Вирок від 21 жовтня 2026 р. у справі №180/823/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №180/823/26

Суддя: Гришин Г. А.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2258/26 Справа № 180/823/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції змінену апеляційну скаргу прокурора на вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2026 року у кримінальному провадженні №12026046330000027 від 01.04.2026 р. стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Марганця Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, із середньою спеціпальною освітою, не працюючого, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 22.9.2010 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області по ч. 3 ст. 185, 75 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 05.05.2011року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області по ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України, до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 22.08.2011року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області по ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

- 16.10.2015 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області по ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, 71 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 28.12.2018 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області по ч. 3 ст. 185, 75 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 15.02.2019 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області по ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 20.03.2019. Звільнений 05.11.2024 з Солонянської виправної колонії Дніпропетровської області № 21 у зв`язку з відбуттям строку покарання;

- 31.10.2025 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт;

- 11.02.2026 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 389 КК України до пробаційного нагляду на 1 рік. На підставі ст.ст. 71, 72 КК України остаточно призначено покарання 1 рік 25 днів пробаційного нагляду з покладенням обов`язків. Вироком Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2026 року скасований в частині призначеного покарання, за яким остаточно на підставі ст. 71, 72 КК України призначено 1 рік 25 днів пробаційного нагляду з покладенням обов`язків відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції:

Вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2026 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вказаним вироком суду 1-ї інстанції встановлено, що 23.03.2026 року, приблизно о 21-30 год., обвинувачений ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні спальної кімнати будинку АДРЕСА_1 , діючи умисно, протиправно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, викликаних конфліктною ситуацією, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», наніс своєму батькові – ОСОБА_9 один удар кулаком лівої руки в область нижньої повіки правого ока, один удар кулаком правої руки в область носа, та два удари кулаками лівої та правої рук у лобно-тім`яну область посередині, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: синця на нижній повіці правого ока, саден в лобно-тім`яній області посередині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, на підставі п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.

Дії ОСОБА_8 суд кваліфікував як кримінальний проступок передбачений ч.1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.

Доводи апеляційної скарги:

В зміненій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 та кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 125 КК України, просить вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 24.04.2026 року стосовно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК України скасувати в частині призначення покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Просить апеляційний суд відповідно до вимог ст. 420 КПК України ухвалити свій вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного у цьому провадженні більш суворим покаранням, призначеним вироком Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2026 року, остаточно призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 25 (двадцять п`ять) днів.

На підставі п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що при призначенні обвинуваченому покарання судом 1-ї інстанції не враховано, що на момент ухвалення оскарженого вироку обвинувачений ОСОБА_8 був засуджений вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 року, за яким покарання не відбуте.

В зміненій апеляційній скарзі просить призначити покарання ОСОБА_8 із врахуванням саме вироку Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2026 року, яким вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 року скасовано в частині призначеного покарання. Тому просить остаточне покарання призначити з урахуванням положень ч.4 ст. 70 КК України.

Позиції сторін в суді :

Прокурор під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції змінену апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в ній.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення зміненої апеляційної скарги прокурора.

Висновки суду:

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що змінена апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів провадження, воно було розглянуто в суді 1-ї інстанції у спрощеному порядку, передбаченому § 1 Глави 30 КПК України (ст.381, 382).

За приписами ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Прокурор в зміненій апеляційній скарзі не оспорює встановлені судом 1-ї інстанції фактичні обставини, кваліфікацію дій обвинуваченого та обране судом за ч. 1 ст.125 КК України покарання. А ставить питання про незаконне не застосування судом правил ч. 4 ст.70 КК України, оскільки кримінальний проступок, в якому обвинувачується ОСОБА_8 в цьому кримінальному провадженні, вчинений ним 23.03.2026 року, тобто до ухвалення відносно ОСОБА_8 вироку Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 року із врахуванням, покарання призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2026 року. Тобто судом не було застосовано положення ч. 4 ст. 70 КК України, які підлягають застосуванню.

Таким чином, з огляду на приписи ч. 1 ст. 394 КПК України, прокурор вправі оспорювати в апеляційному порядку вирок суду 1-ї інстанції, що переглядається, з підстав, зазначених у апеляційній скарзі.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Однією з підстав скасування вироку суду 1-ї інстанції відповідно до ст.ст. 409, 413 КПК України є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема у виді незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

За матеріалами провадження вбачається, що ОСОБА_8 вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 року засуджений за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

За цим вироком суд першої інстанції призначив остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 389 КК України з урахуванням положень статей 71 та 72 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 25 (двадцять п`ять) днів із покладенням відповідних обов`язків. При цьому призначаючи основне покарання за вчинення кримінального проступку за даним вироком не встановив обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України (а.к.п.70-73).

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2026 року вказані порушення виправлені, скасовано в частині призначеного покарання вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 року та ухвалено новий в цій частині (а.с.45-48 т.1).

Оскарженим вироком суду 1-ї інстанції встановлено, що ОСОБА_8 вчинив нове кримінальне правопорушення 23 березня 2026 року, тобто до ухвалення вироку Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 року, який набрав чинності в частині встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов`язковими для застосування.

Оскільки, застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України тягне за собою необхідність застосування більш суворого покарання, то відповідно до вимог ст.420 КПК України скасовуючи оскаржений вирок суду 1-ї інстанції в частині призначення остаточного покарання, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного у цьому провадженні, більш суворим покаранням, призначеним вироком Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2026 року, апеляційний суд вважає за необхідне в цій частині ухвалити свій вирок.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає слушними доводи прокурора, тому його апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404-409, 414, 418-420 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання скасувати.

ОСОБА_8 призначити покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Дніпровського апеляційного суду від 09 липня 2026 року, остаточно призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 25 (двадцять п`ять) днів.

На підставі п.п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В іншій частині вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2026 року залишити без змін.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого ОСОБА_8 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_8 по даному кримінальному провадженню не обирався.

Копії вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Оригінал: reyestr.court.gov.ua