у редакції, чинній на 10.11.2019) службовими особами, які займають відповідальне становище, у ст. 369 КК є дві групи осіб. Перша група — особи, зазначені в п. 1 примітки до ст. 364 КК, посади яких згідно зі ст. 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», а також судді, прокурори і слідчі. Друга група — інші, крім зазначених у п. 3 цієї примітки, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

В ході судового розгляду кримінального провадження захисником ОСОБА_5 – адвокатом ОСОБА_10 , до Південного регіонального управління ДПСУ та Департаменту особового складу ДПСУ, було направлено адвокатські запити в яких він просив повідомити, чи є згідно затвердженого штатного розкладу, посада, яку обіймав у листопаді 2019 року старший лейтенант ОСОБА_14 (П-007708), а саме посада заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », посадою відповідно до якої ОСОБА_14 - займає відповідальне становище.

Відповідно до отриманої відповіді на адвокатський запит

- з ІНФОРМАЦІЯ_6 від 01.08.2024 року, вбачається, що інформація стосовно посади старшого лейтенанта ОСОБА_14 в Південному регіональному управлінні ДПСУ відсутня;

- з Адміністрації ДПСУ від 30.08.2024 року, вбачається, що у розпорядженні Адміністрації ДПСУ запитувана адвокатом інформація відсутня.

Крім того, з посадової інструкції ОСОБА_14 не вбачається, що він є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Зазначені відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 від 01.08.2024 року та Адміністрації ДПСУ від 30.08.2024 року, не вказують на те, що на час вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 злочинів, старший лейтенант ОСОБА_14 виконував обов`язків службової особи Південного регіонального управління ДПСУ, яка займає відповідальне становище.

ОСОБА_14 є військовослужбовцем і не обіймає посади державної служби, тому до першої групи не належить. Для віднесення його до другої групи сторона обвинувачення мала довести, що на 10.11.2019 він був у встановленому порядку призначений на посаду заступника керівника структурного підрозділу (одиниці) органу державної влади. Також вона мала довести, що відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » має такий статус. Наказу про призначення ОСОБА_14 на посаду, штату чи положення про підрозділ, які б це підтверджували, сторона обвинувачення суду не надала. Посадова інструкція ОСОБА_14 таких відомостей не містить. Відповіді Південного регіонального управління ДПСУ від 01.08.2024 та Адміністрації ДПСУ від 30.08.2024 на адвокатські запити цієї обставини також не підтверджують, оскільки запитувана інформація в цих органах відсутня. Суд зауважує, що ці відповіді самі по собі не доводять відсутності відповідного статусу, проте й не усувають сумніву в його наявності.

Крім того, кваліфікуючі ознаки ставляться особі у вину лише тоді, коли вони охоплювалися її умислом. Для кваліфікації за ч. 3 ст. 369 КК необхідно довести, що обвинувачений усвідомлював фактичні обставини, які зумовлюють відповідальне становище службової особи. Досліджені докази свідчать лише про те, що ОСОБА_5 , іноземець, спілкувався з ОСОБА_14 як зі старшим зміни прикордонних нарядів, який проводив з ним співбесіду. Доказів того, що обвинуваченому було відомо, що співрозмовник обіймає керівну посаду в структурному підрозділі органу державної влади, суду не надано.

В матеріалах кримінального провадження відсутні докази того, які б підтверджували відповідальне становище ОСОБА_14 як службової особи обіймаючи посаду у Південному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України. Крім того, як зазначено в обвинувальному акті на час вчинення ОСОБА_5 злочину ОСОБА_14 виконував службові обов`язки у якості старшого зміни прикордонних нарядів відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », обов`язки якого на той час відповідно до посадової інструкції не відносилися до обов`язків службової особи, яка займає відповідальне становище.

Суб`єктивна сторона злочину передбаченого ч.3 ст.369 КК України характеризується прямим умислом. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. При кваліфікації дій суб`єкта за ч.3 ст.369 КК України за ознаками надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, слід ураховувати, що в цих випадках до змісту умислу надання неправомірної вигоди входить не лише бажання дати неправомірну вигоду, а й усвідомлення того, що ця вигода надається саме такій службовій особі, яка має відповідальне службове становище.

У судовому засіданні стороною обвинувачення не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_5 на час вчинення злочинів надавав неправомірну вигоду саме службовій особі, яка займає відповідальне становище, а тому в діях обвинуваченого відсутня така ознака злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, як надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до вимог норм ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, тому суд приходить до переконання про недотримання стороною обвинувачення стандарту підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину в частині наявності такої кваліфікуючої ознаки вчинення злочину, як надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою дій в інтересах того, хто надає таку вигоду з використанням службового становища.

Водночас те, що ОСОБА_14 є службовою особою в розумінні п. 1 примітки до ст. 364 КК, сумнівів не викликає. Як військовослужбовець ДПСУ, що виконував обов`язки у складі прикордонного наряду, він був наділений владними повноваженнями щодо здійснення прикордонного контролю і пропуску осіб через державний кордон Неправомірна вигода надавалася саме за вчинення ним дій з використанням цих повноважень.

Таким чином, суд дослідивши докази у даному кримінальному провадженні, дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено кваліфікуючої ознаки злочину, як надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, передбачений ч.3 ст.369 КК України.

Згідно з ч.3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.

Враховуючи вимоги ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини й її основоположних свобод, суд вважає за можливе вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, та перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч.3 ст.369 КК України на ч.1 ст.369 КК України, як надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Отже, за результатами розгляду кримінального провадження та дослідження і оцінки наданих доказів, суд за епізодом кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 369 КК України встановив наступне.

10.11.2019 року об 09 год. 30 хв. ОСОБА_5 перебуваючи у Міжнародному аеропорту «Одеса» у відділі прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , під час проходження паспортного контролю, маючи умисел на перетин державного кордону України, ОСОБА_5 використовуючи персональні дані громадянина Республіки Молдови ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 , надав уповноваженому співробітнику Державної прикордонної служби завідомо підроблений офіційний документ, а саме паспорт громадянина Республіки Молдови для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_12 , бланк якого внесений міграційною службою Республіки Молдова до бази даних Інтерполу як втрачений.

За результатами проведення прикордонного контролю ОСОБА_5 отримав відмову у пропуску на територію України від уповноваженого представника Державної прикордонної служби України, у зв`язку із відсутністю дійсного паспортного документа.

В подальшому, ОСОБА_5 було запропоновано пройти до «кімнати для проведення співбесід», яка розташована на території відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , для проведення опитування.

10.11.2019 року об 13 год. 53 хв. в ході бесіди ОСОБА_5 з метою сприяння у безперешкодному перетині державного кордону України усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, надав неправомірну вигоду, у виді грошових коштів у розмірі 3500 доларів США (що станом на 10.11.2019, згідно даних Національного банку України, складало 85 750 гривень), поклавши їх на стіл службової особи, заступника начальника відділення інспекторів прикордонної служби (Тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 , старшому лейтенанту ОСОБА_14 , який відразу повідомив про надання неправомірної вигоди безпосередньому керівництву та правоохоронним органам.

Такими діями ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України.

Аналізуючи зібрані докази у їх сукупності суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369 КК України та ч.4 ст.358 КК України знайшла своє підтвердження у розгляді даного кримінального провадження та суд кваліфікує його дії

- за ч.1 ст. 369 КК України, як надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища;

- за ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_5 має місце проживання, на утриманні має четверо неповнолітніх дітей, був волонтером антитерористичних операцій, має подяку за активну громадську позицію сприяння та надання волонтерської допомоги, перерахував частину застави на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, має подяку від Головного управління розвідки за внесок у вирішення завдань розвідувальної діяльності, в силу ст.89 КК України раніше на території України не судимий.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При цьому каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини їх вчинення, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, фінансово допомагає та підтримує Збройні Сили України, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 369 КК України, та в межах санкції ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу, із застосуванням ст. 70 КК України.

Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369, ч.4 ст. 358 КК України, які було вчинено 10.11.2019 року.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку – п`ять років.

За змістом зазначених норм звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухиляється від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.

Виходячи з положень ст. 12 КК України:

- кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 369 КК України, вчинене ОСОБА_5 віднесене кримінальним законом до нетяжкого злочину,

- кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 358 КК України, вчинене ОСОБА_5 віднесене кримінальним законом до кримінального проступку.

Судом в даному випадку не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, передбачених ч. 3, ч. 5 ст. 49 КК України, оскільки в матеріалах провадження відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що обвинувачений ухилявся від слідства або суду чи вчинив новий злочин в період з 10.11.2019 року по даний час.

Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Виходячи з фактичних обставин справи, подія кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369, ч.4 ст. 358 КК України мала місце 10.11.2019 року, з урахуванням відсутності обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, суд приходить до висновку, що на даний час сплинув передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України п`ятирічний строк притягнення обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 369 КК України, та п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічний строк притягнення обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 369 та ч. 4 ст. 358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати на залучення експертів під час кримінального провадження за проведення експертиз №12-30 від 17.12.2019 року, №25-Д від 10.01.2020 року, №23-2575 від 29.04.2024 року склали 25 634,82 гривень.

У відповідності до ст.124 КПК України, процесуальні витрати за проведення вказаних експертиз, в сумі 25 634,82 гривень, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави Україна.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

Питання речових доказів суд вирішує в порядку передбаченому ст.100 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.5, 49, 50, 65, 74 КК України, ст. ст. 337, 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,

- за ч.4 ст.358 КК України – у виді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 369 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України та за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15.11.2019 року (справа №521/18795/19, №1-кс/521/7128/19), на підставі клопотання слідчого погодженого з прокурором, в ході досудового розслідування, а саме скасувати арешт накладений на: 3500 доларів США, 35 банкнот номіналом 100 доларів США серія та номер купюр: LL 63937812 D, LB 41772219 R, LB 25542314 C, LF 06928786 B, LL 03658741 E, LB 75173262 T, ML 22135276 A, MB 80677156 I, MB 63140254 I, LD 84495007 C, LL 81899306 A, LL 93886862 E, MF 81782284 C, LK 92969695 A, LB 90302462 F, LF 70975043 D, LB 29230576 W, LF 15154463 F, LL 93886863 E, LL 97668103 D, LL 93886864 E, MK 06839176 B, MB 23018705 A, MB 23018834 A, MB 23018828 A, LC 88286465 A, MB 23018706 A, LI 00056144 A, LB 18459858 M, LE 06247888 C, LB 74275381 P, LB 30414848 R, MK 69032761A, MB 15728843 F, LL 11275604 J, а також паспорт громадянина Республіки Молдови серія та номер НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_21 ( ОСОБА_19 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , ID карта громадянина Республіки Молдова ОСОБА_21 ( ОСОБА_19 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата видачі 10.14.2015, №137289.

Речові докази, а саме:

- 3500 доларів США, 35 банкнот номіналом 100 доларів США серія та номер купюр: LL 63937812 D, LB 41772219 R, LB 25542314 C, LF 06928786 B, LL 03658741 E, LB 75173262 T, ML 22135276 A, MB 80677156 I, MB 63140254 I, LD 84495007 C, LL 81899306 A, LL 93886862 E, MF 81782284 C, LK 92969695 A, LB 90302462 F, LF 70975043 D, LB 29230576 W, LF 15154463 F, LL 93886863 E, LL 97668103 D, LL 93886864 E, MK 06839176 B, MB 23018705 A, MB 23018834 A, MB 23018828 A, LC 88286465 A, MB 23018706 A, LI 00056144 A, LB 18459858 M, LE 06247888 C, LB 74275381 P, LB 30414848 R, MK 69032761A, MB 15728843 F, LL 11275604 J – повернути ОСОБА_5 ;

- паспорт громадянина Республіки Молдови серія та номер НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_21 ( ОСОБА_19 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , ID карта громадянина Республіки Молдова ОСОБА_21 ( ОСОБА_19 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата видачі 10.14.2015, №137289 – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- DVD-R диск торгової марки «Alerus», об`ємом 4.7 GB, із відеозаписом камери відеоспостереження у приміщенні кабіни паспортного контролю, розташованої у нового терміналу Міжнародного аеропорту «Одеса» (м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2а, к.2 - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- DVD-R диск торгової марки «Videx» 16x, об`ємом 4.7 гігабайт, із відеозаписом камер відеоспостереження у приміщенні «Кімнати для проведення співбесід», розташованої у приміщенні нового терміналу Міжнародного аеропорту «Одеса» (м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2а, к.2 - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- CD-R диск торгової марки «Videx» 52х, об`ємом 700 мегабайт, відеозаписом камер відеоспостереження у приміщенні «Кімнати для проведення співбесід», розташованої у приміщенні нового терміналу Міжнародного аеропорту «Одеса» (м. Одеса, вул. Центральний аеропорт, 2а, к.2 - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

Стягнути із ОСОБА_5 , на користь держави Україна процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судових експертиз, висновки експертів №12-30 від 17.12.2019 року, №25-Д від 10.01.2020 року, №23-2575 від 29.04.2024 року, в загальній сумі 25 634,82 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1