Суд: Центральний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 травня 2026 р.
Справа: №203/1744/26
Суддя: Черваньова Ю. М.
Справа № 203/1744/26
Провадження № 3/0203/418/2026
ПОСТАНОВА
іменем України
21 травня 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589116 від 11.02.2026 року, ОСОБА_1 11.02.2026 о 21 год. 50 хв. у м. Дніпрі по вул. Володимира Антоновича, 13, керував транспортним засобом Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Погрібна О.А., подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке підтримала в судовому засіданні, посилаючись на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначила, що працівниками поліції не було належним чином встановлено та зафіксовано об`єктивних ознак наркотичного сп`яніння, які б давали законні підстави для проведення відповідного огляду. Звернула увагу, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не підтверджують наявності у водія таких ознак, натомість свідчать про здійснення працівниками поліції психологічного тиску на останнього шляхом неодноразових згадувань про військову службу та можливість доставлення до ВСП. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, однак такий огляд йому не пропонувався та не проводився, відповідні спеціальні технічні засоби не застосовувалися, а належного направлення до закладу охорони здоров`я йому не вручали. На думку захисника, зазначені обставини свідчать про порушення встановленого законом порядку проведення огляду на стан сп`яніння, а матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи свого захисника та просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589116 від 11.02.2026 року та рапорту працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 11.02.2026 о 21 год. 50 хв. у м.Дніпрі по вул. Володимира Антоновича, 13, керував транспортним засобом Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до відеозаписів із нагрудних відеокамер працівників поліції №470610 та №472669, досліджених у судовому засіданні, ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції. Під час перевірки документів поліцейськими встановлено, що останній перебуває в розшуку у зв`язку з самовільним залишенням військової частини, про що його було повідомлено та зазначено про необхідність проїхати до ВСП, на що водій згоди не надав. Після цього патрульний запитав чи вживав він будь-які речовини та чи погоджується пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. На зазначену пропозицію ОСОБА_1 погодився. Разом із тим після висловлення ОСОБА_1 згоди на проходження медичного огляду працівники поліції повторно повідомили йому, що після проведення такого огляду його буде доставлено до ВСП. Після цього ОСОБА_1 відмовився від поїздки, пояснивши, що не заперечує проти проходження огляду, однак побоюється, що після доставлення до ВСП не матиме можливості повернутися. Крім того, під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було зазначено про наявність у них відомостей щодо попередніх випадків притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, зокрема висловлено фразу про те, що у них є «заметки», що раніше були «сто тридцяті».
При цьому з досліджених відеозаписів не вбачається, що працівниками поліції до пред`явлення ОСОБА_1 вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння було належним чином встановлено та зафіксовано об`єктивні ознаки такого стану.
Зокрема, зазначена у протоколі ознака наркотичного сп`яніння у вигляді зіниць очей, що не реагують на світло, не знаходить свого підтвердження у досліджених відеозаписах, оскільки перевірка реакції зіниць ОСОБА_1 на світло працівниками поліції не проводилася, відповідні дії на відеозаписах не зафіксовані.
Також відеозаписи не містять об`єктивних даних, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1 поведінки, що не відповідає обстановці. Навпаки, під час спілкування з працівниками поліції останній поводився адекватно, розумів поставлені запитання, надавав послідовні та змістовні відповіді, орієнтувався в обстановці, пояснював свою позицію та причини побоювань щодо подальшого доставлення до ВСП.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 4 розділу І зазначеної Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), а також звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або, навпаки, підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Таким чином, підставою для направлення водія на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння є наявність передбачених Інструкцією ознак такого стану. Однак у даному випадку зазначені у протоколі ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час дослідження відеозаписів, а матеріали справи не містять інших належних та достатніх доказів їх встановлення працівниками поліції.
Суд звертає увагу, що факт перебування ОСОБА_1 в розшуку, так само як і наявність у працівників поліції відомостей щодо його попереднього притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, самі по собі не можуть бути підставою для пред`явлення вимоги пройти відповідний огляд.
Крім того, суд враховує послідовність подій, зафіксованих на відеозаписах, відповідно до якої питання проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння виникло під час з`ясування обставин його перебування в розшуку за порушення правил військового обліку та вирішення працівниками поліції питання щодо його подальшого доставлення до ВСП.
При цьому ОСОБА_1 первинно погодився пройти огляд у медичному закладі, а відмову від поїздки висловив лише після повторного повідомлення працівників поліції про те, що після проходження такого огляду його буде доставлено до ВСП, пояснивши свою позицію побоюваннями щодо неможливості повернення після такого доставлення.
За таких обставин суд критично оцінює законність та обґрунтованість пред`явленої працівниками поліції вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки об`єктивних ознак такого стану належним чином не підтверджено, а сама вимога пред`являлася в обставинах, безпосередньо пов`язаних із вирішенням питання про доставлення ОСОБА_1 до ВСП.
Водночас передбачена п. 2.5 Правил дорожнього руху вимога працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути законною та обґрунтованою, а її пред`явлення має здійснюватися за наявності визначених законодавством підстав і з дотриманням установленої процедури.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться у встановленому законом порядку.
Суд вважає, що недотримання працівниками поліції встановленого порядку виявлення та належного підтвердження у водія ознак наркотичного сп`яніння є істотним порушенням процедури ініціювання відповідного огляду, що виключає можливість визнання доведеним факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого належного підтвердження під час судового розгляду, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 266, 283, 284 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра.
Суддя Ю.М. Черваньова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua