Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 22 жовтня 2026 р.
Справа: №380/11603/23
Суддя: Калмикова Юлія Олександрівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/11603/23 пров. № А/857/53432/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
судді-доповідача Калмикової Ю.О.,
суддів: Затолочний В.С., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №380/11603/23 (головуючий суддя І інстанції Мартинюк В.Я.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 року позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 , максимальним її розміром з 01.12.2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019 року в розмірі 100% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Дане рішення набрало законної сили.
21.08.2026 року представником заявника подано заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення №380/11603/23 від 29.06.2023 року Львівським окружним адміністративним судом, шляхом зміни заходу примусового виконання із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019 року у розмірі 100% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат на стягнення з Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 перерахованої пенсії, без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019 року, у розмірі 284209,80 грн.
Заява мотивована тим, що Боржником рішення суду №380/11603/23 від 29.06.2023 року виконано не було. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду по справі №380/11603/23 є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення у справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Зазначене судове рішення має зобов`язальний характер, що унеможливлює його подальше виконання з рахуванням вищезазначеного законодавства. Враховуючи викладене виникли обставини, що зумовлюють обрання більш ефективного способу захисту порушеного права стягувача.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року змінено спосіб виконання судового рішення від 29.06.2023 року у справі №380/11603/23 в частині виплати на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) невиплачену суму пенсії на виконання рішення суду у розмірі 283111 (двісті вісімдесят три тисячі сто одинадцять) грн. 75 коп.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що наявні передбачені законом: частиною третьою статті 378 КАС України в редакції, що діє з 19.12.2024, підстави для задоволення заяви стягувача про зміну способу і порядку виконання рішення суду на стягнення заборгованості по пенсії з ГУ ПФУ.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційні скарзі покликаються на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні заяви.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положенням ч. 1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, з 19.12.2024 положення ч. 3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».
Тобто, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22, який враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішення суду у справі № 380/11603/23 виконано частково здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Доплата на виконання судового рішення за період з 01.12.2019 по 31.08.2023 становить 284209,80 грн. У жовтні- грудні 2025 року та у лютому – вересні 2026 року позивачу додатковими відомостями на виконання погашення заборгованості за судовими рішеннями відповідно до вимог Порядку № 821 виплачено кошти в загальному розмірі 1098,05 грн, залишок невиплачених коштів на виконання вказаного судового рішення становить 283111,75 грн. Щодо періоду 01.12.2019 по 31.08.2023, то сам факт нарахування боржником стягувачу доплати до пенсії та облік цієї суми впродовж двох років як заборгованості по пенсії в інтегрованій комплексній інформаційній системі діловодства Пенсійного фонду України переконливо доводить, що рішення суду за цей період не виконане впродовж тривалого періоду часу.
Отже, станом на дату постановлення даної ухвали, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не виплатило на користь позивача у повному обсязі заборгованості з виплати пенсії, що свідчить про часткове невиконання рішення суду боржником.
Зважаючи на те, що відповідач/боржник, який є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав судове рішення в частині виплати нарахованої пенсії, суд першої інстанції правильно виснував, що з урахуванням положень абзацу 2 ч. 3 ст. 378 КАС України необхідно змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача/боржника цих пенсійних виплат на користь позивача.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року у справі № 380/11603/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідачЮ. О. Калмикова
суддіВ. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua