Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №460/7955/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/7955/25 пров. № А/857/25294/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Глушка І.В., Затолочного В.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі № 460/7955/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

суддя у І інстанції – Зозуля Д.П.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складення повного тексту рішення – 26 травня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 з позовною заявою до Вараського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (далі також відповідач), в якій просила:

- визнати протиправною відмову Вараського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області у видачі ОСОБА_2 у паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ;

- зобов`язати Вараський відділ Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та є її законним представником. По досягненню дитиною 14-річного віку, дитина та позивач звернулись 21.03.2025 до Вараського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області із заявою-зверненням у довільній формі з проханням оформити і видати дитині, ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. У заяві повідомлено про відмову від оформлення паспорта у формі ID-картки - документа Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР), про незгоду на обробку персональних даних стосовно ЄДДР (окрім анкетних даних для суто внутрішніх потреб ДМС), та обґрунтовано право на отримання паспорта-книжечки відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі. Подані документи були перевірені і прийняті відділом ДМС без зауважень. Проте Вараський відділ ДМС листом від 22.04.2025 вих. № 5611-286/5611.1-25 відмовив у наданні дитині такого паспорта, посилаючись на Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», згідно з яким оформлення і видача паспорта здійснюється у формі картки. Позивач вважає, що такою відмовою відповідач грубо і безпідставно порушує основоположні права дитини, як людини і громадянина, та сім`ї.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною відмову Вараського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області у видачі ОСОБА_2 у зв`язку із досягненням 14-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.

Зобов`язано Вараський відділ Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із досягненням нею 14-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржило Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, оскільки вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначено, що отримання паспорта громадянина України є обов`язком особи, однак вибір форми такого документа (картка або книжечка) є правом, яке, втім, може бути обмежене відповідними положеннями закону. Відтак, право отримати паспорт у формі книжечки наявне у особи, яка досягла саме 16-річного віку та звернулась до уповноваженого органу з заявою, форма якої встановлена додатком 1 до Тимчасового порядку.

Зазначає, що вказане Положення (постанова Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992) не регулює питання видачі паспорта у формі книжечки особам, які не досягли 16-річного віку. Вказує, що відповідач у відповіді на заяву позивача вказав зазначені обставини як підставу, яка перешкоджає вирішити питання оформлення паспорта у формі книжечки. Таким чином, відповідач діяв відповідно до чинного законодавства, не вийшовши за межі наданих повноважень.

Просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 КАС України.

Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження виданого Володимирецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 09.05.2023.

21.03.2025 року ОСОБА_2 звернулася до Вараського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області із заявою, в якій просила оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.

До заяви були додані наступні документи: свідоцтво про народження ОСОБА_2 ; дві фотокартки ОСОБА_2 розміром 3,5 х 4,5 см.

Також, у заяві було повідомлено про відмову від оформлення паспорта у формі ID-картки, про незгоду на збір та обробку персональних даних.

Вараський відділ Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області листом від 22.04.2025 року № 5611-286/5611.1-25 повідомив ОСОБА_2 , що відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, оскільки заявниця не досягла 16-річного віку.

Не погоджуючись з відмовою Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку що відмова Вараського відділу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області у видачі ОСОБА_2 у зв`язку із досягненням 14-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, є протиправною.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (далі - Положення №2503-XII).

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення №2503-XII, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Таким чином, Положенням №2503-XII, передбачено дві форми паспорта громадянина України, а саме у формі книжечки та у формі картки.

Закон України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI, зі змінами) визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Частинами 2, 3 ст. 4 Закону №5492-VI встановлено, що визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи. Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Згідно з підпунктом «а» п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, серед них - паспорт громадянина України.

Як передбачено ч. 3 ст. 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

Аналіз наведених вище правових норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.

Отже, заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки.

Аналогічна правова позиція викладена за результатами розгляду зразкової справи у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Щодо покликання апелянта на неможливість видати паспорт у формі книжечки, з огляду на приписи ст. 21 Закону №5492-VI, якими встановлено обов`язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення №2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, з огляду на таке.

Так, Тимчасовий порядок №456 визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.

Частинами 2, 3 ст. 7 КАС України передбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

З огляду на викладені норми процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає Закон №5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення №2503-ХІІ та Тимчасовий порядок №456.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18.11.2021 у справі №420/4049/20.

Крім того, приписи Закону №5492-VI є імперативними, оскільки останніми встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації сином позивачки його громадянських прав.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 21.12.2022 у справі №420/5353/20, від 17.05.2023 у справі №420/12574/21, від 09.11.2023 у справі №380/16510/22, від 20.03.2024 у справі №560/3366/23.

Таким чином, апеляційна скарга Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі № 460/7955/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяН. М. Судова-Хомюк

суддіІ. В. Глушко

В. С. Затолочний