Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил використання об'єктів тваринного світу
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №205/13316/26
Суддя: Дахно М. М.
Єдиний унікальний номер 205/13316/26
Номер провадження3/205/3074/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.10.2026 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
До Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшов протокол серії ДП № 009885 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу 14.08.2026 о 13:55 га Дніпровському водосховищі, стан 550, поблизу вул.Набережна Заводська Дніпровської ТГ, виявлено ОСОБА_1 , який здійснював лов водних біоресурсів на вудку у кількості 3 шт, кількість гачків 9 шт, виловлена риба: карась сріблястий 4 шт вагою 1,460 кг, перевищив 7 одиниць на одного рибалку, чим спричинив збитки рибному господарству на суму 6324 грн. Своїми діями порушив пп.7 п.1 р.IV «Правил любительського рибальства».
На підтвердження винуватості вказаної особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, суду надано опис знарядь незаконного добування водних живих ресурсів, плавучих, транспортних засобів, зброї та боєприпасів, спеціальних документів, водних живих ресурсів, згідно з яким вилучену у ОСОБА_1 рибу випущено у природне середовище у живому вигляді; розрахунок збитків; такси для обчислення розміру шкоди та реквізити для відшкодування збитків.
ОСОБА_1 не погодився із спричиненням збитків рибному господарству у зв`язку із тим, що виловлену рибу було випущено у водойму, просив закрити провадження у справі.
Дослідивши обставини справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Частиною 4 ст.85 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, а також іншими документами.
Порядок оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано положеннями Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України № 101 від 09.04.2003.
Так, пунктами 2.1., 2.6., 2.7. Інструкції передбачено, що при вчиненні громадянами правопорушень уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони згідно із статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол ) згідно з додатком. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, власні імена, по батькові (за наявності), адреси місця проживання або реєстрації свідків і потерпілих (якщо такі є) тощо.
Вилучені речі й документи зберігаються до розгляду справи про адміністративні правопорушення у місцях, визначених посадовими особами органів рибоохорони, яким надано право розгляду таких справ або прийняття рішення щодо направлення їх на розгляд до суду.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (запис з фото- і відеозйомки (за наявності)) та інші матеріали, що підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення.
У разі наявності свідків і потерпілих протокол можуть підписувати також ці особи.
Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Суд зауважує, що ч.4 статті 85 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює вказану норму більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до пп.7 п.1 р.IV «Правил любительського рибальства» забороняється добування (вилов) гачковими, у тому числі нахлистовими, донними, поплавковими, зимовими вудками, жерлицями (кружками) та спінінгами всіх видів з використанням штучної або природної принади у разі, якщо загальна кількість гачків перевищує сім одиниць на одного рибалку.
Суд зауважує на те, що у протоколі зазначено про наявність свідків правопорушення, яким є працівники Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області.
Проте суд зазначає, що згідно усталеної практики Верховного Суду цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. А обставини, що підтверджуються показаннями свідка, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Отже, суд вважає, що єдиним доказом вчинення правопорушення не можуть бути пояснення зацікавлених осіб, а тому вони не можуть вважатися допустимим доказом (постанова Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17).
Разом з тим, будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 діяв всупереч встановленим законним обмеженням, органом рибоохорони суду не надано. Долучені до матеріалів справи опис знарядь лову, розрахунок збитків та такси для їх обчислення за відсутності належного доведення протиправності дій ОСОБА_1 не можуть слугувати доказами винуватості особи у грубому порушенні правил рибальства.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Інших належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суду не надано.
Враховуючи відсутність у даній справі належних та беззаперечних доказів факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , беручи до уваги відсутність у суду права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, суд дійшов висновку про те, що за таких обставин факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП, є недоведеним, що має наслідком закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.7, 245, 247, 251, 280, 283, 284, 287-289, 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.85 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно
Оригінал: reyestr.court.gov.ua