Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №204/7552/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №204/7552/26

Суддя: Приваліхіна А. І.

Справа № 204/7552/26

Провадження № 2/204/4596/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у приміщенні суду у місті Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

АТ «ПУМБ» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 в якій прохає стягнути із нього заборгованість у розмірі 24969 гривень 83 копійки (а. с. 1-4 та на звороті).

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 27 лютого 2023 року АТ «Перший український міжнародний банк» на підставі кредитного договору № 1011324868 видано кредит відповідачу на суму 19160 гривень 11 копійок. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином, останній здійснював платежі до 31 січня 2024 року. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24 листопада 2025 року складає 24969 гривень 83 копійки, з яких: заборгованість за кредитом – 18260 гривень 43 копійки; заборгованість за процентами – 3 гривні 40 копійок; заборгованість за комісією – 6706 гривень.

Ухвалою суду від 26 червня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 44), копія якої надіслана учасникам справи супровідним листом від 26 червня 2026 року (а. с. 45).

25 серпня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача – адвоката Карлаша І.А., що переданий судді працівниками апарату суду у перший робочий день після виходу з відпустки 31 серпня 2026 року, в якому останній прохає відмовити у задоволенні позовних вимог та зупинити провадження у справі (а. с. 49-52).

В обґрунтування відзиву на позовну заяву вказав, що розмір заборгованості по кредиту обґрунтовується позивачем із застосування Публічної пропозиції, в якій встановлюються, зокрема, підстави для збільшення кредиту тощо, однак вона не підписана відповідачем. Крім того, Публічна пропозиція не є складовою частиною кредитних договорів, а тому не може бути застосована для обґрунтування розміру заборгованості, збільшення кредитного ліміту тощо, із посиланням на правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження №14-131цс19). Зазначає, що у провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа № 204/1003/26 за АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2001499535401, за цим договором позивач просить стягнути 58526 гривень 68 копійок (тіло – 28513,42 гривень, відсотки – 30013,26 гривень), ця вимога є штучно створеною, а борг – повністю погашеним відповідачем. Пояснює, що ліміт складав 10000 гривень, що є максимальним законним тілом кредиту, однак Банк не надав суду жодної додаткової угоди, підписаної відповідачем, про збільшення ліміту. Сума у 28513 гривень 42 копійки утворилася через те, що банк незаконно додавав несплачені штрафи та підвищені відсотки з Публічної пропозиції до суми основного боргу (рекласифікація), а потім на цю збільшену суму знову нараховував відсотки. Зауважує, що Заявою про приєднання, підписаної відповідачем, відсутня умова про рекласифікацію. Щодо конктррозрахунку зазначає, що припускає, що відповідач взяв 10000 гривень, яка взагалі ніколи не зменшувалася протягом майже 6 років (з 23.12.2019 року по 24.11.2025 року), максимальне законне тіло кредиту 10000 гривень, максимально можливі відсотки за весь час становлять 28728 гривень (10000 гривень, 47,88%, 6 років), тобто максимальний можливий борг за весь період: 10000 + 28728 = 38728 гривень. Звернувши увагу на розрахунку боргу позивача (колонки «Фактичне погашення»), відповідачем сплачено в рахунок відсотків 22670 гривень 52 копійки, відповідачем сплачено в рахунок тіла кредиту 39993 гривні 53 копійки, всього сплачено відповідачем 62664 гривні 05 копійок. Тому, максимальний законний борг становить 38728 гривень, а відповідач сплатив 62664 гривні 05 копійок, а отже зобов`язання за Договором від 23 грудня 2019 року виконані відповідачем у повному обсязі, і наявна значна переплата. Враховуючи, що заборгованість за договором № 1011324868 від 27 лютого 2023 року (без врахування незаконно нарахованої комісії) складає 18263,83 гривні, а за договором № 2001499535401 від 23 грудня 2019 року наявна переплата в розмірі 62664 гривні 05 копійок (загальна сума, сплачена відповідачем) – 38728 гривень (максимальний законний розмір заборгованості) = 23936 гривень 05 копійок. Враховуючи викладене, через те, що по договору від 27 лютого 2023 року заборгованість складає 18263,83 гривні, а по договору від 23 грудня 2019 року наявна переплата у розмірі 23936 гривень 05 копійок, та переплата більше за борг, є всі правові підстави зустрічного зарахування на підставі ст. 601 ЦК. Тому, наявні всі правові підстави для зупинення провадження у справі до моменту набрання чинності рішенням суду в цивільній справі № 204/1003/26 за позовом АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2001499535401.

Станом на дату розгляду справи на відповідь на відзив до суду не надходила, а також клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, учасниками справи не подавались.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 27 лютого 2023 року відповідач звернувся до позивача із заявою № 1011324868 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а. с. 13-14).

Так, зі змісту вказаної заяви убачається, що підписанням цієї заяви клієнт підтвердив отримання Публічної пропозиції на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена АТ «ПУМБ»: pumb.ua в повному обсязі, з урахуванням умов надання усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО так і послуг, які можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).

Відповідач просив надати йому споживчий кредит з метою погашення заборгованості на суму 19160 гривень 11 копійок, строком на 36 місяців (з 27 лютого 2023 року по 27 лютого 2026 року), із розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості – 1,4%, процентної ставки – 0,01% річних.

Згідно з приписами розділу «Підтвердження та запевнення» даної заяви, клієнт підтвердив, зокрема, що ознайомлена з ДКБО, Тарифами банку та цілком згодна, всі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

27 лютого 2023 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого сторони узгодили основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту ті іншу додаткову інформацію (а. с. 15).

27 лютого 2023 року позивач надав кредитні кошти за договором №1011324868 на рахунок відповідача у сумі 29160 гривень 11 копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.63045865.108440.25578 від 27 лютого 2023 року (а. с. 26) та випискою по особовому рахунку відповідача (а. с. 28 та на звороті).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №1011324868 від 27 лютого 2023 року убачається, що станом на 24 листопада 2025 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 24969 гривень, з яких: заборгованість по сумі кредиту – 18260 гривень 43 копійки; заборгованість за процентами – 3 гривні 40 копійок; заборгованість за комісією – 6706 гривень (а. с. 26 на звороті-27 та на звороті).

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Вимогами ч. 2 ст. 207 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Отже, передумовою для виникнення у позичальника обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено вимогами ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається із позовної заяви, позивач прохає стягнути заборгованість з відповідача станом на 24 листопада 2025 року, яка складає 24969 гривень 83 копійки, з яких: заборгованість за кредитом – 18260 гривень 43 копійки; заборгованість за процентами – 3 гривні 40 копійок; заборгованість за комісією – 6706 гривень.

На підтвердження суми заборгованості позивач надає розрахунок заборгованості, станом на 24 листопада 2025 року, однак вказаний розрахунок містить істотні суперечності, а саме: сума заборгованості за кредитом нарахована у розмірі 18260 гривень 43 копійки, але за період з 27 березня 2023 року по 27 лютого 2026 року, тобто за період, який ще не настав станом на дату заявленої заборгованості; заборгованість за відсотками нарахована у сумі 3 гривні 40 копійок, однак період нарахування – 27 лютого 2023 року по 27 листопада 2025 року, що виходить за межі заявленої дати 24 листопада 2025 року; заборгованість по комісії нарахована у сумі 6706 гривень за період з 27 березня 2023 року по 27 березня 2025 року.

Таким чином, визначені позивачем періоди нарахування складових частин заборгованості виходять за межі дати, станом на яку позивач прохає стягнути заборгованість (24 листопада 2025 року), та містять розбіжності між собою, що позбавляє суд можливості перевірити правильність і правомірність нарахування заявленої суми заборгованості саме станом на 24 листопада 2025 року.

З огляду на викладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір та період виникнення заборгованості станом на 24 листопада 2025 року, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Водночас, суд також не вбачає підстав для зупинення провадження у вказаній справі, оскільки стороною відповідача не доведено об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення по суті іншої цивільної справи № 204/1003/26.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У зв`язку із відмовою у задоволенні заявлених вимог за приписами ст. 141 ЦПК України судовий збір не відшкодовується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 279, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua