Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №420/6884/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6884/26

Перша інстанція: суддя Хурса О. О.,

повний текст судового рішення

складено 23.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Терлецького Д.С., Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі №420/6884/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

12.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в спірних правовідносинах ІНФОРМАЦІЯ_2 проявляє бездіяльність стосовно внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних.

Не погодившись із заявленими позивачем позовними вимогами ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду першої інстанції подано відзив, у якому відповідач вказує, що немає законодавчо передбачених підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі №420/6884/26 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 вiд 08.09.2025 про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 вiд 08.09.2025 про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про виключення з військового обліку.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не розглянув заяву ОСОБА_1 . Як вказав окружний адміністративний суд, після отримання від ОСОБА_1 заяву від 08.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 повинен був прийняте рішення по суті викладеного у такому зверненні питання.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 вказає, що заявлені ним вимоги судом першої інстанції по суті не розглянуто. Позивач акцентує увагу на наявності рішення суду в справі №420/33390/25, яким ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язано повторно розглянути його заяву від 08.09.2025. на виконання такого судового акту відповідачем надіслано лист від 04.03.2026 №1221/02/1033, яким повідомлено про відмову у внесенні відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». Як стверджує ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомості про виключення з військового обліку.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступні обставини.

Зокрема, апеляційним адміністративним судом з`ясовано, що ОСОБА_1 на військовому обліку перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Іванівка).

Згідно відомостей посвідчення № НОМЕР_1 , виданого взамін військового квитка від 08.09.2010, ОСОБА_1 10.03.2022 визнано непридатним до військової служби з виключенням з обліку.

За фактичними обставинами справи, ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 скерував заяву від 08.09.2025 про внесення до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо його виключення з військового обліку та проходження ВЛК.

Не отримавши жодної відповіді позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі №420/33390/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 .

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.09.2025 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про його виключення з військового обліку.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 у справі №420/33390/25 набрало законної сили.

У зв`язку з чим, ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 05.02.2026 про добровільне виконання рішення суду в справі №420/33390/25.

За наслідком розгляду такого звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_1 надіслано лист від 04.03.2026 №1221/02/1033, у якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 як військовозобов`язаний. Відповідно п. 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби. Також, ОСОБА_1 повідомлено, що ним до заяви не додано свідоцтво про хворобу, затверджене регіональною ВЛК. З огляду на вказане, ОСОБА_1 запропоновано з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 з документами, які підтверджують підстави для виключення з військового обліку, оригіналом військово-облікового документу та подати відповідну заяву.

Уважаючи, що в спірних правовідносинах прослідковується протиправна бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , останній звернувся до суду з даним позовом.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи, у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до п. 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначено Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Згідно із ст. 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частинами 8 та 9 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно із п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

- виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, обов`язки щодо ведення обліку військовозобов`язаних, внесення до Реєстру передбачені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладено на районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Частинами 1, 3 статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Статтею 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" визначено вичерпний перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, що вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 17-1 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Згідно із пп.5 п. 52 Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2024 №879, надання електронної публічної послуги у сфері національної безпеки і оборони "Уточнення облікових даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів" має такі особливості: відомостями, отриманими з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності) за результатами уточнення даних, крім інших, є: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Пунктами 75, 77-79 постанови Кабінету міністрів України від 16.05.2024 №560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період” визначено, що придатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони. Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов`язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п.21, 22 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Згідно із приписами п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, зокрема, які визнані непридатними до військової служби.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що в разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, затверджено "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".

Приписами пункту 3 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби військовозобов`язаних. Постанови ВЛК оформлюються довідками відповідно до Додатку 4. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Колегія суддів вказує, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо непридатності до військової служби із виключенням з військового обліку здійснюється саме районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування особи на військовому обліку за умови подання до відповідного ТЦК та СП довідки ВЛК.

Натомість, за фактичними обставинами справи, звертаючись до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявами від 08.09.2025, від 05.02.2026 ОСОБА_1 до таких звернень не додавав відповідної довідки ВЛК, яка є підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо непридатності до військової служби із виключенням з військового обліку.

У спірних правовідносинах, ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 скеровував лише посвідчення №8/7, видане на заміну вилученого військового квитка.

Згідно із сталою судовою практикою сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

У досліджуваних ситуації законодавцем наділено ІНФОРМАЦІЯ_2 повноваженнями щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо непридатності до військової служби відомостей із виключення з військового обліку за умови подання особою відповідної довідки ВЛК.

Оскільки такої довідки позивачем до суб`єкта владних повноважень не подавалось, то в даному випадку протиправної бездіяльності з боку останнього не прослідковується.

Приймаючи оскаржуваний судовий акт суд першої інстанції вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 08.09.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо непридатності до військової служби із виключенням з військового обліку.

Однак, з матеріалів справи убачається, що суб`єктом владних повноважень таке звернення позивача розглянуто та надано відповідь (лист від 04.03.2026 №1221/02/1033).

Дослідивши таку відповідь суд апеляційної інстанції вказує, що вона в повній мірі відповідає критеріям індивідуальному акту та стосується суті ініційованого ОСОБА_1 питання.

З урахуванням наведеного, є неправильним висновок окружного адміністративного суду про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 08.09.2025.

Між тим, за частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що переглядаючи справу в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, а саме в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції не може погіршувати становище скаржника.

Межі перегляду судом апеляційної справи визначено у статті 308 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як установлено судом апеляційної інстанції, наведені судом першої інстанції в оскаржуваному судовому акті висновки стосовно того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 08.09.2025 не відповідають обставинам справи.

З огляду на наведене, мотивувальна частина рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі №420/6884/26 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі №420/6884/26 – змінити.

Викласти мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі №420/6884/26 в редакції даного судового рішення.

В іншій частині вимог апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 у справі №420/6884/26 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

СуддіД.С. Терлецький Н.В. Вербицька