Вирок від 22 жовтня 2026 р. у справі №495/1535/24 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/1535/24

Номер провадження 1-кп/495/642/2025

23 жовтня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,

представника потерпілих осіб адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 15.11.2023 за №12023162250000874 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, із середньою освітою, уродженця с. Крутоярівка Білгород-Дністровського району Одеської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

15.11.2023 о 06:30 годині ОСОБА_5 приступив до керування автомобілем «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 та в подальшому у той же день о 07:30 годині, керуючи технічно-справним автомобілем «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по мокрому чистому асфальтобетонному покриттю ділянки на 39 км + 699 м автодороги «Одеса-Рені» Одеського району Одеської області, на якій організовано двосторонній рух, по одній смузі для руху в кожному напрямку, розділених між собою суцільною лінією горизонтальної розмітки) із сторони м. Рені в сторону м. Одеса, із швидкістю 50 км/год на заокругленні дороги вправо, грубо порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 «б», 12.1 та вимог горизонтальної розмітки 1.1 «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі – «Правила»), відповідно до яких:

?п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

?п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

?п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»,

?горизонтальна розмітка 1.1 «Поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках; … Лінію 1.1 перетинати забороняється…»,

не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав таку безпечну швидкість, при якій він враховуючи дорожню обстановку, мав би змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, що призвело до заносу автомобіля в ліво за ходом руху його автомобіля, перетину горизонтальної розмітки 1.1, виїзду в некерованому стані транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення правою бічною поверхнею кузову керованого ним автомобіля «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 із передньою частиною кузову автомобіля «Skoda Rapid» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , що рухався в зустрічному напрямку по зустрічній смузі руху, та який не мав об`єктивної можливості своїми діями запобігти зіткненню.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, наступним особам були спричинені тілесні ушкодження: водій автомобіля «Skoda Rapid» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого осколкового перелому заднього краю лівої вертлюжної впадини зі зміщенням уламків, вивиху голівки правої стегнової кістки, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Пасажир автомобіля «Mitsubishi Lancer» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого скалкового перелому с/з правої ключиці зі зміщенням уламків, забійної рани потиличної ділянки голови, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Допущенні водієм ОСОБА_5 порушення вимог п.п.1.5, 2.3 «б», 12.1 та вимог горизонтальної розмітки 1.1. Правил перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

3. Оцінка доказів.

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_5 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження, а також цивільних позовів.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу, підтверджують розмір процесуальних витрат, а також цивільних позовів.

ОСОБА_5 було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.

Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що визнає вину в інкримінованому йому діянні, повністю підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті, щиро кається.

Обвинувачений ОСОБА_5 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті доведена.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 66 КК України – не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 67 КК України – не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

Оскільки в ході судового розгляду було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_5 кримінального обвинувачення, необхідно призначити йому покарання достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ними нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини скоєного ним кримінального правопорушення.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , відсутності обставин, які обтяжують покарання та пом`якшують покарання, із дотриманням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що для досягнення мети попередження кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_5 , необхідно призначити йому покарання у виді обмеження волі, в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України.

Однак, враховуючи, що обвинувачений не представляє загрози для суспільства, є особою похилого віку, суд вважає можливим звільнити його від відбуття покарання з випробуванням - іспитовим строком на певний термін на підставі ст.75 КК України.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Метою притягнення до кримінальної відповідальності є не тільки покарання, а й виправлення особи, розуміння ним своїх негативних наслідків та виправлення останнього. На думку суду, застосування до обвинуваченого саме такого покарання є найбільш доречним та є тим стримуючим фактором, який буде достатнім для виховання ОСОБА_5 ,

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

6.1. Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні наявні та становлять:

18 932,00 гривні на користь Одеського НДІСЕ за проведення судової автотехнічної експертизи дослідження технічного стану транспортних засобів;

9 087,36 гривень на користь Одеського НДІСЕ за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи;

1 887,7 гривень на користь Одеського НДІСЕ за проведення судової автотехнічної експертизи дослідження обставин дорожньо-транспортної події.

Загальна сума витрат на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування складає 29 907,06 гривень.

6.2. До початку судового розгляду ОСОБА_7 заявив цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди та витрат понесених на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_7 посилається на ті обставини, що грубе порушення ОСОБА_5 ПДР України, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження, негативно вплинули на його подальше життя, він пережив душевний та фізичний біль, він вимушений був лікуватися, у нього є побоювання за свій стан здоров`я в подальшому, з 28.02.2024 було присвоєно ІІІ групу інвалідності на строк до 01.03.2025. ОСОБА_7 просить стягнути з ОСОБА_5 на його користь моральну шкоду в розмірі 77 165,00 грн.

ОСОБА_5 проти цивільного позову заперечував, так як вже частково відшкодував її у розмірі 500,00 доларів США, що сторонами не оспорюється.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Суд вважає доведеним, що у зв`язку із ушкодженням здоров`я ОСОБА_7 , останньому була завдана моральна шкода, яка полягала у фізичному болі та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, необхідності оперативного втручання та подальшої реабілітації, і, як наслідок, - неможливість продовження активного громадського життя, а тому моральна шкода підлягає стягненню на його користь.

При визначенні розміру страхового відшкодування, суд ураховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення стану здоров`я потерпілого, тривалість його перебування на лікуванні, ступінь вини обвинуваченої. Також, суд бере до уваги позицію Верховного Суду про те, що розмір відшкодування має відповідати принципам розумності, виваженості та справедливості, бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова від 17.11.2025 у справі № 295/9998/19), а тому визначає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.

6.3. До початку судового розгляду ОСОБА_7 заявив цивільний позов до ПАТ НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, а також моральної шкоди, витрат понесених на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_7 посилається на ті обставини, що грубе порушення ОСОБА_5 ПДР України, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження, негативно вплинули на його подальше життя, він пережив душевний та фізичний біль, він вимушений був лікуватися, у нього є побоювання за свій стан здоров`я в подальшому, з 28.02.2024 йому було присвоєно ІІІ групу інвалідності на строк до 01.03.2025. Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу була застрахована в ПАТ НАСК «Оранта» згідно полісу обов`язкового страхування АТ №464517 з терміном дії до 26.08.2024, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн., за шкоду заподіяну життю та здоров`ю – 320 000,010 грн., франшиза – 2 500,00 грн. ОСОБА_7 просить стягнути з ПАТ НАСК «Оранта» на його користь моральну шкоду в розмірі 16 000,00 грн.; страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю у розмірі 208 480,00 грн., витрат понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

ПАТ НАСК «Оранта» надала відзив на позов, в якому висловила свою позицію щодо заявлених вимог, обгрунтовуючи тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами саме той розмір страхового відшкодування, про стягнення якого просить позивач.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі – Закон № 1961-IV) передбачено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Статтею 6 вказаного Закону № 1961-IV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 9.1 статті 9 вказаного Закону № 1961-IV визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Статтею 22 Закону № 1961-IV передбачено, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1961-IV, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

Загальна розмір понесених витрат на придбання ліків та супутніх послуг, що підтверджується фіскальними документами, що були додані до позовної заяви в якості доказів про понесені витрати на лікування становить 23 785,44 грн.

Між тим, відповідно до висновку лікаря експерта Департаменту організації медичного сервісу ПАТ НАСК «ОРАНТА» про розмір збитку від 25 травня 2026 року, сума збитку, що підлягає відшкодуванню складає 11 550,34 грн.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що підлягає стягненню з відповідача шкода пов`язана з лікуванням у розмірі 11 550,34 грн.

Статтею 25 Закону № 1961-IV передбачено, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю; для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною; для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством. Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі. Для визначення розміру страхового відшкодування потерпілий (працююча особа) повинен надати: довідку ОК-7; копії лікарняних листів з обох сторін; копії трудової книжки для перевірки загального трудового/страхового стажу.

Надана позивачем довідка про заробітну плату за період з 01.11.2023 року по 29.02.2024 року, яка мала би складати 53 100,00 грн., не є належним доказом, який підтверджує розмір страхового відшкодування в частині не отриманих доходів у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим.

Відтак, в цій частині в позовних вимогах слід відмовити.

Статтею 26 Закону № 1961-IV, передбачено, що шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.

Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим, або цей розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 26.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування в розмірі, визначеному у пункті 26.2 цієї статті.

Отже, розмір страхового відшкодування пов`язаний із стійкою втратою працездатності потерпілим розраховується за формулою: 6700,00 грн. х 12 = 80400,00 грн.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що підлягає стягненню з відповідача шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим у розмірі 80 400,00 грн.

Статтею 26-1 Закону№ 1961-IV передбачено, що Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Отже, враховуючи норми вище згаданої статті розмір страхового відшкодування розраховується за формулою: (11550,34 грн. + 80400,00)х5%= 4597,52 грн.

Саме такий розмір завданої моральної шкоди підлягає стягненню на користь позивача.

6.4. До початку судового розгляду ТОВ «Югвинпром» до ОСОБА_5 про стягнення страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, а також моральної шкоди, витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення майно товариства не підлягає відновленню, а відтак необхідно стягнути з відповідача різницю між вартістю автомобіля, яка станом на момент ДТП 15.11.2023 становила 356 630,00 грн., що підтверджується висновком експерта №0204Е/24 від 19 квітня 204 року та сумою страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з ПАТ НАСК «ОРАНТА» у розмірі 160 000,00 грн, крім того просить стягнути з відповідача витрати на транспортно-товарознавчу експертизу у розмірі 2 500,00 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

ОСОБА_5 проти цивільного позову заперечував, оскільки пошкоджений автомобіль залишився у власності юридичної особи, а відтак розмір завданої шкоди має вираховуватися як різниця між вартістю автомобіля на момент ДТП, розміром страхового відшкодування здійсненого страховиком в межах ліміту відповідальності та вартістю залишків автомобіля.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За змістом статті 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Враховуючи ту обставину, що пошкоджений транспортний засіб залишився у власності позивача, необхідно стягнути різницю між вартістю автомобіля на момент ДТП (340 290,00 грн.) розміром страхового відшкодування у розмірі 157 500,00 грн. (160 000,00 грн ліміт відповідальності – 2 500,00 грн. франшиза) та вартістю придатних залишків після ДТП у розмірі 170 863,99 грн., що становить 11 926,00 грн.

Також, підлягають стягненню з відповідача витрати на транспортно-товарознавчу експертизу у розмірі 2 500,00 грн., оскільки вони були понесені позивачем в зв`язку з необхідністю встановленню розміру завданих збитків.

6.5. До початку судового розгляду ТОВ «Югвинпром» заявив цивільний позов до ПАТ НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, а також моральної шкоди, витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Позивач у позові зазначає, що оскільки цивільно-правова відповідальність власника була застрахована, то у відповідач має відповідати за завдану страхувальником шкоду в межах страхового ліміту, окрім того просив стягнути витрати на проведення експертизи та витрат за надання правової допомоги адвокатом.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження з даного питання, суд дійшов висновку, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вже раніше вказувалося, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу була застрахована в ПАТ НАСК «Оранта», то з страховика підлягає стягненню на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 157 500,00 грн. (160 000,00 грн. ліміт відповідальності – 2 500,00 грн. франшиза).

Щодо стягнення витрат понесених у зв`язку з проведенням транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 2 500,00 грн., суд зазначає, що у відповідача відсутній обов`язок компенсувати вказані витрати, оскільки такий обов`язок покладено на обвинуваченого ОСОБА_5 як цивільного відповідача.

6.6. Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 р. по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін), а також те, що аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Враховуючи те, що представник позивачів є один і той самий адвокат, який надає правову допомогу у даній судовій справі у подібних та тотожних правовідносинах пов`язаних зі стягненням шкоди внаслідок ДТП, враховучи принципи співмірності, розумності та пропорційності до предмету та ціни позови, суд доходить висновку про задоволення вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі по 2 500,00 грн. з кожного відповідача на користь кожного позивача, тобто загальний розмір таких витрат становитиме 10 000,00 грн.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100,174,368,370,371,373, 374,376, 381, 382, ч.15 ст.615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття основного покарання з випробуванням - іспитовим строком на 1 (один) рік .

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки : періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації , повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 20.11.2023 на:

-автомобіль марки «Misubishi Lancer» реєстраційний номер НОМЕР_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , а вказаний речовий доказ повернути власнику - ОСОБА_9 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- автомобіль марки «Skoda Rapid» реєстраційний номер НОМЕР_5 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , а вказаний речовий доказ повернути власнику – ТОВ «Югвинпром», місцезнаходження: Одеська область, Саратський район, с. Зоря, вул. Миру, буд.349.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь держави понесених процесуальних витрат за проведення експертиз у розмірі 29 907,06 грн.

Цивільний позов ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_8 ) до ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_7 ) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_8 ) завдану моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн., витрат на професійну правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

Цивільний позов ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_8 ) до ПАТ НАСК «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ НАСК «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_8 ) страхове відшкодування, заподіяне життю та здоров`я у розмірі 91 950,34 грн., за завдану моральну шкоду у розмірі 4 597,52 грн., витрат на професійну правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн..

Цивільний позов ТОВ «Югвинпром» (ЄДРПОУ 34274461) до ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_7 ) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ТОВ «Югвинпром» (ЄДРПОУ 34274461) матеріальну шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 11 926,00 грн., витрати понесених у зв`язку проведенням транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 2 500,00 грн, витрат на професійну правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

Цивільний позов ТОВ «Югвинпром» (ЄДРПОУ 34274461) до ПАТ НАСК «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ НАСК «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186) на користь ТОВ «Югвинпром» (ЄДРПОУ 34274461) страхового відшкодування за шкоду заподіяну авто у розмірі 157 5000,00 грн., витрат на професійну правову допомогу у розмірі 2 500,00 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1