Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №369/13945/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13945/25

Провадження № 2/369/5414/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді Хацько Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», в особі представника - адвоката Пархомчука Сергія Валерійовича, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.01.2021 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем в електронній формі було укладено кредитний договір №1457444, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 30 днів зі ставкою 1,9% в день. Внаслідок укладення договорів факторингу та відступлення права вимоги від 07.09.2021 р. право грошової вимоги за цим договором перейшло до позивача. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань та ігноруванням вимоги про дострокове повернення коштів, станом на 12.06.2025 р. утворилася заборгованість у розмірі 32 700,00 грн., яка складається з 10 000,00 грн. простроченого тіла кредиту та 22 700,00 грн. прострочених процентів. Позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10 500,00 грн..

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.09.2025 р. було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить поштовий конверт із вкладенням, який повернувся на адресу суду а також сповіщення на сайті судової влад . Відзив, а також будь-які заяви та клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у іі відсутність до суду не надходили.

Згідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, згідно до ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.01.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1457444, підписаний за допомогою електронного підпису, за яким відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 10 000 грн. (п.1.2 Договору) шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 і зобов`язався повернути їх в установлений строк відповідно до умов Договору та сплатити проценти.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що укладення Договору здійснюється за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення паролю входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС Товариства.

Відповідно до п.1.3. строк кредиту - 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено в порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього договору.

За користування кредитом нараховуються проценти, тип процентної ставки фіксована (п. 1.4 договору): стандартна ставка становить 1,90% в день (п.1.4.2), знижена процента становить 1,90 в день (п. 1.4.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації/авто пролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Згідно п. 4.2 Договору, сторони домовились, що у випадку, якщо у Клієнта на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, та Клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п.4.1.1-4.1.6 Договору, за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту.

Клієнт, підписуючи цей Договір, дає згоду на його авто пролонгацію, - продовження дії Договору та строку користування кредитом з закінчення строку строку кредиту або продовженого строку кредиту ще на 15 календарних днів.

Сторони погодили, що за користування кредитом в період автопролонгації нараховування процентів здійснюється в порядку, визначеному розділом 3 Договору, за стандартною процентною ставкою у відповідності до п. 1.5.1 Договору.

Згідно п. 4.2.5 Договору, загальна кількість автопролонгацій за цим Договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів (включаючи період, визначений в п 1.3 Договору). Тобто, якщо у разі наступної (чергової) авто пролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120, така автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є такими, що настав.

Згідно довідки ТОВ Універсальні платіжні рішення ТОВ УПР від 02.07.2025 р., ТОВ Універсальні платіжні рішення надає послуги з переказу коштів в національні валюті без відкриття рахунків та операція з перерахування коштів на банківську картку є успішною та кошти по ній відправлено за відповідним призначенням: 14.01.2021 року на суму 10 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 .

07.09.2021 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-07092021. у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» за плату, а ТОВ «Лінеура Україна» відступає ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №1-07092021 від 07.09.2021 р. ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 32 700.00 грн., з яких: 10 000 грн. залишок по тілу кредиту, 22 700,00 грн. залишок по відсотках.

07.09.2021 р. між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» було укладено договір відступлення права вимоги №2-07/09/2021, відповідно до якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» відступає за плату ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» права вимоги за кредитними договорами на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №2-07/09/2021, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 32 700.00 грн., з яких: 10 000 грн. залишок по тілу кредиту, 22 700,00 грн. залишок по відсотках.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» було направлено на адресу відповідачки письмову вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором Вих. № б/н від 13.06.2025 р., яка залишена відповідачкою без відповідного реагування.

Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором №1457444, заборгованість ОСОБА_1 складає 32 700.00 грн., з яких: 10 000 грн. залишок по тілу кредиту, 22 700,00 грн. залишок по відсотках.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України та керуючись ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України закріплено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор являє собою алфавітно-цифрову послідовність, яку отримує особа, що прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Аналіз змісту Кредитного договору №1457444 від 14.01.2021 р. свідчить про те, що сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину: суми кредиту, строку кредитування, розміру та порядку нарахування процентів, а також порядку здійснення розрахунків. У кредитному договорі чітко вказано номер електронного платіжного засобу позичальника, на який було успішно перераховано кошти, і зазначені обставини під час судового розгляду спростовані не були.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів за договором може здійснюватися виключно в межах узгодженого сторонами строку кредитування.

Як встановлено судом, початковий строк кредитування за договором №1457444 від 14.01.2021 р. становив 30 днів. Водночас сторони погодили умови автоматичного продовження строку користування коштами (автопролонгації) на 15 календарних днів у разі наявності непогашеної заборгованості на дату закінчення кредиту (п. 4.2.1, п. 4.2.2 Договору).

Разом з тим, у пункті 4.2.5 Договору сторони чітко обмежили граничну тривалість дії умов кредитування, встановивши, що загальний строк користування кредитом з урахуванням усіх автопролонгацій не може перевищувати 120 календарних днів. Після спливу цього максимального строку автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати всіх нарахованих процентів вважається таким, що настав.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та розрахунок заборгованості, суд встановив, що нарахування процентів у сумі 22 700,00 грн. здійснено позивачем правомірно, відповідно до умов Кредитного договору та виключно в межах узгодженого сторонами строку кредитування, з урахуванням обмежень щодо 120 днів автопролонгації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка взяті на себе фінансові зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконала, у результаті чого утворилась прострочена заборгованість.

Таким чином, судом встановлено і відповідачкою не спростовано, що ОСОБА_1 було порушено умови Кредитного договору, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн. та за процентами в розмірі 22 700,00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, представником позивача подано Договір про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09.07.2025 р., укладений між ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчуком С.В., Акт про отримання правової допомоги від 11.11.2025 р. та платіжна інструкція №1048 від 11.11.2025 р. на суму 10 500,00 грн..

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Окрім того, слід зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Враховуючи наведене, принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, категорії справи, її складності, ціну позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 2 422,40 грн..

Керуючись ст.ст. 11, 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 626, 638, 1046, 1047, 1054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1457444 від 14.01.2021 року в розмірі 32 700.00 грн., з яких: 10 000 грн. залишок по тілу кредиту, 22 700,00 грн. залишок по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн. та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн», ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, інше, нежитлове приміщення 1008.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ..

Рішення складено 20.10.2026 року.

Суддя Наталя Хацько