Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №369/18473/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №369/18473/25

Суддя: Хацько Н. О.

Справа № 369/18473/25

Провадження № 2/369/6611/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді Хацько Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», в особі представника - адвоката Усенка М., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.08.2022 р. між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та відповідачем в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора було укладено Договір про споживчий кредит №6564696. На виконання умов договору кредитодавець перерахував відповідачу кошти в сумі 15 000,00 грн.. Надалі, 02.12.2022 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги №85-МЛ, внаслідок чого позивач набув статусу нового кредитора. Оскільки відповідач порушив свої зобов`язання та у встановлений строк кошти не повернув, а надіслана письмова претензія від 12.08.2025 р. залишилась без реагування, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, яка складається з 15 000,00 грн. простроченого тіла кредиту, 42 000,00 грн. відсотків та 1 500,00 грн. комісії. Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 10 422,40 грн., з яких 2 422,40 грн. - судовий збір та 8 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.10.2025 р. було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Разом з тим, у матеріалах справи міститься письмова заява представника, у якій останній позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглянути справу за його відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою місця реєстрації, про що свідчить поштовий конверт із вкладенням, який повернувся на адресу суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній». Натомість, відповідач зареєстрований в системі «Електронний суд» та повідомлення про розгляд справи було доставлено відповідачу в електронному вигляді, що свідчить про належне повідомлення останнього. Відзив, а також будь-які заяви та клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходили.

Згідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, згідно до ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Вивчивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Судом встановлено, що 23.08.2022 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір про споживчий кредит №6564696.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 договору, кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн. строком на 100 днів з 23.08.2022 р. і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 10 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 02.09.2022 р.. Поточний період складає 90 днів, настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 01.12.2022 р.. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 02.09.2022 р., але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 01.12.2022 р. Комісія за надання кредиту складає 1 500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, та проценти за користування кредитом. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.00% від фактичного залишку кредиту на кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користувач кредитом протягом поточного періоду: 40 500,00 грн., які нараховуються за стандартною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки: фіксована.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, наданої позивачем, ОСОБА_2 , ідентифікований ТОВ «Мілоан», одноразовий ідентифікатор L94546 (зв. а.с. 8).

Згідно копії платіжного доручення №81090928 від 23 серпня 2022 р., наданого позивачем, ТОВ «Мілоан» перераховано на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 кошти згідно договору №6564696 в розмірі 15 000,00 грн..

Згідно відомостей про щоденні нарахування за кредитним договором №6564696 ТОВ «Мілоан», нарахування процентів відбувалось до 01.12.2022 р., включно (остаточна дата погашення заборгованості).

Відповідно до умов договору відступлення прав вимоги №85-МЛ, укладеного 02 грудня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому Права грошової Вимоги до Боржників за кредитними договорами.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №85-МЛ від 02.12.2022 р., ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №6564696 від 23 серпня 2022 р. в сумі 58 500,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. простроченого тіла кредиту, 42 000,00 грн. відсотків та 1 500,00 грн. комісії.

12.08.2025 р. за вих. №22109872/49 позивачем було надіслано ОСОБА_1 досудову вимогу про негайне погашення заборгованості в сумі 58 500,00 грн..

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Відповідно до частини 2 цієї ж статті, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом вона для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено чіткий порядок укладення договорів у мережі Інтернет, спрощено процедуру підписання правочинів та надання згоди на обробку персональних даних.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Такий договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

За правовими наслідками електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом є оригіналом.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту). Прийняття пропозиції може бути виражене шляхом: надсилання відповідного електронного повідомлення; заповнення формуляра заяви (форми) в електронній формі; або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі та логічно повязаний з нею.

Положеннями статті 12 зазначеного Закону визначено, що якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису; електронного підпису одноразовим ідентифікатором; або аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення тощо) за письмовою згодою сторін.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти договір, і надсилаються іншій стороні. Це унікальна комбінація цифр і букв (пароль, пара «логін-пароль» або смс-код), яку заявник отримує на телефон чи електронну пошту. При оформленні замовлення (або кредиту) під логіном і паролем формується електронний документ, у якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту чи інтернет-платформи) чітко фіксується особа, яка створила це замовлення та виявила свою волю.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Судом встановлено, що первинний кредитор виконав свої зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши кошти на рахунок платіжної картки відповідача. Водночас відповідач належним чином зобов`язання з повернення коштів не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 58 500,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. простроченого тіла кредиту, 42 000,00 грн. відсотків та 1 500,00 грн. комісії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що у п. 3.2.6 Кредитного договору №6564696 від 23.08.2022 р. сторони заздалегідь погодили право позикодавця (ТОВ «Мілоан») відступати, передавати або будь-яким іншим чином відчужувати свої права за цим договором на користь третіх осіб у будь-який час протягом строку його дії без обов`язкової згоди позичальника (відповідача). Таке застереження повністю узгоджується з ч. 1 ст. 516 ЦК України.

На виконання зазначених норм та умов договору, 02.12.2022 р. р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 85-МЛ, внаслідок чого останнє набуло статусу нового кредитора щодо відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не подав до суду відзив на позовну заяву, не надав будь-яких належних і допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості чи підтверджували належне виконання зобов`язань у встановлені строки, суд визнає порушення договору таким, що сталося з вини відповідача.

З огляду на це, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №6564696 від 23.08.2022 р. в розмірі 58 500, грн.. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та детальний опис робіт та Акт наданих послуг №Д/2577 від 20.08.2025 р..

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Окрім того, слід зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Враховуючи наведене, принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, категорії справи, її складності та ціну позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ст. 141 ЦПК сплату судових витрат суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 626, 638, 1046, 1047, 1054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №6564696 від 23.08.2022 року в розмірі 58 500,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 42 000,00 грн. – прострочена заборгованість за сумою відсотків та 1 500,00 грн. – прострочена заборгованість за комісією.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ..

Рішення складено 22.10.2026 року.

Суддя Наталя Хацько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua