Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №127/26196/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №127/26196/26

Суддя: Тишківський С. Л.

Справа № 127/26196/26

Провадження № 3/127/5145/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2026 о 23:02 у місті Вінниця, вулиця Гданська (Нахімова), 4, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Citroen СЗ д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилась в повному обсязі на місці зупинки, чим порушила п. 2.5 ПДР.

У судове засідання, призначене на 19.10.2026 ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та дату судового засідання, шляхом надіслання SMS-повістки та повістки надіслано за адресою місця проживання, не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Тому право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на справедливий суд, яке гарантоване ст. 6 Конвенції, є забезпеченим, проте означеним правом особа не скористалась.

У постанові від 28.10.2021 (справа № 11-250сап21) Верховний Суд (далі – ВС) зауважив, що частиною другою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) визначено, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за статтею 130 КпАП, не є обов`язковою.

В зв`язку з цим суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Однак, ОСОБА_1 була присутня у судовому засідання, призначеному на 11.08.2026, надала пояснення, згідно яких ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила. Суду пояснила, що поверталась від подруги, з якою проводжали чоловіків на фронт, рухалась по вулиці Нахімова на транспортному засобі Citroen СЗ д.н.з. НОМЕР_2 , в якому знаходились ще двоє її неповнолітніх дітей. До місця проживання залишалось метрів 300. Причиною зупинки стало те, що не горіла лампочка на номерному знаку. Інспекторка патрульної поліції почала одразу поводити себе агресивно, та почала одразу виписувати протокол, на що її колега намагався заспокоїти та просив посидіти в автомобілі. Після чого, поліцейська почала стверджувати що від ОСОБА_1 чути запах алкоголю, ознаки алкогольного сп`яніння працівником поліції не встановлювались, відсутності координації рухів не було, пройти огляд на місці зупинки не пропонували, від огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовилась, оскільки, була разом з дітьми, алкогольні напої не вживала. У результаті було складено два протоколи, за відмову від проходження огляду, а також за неосвітлений у темну пору доби державний номерний знак. Також, ОСОБА_1 стверджувала, що від керування її не відстороняли, а дозволили сісти за кермо та поїхати самостійно.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомила, що 18.07.2026 вони разом із ОСОБА_3 проводили своїх чоловіків на фронт. Ввечері, після 22:00 год, ОСОБА_3 разом із дітьми поїхала, однак, через деякий час ОСОБА_2 зателефонував похресник – молодший син ОСОБА_3 , який повідомив про ситуацію, що сталась. ОСОБА_2 одразу, в межах 5-ти хвилин, підійшла до місця зупинки, та стала свідком агресивної поведінки інспекторки поліції. Початок спілкування ОСОБА_1 з працівниками патрульної поліції не застала, адже підійшла уже на момент конфлікту. Інспектор повідомив, що причиною зупинки став неосвітлений у темну пору доби державний номерний знак, а також те, що інспектору здалось, що ОСОБА_3 була учасником компанії, яка поруч випивала. Також, інспектор зазначив, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на місці, а також в закладі охорони здоров`я, оскільки, не має з ким залишити дітей, ознаки сп`яніння не обґрунтував. У кінці спілкування інспектор побажав гарного вечора та дозволи їхати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом "v)" частини першої статті 1 ("Визначення") Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року (ратифікована Україною 25.04.1974 року), термін "водій" ("погонич") означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди) або веде по дорогах худобу, стада, упряжних, в`ючних або верхових тварин. Відтак, водієм є будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від наявності в неї посвідчення водія, і на неї поширюються вимоги пунктів 2.5 та 2.9 Правил дорожнього руху України.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність складу адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується матеріалами наявними у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723023 від 18.07.2026, на якому наявний підпис ОСОБА_1 ; безперервним відеозаписом з портативного відеореєстратора № 467725 та № 468074; письмовим направленням водія на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.07.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду у встановленому законом порядку; іншими матеріалами справи.

Рапорт суд оцінює виключно як службовий документ, який містить інформацію про вчиненні поліцейськими дії та мотиви, якими керувались поліцейські, встановлюючи осіб, причетних до вчинення адміністративних правопорушень.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі – Інструкція) визначені ознаки алкогольного, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Отже, зафіксований на відеозаписі факт безпідставної відмови є закінченим складом адміністративного правопорушення в момент вчинення водієм такої відмови: вербально висловленої водієм або поведінкою водія, яка, за супутніх обставин, свідчить про недвозначно виявлену в його діях відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

З відеозаписів, долучених до протоколу чітко вбачається:

- факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що протягом усієї розмови з працівниками поліції не заперечується ОСОБА_1 .. Крім того, факт керування підтвердила і сама ОСОБА_1 у судовому засіданні, зазначивши, що поверталась від подруги, з якою проводжали чоловіків на фронт, рухалась по вулиці Нахімова на транспортному засобі Citroen СЗ д.н.з. НОМЕР_2 ;

- факт, що під час спілкування працівниками поліції у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, так, на проміжку часу 23:06:06 працівник патрульної поліції запитує: «Від вас чути запах алкоголю, ви щось вживали?», після чого пропонує ОСОБА_4 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на проміжку часу 23:15:50 працівник патрульної поліції повторно зазначає: «Я чую від вас запах алкоголю»;

- факт неодноразової відмови ОСОБА_1 від проходження запропонованого працівниками патрульної поліції огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Так, на проміжку часу 23:08:00 на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 зазначає: «Ні», в подальшому на уточнення працівника поліції: «Ви відмовляєтесь пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння?», ОСОБА_4 зазначає: «Так, я відмовляюсь, складайте протокол».

Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Із дослідженого відеозапису з портативного відеореєстратора (бодікамери) поліцейського вбачається, що водієві ОСОБА_4 після вчинення нею дій, які свідчили про відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу, поліцейським неодноразово було запропоновано проїхати в заклад охорони здоров`я, зокрема: на проміжку часу 23:06:06 працівник поліції пропонує пройти Ліщук огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або ж проїхати до закладу охорони здоров`я; на проміжку часу 23:08:15 ОСОБА_1 відмовляється від пропозиції працівника поліції проїхати у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Отже, пояснення ОСОБА_4 , надані у судовому засіданні, а також пояснення свідка ОСОБА_2 , не підтверджуються та повністю спростовуються дослідженими судом відеозаписами з портативного відеореєстратора (бодікамери) поліцейського.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 безпідставно відмовилась від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наявності передбачених законом, зокрема Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, підстав направлення його до проходження такого медичного огляду.

Наявні в матеріалах справи докази в сукупності узгоджуються між собою, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і встановлений судом перебіг досліджуваної події відповідає змісту відео, яке міститься на технічному носієві з відеозаписом і знаходиться в матеріалах справи.

ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, оскільки досягла віку, з якого настає адміністративна відповідальність, відомості про її неосудність відсутні.

Відповідно до довідки старшого інспектора ВАП Тетяни Гамарник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія, тобто їй надано право керування транспортним засобом.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП при вирішенні питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею, а також іншими особами нових правопорушень, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної шкідливості, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. А тому суд вважає за доцільне, задля досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП, застосувати до ОСОБА_1 , передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 7, 9-12, 23, 30, 33-35, 40-1, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua