Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №127/35748/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/35748/26

Провадження № 3/127/6703/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 778448 від 22.09.2026 року: «20.09.2026 року о 10:20 год, село Вінницькі Хутори, вулиця Зелена, 60, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz Vito д.н.з. НОМЕР_2 , під час зустрічного роз`їзду не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом АВТОСПЕЦПРОМ АСПА 941157.014.03, д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим водій ОСОБА_1 порушив п.13.3 ПДР».

До судового засідання ОСОБА_1 з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП заперечив, пояснивши, що має досить великий стаж водіння, та дотримався всіх правил дорожнього руху. Так, ОСОБА_1 запевнив, що зменшив швидкість та прийняв крайнє праве положення, притиснувшись до самого узбіччя. На думку ОСОБА_1 , місця на дорозі було достатньо що виконати зустрічний роз`їзд, однак, водій іншого транспортного засобу подібних дій не вчинив, своє положення на смузі руху не змінив. Пошкодження не суттєві у обох транспортних засобів.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З диспозиції статті 124 КУпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Означена норма є бланкетною, тобто відсилає до конкретних ПДР, порушення вимог яких має бути у причинному зв`язку з їх наслідками.

Відповідно до пункту 13.3 ПДР: «Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».

За диспозицією статті 124 КУпАП: між діями водія з порушення ПДР та спричиненим ДТП з пошкодженнями має буди необхідний причинно-наслідковий зв`язок.

Вимога дотримуватися безпечного інтервалу під час зустрічного роз`їзду адресована однаково обом водіям, які здійснюють роз`їзд. Сам по собі факт контакту бокових частин (дзеркал) транспортних засобів свідчить лише про те, що фактичний інтервал між ними виявився недостатнім, проте не вказує, хто з водіїв не забезпечив безпечного інтервалу. Для висновку про порушення п. 13.3 ПДР саме ОСОБА_1 мають бути встановлені розташування кожного з транспортних засобів на проїзній частині відносно її країв, ширина проїзної частини, габарити транспортних засобів, траєкторія і швидкість їх руху перед контактом, а також місце контакту.

Судом досліджено такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 778448 від 22.09.2026;

- схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.09.2026, складену інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції Фармугою Д.В.;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 20.09.2026;

- відеозапис, що міститься на оптичному диску, долученому до протоколу, та роздруківку стоп-кадру з цього відеозапису;

- роздруківку довідкової інформації з мережі Інтернет щодо ширини автомобілів Mercedes-Benz Vito та Citroen Jumper, надану ОСОБА_1 ;

- копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 778468 від 22.09.2026 за ст. 122-4 КУпАП.

Інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, до суду не надано.

Оцінюючи досліджені докази, суд виходить з такого.

Протокол про адміністративне правопорушення фіксує висновок уповноваженої особи про обставини правопорушення, однак за умови заперечення особою своєї вини такий висновок має бути підтверджений іншими доказами. ОСОБА_1 під час складення протоколу зазначив про незгоду з порушенням.

Схема місця ДТП від 20.09.2026 складена за відсутності ОСОБА_1 та ним не підписана; з нею ознайомлений лише ОСОБА_2 . На схемі зображено лише автомобіль АВТОСПЕЦПРОМ АСПА, кількість учасників ДТП зазначено як «1», розташування автомобіля Mercedes-Benz Vito, траєкторію його руху та положення в момент контакту не відображено. Ширину проїзної частини на схемі не зазначено, графу «Порушення пункту ПДР» не заповнено, відомості про пошкодження автомобіля Mercedes-Benz Vito відсутні. Згідно зі схемою горизонтальна розмітка проїзної частини на цій ділянці відсутня, покриття сухе, освітлення денне.

Водночас схема фіксує, що автомобіль АВТОСПЕЦПРОМ АСПА після зупинки перебував на відстані 2,5 м (як передньою, так і задньою частиною) від правого за напрямком його руху краю проїзної частини, а місце зіткнення позначено на відстані 4,39 м від цього ж краю. Отже, водій автомобіля АВТОСПЕЦПРОМ АСПА не займав крайнього правого положення, а рухався зі значним відступом від правого краю, ближче до середини проїзної частини. Даних, які б свідчили про те, що місце контакту розташоване на частині проїзної частини, призначеній для руху в напрямку автомобіля Mercedes-Benz Vito, схема не містить.

Відеозапис фіксує зустрічний роз`їзд на ділянці дороги без розмітки, вздовж краю якої розташовані трав`яне узбіччя та кущі. З відеозапису вбачається, що автомобіль Mercedes-Benz Vito під керуванням ОСОБА_1 ще до початку зустрічного роз`їзду зайняв крайнє праве положення на проїзній частині, змістившись аж до самого узбіччя, та зменшив швидкість. Натомість водій автомобіля АВТОСПЕЦПРОМ АСПА ОСОБА_2 під час наближення до зустрічного автомобіля не змінював ні положення свого транспортного засобу на проїзній частині, ні швидкості руху. Маневру автомобіля Mercedes-Benz Vito ліворуч, у бік зустрічного транспортного засобу, відеозапис не фіксує.

Відеозапис узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 і даними схеми про розташування автомобіля АВТОСПЕЦПРОМ АСПА. Сукупно ці докази свідчать, що ОСОБА_1 , виявивши зустрічний транспортний засіб, вжив передбачених пп. 13.1, 13.3 ПДР заходів для забезпечення безпечного інтервалу: зайняв крайнє праве положення та зменшив швидкість. Будь-яких інших дій, які він був зобов`язаний і об`єктивно міг вчинити для збільшення бокового інтервалу, матеріали справи не містять.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20.09.2026, відібраними поліцейським Вітюком О., приблизно о 10 год 20 хв у с. Вінницькі Хутори по вул. Зеленій, 60 він, керуючи автомобілем з номерним знаком НОМЕР_3 , рухався по правій ділянці дороги, а водій зустрічного автомобіля «Мерседес Віто», номерного знака якого він не запам`ятав, під час роз`їзду пошкодив ліве дзеркало його транспортного засобу; після зупинки водій зустрічного автомобіля покинув місце події.

Суд критично оцінює ці пояснення, на яких фактично ґрунтується обвинувачення, з таких підстав.

По-перше, ОСОБА_2 є другим учасником зустрічного роз`їзду, на якого п. 13.3 ПДР покладав такий самий обов`язок дотримуватися безпечного інтервалу. Його пояснення є не показаннями стороннього очевидця, а позицією іншого учасника події, заінтересованого в її поясненні на свою користь.

По-друге, твердження ОСОБА_2 про те, що він рухався по правій ділянці дороги, спростовуються схемою місця ДТП, відповідно до якої його автомобіль перебував на відстані 2,5 м від правого краю проїзної частини, а також відеозаписом, на якому цей автомобіль рухається, не зміщуючись праворуч, тоді як зустрічний автомобіль змістився до самого узбіччя.

По-третє, пояснення не містять опису жодної конкретної дії ОСОБА_1 , яка б свідчила про порушення ним п. 13.3 ПДР: ОСОБА_2 не стверджує, що автомобіль Mercedes-Benz Vito рухався посередині чи на лівій частині проїзної частини, змістився в бік його автомобіля або рухався з невідповідною швидкістю. Твердження про недотримання іншим водієм безпечного інтервалу є оціночним судженням про дотримання ПДР, а не відомостями про фактичні обставини, і саме по собі доказом вини бути не може.

Рапорт суд оцінює виключно як службовий документ, який містить інформацію про вчиненні поліцейськими дії та мотиви, якими керувались поліцейські, встановлюючи осіб, причетних до вчинення адміністративних правопорушень.

Роздруківку довідкової інформації з мережі Інтернет щодо ширини автомобілів суд не бере до уваги, оскільки вона не містить даних про джерело інформації, а марку базового шасі автомобіля АВТОСПЕЦПРОМ АСПА 941157.014.03 матеріалами справи не встановлено.

Автотехнічна чи транспортно-трасологічна експертиза для встановлення механізму контакту та розташування транспортних засобів не призначалася, інших доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі, особа, яка склала протокол, не зібрала.

Отже, жодним із досліджених доказів не підтверджено, що контакт транспортних засобів став наслідком недотримання безпечного інтервалу саме ОСОБА_1 . Навпаки, відеозапис і схема місця ДТП свідчать, що ОСОБА_1 вжив усіх залежних від нього заходів для безпечного зустрічного роз`їзду. Таким чином, порушення ОСОБА_1 п. 13.3 ПДР не доведено, що виключає наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 280 КУпАП предметом розгляду в цій справі є винуватість лише ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, описаного в протоколі; питання щодо відповідності ПДР дій іншого учасника події судом не вирішується. З огляду на висновок про відсутність складу правопорушення питання щодо характеру та розміру пошкоджень транспортних засобів також не потребують вирішення.

Все зазначене вище вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 вчинення 20.09.2026 ДТП на порушення пункту 13.3 ПДР.

Згідно з п.1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Як вбачається з досліджених судом доказів, водій ОСОБА_1 , при зустрічному роз`їзді, на підставі п. 1.4 ПДР мав право розраховувати, що водій транспортного засобу АВТОСПЕЦПРОМ АСПА 941157.014.03, д.н.з. виконає вимоги п. 13.3 ПДР.

Отже, аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що під час розгляду справи не підтверджений факт недотримання ОСОБА_1 вимог пункту 13.3 ПДР.

Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на вказане суд дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі необхідно закрити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124, ст.ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: