Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №460/23976/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №460/23976/25

Суддя: Мандзій Олексій Петрович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/23976/25 пров. № А/857/17384/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Мандзія О.П.,

Суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №460/23976/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

суддя у І інстанції – Зозуля Д.П.

дата ухвалення рішення – 18.02.2026,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складення повного тексту рішення – 18.02.2026,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якій позивачка просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, які полягають у скасуванні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відновити нарахування та виплату пенсії у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом застосування збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до Постанови КМУ від 25.02.2025 №209 та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025, та здійснити перерахунок встановленої доплати до пенсії за понаднормовий стаж як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС за період з 01.03.2025 в розмірі 1 проценту проіндексованого на 1,115 середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія, за кожен повний рік роботи понад 15 років, що передбачено частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 11.10.2017, а також у подальшому проводити перерахунки пенсії (відповідно до постанови КМУ Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення на відповідний рік).

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідач, проводячи індексацію пенсії з 01.03.2025 року не застосував коефіцієнт індексації 1.115, хоча такий коефіцієнт передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». У зв`язку з цим невірно була розрахована і доплата до пенсії за понаднормовий стаж як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №460/23976/25 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області, які полягають у скасуванні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом застосування збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025, та здійснити перерахунок встановленої доплати до пенсії за понаднормовий стаж як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС з 01.03.2025 в розмірі 1 проценту проіндексованого на 1,115 середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія, за кожен повний рік роботи понад 15 років, що передбачено частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 11.10.2017.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати у розмірі 945 (дев`ятсот сорок п`ять) грн. 97 коп., з яких 645,97 грн. судовий збір та 300 грн. витрати на правничу допомогу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, в частині задоволення позову, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, оскільки вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що для індексації пенсії позивачки з 01.03.2025 року застосував коефіцієнт 1,046, який застосовується для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році. Цей коефіцієнт застосовується з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки.

Апелянт просив скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у цій справі та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка з 13.04.2006 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, розмір якої визначений відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач належить до 3 категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 02.08.1993 року, виданим Рівненською обласною державною адміністрацією.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №460/3260/25, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 21.08.2024 перерахунок та виплату позивачці пенсію з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) в редакції, чинній до 01.10.2017, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням проведених платежів.

11 листопада 2025 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025, та , та здійснити перерахунок встановленої доплати до пенсії за понаднормовий стаж як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС за період з 01.03.2025 в розмірі 1 проценту проіндексованого на 1,115 середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія, за кожен повний рік роботи понад 15 років, що передбачено частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, чинній до 11.10.2017, а також у подальшому проводити перерахунки пенсії (відповідно до постанови КМУ Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення на відповідний рік).

У відповідь на заяву позивача відповідач надіслав відповідь №23590-22771/Л-02/8-1700/25 від 09.12.2025, де повідомив позивачку, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №460/3260/25, провів перерахунок пенсії позивачки з 21.08.2024 та встановив доплату за понаднормовий стаж в розмірі 1% заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до частин 1, 2 статті 40 Закону) за кожен рік понад 15 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону №796-ХІІ в редакції, чинній до 01.10.2017, тобто за 32 роки 3897,69 грн (12180,29 грн заробітна плата *17%).

Після перерахунку пенсії з 01.03.2025 розмір пенсійної виплати позивача становить 12778,33 грн, у тому числі 3897,69 грн підвищення за 32 роки понаднормового стажу відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на виконання судового рішення від 04.04.2025 у справі №460/3260/25.

Відповідно до рішення №956020132585 від 23.10.2025 про перерахунок пенсії, пенсія позивачці перерахована без врахування коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який в подальшому затверджується Кабінетом Міністрів України і відображений зокрема в п. 1 постанови КМ України від 25 лютого 2025 року №209.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнту підвищення 1,115, звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач застосував невірний коефіцієнт для індексації пенсії з 01.03.2025, оскільки, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 року №209 для індексації пенсії з 01.03.2025 застосовується коефіцієнт 1.115.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 56 Закону №796-ХІІ передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Так, згідно з п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

У зв`язку з набранням 11.10.2017 чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», пункт 2 статті 56 Закону №796-ХІІ доповнено словами і цифрами: «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Своєю чергою, ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV визначає формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частина друга цієї статті передбачає, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

В той же час для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена у п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ, як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок і 20 років для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21 та є обов`язковою для застосування в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №460/3260/25, яке набрало законної сили 05.09.2025, встановлено право позивача на отримання доплати за понаднормовий стаж відповідно до п. 2 ст. 56 Закону №796-XII, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, починаючи з 21.08.2024.

Щодо індексації пенсійної виплати шляхом застосування збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2025 на 1,115 на підставі постанови КМУ від 25.02.2025 №209, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

На реалізацію положень ст. 42 Закону №1058-IV Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 №124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124).

Приписами п. 1 та 2 Порядку №124 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 5 Порядку №124 у 2019 р. перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 3 жовтня 2017 р. №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Отже, в силу приписів п. 5 Порядку №124, у 2019 р. при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Тобто, положення пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 та постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.

Пунктом 1 Постанови №209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Отже, виходячи з наведених положень постанов Уряду, перерахунок та індексація пенсій у подальшому відповідно до Постанови №209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Оскільки положення Порядку №124 не узгоджені з приписами ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV, то суд першої інстанції обґрунтовано застосував у спірних відносинах положення постанови КМУ №209, а Порядок 124 виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.

Суд першої інстанції вірно встановив, що окрім зменшення індексації пенсійної виплати, відповідач також обчислює позивачу доплату до пенсії за понаднормовий стаж (право на яке відновлене судовим рішенням у справі №460/3260/25) без врахування проіндексованого розміру заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо права позивача на індексацію пенсії.

Інші висновки суду першої інстанції відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

Проте, здійснюючи захист прав позивача, суд першої інстанції вийшов за межі шестимісячного строку для звернення до суду. Так, з позовом позивач звернувся 26.12.2025, а тому захист оспорюваних прав може бути здійсненим з 26.06.2025, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України. Таким чином, позовні вимоги про за період з 01 березня 2025 року по 25 червня 2025 року підлягають залишенню без розгляду відповідно до частини третьої статті 123 КАС України.

Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку по суті спірних правовідносин, однак неправильно визначив дату, з якої можуть бути захищені права позивача, то рішення суду першої інстанції підлягає зміні в резолютивній частині. В решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 139 КАС України, з врахуванням зміни рішення суду першої інстанції у відповідній частині, судовий збір перерозподілу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №460/23976/25 змінити в резолютивній частині.

Абзац третій резолютивної частини викласти в такій редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 26.06.2025 передбаченої статтею 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» індексації пенсії шляхом застосування збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209».

Доповнити резолютивну частину рішення абзацом 4 наступного змісту:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок встановленої доплати до пенсії за понаднормовий стаж ОСОБА_1 , як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС, в розмірі 1 % проіндексованого на 1,115 середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія, за кожен повний рік роботи понад 15 років, відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 11.10.2017, починаючи з 26.06.2025».

Позовні вимоги за період з 01.03.2025 по 25.06.2025 залишити без розгляду.

У решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі №460/23976/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяО. П. Мандзій

суддіЛ. Я. Гудим

В. Я. Качмар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua