Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №420/10341/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10341/25

Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.,

повний текст судового рішення

складено 16.04.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Вербицької Н.В., Терлецького Д.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №420/10341/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

09.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01.09.2023 по 19.09.2023;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01.09.2023 по 19.09.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що в період з 01.09.2023 по 19.09.2023 він приймав безпосередню участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, а тому ОСОБА_1 набув право на отримання додаткової винагороди, яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі, збільшеному до 30 000 грн. Однак, Військовою частиною НОМЕР_1 протиправно такої додаткової винагороди виплачено не було.

Відповідач – Військова частина НОМЕР_1 з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими стверджуючи, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2023 №115 старшого солдата ОСОБА_1 відряджено до Військової частини НОМЕР_3 . 23.10.2023 до Військової частини НОМЕР_1 надійшла довідка за підписом начальника штабу-першого заступника командира Військової частини НОМЕР_2 №115/окп/115/30 від 12.10.2023 про те, що старший солдат ОСОБА_1 у період з 01.09.2023 по 19.09.2023 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно із бойовими наказами (розпорядженнями) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно із бойовими (логістичними) розпорядженнями в населеному пункті Суворове Донецької області. Вивченням даної довідки встановлено, що населений пункт Суворове Донецької області, як такий, що знаходиться в районі ведення воєнних (бойових) дій, відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України до районів не визначено. З огляду на наведене, в розпорядженні Військової частини НОМЕР_1 не було належного документального підтвердження виконання старшим солдатом ОСОБА_1 бойових завдань згідно із бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно із бойовими (логістичними) розпорядженнями у період з 01.09.2023 по 19.09.2023, а відтак немає підстав для виплати старшому солдату ОСОБА_1 спірної додаткової винагороди.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №420/10341/25 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Приймаючи означене рішення окружний адміністративний суд вказав, що відповідним рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України Шахівську сільську територіальну громаду, до якої відноситься село Суворове (теперішня назва - село Затишок), не віднесено до районів ведення воєнних (бойових) дій в Покровському районі Донецької області. Як зауважив суд першої інстанції, сама по собі довідка від 12.10.2023 №115/ОКП/115/30 не є достатнім підтвердженням наявності підстав для виплати додаткової винагороди, оскільки заявлене місце виконання завдань не віднесене відповідними рішеннями Головнокомандувача ЗСУ до районів ведення воєнних (бойових) дій за вересень 2023 року.

Не погодившись із рішенням окружного адміністративного суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 стверджує, що в період з 01.09.2023 по 19.09.2023 він приймав безпосередню участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, а тому набув право на отримання додаткової винагороди, яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі, збільшеному до 30 000 грн. як стверджує позивач, населений пункт Суворове Донецької області відноситься до районів ведення воєнних (бойових) дій.

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом відповідачем до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому Військова частина НОМЕР_1 повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 16.04.2026 у справі №420/10341/25. На думку суб`єкта владних повноважень судом першої інстанції рішення прийнято з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права. Натомість, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відповідач уважає необґрунтованими.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступні обставини справи.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що з 24.02.2022 по теперішній час триває повномаштабна військова агресія російської федерації на територію України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Президентом України 24.02.2022 видано Указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію».

За фактичними обставинами справи, ОСОБА_1 військову службу проходить у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2023 №115 ОСОБА_1 , з метою виконання бойових завдань, відряджено до Військової частини НОМЕР_3 .

12.10.2023 Військовою частиною НОМЕР_3 виготовлено довідку №115/ОКП/115/30, у якій зазначено, що старший солдат ОСОБА_1 у період з 01.09.2023 по 19.09.2023 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями у населеному пункті Суворове Донецької області.

Таку довідку видано на підставі: бойового розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №10/1727/ОКП/ПС-Е від 10.03.2023; бойового розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №1045т/ОКП/бд від 23.03.2023; журналу бойових дій НОМЕР_4 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ №73ДСК від 24.06.2023; рапорту командира підрозділу підполковника ОСОБА_2 №57/ОКП/44 від 07.10.2023.

У довідці Військової частини НОМЕР_3 від 12.10.2023 №115/ОКП/115/30 зазначено, що військовослужбовцями порушень, передбачених пунктом 14 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, допущено не було. Довідка є підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

За фактичних обставин справи, довідку Військової частини НОМЕР_3 від 12.10.2023 №115/ОКП/115/30 було скеровано за місцем штатної служби військовослужбовця - до Військової частини НОМЕР_1 .

Однак, Військова частина НОМЕР_1 не виплатила ОСОБА_1 за період з 01.09.2023 по 19.09.2023 додаткову винагороду яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі, збільшеному до 30 000 грн.

Уважаючи своє право порушеним ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Цього ж дня (24.02.2022), Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Пунктом 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України видано постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану», якою, серед іншого, передбачено на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (у первинній редакції) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

У названому підзаконному нормативно-правовому акті Урядом визначено перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено його дію, підстави та розмір додаткової винагороди, однак не визначено порядок та умови реалізації згаданих приписів такої постанови щодо виплати додаткової винагороди.

З огляду на те, що конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, Кабінет Міністрів України постановою від 07.07.2022 №793, доповнено постанову №168 від 28.02.2022 пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбачених цією постановою, визначаються «керівниками відповідних міністерств та державних органів».

Згодом пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 змінено згідно із постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 217, від 22.03.2022 № 350, від 01.04.2022 № 400, від 01.07.2022 № 754, від 07.07.2022 № 793, від 20.01.2023 № 43 та ін.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 (яка, набрала чинності з дня її опублікування (19.07.2022) та застосовується з 24.02.2022) у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000грн щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000грн пропорційно в розрахунку на місяць».

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836 (яка, набирала чинності з дня її опублікування (11.08.2023) та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01.06.2023), серед іншого, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 викладено у новій редакції, а саме: « 1. Установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах».

Тобто, із набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836 військовослужбовці Збройних Сил України не входять до переліку осіб, яким пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 передбачено на період воєнного стану додаткову винагороду в розмірі до 30000грн пропорційно в розрахунку на місяць.

У свою чергу, із набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 №836 постанову Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 доповнено пунктом 1-1, яким, зокрема, установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43, яка набрала чинності з 21.01.2023, пункт 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 викладено в такій редакції: « 2-1. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000грн».

31.01.2023 набрав чинності наказ Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», яким доповнено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану». Пунктом 3 цього наказу встановлено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01.02.2023.

Отже, спірні правовідносини з 01.02.2023 регулювалися розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, яким запроваджено новий підхід до виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, та впроваджено більшу диверсифікацію розміру додаткової грошової винагороди та порядку її виплати залежно від характеру і місця виконання бойових завдань чи заходів.

Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема, 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

- у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);

- з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;

- із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.

Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.

Згідно із пунктом 3 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

Відповідно до пункту 8 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:

- командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;

- керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Отже, з 01.02.2023 виплата додаткової винагороди у розмірі 30000грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 передбачена лише для військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), зміст яких конкретизовано у пункті 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.

У досліджуваній ситуації спірним є питання щодо можливості виплати додаткової винагороди у розмірі 30000грн. військовослужбовцю, який виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), перебуваючи в населеному пункті Суворове Донецької області, яке наказом Головнокомандувача Збройних Сил України не віднесено до районів ведення воєнних (бойових) дій.

Вирішуючи даний спір окружний адміністративний суд вказав, що оскільки населений пункт Суворове Донецької області наказом Головнокомандувача Збройних Сил України не віднесено до районів ведення воєнних (бойових) дій, то немає підстав для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 30000грн.

Натомість, колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції виключно на територіальний критерій без урахування фактичних обставин служби позивача не узгоджується з підходом, сформованим Верховним Судом у постанові від 27.03.2025 у справі №340/3094/24, від 02.10.2025 у справі № 560/14120/24, а тому є безпідставним.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська області), затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, у період з 24.02.2022 до 06.05.2025 село Затишок (Суворове) Шахівської сільської територіальної громади Покровського району Донецької області відносилось до територій можливих бойових дій, а з 07.05.2025 – до активних бойових дій.

Як загальновідомо, 11.08.2025 село Затишок (Суворове) Шахівської сільської територіальної громади Покровського району Донецької області окуповане російськими військами.

Тобто, в межах спірного періоду з 01.09.2023 по 19.09.2023 село Затишок (Суворове) Шахівської сільської територіальної громади Покровського району Донецької області було віднесено до територій можливих бойових дій.

Між тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що статус території як активної зони бойових дій або зони можливих бойових дій не має визначального значення під час розгляду питання про право військовослужбовця на додаткову винагороду.

Ключовим у спорі є встановлення факту підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки, відсічі і стримування збройної агресії

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 у справі №755/11021/22, дійшла висновків, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, який суди можуть використовувати для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

У постанові від 02.10.2025 у справі №560/14120/24 Верховний Суд зазначив, що невключення території до переліку районів ведення бойових дій саме по собі не є підставою для відмови у виплаті додаткової винагороди, оскільки визначальним є документально підтверджений факт безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або виконанні завдань, пов`язаних із забезпеченням національної безпеки.

З огляду на вищевикладене, апеляційний адміністративний суд вказує, що невіднесення наказом Головнокомандувача Збройних Сил України населеного пункту, у якому військовослужбовець виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), до районів ведення воєнних (бойових), не є підставою для позбавлення права на отримання додаткової винагороди у розмірі 30000грн.

За фактичними обставинами справи, у період з 01.09.2023 по 19.09.2023 старший солдат ОСОБА_1 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями у населеному пункті Суворове Донецької області.

Означене підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 12.10.2023 №115/ОКП/115/30, яку видано на підставі: бойового розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №10/1727/ОКП/ПС-Е від 10.03.2023; бойового розпорядження ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №1045т/ОКП/бд від 23.03.2023; журналу бойових дій НОМЕР_4 стрілецького батальйону ЗСБр ПС ЗСУ №73ДСК від 24.06.2023; рапорту командира підрозділу підполковника ОСОБА_2 №57/ОКП/44 від 07.10.2023.

У довідці Військової частини НОМЕР_3 від 12.10.2023 №115/ОКП/115/30 зазначено, що військовослужбовцями порушень, передбачених пунктом 14 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, допущено не було. Довідка є підставою для включення до проекту наказу про виплату додаткової винагороди під час дії воєнного стану.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегія суддів враховує, що в спірних правовідносинах Військова частина НОМЕР_1 не заперечує, що в період з 01.09.2023 по 19.09.2023 старший солдат ОСОБА_1 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями у населеному пункті Суворове Донецької області.

Беручи до уваги наведене суд апеляційної інстанції зазначає, що з урахуванням сукупності досліджених у справі доказів та встановлених обставин справи ОСОБА_1 має право на отримання спірної додаткової винагороди у розмірі 30000грн.

Установлені апеляційним адміністративним судом фактичні обставини справи та зроблені висновки у повному обсязі спростовують наведену судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні позицію та викладені відповідачем доводи щодо необґрунтованості заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.

Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 1 якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як установлено колегією суддів, викладені Одеським окружним адміністративним судом в рішенні від 16.04.2026 у справі №420/10341/25 висновки не відповідають обставинам справи, а тому такий судовий акт підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №420/10341/25 скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01.09.2023 по 19.09.2023;

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 01.09.2023 по 19.09.2023.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

СуддіН.В. Вербицька Д.С. Терлецький