Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №380/7807/22 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №380/7807/22

Суддя: Калмикова Юлія Олександрівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/7807/22 пров. № А/857/51428/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Калмикової Ю.О.,

суддів Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №380/7807/22 (головуючий суддя І інстанції - Сидор Н.Т.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №380/7807/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 21.05.2021 №591 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 21.05.2021 №591 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у якій вказує, що відповідач, який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення суду у цій справі не виконав таке рішення в частині виплати залишку невиплачених коштів по пенсії, що становить 162 107,08 грн., спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абз.2 ч.3 ст.378 КАС України шляхом стягнення з відповідача зазначеної суми доплати до пенсії на користь позивача. Відповідач, визначивши розмір заборгованості по пенсії перед позивачем, не виконав рішення суду щодо виплати перерахованої пенсії в строк, що перевищує два місяці, то за таких обставин існує чітка, недвозначна та єдина підстава для прийняття рішення про зміну способу виконання рішення суду на стягнення заборгованості по пенсії з відповідача.

Відповідач подав заперечення на заяву, у якому вказує, що застосуванням норм ч. 3 ст. 378 КАС України (в частині невиконання судового рішення), зазначаємо наступне. Буквальний зміст цієї норми вказує саме на невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, у відповідній категорії справ (тобто, відсутність будь-яких дій на виконання рішення суду). Водночас, у зазначеній справі рішення суду виконується Головним управлінням. Отже, відсутні достатні і належні підстави для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №380/7807/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 становить 162 107 (сто шістдесят дві тисячі сто сім) гривень 08 копійок.

Не погоджуючись із такою ухвалою, її оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оскільки, як вважає апелянт, таку прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області в межах компетенції та відповідно до покладених судом зобов`язань рішення суду першої інстанції виконано, здійснено перерахунок пенсії позивача. Доплата на виконання судового рішення за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 становить 163205,13 грн, виплата якої здійснюється за окремою бюджетною програмою. Залишок невиплачених коштів 162 107,08 грн. Окрім того, заявник щомісячно отримує пенсію в розмірі на виконання судового рішення.

Зауважено, що на час виконання судового рішення виплата пенсій проводилася відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Зазначено, що виплата пенсій, перерахованих за судовим рішенням, проводиться виключно в межах виділених бюджетних асигнувань, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на зазначені цілі.

Крім того, на виконання відповідного судового рішення, відповідачем у жовтні-грудні 2025 року, лютому-червні 2026 року частково виплачено суми заборгованості.

Апелянт вказав, що після скасування Порядку №821 відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, яке залишене без змін відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, новий порядок Кабінетом Міністрів України не прийнято.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вважає, що не можна стверджувати про невиконання судового рішення в розумінні ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Апелянт просив скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 у цій справі та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви - відмовити.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апелянт явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Позивач в судове засідання не з`явився, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла переконання, що вона не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату розгляду цієї заяви, судове рішення в частині виплати вказаних коштів боржником не виконане. Оскільки сума заборгованості є нарахованою та чітко визначеною самим відповідачем, наявні передбачені абз.2 ч. 3 ст. 378 КАС України правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на їх стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (з урахуванням уже виплачених сум), що забезпечить реальне поновлення прав позивача.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд керується таким.

Положенням ч. 1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Законом України від 21.11.2024 №4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19.12.2024, внесено зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, ч. 1 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Вказане свідчить про те, що з 19.12.2024 приписи ст. 378 КАС України доповнені самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Зміни до ч. 3 ст. 378 КАС України, внесені Законом №4094-IX, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

У постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 зазначено, що прийняттям Закону №4094-IX Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Верховний Суд дійшов висновку, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

Своєю чергою, зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою власне відповідачем.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи, що визначивши конкретну суму стягнення, суд першої інстанції фактично змінив суть рішення суду від 29.06.2022.

З позиції апеляційного суду, боржник фактично ігнорує приписи чинного законодавства та наводить аргументи, котрі були релевантними в минулому - з огляду на дію редакції статті 378 КАС України, що була чинною до 18.12.2024, за якою зміна способу виконання рішення про перерахунок та виплату пенсії на стягнення заборгованості по пенсії трактувалася як зміна рішення по суті, що не допускається на стадії його виконання. Проте, з 19.12.2024 відповідний правовий підхід змінено та такий безпосередньо визначено законом за умови, що суб`єкт владних повноважень не виконує судового рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Судом першої інстанції з`ясовано, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі №380/7807/22, яке набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача. Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача, сума нарахованих, але не виплачених коштів становить 163205,13 грн.

Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з`ясовано факт часткової виплати позивачу коштів за вказаним судовим рішенням на суму 1098,05 грн.

Як наслідок, сума, яку у даному випадку слід стягнути з пенсійного органу на користь позивача складає 162 107,08 грн (з урахуванням уже виплачених сум).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що вказане підтверджує факт невиконання судового рішення від 29.06.2022 у справі №380/7807/22 та безпідставність доводів про виконання судового рішення відповідачем.

Таким чином, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, з огляду на зміст абзацу 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, у редакції Закону України №4094-IX та на підтверджені матеріалами справи обставини існування боргу у відносинах із перерахунку пенсії понад два місяці з дня набрання законної сили рішенням, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заяву про зміну способу виконання рішення суду слід задовольнити частково.

Інші висновки суду першої інстанції відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженої ухвали порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року у справі № 380/7807/22 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідачЮ. О. Калмикова

суддіВ. С. Затолочний

Н. М. Судова-Хомюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua