Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №400/4329/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4329/23

Перша інстанція: суддя Малих О.В.,

повний текст судового рішення

складено 28.08.2026, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Терлецького Д.С., Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 у справі №400/4329/23, прийняту в порядку приписів ст.382 КАС України

У С Т А Н О В И В:

14.08.2026 ОСОБА_1 в порядку приписів ст.382 КАС України звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю.

В обґрунтування означеного звернення позивачка зазначає про невиконання органом Пенсійного фонду рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №400/4329/23, а саме не виплачено нараховану за період з липня 2021 року по червень 2023 року доплату до пенсії в загальному розмірі 48000грн.

У свою чергу, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області до суду першої інстанції скеровано власні пояснення з приводу ініційованого позивачкою процесуального питання. У таких поясненнях відповідач зауважує, що на виконання рішення суду в справі №400/4329/23 органом Пенсійного фонду здійснено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , після якого розмір пенсії склав 14827грн. 85коп. Виплату пенсії в перерахованому розмірі забезпечено з липня 2023 року. Загальна сума доплати до пенсії склала 48000грн., яку буде виплачено після виділення бюджетних коштів.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 у справі №400/4329/23 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вказав про відсутність підстав уважати, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області рішення суду в справі №400/4329/23 не виконується. Такий судовий акт виконується з дотриманням чинного законодавства в межах бюджетних асигнувань. Заборгованість відповідачем буде виплачено після виділення коштів. Крім того, окружний адміністративний суд відмітив, що позивачка не позбавлена права на звернення до суду із заявою в порядку приписів ст.378 КАС України.

Не погодившись із ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 у справі №400/4329/23 позивачкою до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на невідповідність висновків суду першої інстанції обставин справи, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви щодо встановлення судового контролю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка зазначає, що судом першої інстанції безпідставно вказано їй про необхідність звернення із позовною заявою в порядку приписів ч.3 ст.378 КАС України. На думку ОСОБА_1 , у досліджуваній ситуації єдиним правильним способом захисту своїх прав є саме встановлення судового контролю. При цьому, позивачка відмічає, що органом Пенсійного фонду застосовується неправильний підхід до виконання рішення суду в справі №400/4329/23.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції установлено наступне.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №400/4329/23 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у встановленні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до призначеної пенсії в розмірі 2000грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату щомісячної доплати до призначеної пенсії ОСОБА_1 в розмірі 2000грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №400/4329/23 набрало законної сили.

На виконання такого судового акту Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії, після якого її розмір з 01.07.2023 склав 14827грн. 85коп.

Виплату пенсії в перерахованому розмірі забезпечено з липня 2023 року.

Загальна сума доплати пенсії, що виникла на виконання судового акту в справі №400/4329/23, за період з 01.07.2021 по 30.06.2023 склала 48000грн.

У зв`язку з невиплатою органом Пенсійного фонду нарахованої доплати в сумі 48000грн. позивачка звернулась до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю.

Здійснюючи апеляційний перегляд ініційованого позивачем процесуального питання колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як зазначено в рішенні в Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Процесуальні питання стосовно подання, розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, прийняття звіту та ухвалення відповідного судового рішення за наслідком вирішення такого питання визначено статтям 382 – 382-3 КАС України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав та свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень визначено статтею 382 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, вказаною нормою КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме, у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника.

Перевіряючи виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області рішення суду в справі №400/4329/23 окружний адміністративний суд вказав, що відповідач добровільно здійснив з червня 2023 року нарахування та виплату пенсії позивачці. Разом з цим, кошти на виплату заборгованості по позивачці не виділялись. У зв`язку з чим, немає підстави вважати, що відповідач не виконує рішення суду. Рішення суду виконується з дотриманням чинного законодавства та в межах бюджетних асигнувань.

Однак, за наслідком дослідження матеріалів справи колегією суддів з`ясовано, що вони не містять жодних доказів на підтвердження того, що в Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області немає коштів для виплати ОСОБА_1 спірної доплати.

Не з`ясованим залишилось також питання щодо вчинення суб`єктом владних повноважень активних та дієвих заходів з метою виконання рішення суду за відповідними виплатами.

Колегія суддів зазначає, що розглядаючи спірне процесуальне питання суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права позивача.

При цьому, оцінка поданих документів не може зводитися виключно до формального дублювання судом доводів суб`єкта владних повноважень та констатації факту вчинення ним певних дій для виконання рішення суду.

У спірних правовідносинах суд має перевірити виконання відповідачем покладеного на нього обов`язку у системному зв`язку із наявними у матеріалах справи документами.

Проаналізувавши доводи органу Пенсійного фонду та подані на їх підтвердження докази колегія суддів зазначає, що вони не містять жодних доказів на підтвердження того, що у відповідача немає коштів для виплати ОСОБА_1 спірної доплати, як і доказів на вчинення суб`єктом владних повноважень активних та дієвих заходів з метою виконання рішення суду.

Апеляційний адміністративний суд вказує, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції досить формально підійшов до вирішення ініційованого ОСОБА_1 питання щодо застосування до спірних правовідносин такого інституту як «встановлення судового контролю».

Суд апеляційної інстанції відмічає, що для практичної реалізації принципів адміністративного судочинства, у контексті перевірки реального виконання рішення, суд має приймати активну участь у вирішення поставленого перед ним процесуального питання, а саме: призначити заяву до розгляду; надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області можливість висловити власну позицію з приводу звернення ОСОБА_1 (з наданням відповідних підтверджуючих доказів); дослідження усіх аргументів сторін в системному зв`язку із поданими доказами; прийняття обґрунтованого судового рішення, тощо.

В супереч цьому, надаючи оцінку досліджуваним правовідносинам, суд першої інстанції фактично обмежився лише дублюванням змісту поданих суб`єктом владних повноважень пояснень на заяву позивачки щодо встановлення судового контролю.

Установлені обставини залишились поза увагою окружного адміністративного суду, що призвело до передчасності висновків про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Разом з тим, викладена ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вимога стосовно встановлення судом апеляційної інстанції судового контролю за виконанням рішення суду виходить за межі інстанційної юрисдикції суду апеляційної інстанції.

Питання щодо подання звіту про виконання рішення суду, у даному випадку, з урахуванням приписів ст.382 КАС України, вирішується судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, тобто Одеським окружним адміністративним судом, а П`ятий апеляційний адміністративний суд здійснює розгляд апеляційної скарги на таке судове рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність законодавчо передбачених підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на невідповідність висновків суду обставинам справи та необхідність направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.292, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 у справі №400/4329/23, прийняту в порядку приписів ст.382 КАС України, - скасувати.

Справу №400/4329/23 направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

У задоволенні решти вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

СуддіД.С. Терлецький Н.В. Вербицька