Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №300/5416/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2026 р. справа № 300/5416/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" до Державного агентства України ПлейСіті про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне Івано-Франківське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" (надалі, також – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного агентства України ПлейСіті (надалі, також – відповідач), в якому просить:

– визнати протиправними та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті від 20.07.2026 № 275-Р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення стосується скасування рішення, яким позивачу було надано дозвіл на організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів та/або організація проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах. Позивач зауважує, що скасування наявного у нього дозволу було здійснено у зв`язку з невідповідністю вимог приміщення, у якому здійснює діяльність позивач, що не могло слугувати підставою для скасування наявного у позивача дозволу. Позивач звертає увагу на те, що відповідачем пропущено строк для скасування наявного у позивача дозволу, оскільки з моменту отримання ним такого дозволу минуло більше трьох років. Також зауважує, що оскаржуване рішення не містить мотивів його прийняття, а також зауважує, що відповідачем не проведено власного розрахунку відстані між приміщеннями для проведення азартних ігор та приміщенням навчального закладу. Крім того, звертає увагу на те, що відповідачем необґрунтовано не взято до уваги висновок експерта щодо відстані між приміщеннями, належними позивачу та навчальним закладом. Акцентує увагу на відсутності методики обчислення відстані між приміщеннями закладів, які здійснюють діяльність у сфері азартних ігор та приміщень навчальних закладів, що унеможливлює здійснення перевірки належності обчислення відстані, яке було покладене в основу оскаржуваного рішення. З огляду на вищенаведене, просить позов задовольнити (а.с. 1-68).

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову в даній адміністративній справі шляхом:

– зупинення дії рішення Державного агентства України ПлейСіті від 20.07.2026 № 275-Р до набрання законної сили судовим рішенням у справі за адміністративним позовом ПрАТ "Івано-Франківськтурист" до Державного агентства України ПлейСіті про визнання протиправним та скасування цього рішення (а.с. 70-76).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення Державного агентства України ПлейСіті № 275-Р від 20.07.2026 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 300/5416/26 (а.с. 77-81).

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 14.08.2026 по 28.08.2026 згідно наказу від 27.07.2026 № 153-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 182), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 83-84).

14.09.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач заперечив проти наведених позивачем у позовній заяві аргументів. Зокрема, відповідач зауважує, що положеннями спеціального закону передбачено заборону щодо розміщення приміщень гральних закладів ближче ніж за 500 метрів до закладів освіти. Зауважує, що окружною прокуратурою міста Івано-Франківська доведено факт розміщення приміщень позивача ближче ніж за 500 метрів до приміщень закладів освіти. Щодо невзяття до уваги наданих висновків про дотримання вимог щодо відстані між приміщеннями відповідач зауважує, що такий висновок експерта побудований на основі штучно викривленого маршруту, натомість надані прокуратурою матеріали які є доказами в межах кримінального провадження № 42025092010000039. Щодо дотримання вимог з приводу строку скасування отриманого позивачем дозволу, то звертає увагу на положення частини 6 статті 89 Закону України "Про адміністративну процедуру", яка встановлює виключення з правила про застосування строку за умови, якщо відповідний акт створює умови для вчинення кримінального правопорушення. Зауважує, що дозвіл позивачу було видано з порушенням вимог про наявність захисної 500-метрової зони навколо закладів освіти. З огляду на вищенаведене, просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 86-163).

14.09.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 164-169).

18.09.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач заперечив проти аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, позивач зауважив, що наведення відповідачем мотивів прийняття оскаржуваного рішення у відзиві на позовну заяву не усуває недоліку оскаржуваного рішення, в якому належних мотивів його прийняття не наведено. Також висловив заперечення щодо застосування відповідачем винятку із строку для скасування адміністративних актів. З огляду на це, просив позов задовольнити (а.с. 170-175).

23.09.2026 до Івано-Франківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач заперечив проти аргументів позивача, викладених у відповіді на відзив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву (а.с. 176-181).

Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 24.09.2026 по 22.10.2026 згідно наказу від 09.09.2026 № 203-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 182), у зв`язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2026 у задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовлено (а.с. 183-185).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне Івано-Франківське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" є власником приміщень, розташованих за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 140-А (а.с. 26).

21.02.2022 позивач звернувся до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей із заявою про видачу йому відповідного дозволу щодо приміщень за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 140-А (а.с. 97-116).

14.04.2022 Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей прийнято рішення № 134, на підставі якого видано дозвіл № 100, за змістом якого Приватному Івано-Франківському обласному акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" надано дозвіл на організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів та / або організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 140-А. Даним дозволом підтверджено відповідність вимогам до приміщення грального закладу, встановлених положеннями Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (а.с. 28, 117).

03.02.2026 відповідач звернувся до Івано-Франківської міської ради із листом № 6-8/512 про надання інформації щодо відповідності вимог приміщень позивача передбачених законодавчим умовам, визначених статтею 38 Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (а.с. 119).

У відповідь на даний лист відповідача Івано-Франківська міська рада надіслала лист № 17/01-20/744 від 06.03.2026, в якому зазначила, що за даною адресою відсутні суб`єкти, згадані в листі відповідача. Також зауважила, що на відстані до 500 метрів від приміщень за вказаною адресою заклади освіти комунальної власності відсутні (а.с. 120).

29.05.2026 до відповідача надійшов лист Окружної прокуратури міста Івано-Франківська № 09.50-69-2839ВИХ-26 від 15.05.2026, в якому зазначено, що в межах досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42025092010000039 встановлено, що ТОВ "Волна 4444" здійснює діяльність у сфері грального бізнесу в приміщеннях, які розташовані на відстані менше 500 метрів до приміщень закладів освіти, а саме ВСП "Коледж фізичного виховання", який розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 142-А, а також приватного навчального закладу "Початкова школа IF School", який розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 128 (а.с. 123-124).

03.06.2026 Державним агентством ПлейСіті прийнято рішення № 6-10/3217 від 03.06.2026 про початок адміністративного провадження щодо визнання таким, що втратило чинність рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 134 від 14.04.2022, рішенням № 6-10/3216 від 03.06.2026 залучено ТОВ "Волна 4444" до участі в даній адміністративній справі (а.с. 125-128).

11.06.2026 ТОВ "Волна 4444" звернулося до відповідача із клопотанням про зупинення адміністративного провадження до завершення проведення інженерно-геодезичних робіт (експертизи) (а.с. 131-135).

12.06.2026 Державне агентство ПлейСіті прийняло рішення про зупинення адміністративного провадження у даній адміністративній справі (а.с. 136-137).

29.06.2026 ТОВ "Волна 4444" звернулося до відповідача із клопотанням про закриття адміністративного провадження (а.с. 140-144).

01.07.2026 за результатами розгляду клопотання про закриття провадження надіслало ТОВ "Волна 4444" лист, в якому повідомило про розгляд клопотання про закриття провадження у визначені строки (а.с. 146).

02.07.2026 Державне агентство ПлейСіті прийняло рішення про відновлення адміністративного провадження у даній адміністративній справі (а.с. 147).

Після отриманих пояснень від Окружної прокуратури міста Івано-Франківська та ТОВ "Волна 4444", відповідач 20.07.2026 прийняв рішення № 275-Р про визнання таким, що втратило чинність в частині рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 134 від 14.04.2022 щодо видачі дозволу, який підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим законом "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (а.с. 160-161).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення щодо припинення дії отриманого позивачем дозволу протиправним, з метою скасування відповідного рішення позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови проведення азартних ігор визначає Закон України № 768-ІХ від 14.07.2020 "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (надалі, також – Закон № 768-ІХ).

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону № 768-ІХ, гральний заклад – гральний заклад казино, зал гральних автоматів, букмекерський пункт.

За змістом частини 1 статті 2 Закону № 768-ІХ, на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор: 1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино; 2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет; 3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет; 4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів; 5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет. Визначені цією частиною види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор на території України можуть проводитися виключно за наявності у суб`єкта господарювання відповідних передбачених цим Законом ліцензій із використанням сертифікованого відповідно до цього Закону та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор.

Пунктом 2 частини 6 даної статті передбачено, що в Україні також забороняється організовувати та проводити азартні ігри особам, які не отримали в установленому законом порядку ліцензії на провадження відповідного виду господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Положеннями частини 2, 3 статті 3 Закону № 768-ІХ закріплено, що ліцензування азартних ігор, видача власнику приміщення дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Цей Закон є спеціальним (базовим) законом у регулюванні суспільних відносин у сфері організації та проведення азартних ігор. У разі якщо будь-яким іншим законом України встановлено інші правила ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила цього Закону.

Статтею 9 Закону № 768-ІХ визначено, що державний нагляд (контроль) за ринком азартних ігор здійснюється шляхом: 1) контролю наявності передбачених законом ліцензій; 2) перевірки додержання організатором азартних ігор ліцензійних умов; 3) контролю за додержанням організаторами азартних ігор вимог законодавства, стандартів та нормативно-правових актів у сфері організації та проведення азартних ігор; 4) моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону № 768-ІХ, позапланові перевірки проводяться за рішенням Уповноваженого органу, оформленим наказом, з питань, зазначених у такому наказі. Рішення про проведення позапланової перевірки приймається за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) отримано звернення або повідомлення про порушення організатором азартних ігор законодавства про азартні ігри; 2) з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор, виявлених під час проведення попередньої планової або позапланової перевірки; 3) за результатами аналізу інформації, документів, звітності, отриманих від організатора азартних ігор, виявлено факти, що можуть свідчити про недотримання ним законодавства про азартні ігри та/або про надання недостовірної інформації, у тому числі у документах, що подавалися для отримання ліцензії; 4) за результатами моніторингу діяльності організаторів азартних ігор з використанням Державної системи онлайн-моніторингу виявлено факти, що можуть свідчити про недотримання організатором азартних ігор законодавства про азартні ігри; 5) з метою перевірки дотримання організатором азартних ігор вимог щодо підключення грального обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу; 6) отримано повідомлення від іншого органу державної влади про факти, що можуть свідчити про порушення організатором азартних ігор вимог законодавства про азартні ігри, виявлені посадовою особою такого органу під час виконання своїх повноважень, із зазначенням інформації та документів, які це підтверджують; 7) в інших випадках, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Порядок організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах визначає розділ VI Закону № 768-ІХ.

За змістом статті 38 Закону № 768-ІХ, організація та проведення азартних ігор на гральних автоматах дозволяється виключно в залах гральних автоматів, у спеціальних гральних зонах, на підставі ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах та ліцензій на кожен гральний автомат відповідно до цього Закону. Територією спеціальної гральної зони для розташування залів гральних автоматів вважається: 1) територія готелів (будівлі, комплексу будівель) категорії "три зірки", "чотири зірки" та "п`ять зірок" з номерним фондом не менше 50 (п`ятдесяти) номерів для міста Києва; 2) територія готелів (будівлі, комплексу будівель) категорії "три зірки", "чотири зірки" та "п`ять зірок" з номерним фондом не менше 25 (двадцяти п`яти) номерів для інших населених пунктів. Залами гральних автоматів вважаються одне або декілька нежитлових приміщень чи їх частина загальною площею не менше 300 (трьохсот) квадратних метрів, що розташовані за однією адресою на території готелів (будівлі, комплексу будівель) категорії "три зірки", "чотири зірки" та "п`ять зірок". Забороняється розташовувати зали гральних автоматів: 1) безпосередньо у приміщеннях, в яких розміщено органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування; 2) ближче, ніж за 500 (п`ятсот) метрів до закладів освіти; 3) безпосередньо у приміщеннях культових будівель та споруд, а також приміщеннях, що належать релігійним організаціям; 4) у приміщеннях, що належать до житлового фонду, або інших приміщеннях жилих будинків, у тому числі багатоквартирних; 5) в об`єктах незавершеного будівництва, кіосках, навісах і пересувних малих архітектурних формах, інших тимчасових спорудах для провадження підприємницької діяльності; 6) у населених пунктах з населенням менше 10 000 (десять тисяч) осіб.

Суд зауважує, що пункт 2 частини 4 статті 38 Закону № 768-ІХ станом на момент виникнення спірних правовідносин перебуває в редакції Закону України "Про професійну освіту" № 4574-ІХ від 21.08.2025.

До внесення вказаних змін, даний пункт було сформульовано наступним чином:

"2) ближче, ніж за 500 (п`ятсот) метрів до дошкільних закладів освіти, закладів загальної середньої освіти, позашкільної, спеціалізованої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти;".

Проаналізувавши суть внесених змін, суд зауважує, що положеннями Закону України "Про професійну освіту" було фактично розширено перелік закладів освіти, щодо яких існує територіальне обмеження з приводу їх розташування.

Суд зауважує, що внесеними змінами відбулося розширення кола закладів освіти не через впровадження нової вимоги до облаштування закладів із гральними автоматами, а трансформації існуючої законодавчої норми.

В цьому контексті, зважаючи на матеріали справи, слід звернути увагу на таке.

21.02.2022 позивач звернувся до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей із заявою про видачу йому відповідного дозволу щодо приміщень за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 140-А.

14.04.2022 Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей прийнято рішення № 134, на підставі якого видано дозвіл № 100, за змістом якого Приватному Івано-Франківському обласному акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" надано дозвіл на організацію та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів та / або організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 140-А. Даним дозволом підтверджено відповідність вимогам до приміщення грального закладу, встановлених положеннями Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".

29.05.2026 до відповідача надійшов лист Окружної прокуратури міста Івано-Франківська № 09.50-69-2839ВИХ-26 від 15.05.2026, в якому зазначено, що в межах досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42025092010000039 встановлено, що ТОВ "Волна 4444" здійснює діяльність у сфері грального бізнесу в приміщеннях, які розташовані на відстані менше 500 метрів до приміщень закладів освіти, а саме ВСП "Коледж фізичного виховання", який розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 142-А, а також приватного навчального закладу "Початкова школа IF School", який розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 128.

Після отриманих пояснень від Окружної прокуратури міста Івано-Франківська та ТОВ "Волна 4444", відповідач 20.07.2026 прийняв рішення № 275-Р про визнання таким, що втратило чинність в частині рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 134 від 14.04.2022 щодо видачі дозволу, який підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим законом "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".

Таким чином, фактично підставою для скасування для позивача дозволу на провадження діяльності з розміщення гральних автоматів слугувала невідповідність вимогам законодавства, які встановлюють заборону на розміщення гральних закладів у певних територіальних межах відносно освітніх закладів ВСП "Коледж фізичного виховання" та приватного навчального закладу "Початкова школа IF School".

Суд зауважує, що відповідно до відомостей реєстру суб`єктів освітньої діяльності, Відокремлений структурний підрозділ "Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України" розташований за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 142-А є закладом, який належить до фахової передвищої освіти. Дата заснування – 06.06.1940 (https://registry.edbo.gov.ua/university/1012).

Стосовно приватного навчального закладу "Початкова школа IF School", то відомості у реєстрі суб`єктів освітньої діяльності про даний навчальний заклад відсутні.

Пунктом 1 Положення про Реєстр суб`єктів освітньої діяльності Єдиної державної електронної бази з питань освіти передбачено, що це Положення розроблене відповідно до частини другої статті 74 Закону України "Про освіту" та визначає процедуру ведення Реєстру суб`єктів освітньої діяльності Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі – Реєстр) – обов`язкової складової Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі – ЄДЕБО), в якій містяться відомості та дані, визначені цим Положенням, про усіх суб`єктів освітньої діяльності (територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що провадять освітню діяльність), які надають послуги у сферах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти, незалежно від форми власності та сфери управління.

Таким чином, суд критично ставиться до посилання відповідача на розміщення приватного навчального закладу "Початкова школа IF School" в межах 500-метрової заборонної зони, оскільки такий заклад освіти не є зареєстрованим у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим неможливо перевірити відомості щодо дотримання визначених законом вимог про заборонну зону на відстані 500 метрів. Суд зауважує, що у публічно доступних реєстрах відсутня інформація про адресу розташування даного закладу освіти, з огляду на що, посилання на діяльність даного закладу освіти в межах заборонної зони є необґрунтованим. Також в силу відсутності відомостей про даний заклад освіти неможливо перевірити факт, коли відбулася державна реєстрація даного закладу, зокрема, чи не було даний заклад освіти зареєстровано пізніше, ніж позивачу було надано дозвіл на провадження діяльності у сфері азартних ігор. Таким чином, посилання відповідача на порушення вимог щодо розміщення приміщень позивача у межах заборонної зони щодо приватного навчального закладу "Початкова школа IF School" не підтверджуються належними та достатніми доказами.

Крім того, суд зауважує, що видача дозволу позивачу відбулася 14.04.2022, натомість Відокремлений структурний підрозділ "Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України" був зареєстрований 06.06.1940, тобто даний заклад освіти здійснював свою діяльність станом на дату перевірки компетентним державним органом питання відповідності приміщень позивача вимогам статті 38 Закону № 768-ІХ. Суд враховує також те, що станом на дату видачі дозволу, діяла попередня редакція пункту 2 частини 4 статті 38 Закону № 768-ІХ, яка передбачала, що зали гральних автоматів забороняється розташовувати ближче, ніж за 500 (п`ятсот) метрів до дошкільних закладів освіти, закладів загальної середньої освіти, позашкільної, спеціалізованої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. Як підтверджено відомостями з відповідного реєстру, ВСП "Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України" є закладом фахової передвищої освіти. З огляду на це, суд констатує, що перевірка дотримання вимог чинного законодавства щодо розміщення належних позивачу приміщень для провадження діяльності у сфері грального бізнесу на предмет відстані від закладів освіти мала бути проведена уповноваженим державним органом при прийнятті рішення про видачу дозволу та була фактично ним проведена, що підтверджується виданим позивачу дозволом.

Щодо можливості перегляду відповідачем виданого раніше дозволу, суд звертає увагу сторін на таке.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону № 768-ІХ, підтвердження відповідності приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам цього Закону Уповноважений орган здійснює шляхом видачі власнику приміщення дозволу, що підтверджує відповідність такого приміщення встановленим цим Законом вимогам (далі – дозвіл) до приміщення для грального закладу. Рішення про видачу дозволу приймається Уповноваженим органом у строк не пізніше п`яти робочих днів з дня, наступного за днем прийняття заяви та доданих до неї документів. Порядок видачі дозволу встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерейній сфері, з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Оспорюваний дозвіл було видано з врахуванням Порядку видачі власнику приміщення дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", затвердженого рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 26 від 17.12.2020 (надалі, також – Порядок № 26).

Пунктом 2 Порядку № 26 визначено, що дія цього Порядку поширюється на всіх осіб, які є власниками приміщень, в яких планується здійснювати визначений частиною першою статті 2 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» вид діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 26, на кожне приміщення, в якому планується провадити господарську діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, надається окремий дозвіл.

За змістом пункту 8 Порядку № 26, уповноважений орган не видає дозвіл у разі: подання заявником неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно із встановленим вичерпним переліком; невідповідності приміщення вимогам, встановленим Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".

Згідно пункту 9 Порядку № 26, відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження, виконання та припинення дії адміністративних актів щодо видачі власнику приміщення дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".

Згаданий порядок було визнано протиправним та скасовано рішенням Міністерства цифрової трансформації України № 152 від 03.09.2025, яким затверджено Порядку видачі дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (надалі, також – Порядок № 152).

Пунктом 3 Порядку № 152 визначено, що Агентство ПлейСіті видає дозвіл власнику приміщення (далі – заявник) за заявою про видачу дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (далі – заява), що подається особисто або через уповноважену ним особу.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 152, у разі невідповідності приміщення вимогам, встановленим статтями 26, 36, 38 Закону, Агентство ПлейСіті повідомляє про це заявника із посиланням на порушені вимоги цих статей Закону.

За змістом пункту 11 Порядку № 152, відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження, виконання та припинення дії адміністративних актів щодо видачі власнику приміщення дозволу регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених Законом.

Відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов`язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина регулює Закон України № 2073-ІХ від 17.02.2022 "Про адміністративну процедуру" (надалі, також – Закон № 2073-ІХ).

Відповідно до частини 1 статті 69 Закону № 2073-ІХ, за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт.

Відповідно до частини 1 статті 70 Закону № 2073-ІХ, адміністративний акт, як правило, приймається у письмовій (електронній або паперовій) формі. У випадках, передбачених законом, у тому числі з метою запобігання загрозі життю, здоров`ю громадян, майну або громадській безпеці, адміністративний акт може бути прийнято в усній формі.

Частиною 1 статті 74 Закону № 2073-ІХ передбачено, що адміністративний акт набирає чинності стосовно учасника адміністративного провадження з дня доведення його до відома відповідної особи, якщо інший строк набрання ним чинності не передбачено законом або самим адміністративним актом.

Умови чинності адміністративного акта визначені статтею 76 Закону № 2073-ІХ, відповідно до змісту якої, адміністративний акт діє від часу набрання ним чинності до часу втрати ним чинності. Адміністративний акт втрачає чинність внаслідок: 1) його виконання; 2) закінчення строку його дії; 3) відкликання правомірного адміністративного акта адміністративним органом, що його прийняв (статті 86-88 цього Закону); 4) визнання недійсним протиправного адміністративного акта адміністративним органом, що його прийняв (статті 86, 87, 89 цього Закону); 5) його скасування в порядку адміністративного оскарження або судом; 6) з інших причин, визначених законом. Виконаний адміністративний акт не може бути відкликаний, визнаний недійсним або скасований у тій його частині, в якій його виконання призвело до настання незворотних правових наслідків. Такий адміністративний акт може бути визнаний протиправним у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 87 Закону № 2073-ІХ, адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта.

Положенням частини 2 статті 87 Закону № 2073-ІХ, протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті, зокрема: 1) прийнятий адміністративним органом, що: а) не мав на це повноважень; б) використав дискреційні повноваження незаконно; 2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта; 3) порушує норми матеріального права; 4) не відповідає принципам адміністративної процедури.

Частиною 1 статті 89 Закону № 2073-ІХ передбачено, що протиправний адміністративний акт визнається недійсним, у тому числі із зворотною дією в часі (тобто з дня набрання чинності попереднім адміністративним актом), якщо інше не передбачено законом.

Нормою частини 6 даної статті передбачено, що протиправний адміністративний акт може бути визнано недійсним протягом трьох місяців з дня, коли адміністративному органу стало відомо про факти, що можуть бути підставою для визнання адміністративного акта недійсним, але не пізніше трьох років з дня прийняття адміністративного акта, а щодо адміністративного акта, який потребує виконання, – не пізніше трьох років з дня завершення його виконання.

Суд зауважує, що нормою Закону України "Про адміністративну процедуру" передбачено можливість скасування чи визнання недійсним саме протиправного адміністративного акта. Як визначено самим Законом "Про адміністративну процедуру", неправомірним є акт, який: 1) прийнятий адміністративним органом, що: а) не мав на це повноважень; б) використав дискреційні повноваження незаконно; 2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта; 3) порушує норми матеріального права; 4) не відповідає принципам адміністративної процедури.

Аналізуючи наявність даних ознак та їх застосовність до скасованого відповідачем рішення про надання позивачу дозволу на використання приміщень у сфері організації грального бізнесу, суд зауважує наступне.

Дозвіл № 100 видано на підставі рішення № 134 від 14.04.2022, яке було прийнято Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей. Таким чином, оскаржуване рішення було прийнято органом, який мав на це відповідні повноваження та в межах його законних дискреційних повноважень.

Відповідачем не наведено доказів невідповідності даного рішення та дозволу положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта. Крім того, суд зауважує, що дозвіл було прийнято за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 26, тобто за формою та змістом, передбаченими законом.

Щодо порушення норм матеріального права, суд зауважує, що фактичною підставою для визнання таким, що втратило чинність рішення КРАІЛ про надання позивачу відповідного дозволу є невідповідність приміщень, належних позивачу вимогам статті 38 Закону № 768-ІХ. Підставою для такого висновку відповідача слугували матеріали, надані Окружною прокуратурою міста Івано-Франківська матеріали, саме графічне зображення, на якому відстань між приміщеннями позивача та приватного закладу освіти обчислена в розмірі 324,89 метрів, а до ВСП "Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України" – 15,95 метрів.

Варто звернути увагу сторін на те, що дані графічні матеріали були надані органу прокуратури Товариством з обмеженою відповідальністю "Гектар ІФ" листом № 03/26-007 від 07.05.2026. У даному листі виконавець графічної роботи зазначив, що ним надсилається план-схема з відстанями по прямій лінії.

Натомість, ТОВ "Волна 4444" надавалися відповідачу результати проведеної експертизи щодо відстаней розташування приміщень позивача від закладів освіти на основі пішохідних маршрутів (а.с. 51-58).

Суд зауважує, що відповідач відхилив надані позивачем експертні дослідження стосовно даного питання, однак таке відхилення відбулося без належного обґрунтування.

В контексті цього, варто погодитися з доводами позивача щодо відсутності належної мотивації прийнятого відповідачем рішення. Суд звертає увагу відповідача, що при прийнятті рішення ним взято до уваги надані органами прокуратури графічні матеріали, в яких зазначається про порушення вимог щодо відстані розташування приміщень гральних автоматів відносно закладів освіти. Варто зазначити, що станом на дату прийняття оскаржуваного відповідачем рішення, відсутня будь-яка методика визначення відстані між приміщеннями закладів у сфері грального бізнесу та закладами освіти. Відсутні будь-які роз`яснення про те, яким чином має визначатися така відстань, з використанням яких технологій та хто має право здійснювати обчислення відповідної відстані.

При здійсненні адміністративного провадження, відповідач надав доказової сили наданим прокуратурою графічним матеріалам, без обґрунтування, на підставі яких правових норм відповідач визначає надані графічні матеріали правомірними. Також, відхилення відповідачем наявних у позивача результатів експертизи теж не було належним чином вмотивоване. Доводи відповідача щодо штучного розширення позивачем маршруту для досягнення результату про дотримання вимог щодо заборонної зони не можуть бути перевірені та не мають жодного змістовного сенсу, оскільки жодним нормативним актом не визначено яким чином має будуватися відповідний маршрут.

Поряд з цим, неможливо не зауважити те, що положеннями пункту 5 Порядку № 152, як і пункту 5 Порядку № 26 визначено перелік документів, які надаються заявниками для отримання дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор", до якого належать: 1) правовстановлюючий документ на приміщення; 2) свідоцтво про встановлення готелю певної категорії; 3) технічний паспорт. Зазначений перелік документів є вичерпним.

Таким чином, нормативні акти не передбачають надання заявником будь-яких документів, які підтверджують факт відповідності вимогам закону щодо відстані розташування приміщень гральних закладів відносно закладів освіти. В контексті цього, суд зауважує, що з огляду на це, взяті відповідачем до уваги графічні матеріали не можуть слугувати підставою для скасування наданого позивачу дозволу, оскільки такі дії контролюючого органу позбавляють позивача можливості як перевірити обґрунтованість таких графічних матеріалів, так і надати будь-які свої докази факту дотримання вимог закону щодо відстані між приміщеннями гральних закладів та закладами освіти.

Суд звертає увагу на наявність законодавчої прогалини у чинному нормативно-правовому регулюванні, а саме наявність у Законі України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" вимоги про розміщення приміщень закладів гральних автоматів на відстані не ближче ніж 500 метрів до закладів освіти без закріпленого переліку будь-яких документів, які підтверджують факт дотримання даної вимоги. Проте, недосконалість нормативно-правового регулювання не може бути використана відповідачем для позбавлення суб`єкта господарювання виданого раніше дозволу, якщо підстави для прийняття відповідного рішення не доведені відповідачем у встановленому законом порядку.

Таким чином, підсумувавши вищенаведене, суд робить висновок про те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення № 275-Р від 20.07.2026 "Про визнання таким що втратило чинність рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 14.04.2022 № 134 "Про результати розгляду заяви ПрАТ "Івано-Франківськтурист" на одержання дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" не дотримано вимог, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).

Крім того, згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про повне обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.

Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Щодо судових витрат суд звертає увагу на наступне.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 3328,00 грн згідно квитанції до платіжної інструкції № 4535 від 24.07.2026 (а.с. 9).

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства України ПлейСіті підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 3328,00 грн, відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Інші витрати, питання про розподіл яких може бути вирішено судом, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного агентства України ПлейСіті № 275-Р від 20.07.2026 "Про визнання таким що втратило чинність рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 14.04.2022 № 134 "Про результати розгляду заяви ПрАТ "Івано-Франківськтурист" на одержання дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного агентства України ПлейСіті (код ЄДРПОУ 45883055, вул. Бориса Грінченка, буд. 3, м. Київ, 01001) на користь Приватного Івано-Франківського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" (код ЄДРПОУ 02659186, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 140-А, м. Івано-Франківськ, 76025) сплачений судовий збір в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Копію рішення надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – Приватне Івано-Франківське обласне акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Івано-Франківськтурист" (код ЄДРПОУ 02659186, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 140-А, м. Івано-Франківськ, 76025);

відповідач – Державне агентство України ПлейСіті (код ЄДРПОУ 45883055, вул. Бориса Грінченка, буд. 3, м. Київ, 01001).

Суддя Главач І.А.