Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №380/13133/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/13133/26 пров. № А/857/42541/26 пров. № А/857/47109/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Калмикової Ю.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі № 380/13133/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії (ухвала та рішення суду першої інстанції прийняті суддею Мартинюком В.Я. у м. Львові в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі – відповідач 1, ГУ ПФУ в м. Києві), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії даних про розмір заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року відповідно до довідок від 04.11.2021 року № 0411/06, від 04.11.2021 року №0411/03 виданих ДП «Артемвугілля»;

- зобов`язати здійснити з 04.06.2022 року донарахування та виплату пенсії з урахуванням даних про розмір заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року відповідно до довідок від 04.11.2021 року № 0411/06, від 04.11.2021 року № 0411/03 виданих ДП «Артемвугілля».

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року позовну заяву в частині позовних вимог за період: червень 2022 року - листопад 2025 року повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач, який покликаючись на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог скасувати, а справу направити на продовження розгляду.

Обґрунтовуючи заявлену апеляційну скаргу, позивач зазначає, що першу виплату пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 року у справі № 640/12087/22 позивач отримав 31.12.2025 року, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача за період з 01.10.2025 року (з місяця винесення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду та фактичного набрання рішенням суду законної сили) по 24.06.2026 року. До цього моменту позивач пенсію не отримував, протоколу призначення пенсії не бачив, інформацією про складові свого пенсійного забезпечення та інформацією про те, зараховані чи не зараховані спірні довідки про заробітну плату не володів. Про можливе порушення свого права позивач міг довідатись тільки після 31.12.2025 року, оскільки до цього періоду пенсія йому призначена не була. Достеменно про факт незарахування спірних довідок про заробітну плату та причини такого незарахування позивач довідався з відповідей на адвокатський запит від 24.03.2026 року № 2600-0202-8/44424 від ГУ ПФУ в м. Києві, від 01.05.2026 року від ГУ ПФУ у Львівській області.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії даних про розмір заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року відповідно до довідок від 04.11.2021 року № 0411/06, від 04.11.2021 року № 0411/03, виданих ДП «Артемвугілля».

Зобов`язано відповідача 2 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи із 01.12.2025 року, із урахуванням заробітної плати за періоди роботи за січень 1989 року по грудень 1991 року та з січня 1991 року по грудень 1996 року, вказаних відповідно до довідок від 04.11.2021 року № 0411/06, від 04.11.2021 року № 0411/03, виданих ДП «Артемвугілля».

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач 2, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, при призначенні пенсії заробітна плата врахована за період з 01.07.2005 року по 31.01.2017 року за даними персоніфікованого обліку, без урахування довідок про заробітну плату від 04.11.2021 року № 0411/03 та № 0411/06, виданих ДП «Артемвугілля», оскільки зазначені відомості не були підтверджені первинними документами та в матеріалах пенсійної справи відсутній акт перевірки їх достовірності.

Сторони не скористалися правом подання відзиву на апеляційні скарги.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 року у справі № 640/12087/22, яке набрало законної сили, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 29.06.2022 року № 262440013896 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 22.06.2022 року про призначення пенсії за віком із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 10.06.1989 року по 06.03.1991 року та з 18.03.1991 року по 01.07.1996 року.

На виконання рішення суду відповідачем 2 позивачу з 22.06.2022 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах. Разом з тим, при здійсненні розрахунку пенсії відповідачем не враховано довідки ДП «Артемвугілля» від 04.11.2021 року № 0411/03 та № 0411/06 про заробітну плату для обчислення пенсії за 60 календарних місяців страхового стажу до 01.07.2000 року, у зв`язку з чим розмір призначеної пенсії було визначено без урахування зазначених відомостей.

Листами ГУ ПФУ в м. Києві та ГУ ПФУ у Львівській області позивача повідомлено, що зазначені довідки не були враховані, оскільки рішенням суду у справі № 640/12087/22 не було прямо зобов`язано орган Пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії із врахуванням таких документів.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся позовом до суду, вважає, що довідки про заробітну плату були подані ним під час первинного звернення за призначенням пенсії, видані належним підприємством на підставі первинних документів та безпідставно не враховані при обчисленні розміру пенсії.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на те, що він дізнався про порушення свого права з відповіді відповідача, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а вказує на триваючу пасивну поведінку позивача, оскільки як вже вище зазначено, пенсійні виплати є періодичними виплатами, а порушення права на їх отримання у належному розмірі є триваючим, та вчиняється щомісяця.

Щодо оскаржуваного рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивач долучив довідки від 04.11.2021 № 0411/03 та від 04.11.2021 № 0411/06 про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з січня 1989 року по грудень 1996 року, видані ДП «Артемвугілля». Зазначені довідки про заробітну плату підписані директорами та завірені печатками підприємств. Будь-яких посилань на невідповідність довідки чинному законодавству (або їх недостовірності) відповідач не надав.

Аналізуючи вищенаведені спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Щодо повернутої позовної заяви у частині позовних вимог, у зв`язку з пропуском строку звернення із заявленим позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на переконання колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Водночас, колегія суддів апеляційного суду наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

З матеріалів справи встановлено, що позивач із заявленим позовом до суду звернувся 19.06.2026 року (конверт, в якому надійшла позовна заява).

Позовні вимоги заявлені з 04.06.2022 року.

Також колегією суддів встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 640/12087/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 29.06.2022 № 262440013896 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.06.2022 зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 10.06.1989 по 06.03.1991, з 18.03.1991 по 01.07.1996 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі № 640/12087/22 апеляційну скаргу ГУ ПФУ залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року - без змін.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 640/12087/22 відповідачем 2 позивачу призначено з 22.06.2022 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV).

Вищенаведені обставини сторонами не заперечуються.

З наданої позивачем виписки по картковому рахунку встановлено, що перша виплата (на виконання вищевказаного рішення) відбулась 31.12.2025 року.

Відтак, строк звернення до суду слід обчислювати саме з 31.12.2025 року, коли пенсійним органом були вчинені протиправні дії щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії даних про розмір заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року відповідно до довідок від 04.11.2021 року № 0411/06, від 04.11.2021 року № 0411/03 виданих ДП «Артемвугілля», а саме з нарахування призначеної пенсії.

За приведених обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву в частині заявлених вимог по даній справі.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, враховуючи положення статті 320 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви в частині заявлених вимог по даній справі, що унеможливило доступ позивача до правосуддя, а тому оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо оскаржуваного рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом № 1058-IV.

Частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно частини третьої статті 44 цього Закону № № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі № 21-11а15, від 15.12.2015 у справі № 2-а/576/29/14 та Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17, від 17.04.2018 у справі № 376/2559/17, від 25.09.2018 у справі № 539/1386/17, від 10.07.2019 у справі № 539/2726/16-а та від 05 березня 2020 року у справі № 539/3234/16-а.

Змістом спірних правовідносин є відмова у проведенні перерахунку пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 04.11.2021 року № 0411/06 та № 0411/03, виданих ДП «Артемвугілля», за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року.

Дослідивши зазначені довідки судом першої інстанції встановлено, що вони містять відомості про заробітну плату позивача за оспорювані періоди, а також відповідають Додатку 6 до Порядку № 22-1. Зазначені довідки про заробітну плату підписані директорами та завірені печатками підприємств.

Єдиною підставою для відмови у врахуванні певної довідки може бути те, що за наслідками проведеної перевірки не підтверджено дані зазначені у довідці або дані зазначені у довідці не відповідають первинним документам, тощо, такі перевірки не проводились.

Судом не встановлено жодних підстав, які б викликали сумнів у достовірності даних, зазначених в вищевказаній довідці.

Відповідно до статті 62 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи та період роботи, є трудова книжка.

Тобто, період, за який надані довідки про заробітну плату підтверджується записами в трудовій книжці, копія якої містить у матеріалах справи, що не заперечується відповідачем.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 касаційний суд зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 зазначено, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

З огляду на викладене вище, аналізуючи зміст відомостей зазначених в довідках про заробіток для обчислення пенсії, та беручи до уваги положення підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1, якими встановлено вимоги до оформлення довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, суд дійшов висновку, що такі довідки відповідають вимогам законодавства, виданих на підставі особових рахунків, містить чітко визначені періоди роботи та розміри заробітної плати позивача за цей час та відповідні відомості про стаж роботи підтверджено основним документом - трудовою книжкою позивача.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення ГУ ПФУ про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У розрізі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Інших доводів на підтвердження правомірності своєї бездіяльності відповідачі не навели, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 320, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у справі № 380/13133/26 скасувати, а справу в цій частині направити для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі № 380/13133/26 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та в частині рішення за апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції не підлягає касаційному оскарженню, а в частині рішення за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддяВ. С. Затолочний

суддіЮ. О. Калмикова

Н. М. Судова-Хомюк