Суд: Центральний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 31 серпня 2026 р.
Справа: №203/7415/26
Суддя: Черваньова Ю. М.
Справа № 203/7415/26
Провадження № 3/0203/1135/2026
ПОСТАНОВА
іменем України
01 вересня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №707578 від 01.07.2026 року, 11.06.2026 року о 20 год. 40 хв. у м. Дніпрі по пр. Олександра Поля, 137А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ALFA AS50F без номерного знаку в стані алкогольного сп`яніння, відповідно до висновку № 1465 від 13.06.2026 року, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 11.06.2026 року він разом із компанією друзів перебував на вулиці, де вони вживали алкогольні напої. Зазначив, що вживання алкоголю було пов`язане із сильним емоційним потрясінням, спричиненим інтенсивними нічними обстрілами міста Дніпра, внаслідок яких було пошкоджено квартиру, в якій проживає його сім`я. Пояснив, що під час перебування з друзями на вулиці до них під`їхали працівники поліції, при цьому мопед, на якому він приїхав на зустріч, стояв поряд із компанією. Наголосив, що працівники поліції не зупиняли його під час руху на транспортному засобі, оскільки мопедом він не керував. Факт вживання алкогольних напоїв не заперечував, однак зазначив, що у стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом не керував.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.
Таким чином, для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно не лише встановити факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, а й довести факт безпосереднього керування нею транспортним засобом.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії (крім випадків, передбачених законодавством).
Отже, для встановлення факту керування транспортним засобом необхідно підтвердити, що особа безпосередньо здійснювала керування ним, а не лише перебувала поблизу такого транспортного засобу.
Досліджуючи долучений до матеріалів справи відеозапис із нагрудної камери працівника поліції 471408, 471262, 473330, 473367 від 11.06.2026 року, суд зазначає, що на переглянутих кадрах зафіксовано перебування осіб поблизу мопеда та їх спілкування з працівниками поліції. Водночас безпосереднього факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зокрема його руху на мопеді як водія, відеозаписом не зафіксовано.
Зазначені обставини узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 про те, що під час прибуття працівників поліції він перебував на вулиці разом із друзями, а мопед стояв поряд із ними. При цьому сам факт перебування останнього поблизу мопеда у стані алкогольного сп`яніння не може беззаперечно свідчити про здійснення ним керування транспортним засобом.
Суд звертає увагу, що факт вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв останнім не заперечується, однак зазначена обставина сама по собі не підтверджує наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є саме керування транспортним засобом.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 1465, складеного 13.06.2026 року лікарем-наркологом КП «ДБКЛПД» ДОР, ОСОБА_1 був оглянутий 11.06.2026 року о 21 год. 00 хв. та перебував у стані алкогольного сп`яніння. Водночас зазначений висновок підтверджує лише факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, однак не є доказом безпосереднього керування ним транспортним засобом у зазначений у протоколі час та місці, що є обов`язковою умовою для встановлення в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом винуватості особи, оскільки сам по собі не являє собою імперативного факту доведеності вини, а викладені в ньому обставини підлягають перевірці та підтвердженню іншими належними й допустимими доказами.
Такий підхід узгоджується зі стандартом доказування поза розумним сумнівом, відображеним у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), пункт 161, відповідно до якого доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи подібних неспростовних презумпцій факту.
Щодо доказового значення рапортів працівників поліції суд враховує правову позицію, викладену в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 489/4827/16-а, відповідно до якої рапорт працівника поліції не може сам по собі вважатися беззаперечним та об`єктивним доказом винуватості особи, оскільки такий працівник є представником суб`єкта владних повноважень. Відомості, викладені працівниками поліції, підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами та не мають наперед встановленої доказової сили.
За таких обставин саме по собі зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, без належного підтвердження цього факту іншими доказами не є достатньою підставою для висновку про його винуватість.
Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не за сам факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння поряд із транспортним засобом, а за вчинення конкретних дій, визначених диспозицією зазначеної норми закону.
Відтак за відсутності належних та допустимих доказів безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом немає достатніх підстав ототожнювати його перебування поблизу мопеда з керуванням ним.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки надані матеріали не містять достатніх належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а його пояснення про те, що він перебував із друзями на вулиці поблизу мопеда, не спростовані дослідженими доказами, суд доходить висновку про недоведеність наявності в його діях обов`язкових ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю доведеного складу адміністративного правопорушення в його діях.
Керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра.
Суддя Ю.М. Черваньова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua