Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №140/12055/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/12055/24 пров. № А/857/5679/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Пліша М.А.,

суддів: Курильця А.Р., Мікули О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року (головуючий суддя Димарчук Т.М., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату основної пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-5(11)/2021, статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, в межах строку звернення до суду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті пенсії відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 20 квітня 2024 року перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (з урахуванням раніше виплачених сум).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Просить рішення суду скасувати, а провадження у справі закрити з підстав смерті позивача, про що скаржником до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03 грудня 2024 року, відповідно до якого позивач помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03 грудня 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас судом встановлено, що Житомирський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у цій справі 03 січня 2025 року, тобто після смерті позивача.

Зазначена обставина свідчить про те, що на момент винесення судового акта позивач втратив адміністративну процесуальну правоздатність, що не було враховано судом першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення визначені ст. 315 КАС України.

У відповідності до вимог ч. 2 вказаної статті за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;

3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Водночас, частина 2 ст. 319 КАС України визначає, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Однак, в даному випадку смерть сторони настала до моменту ухвалення рішення судом першої інстанції.

За таких умов підлягає застосуванню ч. 1 ст. 319 КАС України, яка передбачає скасування рішення із закриттям провадження у справі за наявності підстав, визначених ст. 238 КАС України.

Згідно п.5 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У контексті спірних правовідносин колегія суддів зауважує, що право на перерахунок пенсії є особистим правом громадянина. Відповідно до чинного законодавства, до складу спадщини або членам сім`ї померлого можуть бути передані лише суми пенсії, які були фактично нараховані, але не отримані пенсіонером за життя.

Оскільки на момент смерті позивача перерахунок пенсії ще не був здійснений, право на такий перерахунок не входить до складу спадщини, а отже дані правовідносини не допускають процесуального правонаступництва.

З огляду на викладене, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Керуючись ст.ст.238, 239, 248, 256, 315, 319 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задовольнити повністю.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року скасувати, а провадження у справі №140/12055/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддяМ.А. Пліш

суддіА. Р. Курилець

О. І. Мікула