Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №460/18683/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №460/18683/25

Суддя: Димарчук Тетяна Миколаївна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/18683/25 пров. № А/857/24508/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.,

суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року (суддя – Дуляницька С.М., м. Рівне) у справі за позовом приватного підприємства «АВТОБУД ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АВТОБУД ПЛЮС» у жовтні 2025 року звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Рівненській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН №13105018/45641006 від 24.07.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 20.06.2025 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №2 від 20.06.2025, подану приватним підприємством «Автобуд Плюс», датою її первинного подання на реєстрацію, а саме 18.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що надав копії документів та пояснення, що підтверджують обставини реєстрації податкової накладної від 20.06.2025 №2. Натомість, відповідно до рішення №13105018/45641006 від 24.07.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної комісії, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Комісія відмовила в реєстрації податкової накладної. При цьому, контролюючий орган був зобов`язаний вказати в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вичерпний перелік документів, необхідний для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, чого не було зроблено. Позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, у зв`язку з отриманням попередньої оплати, - реєстрацію якої за наслідком проведеного моніторингу було зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів без визначення будь-якого переліку. Окрім того, у рішенні не вказано, що саме потрібно контролюючому органу та на підставі чого потрібно для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість, рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних та відповідність критеріям ризиковості є актами індивідуальної дії. Позивач вважає, що рішення комісії не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Просить позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що в оскаржуваному рішення чітко зазначено про ненадання конкретних документів, а саме: не надано акт звірки з покупцем та постачальниками, платіжні доручення за реалізовані послуги, документи щодо складських приміщень власних / орендованих (договір, акт прийому- передачі, акти наданих послуг, розрахункові документи), ОСВ 631, 28, ліцензію на виконання будівельних робіт, роботи, проектну документацію на виконання робіт, документи щодо придбання матеріалів (договір, ВН, ТТН, розрахункові документи). Щодо вимоги зареєструвати податкову накладну, на думку апелянта, суд не може підміняти комісію та перебирати її повноваження.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 19.06.2025 між позивачем (підрядник) та ТОВ «УКРАВТО ІВАНО-ФРАНКІВСЬК» (замовник) було укладено договір підряду №2 з додатком №1 «Комерційна пропозиція» на виконання будівництва мийки самообслуговування на 7 постів (нульовий цикл) за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Тисменицька, буд. 210 (а.с.61-109 том 1).

Загальна вартість робіт за договором становить 5 220 158,99 грн. Умовами договору передбачено сплату авансу в розмірі 50% - 2 610 079,50 грн - протягом 5 днів з моменту підписання договору.

20.06.2025 від замовника надійшла часткова передоплата у розмірі 2 610 079,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №399 та банківською випискою за червень 2025 року (а.с.111, 112 том 1).

На підставі ст. 187.1, п. 201.7 ПК України (правило «першої події») підприємством того ж дня складено ПН №2 від 20.06.2025 з кодом послуги ДКПП 41.00.40-00.00 («будівництво мийки самообслуговування на 7 постів (а.с.32 том 1).

18.07.2025 ПН №2 подано на реєстрацію в ЄРПН. Того ж дня реєстрацію зупинено, про що сформовано квитанцію №9213453245 (а.с.34-35 том 1), в якій зазначено: «Обсяг постачання товару/послуги 41.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 Порядку №1165). Показник "D"=21,0044%, "Рпоточ"=0». Запропоновано надати пояснення та копії документів. Водночас, квитанція не містила конкретного переліку документів, необхідних для розблокування, а лише відтворювала загальний перелік з п. 11 Порядку №1165.

21.07.2025 підприємство подало до ГУ ДПС у Рівненській області повідомлення №2 про надання пояснень та копій документів, до якого додало: договір підряду №2 від 19.06.2025, банківську виписку за червень 2025 року; оборотно-сальдову відомість (ОСВ) по рах. 361 за червень 2025 року (а.с.37-44 том 1).

Комісія регіонального рівня прийняла рішення №13105018/45641006 про відмову в реєстрації ПН №2 з підстави: «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства». У графі «Додаткова інформація» зазначено перелік документів, які не надано: акт звірки з покупцем та постачальниками; платіжні доручення за реалізовані послуги; документи щодо складських приміщень власних/орендованих (договір, акт прийому-передачі, акти наданих послуг, розрахункові документи); ОСВ 631, ОСВ 28; ліцензію на виконання будівельних робіт; проектну документацію на виконання робіт; документи щодо придбання матеріалів (договір, ВН, ТТН, розрахункові документи).

При цьому судом встановлено, що повідомлення про необхідність надання додаткових документів (передбачене п. 9 Порядку №520 в редакції, чинній з 08.03.2023) підприємству направлено не було.

07.08.2025 підприємство подало скаргу на це рішення, до якої долучило розширений пакет документів (а.с.46-59 том 1).

14.08.2025 рішенням №32936/45641006/2 скаргу залишено без задоволення з підстави ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг (а.с.60 том 1).

Позивач не погоджується з рішенням відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію в ЄРПН складеної позивачем податкової накладної.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абзацами першим-другим, п`ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - це сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства на основі результатів автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Положеннями пункту 10 Порядку № 1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з матеріалами справи, реєстрацію податкової накладної № 2 від 20.06.2025 зупинено з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 41.00, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=21.0044%, "Рпоточ"=0.

Так, критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.

Зокрема, відповідно до пункту 1, обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”), зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання таких умов: відсутність товару/послуги в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару/послуги, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Як правильно зазначає суд першої інстанції, надіслана позивачу квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить жодних доводів щодо наявності податкової інформації, що була підставою для віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податку. Відповідачем не надано достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що господарські операції, за результатами яких позивачем складено податкову накладну носять характер ризикових.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216; далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами Товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (абзац перший п.9 Порядку №520).

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (абзаци другий п`ятий п.9 Порядку №520).

Відповідно до абзацу восьмого цієї ж норми за результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно із абзацом дев`ятим п.9 Порядку №520 якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами до акта індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, що означає надання податковим органом конкретних підстав для його оформлення (як фактичних, так і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів, що підтверджують правомірність формування та подання податкової накладної, безпосередньо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Використання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без зазначення відповідної підстави та розрахованих показників за критерієм, який відповідає платнику податку, є неконкретизованим і призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Тому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є правомірним.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 420/9924/20, від 27 січня 2022 року (справа № 380/2365/21), від 18 червня 2019 року (справа № 0740/804/18), від 23 жовтня 2018 року (справа № 822/1817/1).

Згідно з матеріалами справи, позивач надав контролюючому органу копії документів, які підтверджують підстави для складання податкової накладної по першій події – передоплаті (договір підряду, банківська виписка, оборотно-сальдова відомість), оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

Позивачем надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідної господарської операції, що підтверджено матеріалами справи.

Так, при зупиненні спірної податкової накладної позивачу пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації. А відтак, позивачем надано такі документи та пояснення в довільній формі.

Крім того, податковим органом не надсилалось повідомлення про необхідність надання додаткових документів на етапі, що передує прийняттю рішення про відмову.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні взагалі не зазначено, який вплив мають саме зазначені у графі «Додаткова інформація» документи на правомірність складення спірної податкової накладної за наслідком отриманої позивачем попередньої плати від контрагента. При цьому квитанція про зупинення спірної накладної не містять конкретного переліку документів, які необхідні для реєстрації спірної податкової накладної, на думку контролюючого органу. Відтак, таке рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача.

Щодо доводів відповідача про те, що не надано акт звірки з покупцем та постачальниками, суд зазначає, що до первинного повідомлення підприємством було надано ОСВ за рахунком 361 за червень 2025 року, що підтверджує факт ведення співпраці із замовником. Крім того, акт звіряння взаєморозрахунків не є первинним документом, отже його відсутність не може призводити до відмови у задоволенні позову чи бути підставою для сумнівів у підтвердженні фактів співпраці та проведених розрахунків. Для уточнення позиції товариство додало в подальшому до скарги також: - акт взаєморозрахунків між підприємством та замовником за період з 01.06.2025 по 30.07.2025, який відображає надходження передоплати та постачання робіт; - ОСВ за рахунком 361 за липень 2025 року, що підтверджує постачання робіт; - ОСВ за рахунком 631 за липень 2025 року, що відображає співпрацю із постачальниками та підрядником.

Щодо доводів відповідача про те, що не надано платіжні доручення за реалізовані послуги, то суд зазначає, що до первинного повідомлення підприємство надало банківську виписку за червень 2025 року, яка підтверджує надходження передоплати від замовника. Слід зазначити, що платіжне доручення не може вважатися достатнім доказом у цьому випадку з таких підстав: в українському законодавстві немає поняття «вхідна» платіжна інструкція. Оскільки йдеться про рух коштів із рахунку замовника на рахунок позивача, платіжне доручення є у замовника, а не у підприємства. Платіжне доручення могло бути подане в банк, проте списання коштів з рахунку могло не відбутися через різні причини (наприклад, недостатність коштів або технічні збої в банківській системі). Саме тому факт надходження коштів підтверджує банківська виписка. Платіжне доручення не є первинним документом, оскільки виконує функцію розпорядження працівнику банку здійснити операції з поточним рахунком, але не підтверджує факту надходження коштів. Відповідно до статті 336 розділу І Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, до первинних документів, що фіксують факт виконання господарської операції і підставу для бухгалтерського обліку та податкових документів, віднесені: касові та банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. Отже, вимога контролюючого органу про надання саме платіжного доручення, а не банківської виписки, яку підприємство надало, є безпідставною.

Щодо доводів про те, що не надано документи щодо складських приміщень власних/ орендованих (договір, акт прийому-передачі, акти наданих послуг, розрахункові документи). ПН №2 від 20.06.2025 складена на підставі факту надходження передоплати, що свідчить про те, що факт виконання будівельних робіт не впливає на право реєстрації цієї податкової накладної. Всі будівельні роботи виконуються безпосередньо на об`єкті замовника. Підприємство не володіє та не орендує складські приміщення. Всі матеріали закуповуються підприємством виключно під конкретного замовника у межах відповідного договору і безпосередньо доставляються від постачальників до об`єкта замовника. Залишки матеріалів у підприємства відсутні. Зберігання основних засобів підприємства здійснюється лише на території замовника у тимчасово розміщеному пересувному вагончику за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Тисменицька, буд. 210.

Щодо доводів про те, що не надано ОСВ 631, суд зазначає, що ОСВ не є первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». ОСВ є зведеним обліковим документом, який формується на підставі первинних бухгалтерських документів і служить для контролю, узагальнення та впорядкування оброблення облікових даних. На підтвердження своїх вимог Підприємство додало до скарги ОСВ відомість по рахунку 631 за липень 2025 року, яка відображає співпрацю з Постачальниками та Підрядником.

Щодо доводів про те, що не надано ОСВ 28, суд зазначає, що відповідно до Інструкції, затвердженої Наказом Мінфіну Наказ від 30.11.1999 № 291, на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Підприємство не здійснює перепродаж товарів, а здійснює їх використання в ході господарської діяльності. Натомість підприємство надало до скарги додатково: - ОСВ по рах. 20 (субрахунок 205) за червень 2025 року - ОСВ по рах. 20 (субрахунок 205) за липень 2025 року.

Щодо не надання ліцензії на виконання будівельних робіт, то варто зазначити, що клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва – СС1 (незначні наслідки) відповідно до ДСТУ 8855:2019, не потребує ліцензії на виконання будівельних робіт у Підприємства. Під час виконання робіт не виконувались роботи підвищеної небезпеки і не експлуатувалось обладнання підвищеної небезпеки, що виключає необхідність отримання дозвільних документів Держпраці.

Щодо не надання проектної документації на виконання робіт, то підприємство додало до скарги проектну документацію на об`єкт (генеральний план), водночас зауважує, що даний документ не є первинним документом по господарській операції, який будь-яким чином впливає нам можливість складання податкових накладних.

Щодо не надання документів щодо придбання матеріалів (договір, ВН, ТТН, розрахункові документи), то варто зауважити, що ПН №2 від 20.06.2025 була складена за фактом надходження передоплати, відтак факт виконання будівельних робіт не впливає на реєстрацію ПН. На час подання повідомлення роботи ще знаходились в процесі виконання. Водночас підприємство надало до скарги додатково документи щодо придбання матеріалів, які використовувались в ході виконання будівельних робіт (договір, ВН, ТТН, розрахункові документи).

Колегія суддів зазначає, що податкова накладна №2 від 20.06.2025 була складена за фактом надходження передоплати, відтак факт виконання будівельних робіт не впливає на реєстрацію податкової накладної На час подання повідомлення роботи ще знаходились в процесі виконання.

При поданні повідомлення на розблокування податкової накладної, яка складена за фактом надходження передоплати від замовника, саме дані обставини були об`єктом доказування правомірності складення податкової накладної за правилом «першої події». Таким чином, на дату отримання часткової передоплати позивач правомірно склав ПН №2 від 20.06.2025. Документом, що є підставою для складення ПН №2 від 20.06.2025 за фактом надходження передоплати, була банківська виписка за червень 2025.

Для підтвердження правильності зазначення номенклатури та кількості послуг також надавався договір підряду №2 від 19.06.2025, укладений із замовником послуг. Також на підтвердження співпраці із замовником додавалась ОСВ по рах. 361.

На думку апеляційного суду, зазначених документів в їх сукупності було достатньо для підтвердження підстави для складення податкової накладної та документального підтвердження господарської операції з надходження передоплати за роботи.

При цьому, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції проаналізовано надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарських операцій, та зроблено висновок що оскаржуване рішення є необґрунтованим, з його змісту не вбачаються дійсні та об`єктивні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних.

У постанові від 21.02.2023 у справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Також апеляційний суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатами здійснення податкової перевірки, підстави та порядок якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Апеляційний суд констатує, що позивачем були надані документи, які підтверджують реальність господарських операцій, а контролюючим органом не дотримано вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправними та його слід скасувати.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, то апеляційний суд зазначає, що така не є передчасною з огляду на наступне.

Відповідно до п. 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно п. 20 Порядку №1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 17.05.2023 по справі №140/14282/20 зазначив, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.11.2022 по справі №320/3484/21, від 27.10.2022 по справі №360/3253/20, від 03.11.2021 по справі №360/2460/20.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність спірного рішення, а подані позивачем пояснення та документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарської операції, за якими складена спірна податкова накладна, ознак порушення вимог законодавства щодо її складення вони не містять та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд першої інстанції правильно задовольнив похідну позовну вимогу про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №2 від 20.06.2025 року, подану приватним підприємством «Автобуд Плюс», датою її первинного подання на реєстрацію, а саме 18.07.2025.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі №460/18683/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяТ. М. Димарчук

суддіР. М. Москаль

П. І. Сало

Оригінал: reyestr.court.gov.ua