Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №420/7196/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7196/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 16 березня 2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у не зарахуванні з часу призначення пенсії до страхового стажу всіх періодів роботи в зоні відчуження ЧАЕС за Списком №1 в полуторному розмірі (з коефіцієнтом кратності 1.5) для визначення розміру коефіцієнту страхового стажу (Кс) відповідно до ч.1 ст.25 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при обчислення розміру пенсії; у не включенню до складу пільгового стажу за Списком №1 частини періодів простою за 2020-2022рр. у кількості, що не перевищує 1 місяць в певному календарному році за кожний рік під час введення карантину в Україні, і весь період простою - зупинення роботи підприємства у зв`язку із військовою агресією проти України та введення у державі воєнного стану; виключенню із складу загального та пільгового стажу часу перебування у соціальній відпустці у 2006 році у зв`язку з вагітністю та пологами; та невірному обрахунку розміру понаднормативного стажу і невірного визначення розміру підвищення до пенсії за понаднормовий стаж;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у не усуненні порушень розрахунку розміру пенсії та невірному обрахунку розміру понаднормативного стажу і невірного визначення розміру підвищення до пенсії за понаднормовий стаж починаючи з січня 2025 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії та виплачувати її (з врахуванням раніше проведених виплат) з 22 серпня 2024 із зарахуванням:

періодів роботи в зоні відчуження ЧАЕС за Списком №1 з 25.03.1998р. по 01.10.2009р., з 05.10.2009р. по 30.06.2022р. та з 01.08.2022р. по 30.06.2024р. (за винятком не зарахованої частини періоду простою підприємства у 2020-2024рр.) до страхового стажу у полуторному розмірі (з коефіцієнтом 1,5), відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з включенням цього періоду у полуторному розмірі в розрахунок розміру коефіцієнту страхового стажу (Кс) відповідно до ч.1 ст.25 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при обчислення розміру пенсії, які підтверджені відповідними записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 25.03.1998р., та довідками виданими Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» №47-31615 від 30.07.2024р., №47-10269 від 30.07.2024р., та довідкою №4 від 07.05.2012р., виданою Державним закладом «Славутицька санітарно-епідеміологічна станція об`єкту з особливим режимом роботи» Міністерства охорони здоров`я України;

до складу пільгового стажу за Списком №1 у полуторному розмірі при розрахунку розміру коефіцієнту страхового стажу (Кс) відповідно до ч.1 ст.25 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та при обчислення розміру пенсії: з періоду простою під час введення карантину через короновірусну хворобу з 19.03.2020р. по 31.05.2020р. - 30 днів, з періоду простою з 27.03.2021р. по 18.04.2021р. - 23 дні, з періоду простою з 12.02.2022р. по 23.02.2022р. - 12 днів, та весь час простою у кількості 01 місяць 01 день у період воєнного стану і військової агресії Російської Федерації за період з 01.07.2022р. по 31.07.2022р. та 09.01.2024р., які підтверджені довідкою Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» №47-10269 від 30.07.2024р.;

до складу загального страхового та пільгового стажу за Списком №1 у полуторному розмірі при розрахунку розміру коефіцієнту страхового стажу (Кс) відповідно до ч.1 ст.25 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та при обчислення розміру пенсії період знаходження у соціальній відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами з 01.05.2006р. по 31.05.2006р. та з 01.07.2006р. по 10.09.2006р.;

до складу понаднормового стажу, весь стаж, що перевищує мінімально встановлену величину у 15 років, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з розрахунком доплати за понаднормовий стаж відповідно до ч.1 ст.28 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із збільшенням розміру пенсії на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи з розміру цього мінімуму, який встановлюється щорічно Законом про Державний бюджет України станом на 01 січня відповідного календарного року.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пенсію за віком на пільгових умовах їй призначено з 22.08.2024 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/32367/24, яке набрало законної сили 07.08.2025, а першу пенсійну виплату вона отримала 31.10.2025.

Складові пенсії, від яких залежить її розмір, обчислювало Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, а виплату призначеної пенсії здійснює Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Під час звернення за пенсією позивач подала уточнюючі довідки встановленої форми, а для зарахування пільгового стажу з коефіцієнтом кратності окремої заяви про перерахунок пенсії законодавство не вимагає.

Позивач вважає, що її загальний страховий стаж на 22.08.2024 становить не менше 41 року 09 місяців 29 днів з урахуванням кратності за роботу за Списком №1, тоді як Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області обчислило загальний стаж 28 років 06 місяців 02 дні. Роботу в зоні відчуження ЧАЕС за Списком №1 у період з 25.03.1998 до 30.06.2024 загальною тривалістю не менше 25 років 11 місяців 17 днів без урахування кратності підтверджують довідка Державного закладу «Славутицька санітарно-епідеміологічна станція об`єкту з особливим режимом роботи» Міністерства охорони здоров`я України від 07.05.2012 №4 (з 10.03.1998 до 01.10.2009), довідки Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» від 30.07.2024 №47-31615 (з 05.10.2009 до 31.12.2009) та №47-10269 (з 01.01.2010 до 02.08.2016, з 03.08.2016 до 30.06.2022 та з 01.08.2022 до 30.06.2024).

За твердженням позивача, увесь пільговий стаж, відпрацьований у зоні відчуження ЧАЕС, відповідно до статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мав бути зарахований до загального страхового стажу в полуторному розмірі, однак відповідач зарахував його з коефіцієнтом кратності « 1», що підтверджує протокол розрахунку розміру пенсії від 23.10.2025.

Позивач посилається на те, що зарахування роботи в зоні відчуження в полуторному розмірі (у тому числі за Списком №1) безперервно передбачали пункт 4 Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 29.12.1987 №1497-378, Постанова Ради Міністрів СРСР №1136, пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 №250, пункт 3 Постанов Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 №982, від 07.02.2000 №223 та від 29.01.2003 №137, абзац шостий Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №571 зі змінами, внесеними постановою від 05.12.2007 №1400, абзац шостий Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 №831 зі змінами, внесеними постановами від 21.09.2011 №984, від 29.12.2014 №717, від 20.04.2016 №297, а аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 06.11.2014 у справі №К/800/23040/14.

На думку позивача, коефіцієнт страхового стажу є похідною величиною від правильно обчисленого страхового стажу, тому з урахуванням полуторного обчислення загальний стаж становить 66 років 09 місяців 29 днів (28 років 10 місяців 05 днів загального стажу за трудовою книжкою, 02 роки 10 місяців 18 днів кратності до 01.01.2004, 10 років 01 місяць 06 днів кратності після 01.01.2004 та 25 років додаткового стажу за частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV), а коефіцієнт страхового стажу має становити 0,66750 замість визначеного відповідачем 0,42500 за стажем 42 роки 06 місяців 02 дні.

Позивач також зазначає, що відповідач виключив зі складу загального та пільгового стажу періоди з 01.05.2006 до 31.05.2006 та з 01.07.2006 до 10.09.2006 (2 місяці 10 днів) перебування у соціальній відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, хоча в цей період вона перебувала в трудових відносинах зі Славутицькою санітарно-епідеміологічною станцією об`єкту з особливим режимом роботи, що підтверджують записи 2-5 трудової книжки, довідка від 07.05.2012 №4 та свідоцтво про народження дитини 30.06.2006. Позивач посилається на статтю 179 КЗпП України, статтю 9 Закону України «Про відпустки», частину першу статті 24 та пункт 8 статті 11 Закону №1058-IV, абзац другий частини першої статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і вважає, що ці періоди мають бути включені до загального стажу та обраховані в полуторному розмірі.

Щодо простою позивач зазначає, що Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» у зв`язку з карантином оголошувало простій з 19.03.2020 до 31.05.2020, з 02.11.2020 до 30.11.2020, з 25.03.2021 до 15.04.2021, з 05.02.2022 до 23.02.2022, а з 24.02.2022 - простій на період воєнного стану, і спільним рішенням роботодавця та профспілкового комітету від 04.04.2022 №05 вирішено зараховувати до пільгового стажу за Списком №1 працівникам, які працюють у зоні відчуження, період простою з 24.02.2022.

На думку позивача, відповідач мав зарахувати до пільгового стажу не більше одного місяця простою в календарному році: за 2020 рік - 30 днів із 78 календарних днів простою, за 2021 рік - 23 дні (з 27.03.2021 до 18.04.2021), за 2022 рік - 12 днів (з 12.02.2022 до 23.02.2022), а також увесь простій у період воєнного стану з 01.07.2022 до 31.07.2022 та 09.01.2024 (1 місяць 1 день), який відповідач на власний розсуд виключив з пільгового стажу всупереч спільному рішенню від 04.04.2022 №05.

Позивач посилається на статтю 26 Закону України «Про відпустки», лист Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 №713/039/161-16, постанову Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №295/8979/16-а, пункт 7 Порядку застосування Списків №1 і №2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, на уточнюючу довідку від 30.07.2024 №47-10269 і на те, що за всі спірні періоди, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5), їй нараховувалась заробітна плата і сплачувались страхові внески. Унаслідок цього, за твердженням позивача, її пільговий стаж штучно знижено на 03 місяці 06 днів.

Щодо понаднормового стажу позивач зазначає, що відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020) мінімальним необхідним стажем для жінок за Списком №1 є 15 років, тому весь стаж понад 15 років є понаднормовим, а розмір понаднормового стажу обчислюється як різниця між мінімально встановленим і наявним стажем і не може підмінятися додатковим зарахуванням років за роботу за Списком №1 за частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV.

Позивач посилається на частину першу статті 28 Закону №1058-IV в редакції від 13.01.2009 (понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам) та на статтю 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За протоколом розрахунку від 23.10.2025 відповідач установив доплату за понаднормовий стаж за 12 років у сумі 283,32 грн, виходячи з 1 відсотка прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 2361 грн (23,61 грн).

На думку позивача, з серпня 2024 року доплата мала бути встановлена за 51 рік понаднормового стажу (66 років 09 місяців 29 днів - 15 років) у сумі 1204,11 грн, а розмір доплати повинен змінюватися зі зміною страхового стажу і прожиткового мінімуму станом на 01 січня кожного року, тоді як з 01.01.2026 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2595 грн, а Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області застосовує розрахункову величину 23,61 грн.

Позивач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області діяло свавільно, а Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, на обліку в якому перебуває позивач і яке виплачує їй пенсію, не усунуло допущених порушень, що є протиправною бездіяльністю.

Стислий виклад заперечень відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує та зазначає, що за заявою позивача від 22.08.2024 рішенням від 29.08.2024 №103230002081 їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №420/32367/24 це рішення визнано протиправним і Головне управління зобов`язано призначити позивачу пенсію за Списком №1 з 22.08.2024.

У межах тієї справи суд установив, що страховий стаж позивача з урахуванням кратності становить 41 рік 05 місяців 02 дні, а пільговий стаж - 25 років 05 місяців 17 днів, розрахунок страхового стажу позивач тоді не оскаржувала, тож була обізнана про нього.

На думку відповідача, позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду (частина друга статті 122 КАС України) без поважних причин, а вимоги про перерахунок пенсії з 22.08.2024 виходять за межі цього строку і підлягають залишенню без розгляду.

Відповідач зазначає, що пільгове обчислення стажу за статтею 56 Закону №796 застосовується лише до осіб, які здійснювали роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не до всіх осіб, які працювали на території ЧАЕС.

Позивач виконувала роботи з ліквідації наслідків аварії лише в періоди з 10.03.1998 до 01.10.2009 та з 05.10.2009 до 31.12.2009, саме ці періоди враховано до пільгового стажу з відповідною особливістю під час визначення права на пенсію, а робота позивача з 01.10.2010 не була пов`язана з ліквідацією наслідків аварії.

Крім того, пільгове обчислення стажу застосовується для визначення права на пенсію, а не для обчислення її розміру, тоді як додатковий рік страхового стажу за кожний повний рік роботи за Списком №1 передбачено абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону №1058.

За довідкою від 30.08.2024 №10269 пільговий стаж позивача за Списком №1 становить 14 повних років (14 років 05 місяців), і до загального страхового стажу 28 повних років Головне управління додатково зарахувало 14 років.

Щодо простою відповідач зазначає, що в довідці №10269 періоди роботи за Списком №1 указано з 01.01.2010 до 02.08.2016, з 03.08.2016 до 30.06.2022 та з 01.08.2022 до 30.06.2024, тобто саме підприємство віднесло період з 01.07.2022 до 31.07.2022 до таких, що не підлягають зарахуванню до пільгового стажу, а також визначило періоди відпусток, які не підлягали зарахуванню, тому пільговий стаж обчислено на підставі документів пенсійної справи та відомостей реєстру застрахованих осіб.

Щодо доплати за понаднормовий стаж відповідач зазначає, що абзац другий частини першої статті 28 Закону №1058 визначає норму страхового стажу для жінок 30 років без особливостей і винятків, тому позивач безпідставно визначає початкову величину в 15 років, а за загального страхового стажу 42 роки доплата в розмірі 12% мінімального розміру пенсії за віком відповідає законодавству.

Зміна прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 2361 грн до 2595 грн з 01.01.2026 не є підставою для зміни доплати, оскільки позивач є працюючим пенсіонером, перерахунок її пенсії за частиною четвертою статті 42 Закону №1058 проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення, яких позивач не набула, а тому доплата розраховується за законодавством, чинним на момент призначення пенсії.

Стислий виклад заперечень відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує та зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком за Законом №1058-IV, призначену на виконання рішення суду у справі №420/32367/24 з 22.08.2024: з 22.08.2024 - 16186,72 грн, з 01.03.2025 - 16552,50 грн, з 01.03.2026 - 17138,19 грн.

Нараховані за період з 22.08.2024 до 31.03.2026 кошти в сумі 318110,03 грн обліковуються в електронній пенсійній справі і виплачуються відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, станом на 01.03.2026 позивачу виплачено 255163,34 грн.

Відповідач зазначає, що страховий стаж зараховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених Законом №1058-IV, а періоди до 01.01.2004 - в порядку і на умовах законодавства, що діяло раніше.

Закон №1058-IV не передбачає зарахування періодів роботи (служби) в зоні відчуження в полуторному розмірі до страхового стажу, з якого розраховується розмір пенсії.

За статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.1993 пільги з обчислення стажу роботи в зоні відчуження визначає Кабінет Міністрів України, і постановою від 27.04.2006 №571 (зі змінами) обумовлювалось зарахування в полуторному розмірі періодів роботи в зоні відчуження для визначення права на пенсію на пільгових умовах.

З посиланням на пункт 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, на вищу юридичну силу закону щодо підзаконних актів (пункт 3 частини першої статті 85, стаття 92, частина третя статті 106, частина третя статті 113 Конституції України) відповідач вважає, що для визначення права на пенсію за віком періоди роботи в зоні відчуження з 01.01.2004 за наявності документів зараховуються в полуторному розмірі, а для обчислення розміру пенсії (визначення коефіцієнта страхового стажу) - в одинарному розмірі, тоді як за кожний повний рік роботи за Списком №1 до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Тому відповідач не вбачає у своїх діях порушень і вважає, що періоди роботи позивача зараховано правомірно на підставі наявних у пенсійній справі документів.

Стислий виклад відповіді на відзив

У відповіді на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позивач зазначає, що спір стосується розміру складових пенсії - кратності, загального та пільгового стажу, коефіцієнта страхового стажу, понаднормового стажу і доплати за нього, а про розмір стажу і його кратність вона могла дізнатися лише після отримання першої пенсійної виплати 31.10.2025, після ухвали Верховного Суду від 08.09.2025 у справі №420/32367/24.

У справі №420/32367/24 розглядався спір про право на пенсію, а не про її розмір, і відповідач не ознайомлював позивача з розрахунком стажу.

Хоча в рішенні від 29.08.2024 пільговий стаж указано 25 років 05 місяців 17 днів, фактично до пільгового стажу зараховано лише 14 років, що підтверджує протокол розрахунку страхового стажу від 19.02.2026.

Періоди роботи в зоні відчуження з 01.01.2004 до 30.06.2024 зараховано з коефіцієнтом кратності « 1», а твердження відповідача про те, що пільгове обчислення застосовується лише до осіб, які здійснювали роботи з ліквідації наслідків аварії, позивач вважає безпідставним припущенням, з посиланням на пункт 4 постанови від 29.12.1987 №1497-378, Постанову Ради Міністрів СРСР №1136 та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 №250, від 30.06.1998 №982, від 07.02.2000 №223, від 29.01.2003 №137, від 27.04.2006 №571 (зі змінами), від 10.09.2008 №831 (зі змінами).

Позивач також вказує, що щодо періодів відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами і щодо простою у зв`язку з карантином та воєнним станом відповідач заперечень не навів, а період з 01.07.2022 до 31.07.2022 та періоди відпусток без збереження заробітної плати, на які посилається відповідач, позивачем не оспорюються.

Частина четверта статті 42 Закону №1058-IV, на думку позивача, стосується перерахунку пенсії з підстав набутого додаткового страхового стажу і не стосується зміни мінімального розміру пенсії за віком, тому доплата за понаднормовий стаж має змінюватися зі зміною страхового стажу та прожиткового мінімуму на 01 січня кожного року.

Наявність 15 років стажу для жінок відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є мінімальним стажем для призначення пенсії в повному розмірі, тому весь стаж понад 15 років є понаднормовим.

У відповіді на відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області позивач зазначає, що цей відповідач заперечив лише щодо зарахування пільгового стажу в полуторному розмірі, а щодо понаднормового стажу і доплати за нього заперечень не навів.

Жоден припис пенсійного законодавства не містить норми про зарахування стажу працівникам зони відчуження в полуторному розмірі тільки для визначення права на пенсію, а Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №571 передбачає, що особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком №1).

Позивач посилається на статтю 46 Конституції України, частину першу статті 4 Закону №1058-IV, статтю 1, частину першу статті 56 та статтю 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якою дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього, а також на абзац перший частини першої статті 55 цього Закону (не менше 15 років страхового стажу) і пункт «а» статті 13 Закону №1788-XII. На думку позивача, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не довело правомірності своєї бездіяльності.

Процесуальні дії у справі

Суд ухвалою від 19.03.2026 залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання доказів доплати судового збору.

На виконання ухвали позивач 25.03.2026 подала заяву про усунення недоліків, до якої додала квитанцію від 20.03.2026 про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн.

Суд ухвалою від 13.04.2026 відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 28.04.2026 подав відзив на позовну заяву, а представник Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 29.04.2026 - відзив на позовну заяву.

Позивач подала відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.05.2026 та відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 04.05.2026.

Ухвалою від 23.10.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області матеріалів пенсійної справи №103230002081.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №420/32367/24, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2025, суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.08.2024 №103230002081 та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 з дати подання заяви - 22.08.2024.

Ухвалою від 08.09.2025 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у цій справі.

Відповідно до рішення про перерахунок пенсії від 23.10.2025 №103230002081, позивач отримує пенсію за віком (шифр 103) за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

у графі «Особливості» зазначено «Призначення за рішенням суду - з 22.08.2024 по довічно»;

у графі «Дата перерахунку, вік, ознака роботи» - « 23.10.2025, 46 р 2 м 5 д, Працює»;

вид перерахунку - «Індивідуально (масовий). Індексація заробітку».

За цим рішенням страховий стаж (повний) позивача становить 42 роки 6 місяців 2 дні, у тому числі страховий стаж до 01.01.2004 - 8 років 3 місяці 8 днів, після 01.01.2004 - 20 років 2 місяці 24 дні, додаткові роки за список 1 - 14 років, «В тому числі: Робота за Списком №1» - 25 років 6 місяців 18 днів. Коефіцієнт стажу без урахування кратності і з урахуванням кратності («(510 / 100 * 12) * 1») становить 0,42500.

З 01.03.2025 розмір пенсії за віком (стаття 27) становить 16269,18 грн (38280,43 х 0,42500), доплата за понаднормовий стаж (стаття 28 частина 1 абзац 2) за 12 років - 283,32 грн, загальний розмір пенсії - 16552,50 грн.

Згідно з розрахунком стажу за формою «РС-право» до рішення від 23.10.2025, відповідач зарахував до страхового стажу позивача періоди з 25.03.1998 до 31.12.2003, з 01.01.2004 до 30.04.2006, з 01.06.2006 до 30.06.2006 (4 дні), з 11.09.2006 до 31.12.2006, з 01.01.2007 до 01.10.2009 та з 05.10.2009 до 31.12.2009 з позначкою «ЧАЕС, ліквідатор за сп.№1 (пункти санообробки)», а періоди з 01.01.2010 до 31.07.2024 - частково з позначкою «Список №1», частково без позначки; кратність за всіма періодами становить « 1».

Періоди з 19.03.2020 до 31.05.2020, з 02.11.2020 до 29.11.2020, з 27.03.2021 до 18.04.2021, з 12.02.2022 до 23.02.2022, з 01.07.2022 до 31.07.2022 та 09.01.2024 зараховано до страхового стажу без позначки «Список №1».

Періодів з 01.05.2006 до 31.05.2006 та з 01.07.2006 до 10.09.2006 у розрахунку немає.

Страховий стаж з урахуванням перетину періодів становить 28 років 6 місяців 2 дні, крім того додаткові роки за список 1 - 14 років, усього для розрахунку - 42 роки 6 місяців 2 дні, 510 місяців.

Відповідно до довідки Державного закладу «Славутицька санітарно-епідеміологічна станція об`єкту з особливим режимом роботи» Міністерства охорони здоров`я України від 07.05.2012 №4, позивач, помічник санітарного лікаря, з 10.03.1998 до 01.10.2009 була безпосередньо зайнята на роботах, передбачених Постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 №1497-378 і Постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 №665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах згідно зі Списком №1, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

У довідці зазначено, що час вказаної роботи з 01.01.1988 до 01.01.2012 зараховується до стажу при призначенні пенсії в полуторному розмірі.

Згідно з довідкою Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» від 30.07.2024 №47-31615, позивач з 05.10.2009 до 31.12.2009 була безпосередньо зайнята на роботах, передбачених зазначеними постановами, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах згідно зі Списком №1. У довідці зазначено, що час вказаної роботи з 01.01.1988 до 01.01.2015 зараховується до стажу при призначенні пенсії в полуторному розмірі.

За довідкою Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» від 30.07.2024 №47-10269 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач працювала повний робочий день на ДСП «Чорнобильська АЕС» і виконувала роботи в зоні відчуження за професіями (посадами), передбаченими Списком №1, з 01.01.2010 до 02.08.2016 (розділ XXII, підрозділ 1-22.1 1Г Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, підстава - наказ ДСП ЧАЕС від 24.03.2011 №189, атестацію проведено вперше) - №633 від 22.10.15, а також з 03.08.2016 до 30.06.2022 та з 01.08.2022 до 30.06.2024 (розділ XXII, підрозділ 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, підстава - наказ ДСП ЧАЕС від 11.01.2018 №16), загалом 14 років 05 місяців 00 днів.

У графі «Додаткові відомості» зазначено відпустки без збереження заробітної плати 10.08.2011, з 22.08.2011 до 23.08.2011, 07.10.2011, 10.10.2011, 03.11.2011, 24.11.2011, 16.09.2013, 27.09.2013, з 19.11.2022 до 22.11.2022 та з 23.06.2023 до 06.07.2023, а також простої з 19.03.2020 до 31.05.2020 (« 60 к.дн.»), з 02.11.2020 до 29.11.2020 (« 18 к.дн.»), з 27.03.2021 до 18.04.2021, з 17.02.2022 до 23.02.2022 та 09.01.2024.

Спільним рішенням роботодавця і профспілкового комітету первинної профспілкової організації ЧАЕС від 04.04.2022 №05 «Про зарахування простою у період воєнного стану до пільгового стажу» вирішено у зв`язку з військовою агресією проти України та введенням у державі воєнного стану з 24.02.2022 період простою - зупинення роботи підприємства, викликане невідворотною силою, працівникам, які працюють у зоні відчуження, зараховувати до пільгового стажу за Списком №1 і доручено відділу управління персоналом надавати цим працівникам довідки за формою додатка №5, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №920.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5), сформованими 22.08.2024, за травень, липень і серпень 2006 року відомості про заробіток, кількість днів трудових відносин і сплату страхових внесків відсутні (0 днів, позначка «Ні»), за червень 2006 року страховий стаж становить 4 дні, за вересень 2006 року - 20 днів.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області 18.07.2006, ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народився син, про що 18.07.2006 зроблено актовий запис №112.

Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 12.07.2002, після реєстрації шлюбу 12.07.2002 позивач змінила прізвище « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з обчисленням страхового і пільгового стажу та розміру пенсії за віком на пільгових умовах, призначеної позивачу з 22.08.2024 на виконання рішення суду у справі №420/32367/24, і полягають у тому, чи зараховуються до страхового стажу позивача періоди роботи в зоні відчуження в полуторному розмірі для визначення коефіцієнта страхового стажу, чи підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1 періоди простою та до страхового і пільгового стажу періоди відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами у 2006 році, а також від якої величини стажу і з якого розміру прожиткового мінімуму обчислюється доплата за понаднормовий стаж.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відзиві вважає, що позивач пропустила строк звернення до суду, оскільки про розрахунок стажу знала з рішення від 29.08.2024 та під час розгляду справи №420/32367/24.

Суд відхиляє це заперечення, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням від 29.08.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, тож розмір пенсії і стаж, з якого його обчислено, цим рішенням не визначались.

Стаж, на якому відповідач обчислив розмір пенсії, позивач оскаржує за рішенням про перерахунок пенсії від 23.10.2025, а з позовом звернулась до суду 16.03.2026, тобто в межах шестимісячного строку.

Позивач зазначає, що для зарахування пільгового стажу з коефіцієнтом кратності окремої заяви про перерахунок пенсії законодавство не вимагає.

Спірний стаж обчислено в рішенні про перерахунок пенсії від 23.10.2025 №103230002081 на підставі документів пенсійної справи, на які посилається Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відзиві, зокрема довідки №10269, тому для оскарження цього розрахунку окреме звернення позивача до пенсійного органу не потрібне.

Вирішуючи позовні вимоги щодо зарахування періодів роботи в зоні відчуження до страхового стажу в полуторному розмірі, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) (тут і далі - в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абзацами дев`ятим і десятим частини третьої статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до пункту 1 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України для відповідних періодів установлював пільги з обчислення стажу роботи в зоні відчуження постановами від 30.06.1998 №982, від 07.02.2000 №223, від 29.01.2003 №137, від 27.04.2006 №571 та від 10.09.2008 №831 «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» (далі - Постанова №831).

Згідно з абзацом шостим постановляючої частини Постанови №831 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №335), особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи і вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36.

Верховний Суд у постанові від 22.04.2021 у справі №373/188/17 зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року № 831 надано особам, які постійно працювали або виконували службові обов`язки у зоні відчуження, додаткові соціальні гарантії при призначенні пенсії, та залишив без змін рішення судів, якими суди задовольнили позов про зарахування такого стажу в полуторному розмірі.

Цей підхід Верховний Суд застосував і в постанові від 06.12.2023 у справі №320/6063/19, ухваленій щодо працівниці ДСП «Чорнобильська АЕС», зайнятої за Списком №1: «За таких обставин справи, суди попередніх інстанції дійшли помилкових висновків в частині відсутності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в зоні відчуження за списком №1, який підлягає зарахуванню у полуторному розмірі.».

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №620/1146/21.

Суд встановив, що позивач у періоди з 25.03.1998 до 01.10.2009 та з 05.10.2009 до 30.06.2024 працювала в зоні відчуження на роботах, передбачених Списком №1, що підтверджують довідка Державного закладу «Славутицька санітарно-епідеміологічна станція об`єкту з особливим режимом роботи» Міністерства охорони здоров`я України від 07.05.2012 №4 та довідки ДСП «Чорнобильська АЕС» від 30.07.2024 №47-31615 і №47-10269.

Відповідач ці періоди до страхового стажу зарахував, проте з кратністю « 1», і коефіцієнт страхового стажу 0,42500 визначив із 510 місяців стажу без урахування полуторного розміру.

Періоди простою та відпусток без збереження заробітної плати, зазначені в довідці №47-10269, не є часом роботи в зоні відчуження, тому полуторне обчислення на них не поширюється.

Заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про те, що пільгове обчислення стажу застосовується лише до осіб, які здійснювали роботи з ліквідації наслідків аварії, а робота позивача з 2010 року з ліквідацією не пов`язана, суд відхиляє.

Пункт 1 статті 56 Закону №796-XII про роботу з ліквідації наслідків аварії визначає пільги з обчислення стажу до 1 січня 1993 року, а з цієї дати пільги визначає Кабінет Міністрів України, та Постанова №831 поширює полуторне обчислення на осіб, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, без умови про ліквідацію наслідків аварії.

Періоди роботи позивача в зоні відчуження з 2010 року підтверджує довідка ДСП «Чорнобильська АЕС» від 30.07.2024 №47-10269, а періоди до 31.12.2009 відповідач у розрахунку стажу позначив як «ЧАЕС, ліквідатор за сп.№1 (пункти санообробки)».

Посилання відповідачів на абзац дев`ятий частини третьої та абзац четвертий частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV та на те, що полуторне обчислення застосовується лише для визначення права на пенсію, суд не застосовує.

Періоди роботи до 01.01.2004 за абзацом першим частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, а це законодавство передбачало зарахування часу роботи в зоні відчуження до стажу роботи в полуторному розмірі.

Абзац четвертий частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV поширюється на пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше. Пільги з обчислення стажу роботи в зоні відчуження встановлює Кабінет Міністрів України на підставі пункту 1 статті 56 Закону №796-XII, а Постанова №831 є чинною і в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №335 застосовується з 1 січня 2017 року.

Для періодів після 01.01.2004 Верховний Суд у наведених постановах дійшов висновку про зарахування до страхового стажу роботи в зоні відчуження за Списком №1 у полуторному розмірі, та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд ураховує ці висновки.

У справі №320/6063/19 позивач звернулася до пенсійного органу 30.05.2019, тобто після 01.10.2017, з якої застосовується абзац четвертий частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, і Верховний Суд зобов`язав зарахувати до її страхового стажу всі періоди роботи в зоні відчуження ЧАЕС з 01.01.2004 в полуторному розмірі.

Посилання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на пункт 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та на вищу юридичну силу закону щодо Постанов Кабінету Міністрів України цього висновку не спростовує, оскільки повноваження Кабінету Міністрів України визначати пільги з обчислення стажу роботи в зоні відчуження встановлює пункт 1 статті 56 Закону №796-XII.

Коефіцієнт страхового стажу визначається з суми місяців страхового стажу, тому незарахування періодів роботи в зоні відчуження в полуторному розмірі зменшило коефіцієнт страхового стажу та розмір пенсії позивача.

За наведених підстав, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно не зарахувало до страхового стажу позивача періоди роботи в зоні відчуження за Списком №1 у полуторному розмірі для визначення коефіцієнта страхового стажу.

Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів простою, суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.

Відповідно до довідки ДСП «Чорнобильська АЕС» від 30.07.2024 №47-10269, у 2020-2022 роках на підприємстві були простої з 19.03.2020 до 31.05.2020 (« 60 к.дн.»), з 02.11.2020 до 29.11.2020 («18 к.дн.»), з 27.03.2021 до 18.04.2021, з 17.02.2022 до 23.02.2022 та 09.01.2024, і ці періоди відповідач до пільгового стажу не зарахував.

Суд вважає, що простій, оголошений роботодавцем, не залежав від волі працівника та був пов`язаний з виробничою необхідністю, тому частина простою, про зарахування якої просить позивач, - 30 днів у 2020 році, 23 дні у 2021 році (з 27.03.2021 до 18.04.2021), 7 днів у 2022 році (з 17.02.2022 до 23.02.2022) та 1 день у 2024 році (09.01.2024) - не перевищує одного місяця в календарному році і підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1.

Простій з 12.02.2022 до 16.02.2022 довідка №47-10269 не підтверджує, а інших доказів простою на підприємстві в цей період матеріали справи не містять, тому в цій частині вимога задоволенню не підлягає.

Спільне рішення роботодавця і профспілкового комітету від 04.04.2022 №05 стосується простою у зв`язку з воєнним станом, однак довідка №47-10269 причини простою 09.01.2024 не зазначає, тому суд зараховує цей простій на загальних підставах, наведених вище.

Натомість період з 01.07.2022 до 31.07.2022 довідка №47-10269 не відносить ні до періодів роботи, ні до простоїв, а інших доказів того, що в цей період на підприємстві тривав простій, матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про зарахування до пільгового стажу періоду з 01.07.2022 до 31.07.2022 задоволенню не підлягає.

Вирішуючи позовні вимоги щодо зарахування до страхового та пільгового стажу періоду відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV у редакції, чинній у 2006 році, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV у цій редакції, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), за травень, липень і серпень 2006 року відомостей про заробіток, кількість днів трудових відносин і сплату страхових внесків немає, а за червень та вересень 2006 року страховий стаж відображено в межах сплачених внесків. Доказів сплати страхових внесків за періоди з 01.05.2006 до 31.05.2006 та з 01.07.2006 до 10.09.2006 матеріали справи не містять.

Свідоцтво про народження сина підтверджує народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не підтверджує сплату страхових внесків за ці періоди.

Посилання позивача на статтю 179 КЗпП України, Закон України «Про відпустки» та абзац другий частини першої статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» цього висновку не змінюють, оскільки ці норми визначають право на відпустку та страховий стаж у системі соціального страхування, а не страховий стаж для обчислення пенсії, який визначає Закон №1058-IV.

Посилання позивача на пункт 8 статті 11 Закону №1058-IV цього висновку не змінює, оскільки частина перша статті 24 цього Закону пов`язує зарахування періоду до страхового стажу зі сплатою страхових внесків за відповідний період, а відомостей про їх сплату за спірні періоди система персоніфікованого обліку не містить.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно понаднормового стажу та доплати за нього, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону №1058-IV, за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Позивач отримує пенсію, призначену за Законом №1058-IV, а пункт «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає вік і стаж, за наявності яких виникає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а не величину стажу, понад яку пенсія збільшується за понаднормовий стаж.

Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-XII, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Верховний Суд у постанові від 06.12.2023 у справі №320/6063/19 зазначив: «Отже, правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв`язку зі змінами Закон № 796-ХІІ пов`язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною 2 статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах визначених частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV.».

Пенсію позивачу обчислено відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058-IV за формулою, наведеною в рішенні про перерахунок пенсії від 23.10.2025 №103230002081, а не на умовах частини другої цієї статті.

Стаття 55 Закону №796-XII, на яку посилається позивач, визначає умови призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, тоді як пенсія позивачу призначена на іншій підставі. Тому аргумент позивача про те, що понаднормовим є стаж понад 15 років, суд відхиляє, а посилання на частину першу статті 28 Закону №1058-IV в редакції від 13.01.2009 не застосовує, оскільки на час призначення пенсії ця норма діяла в іншій редакції.

Згідно з абзацом другим частини третьої статті 42 Закону №1058-IV, з 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Відповідно до рішення про перерахунок пенсії від 23.10.2025 №103230002081, позивач працює.

Верховний Суд у постанові від 01.11.2018 у справі №804/9874/14 щодо працюючого пенсіонера зазначив: «Таким чином, враховуючи, що у січні 2014 року позивач був працюючим пенсіонером, підстави для зміни прожиткового мінімуму як розрахункової величини при визначенні надбавки за понаднормативний стаж відсутні.».

За таких обставин вимога позивача про щорічне збільшення доплати за понаднормовий стаж з урахуванням прожиткового мінімуму на 01 січня відповідного року задоволенню не підлягає.

Аргумент позивача про те, що частина четверта статті 42 Закону №1058-IV стосується лише перерахунку з підстав набутого стажу, висновку суду не змінює, оскільки суд виходить з абзацу другого частини третьої цієї статті.

Водночас кількість повних років страхового стажу понад 30 років, за які встановлюється доплата за абзацом другим частини першої статті 28 Закону №1058-IV, залежить від страхового стажу позивача, тож зарахування періодів роботи в зоні відчуження в полуторному розмірі враховується і під час визначення цієї доплати.

Вирішуючи позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, суд зазначає таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, яке виплачує пенсію, а рішення про перерахунок пенсії від 23.10.2025 №103230002081 сформувало 10323 Управління ПФУ в м.Славутичі Київської області з коефіцієнтом стажу 0,42500 і кратністю « 1» за всіма періодами роботи в зоні відчуження.

Суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, обчислюючи пенсію позивача, не усунуло порушення розрахунку розміру пенсії в частині незарахування періодів роботи в зоні відчуження за Списком №1 у полуторному розмірі.

У частині обрахунку понаднормового стажу та доплати за нього порушень з боку цього відповідача суд не встановив з мотивів, наведених вище.

Ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, на обліку в якому перебуває позивач, зарахувати зазначені періоди до страхового стажу у полуторному розмірі та до пільгового стажу за Списком №1, здійснити з 22.08.2024 перерахунок пенсії позивача та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

Вимога позивача зобов`язати відповідача «виплачувати» пенсію в перерахованому розмірі надалі стосується майбутнього, тоді як судовому захисту підлягає лише порушене право, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не зарахувавши до страхового стажу позивача періоди роботи в зоні відчуження за Списком №1 у полуторному розмірі для визначення коефіцієнта страхового стажу та не зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоди простою, а Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, не усунувши порушення розрахунку розміру пенсії в частині полуторного обчислення стажу, порушили право позивача на пенсію в розмірі, обчисленому з урахуванням пільг з обчислення стажу роботи в зоні відчуження, встановлених на підставі пункту 1 статті 56 Закону №796-XII.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Позовні вимоги щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи в зоні відчуження в полуторному розмірі та до пільгового стажу за Списком №1 частини періодів простою є обґрунтованими.

Позовні вимоги щодо зарахування до страхового та пільгового стажу періодів відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами у 2006 році, зарахування до пільгового стажу простою з 12.02.2022 до 16.02.2022 та періоду з 01.07.2022 до 31.07.2022, визначення понаднормового стажу понад 15 років та обчислення доплати за понаднормовий стаж з прожиткового мінімуму на 01 січня кожного року задоволенню не підлягають.

Суд надав оцінку всім аргументам учасників справи та навів мотиви, з яких дійшов висновків у цій справі, як того вимагає частина третя статті 242 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатила судовий збір у сумі 2662,40 грн за дві позовні вимоги немайнового характеру.

Оскільки суд частково задовольнив вимогу до кожного з відповідачів, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в зоні відчуження ЧАЕС за Списком №1 в полуторному розмірі для визначення коефіцієнта страхового стажу при обчисленні розміру пенсії та щодо невключення до пільгового стажу за Списком №1 періодів простою з 19.03.2020 до 31.05.2020 - 30 днів, з 27.03.2021 до 18.04.2021 - 23 дні, з 17.02.2022 до 23.02.2022 - 7 днів та 09.01.2024.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неусунення порушень розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 в частині незарахування до страхового стажу періодів роботи в зоні відчуження ЧАЕС за Списком №1 у полуторному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у полуторному розмірі для визначення коефіцієнта страхового стажу при обчисленні розміру пенсії періоди роботи в зоні відчуження ЧАЕС за Списком №1 з 25.03.1998 до 01.10.2009, з 05.10.2009 до 30.06.2022 та з 01.08.2022 до 30.06.2024 (за винятком періодів простою та відпусток без збереження заробітної плати, зазначених у довідці Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» від 30.07.2024 №47-10269), а до пільгового стажу за Списком №1 - періоди простою з 19.03.2020 до 31.05.2020 - 30 днів, з 27.03.2021 до 18.04.2021 - 23 дні, з 17.02.2022 до 23.02.2022 - 7 днів та 09.01.2024, здійснити з 22.08.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зарахованих періодів та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, місцезнаходження: вул.Канатна, буд.83, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385.

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, місцезнаходження: вул.Саєнка Андрія, буд.10, м.Фастів, Київська обл., 08500, код ЄДРПОУ 22933548.

Суддя Дмитро БАБЕНКО