Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №201/12101/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Номер провадження 2/201/6695/2026

ЄУН 201/12101/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

заочне

22.10.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі – Позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 41 002,27 грн, а також просить стягнути понесені судові витрати.

Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідно до укладених договорів факторингу набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитними договорами у загальному розмірі 41 002,27 грн, з яких: 27 579,67 грн - за Кредитним договором № 014/MR/82/6911694890814 від 16.02.2025 року; 13 422,60 грн – за Кредитним договором № 010-RO-82-302652029 від 17.11.2024 року.

II. Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання

2.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 25.09.2026 року відкрите провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

3.Відповідач у судове засідання 22.10.2026 року не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки на адресу місця реєстрації.

4.З наявної у справі роздруківки вбачається, що до суду повертається конверт з відміткою з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», що згідно зі ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 року у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Причини неявки суду Відповідачем не повідомлено. Клопотань чи заяв до суду не надходило.

5.Ураховуючи зазначене, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

6.Представник Позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позов просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

7.З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IІІ. Установлені судом фактичні обставини

ІІІ. 1 Щодо укладення Кредитного договору № 014/MR/82/6911694890814 від 16.02.2025 року

8. ОСОБА_1 16.02.2025 року подала до Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» (далі – АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ») заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою» № 014/MR/82/6911694890814, підписавши заяву електронним підписом, в заяві вона просила надати кредит на суму 30 000,00 грн строком 13 місяців з 16.02.2025 року по 16.03.2026 року.

9.Основні умови кредитування зазначені у паспорті споживчого кредиту, за змістом якого: сума/ліміт кредиту 30 000,00 гривень, строк кредитування 13 місяці, процентна ставка фіксована відсотків річних 51,90%, денна процентна ставка 0,08 %, дата сплати щомісячного ануїтетного платежу – 16 числа кожного календарного місяця згідно Графіка.

10.З виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 16.02.2025 по 19.11.2025 року вбачається, що вона отримала від первісного кредитора кредитні кошти, користувалася ними.

11.Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 014/MR/82/6911694890814 від 16.02.2025 року заборгованість Відповідача складає 27 579,67 грн, з яких: 23 373,74 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 205,93 грн – сума заборгованості за відсотками.

ІІІ. 2 Щодо укладення Кредитного договору № 010-RO-82-302652029 від 17.11.2024 року

12. ОСОБА_1 17.11.2024 року подала до АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» № 010-RO-82-302652029, підписавши заяву електронним підписом, в заяві вона просила встановити ліміт кредитування до поточного рахунку за яким можуть здійснюватися з використанням елетронних платіжних засобів (платіжних карток), тарифна модель Кредитна картка «100 днів», сума 10 000,00 грн, строк 300 міс.

13.Відповідно до п. п. 3.2.1 3.3 Заяви, розмір Поточного ліміту на Дату початку кредитування 10 000,00 грн. Строк Кредиту - сукупність Періодів, протягом яких Банк визначає Поточний ліміт відповідно до пункту 3 Заяви та протягом якого Клієнт має право користуватися Кредитом. Строк Кредиту становить 300 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) Поточного ліміту (Дати початку кредитування). Зміна Строку Кредиту є можливою відповідно до порядку, зазначеному в підпункті 2.3.4. пункту 2.3. Статті 2 Розділу 6 Правил. Банк зобов`язаний повідомити Клієнта про продовження в односторонньому порядку Строку Кредиту за тридцять календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься таке продовження, шляхом направлення відповідного SMS/Viber/електронного повідомлення на номер телефону/електронну адресу, що надані Клієнтом при підписанні Заяви або інший номер телефону/електронну адресу, що надані Клієнтом в процесі обслуговування, або Push-повідомлення через Мобільний додаток «MyRaif».

14.Згідно п. 3.4 Заяви, проценти (за користування Кредитом протягом Строку Кредиту та у разі неповернення Клієнтом Кредиту в останній день Строку Кредиту), в т.ч. за користування Недозволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована 48,00% річних; процентна ставка у разі неповернення Клієнтом Кредиту в останній день Строку Кредиту становить 48,00% річних. Денна процентна ставка 0,060%.

15.Щомісячний платіж встановлено у 5% від заборгованості перед Банком. Умови надання банком кредиту, зокрема нарахування процентів, умови виникнення та погашення недозволеного оведрафту, черговість погашення заборговності за кредитом регламентовано Правилами з якими клієнт ознайомлений.

16.Банк має право достроково стягувати заборгованість за Кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання клієнтом умов договору (п. 2.6.5).

17.До суду надано виписку по рахунку Відповідача за період з 17.11.2024 по 20.11.2025 року, що підтверджує наведені обставини.

18.З наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 010-RO-82-302652029 від 17.11.2024 року становить 13 422,60 грн, з яких: 13 422,60 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу.

19.17.07.2025 року АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали Договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F, у відповідно до умов якого на умовах та в порядку встановленому цим договором первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників.

20.Згідно п.п. 2.2 Договору відступлення права вимоги, відступлення Новому кредитору Прав Вимоги вiдбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2 Договору, у порядку, визначеному п.п.2.3 Договору - з моменту підписання Сторонами Реєстру Боржників. Внаслідок передачі (відступлення) Прав Вимоги за цим Договором, Новий кредитор заміняє Первісного кредитора у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі(ах) Боржників, та набуває прав грошових вимог Первісного кредитора, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за Кредитними договорами у відповідності до чинного законодавства України. Сторони погодили, що кожен наступний Реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній. (п.п. 2.4 Договору відступлення права вимоги).

21.22.06.2026 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Додаткову угоду № 10 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-78 F.

22.З витягу з реєстру боржників від 20.11.2025 року до договору відступлення права вимоги № 114/2-78 F від 17.07.2025 року у редакції додатку 2 до додаткової угоди № 10 вбачається, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло від АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» право вимоги до ОСОБА_1 у загальному розмірі 41 002,27 грн, з яких: 27 579,67 грн - за Кредитним договором № 014/MR/82/6911694890814 від 16.02.2025 року; 13 422,60 грн – за Кредитним договором № 010-RO-82-302652029 від 17.11.2024 року.

23.Всупереч умовам вищевказаних кредитних договорів, Відповідач не виконав своїх зобов`язання.

24.Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитними договорами у загальному розмірі 41 002,27 грн, з яких: 27 579,67 грн - за Кредитним договором № 014/MR/82/6911694890814 від 16.02.2025 року; 13 422,60 грн – за Кредитним договором № 010-RO-82-302652029 від 17.11.2024 року.

ІV. Оцінка суду

ІV.1 Щодо вимог про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 014/MR/82/6911694890814 від 16.02.2025 року

25.Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

26.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

27.Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

28.Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

29.Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

30.Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

31.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

32.Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

33.Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

34.Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

35.Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

36.Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

37.Суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

38.Згідно із положеннями ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

39.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України, закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

40.Матеріали справи не містять доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Наданий позивачем кредитний договір раніше не оспорювався відповідачем та не визнавався судом недійсним і відповідних доказів матеріали справи не містять.

41.Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

42.Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

43.У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється його належним виконанням.

44.Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

45.Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18.06.2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

46.Отже, існування заборгованості у Відповідача за Договором № 014/MR/82/6911694890814 від 16.02.2025 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме випискою за особовому рахунку.

47.Таким чином, виписка, яка міститься в матеріалах справи є належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, що відповідає пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 року № 75, та узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19).

48.У постанові КЦС ВС від 15.01.2025 року в справі №753/16762/15-ц викладено правовий висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

49.Як роз`яснено у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

50.Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

51.Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

52.Частиною 1ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

53.Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

54.Згідно ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

55.Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

56.Частиною 1ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

57.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

58.Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

59.Виходячи зі змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

60.Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

61.Частиною 1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

62.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

63.Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

64.Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

65.Відповідно до положень ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

66.Крім того, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.

67.За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

68.Відповідач, всупереч положенням ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних доказів чи власного розрахунку заборгованості, які б спростовували факт існування вказаної заборгованості чи її розмір у цій частині, тому суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості достовірним, оскільки доказів виконання відповідачем боргових зобов`язань перед позивачем суду не надано, а також не спростовано у встановленому законом порядку вищезазначений розрахунок.

69.Аналізуючи докази у справі, суд вважає, що ОСОБА_1 порушила права ТОВ «ФК «ЄАПБ», які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за Кредитним договором 014/MR/82/6911694890814 від 16.02.2025 року у розмірі 27 579,67 грн, з яких: 23 373,74 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 205,93 грн – сума заборгованості за відсотками.

ІV.2 Щодо вимог про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 010-RO-82-302652029 від 17.11.2024 року

70.Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається, серед іншого, строк, на який надається кредит.

71.Уклавши Кредитний договір від 17.11.2024 року, сторони погодили строк кредитування, а також кількість та розмір платежів, періодичність внесення, кінцеву дату повернення кредитних коштів.

72.Частиною 4 ст. 16 З Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

73.Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

74.Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

75.Суд звертає увагу, що доказів надсилання відповідної вимоги (вимог) Позивачем на адресу ОСОБА_1 та/або отримання Відповідачем такої вимоги (вимог) матеріали справи не містять.

76.Разом з тим у разі, якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про стягнення споживчого кредиту, не заявивши вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту на підставі ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», або на підставі ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», то у споживача (позичальника) відсутній обов`язок повернути достроково споживчий кредит і не може відбутися порушення прав кредитодавця.

77.Такі ж висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 638/13683/15-ц, та аналогічні висновки є у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 року у справі № 6-223цс16.

78.З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 не виник обов`язок дострокового виконання зобов`язань за Кредитним договором № 010-RO-82-302652029 від 17.11.2024 року, оскільки матеріали справи не містять доказів про те, що Позивачем були у встановлений законом строк направлені вимоги про дострокове повернення кредиту, а Відповідачем такі вимоги були отримані, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають

V. Розподіл судових витрат між сторонами

79.Судові витрати підлягають покладенню на сторін пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 141 ЦПК.

З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за Кредитним договором № 014/MR/82/6911694890814 від 16.02.2025 року у розмірі 27 579,67 грн, з яких: 23 373,74 грн – сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 205,93 грн – сума заборгованості за відсотками.

3.Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 010-RO-82-302652029 від 17.11.2024 року у розмірі 13 422,60 грн.

4.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») витрати зі сплати судового збору в сумі 1 790,83 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська